Рішення

від 19.11.2024 по справі 496/4247/24

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4247/24

Провадження № 2/496/2248/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря - Касьяненко А.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, та просила суд ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав, відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги представник позивач мотивувала тим, що 10 жовтня 2018 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Кам`янської сільської ради Біляївського району Одеської області, актовий запис № 08. Від шлюбу мають спільного сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя позивача з відповідачем не склалося, постійно виникали сварки через різні погляди на сімейне життя, внаслідок чого шлюбні відносини між ними припинилися. 05 грудня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області постановив рішення по справі № 496/4428/18, яким шлюб між ними було розірвано, позивачці було відновлено дошлюбне прізвище - ОСОБА_1 . 15 серпня 2023 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_6 . Син, ОСОБА_4 , проживає разом з нею, знаходиться на її утриманні та її чоловіка. Дитина зростає у повній сім`ї, у любові та піклуванні. Відповідач за весь цей час жодного разу не виявив щодо сина батьківського піклування, не приймає участі у виховані, навчанні та утриманні сина, ухиляється від виховання сина, свідомого нехтує своїми обов`язками. При випадковій зустрічі з сином відповідач навіть не завжди вітається. У зв`язку з чим, позивачка змушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 08.07.2024 року відкрито загальне позовне провадження по справі з призначенням підготовчого судового засідання.

Представник позивача до підготовчого засідання не з`явилася, але надала до суду заяву, згідно якої просила судове засідання розглянути без її участі та позивача, позовну заяву задовольнити та не заперечувала проти винесення заочного рішення (а.с. 51).

У підготовче засідання відповідач не з`явився, про причини не явки суд не повідомив, на адресу суду направив заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, також в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява відповідача, згідно якої він згоден з позбавленням його батьківських прав відносно його сина (а.с. 25, 49-50).

Представник третьої особи до підготовчого засідання не з`явився, але надав до суду висновок органу опіки та піклування Вигодянської сільської ради, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 (а.с. 44-46).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.08.2012 року (а.с. 11).

Згідно рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05.12.2018 року, шлюб між сторонами по справі було розірвано, відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с. 15-17).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 05.12.2018 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 2000 грн. щомісячно, з 23.10.2018 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 18-21).

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 15.08.2023 року Біляївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 » (а.с. 14).

Відповідно до витягу з реєстру територіальних громад № 2023/008069063, отриманого за запитом Вигодянської сільської ради від 06.10.2023 року - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10)

Як вбачається з довідки Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області № 499 від 20.05.2024 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають: ОСОБА_10 - чоловік, 1998 року народження; ОСОБА_4 - син, 2012 року народження; ОСОБА_11 - син, 2023 року народження; ОСОБА_12 - син, 2023 року народження (а.с. 24).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання або місцяперебування фізичної особи № 6385 від 30.12.2024 року - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.12.2014 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

12 вересня 2024 року виконавчим комітетом Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області було прийнято рішення № 1083, яким затверджено висновок органу опіки та піклування Вигодянської сільської ради Одеського району Одеської області прийшов до висновку про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 38-43).

Згідно довідки № 22/02-51 від 21.05.2024 року виданою Кам`янською гімназією із структурним підрозділом початкової школи вигодянської сільської ради, батько, ОСОБА_2 1988 року виродження, не виконує свої батьківські обов`язки, щодо виховання дитини, не цікавиться, та не займається навчанням сина ОСОБА_4 учня 6 класу, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23).

Крім того, в матеріалах справи наявна нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 , в якій він пояснює, що є батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина, у зв`язку з тим, що має складне матеріальне становище та не має можливості надавати матеріальне утримання та фінансову допомогу дитині. Повідомляє, що будь-яких майнових або немайнових претензій - до ОСОБА_4 , а також до його матері не має, а також відмовляється в подальшому від його піклування та утримання. Його відмова від сина ОСОБА_4 є вільною, безумовною, свідомою та невимушеною, дається ним не під впливом помилки, обману, насильства чи погроз зі сторони будь-яких осіб (а.с. 25).

Відповідно до роз`яснень пунктів 15 та 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосуванням судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, як для матері (батька), так і для дитини, які визначені ст. 166 СК України. Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Позов про позбавлення батьківських прав представником позивача заявлено з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, яка передбачає ухилення матері, батька від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та згідно вказаної статті мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, дитина, якщо це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в атмосфері любові та матеріального забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка діє на Україні з 27.07.1991 року та ратифікована Україною, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні для її благополуччя , приймаючи до уваги права та обов`язки їх батьків, опікунів та інших осіб, які відповідають за них по закону і з цією метою приймати всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини (далі Європейський Суд) у справі «Савіни проти України», пункт 49 рішення у справі «Хант проти України»).

Тобто, в даному випадку вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у її право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, а в силу статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV).

Відповідно до ст. 51 Конституції України обов`язок кожного громадянина України піклуватися про дітей.

Перелік обов`язків батьків по вихованню дитини викладений в ст. 150, 151, 153-156 СК України.

На підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наданими по справі доказами достовірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклуються про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не спілкуються з сином, тому такий крайній захід впливу на відповідача, як позбавлення батьківських прав, є доцільним та необхідним для захисту інтересу дитини, з чим також погодився відповідач, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 200, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 165 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав, відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Горяєв

З урахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, яке було виготовлено 09.01.2025 року.