Ухвала

від 07.01.2025 по справі 476/304/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області від 28.11.2024 року, якою стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червонозорівка Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.01.2025 року включно.

Учасники судового провадження:

захисник: ОСОБА_5

(в режимі відео-конференції з використанням власних технічних засобів в системі «EasyCon»)

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу суду, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строкутримання підвартою обвинуваченого ОСОБА_6 та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Короткий зміст ухвали.

Ухвалою судуобвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 27.01.2025 року включно.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.

Стверджує, що в клопотанні прокурор зазначив лише припущення, без надання жодних доказів продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Вважає, що прокурором не було надано жодного доказу, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

На думку апелянта, підозра у вчинені ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК Україниє необґрунтованоютак якґрунтується нанедопустимих доказах.

Обставини встановлені судом першої інстанції.

В провадженні Єланецького районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12023152170000052 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146 КК України.

Судом встановлено,що підчас досудовогорозслідування обвинуваченому ОСОБА_6 ухвалою слідчогосудді Братського районного суду Миколаївської області від 01.03.2023 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В подальшому ухвалами Єланецького районного суду Миколаївської області обвинуваченому було неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на існування ризиків, передбачених п. п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання прокурора,суд дійшоввисновку,що продовжуютьіснувати ризики,визначені ч.1ст.177КПК України,які сталипідставою дляобрання запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою ОСОБА_6 , тому наразі запобігти вказаним ризикам інакше, ніж шляхом тримання обвинуваченого під вартою не видається за можливе, оскільки судовий розгляд продовжується.

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.

Згідно ч.3ст.331КПК України,незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до матеріалів судового провадження в провадженні Єланецького районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12023152170000052 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 146 КК України.

Прокурор звернувсядо судуз клопотаннямпро продовженнястроку діїзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою відносно ОСОБА_6 .. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на існування ризиків, передбачених п. п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходуу виглядітримання підвартою відноснообвинуваченого ОСОБА_6 суд,пославшись навідомості,що характеризуютьособу обвинуваченого, прийшов до висновку, що заявлені раніше ризики не зменшилися, а тому запобігти вказаним ризикам інакше, ніж шляхом тримання обвинуваченого під вартою, наразі не видається за можливе.

З матеріалівпровадження вбачається,що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, серед яких за ступенем тяжкості є тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років,, а отже з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованих злочинах, обвинувачений може переховуватись від суду.

Судом також було взято до уваги, що на даний час ОСОБА_6 є обвинуваченим ще в іншому кримінальному провадженні № 12019120110000016, судовий розгляд якого не завершено.

Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Окрім того, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо продовження існування ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні і підтвердженням наявності такого ризику є покази потерпілих про зухвалу поведінку обвинувачених під час подій, які відбувалися з їх участю 26.02.2023 року на АЗС «WOG» в с. Возсіятське та після них, а саме застосування фізичного насилля у відношенні потерпілих, залишення місця події, викрадення документів та телефону ОСОБА_9 , його пошуки та стрілянина за місцем проживання, викрадення телефону ОСОБА_10 , позбавлення волі останнього.

Вищенаведене вказує на існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме наявність ризиків переховування обвинуваченим від суду та ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

За такого, не є слушними доводи апелянта відносно того, що стороною обвинувачення в судовому засіданні не було доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Зазначене захисником,що прокуроромне вповній мірібуло дотриманопри поданніклопотання пропродовження строкутримання підвартою строків, передбачених ч.1 ст. 199 КПК України не є тією підставою, наслідком якої є безумовне скасування ухвали суду першої інстанції.

Так,беручи доуваги доведеністьризиків,передбачених п.п.1,3ч.1статті 177КПК України,а такожсерйозність висунутого ОСОБА_6 обвинувачення та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, апеляційний суд не знаходить підстав для зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід.

Посилання захисника, як на підставу для відмови в продовженні строку тримання під вартою, на недоведеність обвинувачення ОСОБА_6 у інкримінованих йому злочинів, а саме на неналежністьі недопустимістьзібраних усправі доказів,порушення процесуальногопорядку їхзібрання,є неприйнятними,оскільки ціобставини підлягають перевірців процесірозгляду судом кримінальногопровадження посуті, і їм оцінка буде надана судом при прийнятті остаточного рішення за результатами розгляду кримінального провадження. На цій стадії процесу, а саме при вирішенні питання про необхідність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд не вправі надавати оцінку доказам з точки зору їх належності, допустимості та достатності.

Апеляційним судомне встановленоістотних порушеньположень КПКУкраїни,Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободпри розглядісудом першоїінстанції питанняпро продовженнязапобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418, 419, 422-1, 424, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області від 28.11.2024 року,якою обвинуваченому ОСОБА_6 , продовжено запобіжний західу виглядітримання підвартою - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: