Ухвала

від 10.01.2025 по справі 1-7/2011

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-7/2011

УХВАЛА

10 січня 2025 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд місцевого суду надійшла зазначена заява, де особа просить вирішити питання призначення кримінальної справи №120-0311 за ознаками вчинених ним злочинів, передбачених ч. 5 ст. 257, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 194 КК України, - до судового розгляду та вирішити питання у відповідності до ст. 49 КК України через припинення 29.11.24 року згідно ухвали Личаківського районного суду м. Львова застосування примусового лікування медичного характеру стосовно його особи.

Згідно із ст. 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Статтею 284 цього кодексу визначено порядок закриття кримінального провадження та звільнення осіб від кримінальної відповідальності (також статті 285-288 КПК України).

За ч. 1 ст. 503 КПК України підставами для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру є вчинення особою злочину в стані неосудності, або осудності, але захворювання нею на психічну хворобу до постановлення вироку.

Питання продовження,зміни абоприпинення застосуванняпримусових заходівмедичного характерує врегульованимист.95КК України,-у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через видужання особи, які вчинили кримінальні правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку, підлягають покаранню на загальних засадах.

У відповідності до ст. 515 КПК України у разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу або в неї настав тимчасовий розлад психічної діяльності чи інший хворобливий стан психіки, які позбавляли її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів своєю ухвалою припиняє застосування примусових заходів медичного характеру. Постановлення ухвали суду про припинення застосування примусових заходів медичного характеру є підставою для проведення досудового розслідування чи судового провадження. У разі засудження цієї особи до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи позбавлення волі час її перебування в медичній установі зараховується у строк відбування покарання. Якщо на час розгляду питання про відновлення кримінального провадження закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності або прийнято закон, який усуває кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо особа, щодо якої розглядається питання, не заперечує проти цього.

Подібне булорегламентованим уст.423КПК України(1960року),що втративчинність,а кримінальнасправа якстосовно ОСОБА_2 так іншихпідсудних самерозглядалась тодівідповідно доцього кодексу,-про відновленнякримінальної справищодо особи,до якоїбули застосованіпримусові заходи медичного характеру, що к оли особа,щодо якоїбули застосованіпримусові заходи медичного характеру внаслідок її психічного захворювання після вчинення злочину, видужає, то суд на підставі висновку медичної комісії в порядку статті 419 цього Кодексу виносить ухвалу, а суддя постанову про скасування застосованого заходу медичного характеру танаправлення справидля провадженнядосудового слідствачи судовогорозгляду,якщо неосудністьабо обмеженаосудність булавстановлена підчас судовогослідства.Час перебуванняв медичнійустанові,якщо цяособа засудженадо позбавленняволі абовиправних робіт,зараховується встрок відбуванняпокарання. Ухвала (постанова) про відновлення справи може бути винесена в межах встановленої законом давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Тому, із урахуванням наведених норм суд констатує дещо невірний чи передчасний спосіб звернення обвинуваченого ОСОБА_2 до місцевого суду із заявою про звільнення його від кримінальної відповідальності у в`язку із закінченням строків давності, оскільки на переконання суду цьому має передувати звернення прокурора у встановлений Кримінальним процесуальним Законом спосіб, - про що детально наведено в описовій частині ухвали, - відтак така заява особи підлягає залишенню без розгляду, що не позбавляє права на можливість повторного звернення до суду після існування умов, що стали підставою залишити її без розгляду та за відсутності умов, які б могли бути реабілітуючими.

Керуючись ст. ст. 283 288, 515, 376 КПК України, ст. 95 КК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності у відповідності до ст. 49 КК України у кримінальній справі №120-0311 за ознаками вчинених ним злочинів, передбачених ч. 5 ст. 257, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 194 КК України, - залишити без розгляду.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя