Постанова

від 10.01.2025 по справі 930/2999/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 930/2999/24

Провадження № 33/801/55/2025

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.

Доповідач: Оніщук В. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В. В., з участю секретаря судового засідання Литвина С. С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.

У постанові суду зазначено, що 19 листопада 2024 року о 21 год. 13 хв. в м. Немирів, по вул. Гайсинське Шосе, 1, Вінницького району, водій ОСОБА_1 керуючи вантажним автомобілем марки «Рено магнум», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Кроне» д.н.з. НОМЕР_2 , під час заїзду на автозаправну станцію, не вибравши безпечного інтервалу, допустив зіткнення напівпричепа із опорною колоною автозаправної станції в результаті чого сталося ДТП та механічне пошкодження транспортного засобу. ОСОБА_1 порушив п.13.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

При ухваленні оскаржуваної постанови суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду у частині накладеного стягнення, 20 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати у частині застосування до нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців, застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що він не був повідомлений про розгляд справи, у період з 13 по 18 грудня 2024 року перебував за кордоном, займаючись перевезенням гуманітарної допомоги з Польщі до України.

На думку ОСОБА_1 , постанова винесена без з`ясування фактичних обставин справи, оскільки він є професійним водієм автотранспортних засобів з багаторічним стажем і на постійній основі здійснює регулярні міжнародні перевезення вантажів комерційного і гуманітарного призначення. Позбавлення його права керування транспортними засобами на строк шість місяців фактично позбавить його і сім`ю засобів до існування, а тому накладене адміністративне стягнення є явно несправедливим.

Також ОСОБА_1 просить поновити йому строк на подання апеляційної скарги.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені у ній підстави.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Оскаржувана постанова винесена 09 грудня 2024 року, відтак останній день десятиденного строку на її апеляційне оскарження припадає на 19 грудня 2024 року.

Як видно зі змісту постанови, ОСОБА_1 при її ухваленні присутній не був, доказів вручення її копії матеріали справи не містять.

Апеляційна скарга подана 20 грудня 2024 року, а тому враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що з метою недопущення позбавлення ОСОБА_1 права на доступ до правосуддя та на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, строк на подання апеляційної скарги можливо поновити.

Щодо доводів апеляційної скарги по суті оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до положень статті 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимогстатті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями частини сьомоїстатті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

ОСОБА_1 оскаржує постанову суду першої інстанції у частині накладеного адміністративного стягнення, а тому висновок місцевого суду апеляційним судом переглядається лише у цій частині.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкціяст. 124 КУпАПпередбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Водночас, на переконання апеляційного суду, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимогист.33КУпАП та застосував стягнення, яке за своїм видом є явно надто суворим.

Апеляційний суд враховує особу правопорушника, який уперше притягується до адміністративної відповідальності. Окрім того ОСОБА_1 є професійним водієм, позбавлення його права керування може поставити його у скрутне матеріальне становище.

Також апеляційний суд бере до уваги розписку начальника АЗС «БРСМ нафта» ОСОБА_2 від 09 січня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 відшкодував завдану матеріальну шкоду, претензій до ОСОБА_1 немає.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає за можливе пом`якшити накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення та призначити його у виді штрафу, з урахуванням вимогст. 36 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцієюст. 124 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно змінити та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що з урахуванням всіх обставин справи, особи правопорушника, буде відповідати вимогам статті 7 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що таке стягнення є необхідним, буде достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним у майбутньому нових правопорушень, а також відповідатиме меті накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 33, 245, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

У решті постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 09 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду В. В. Оніщук