Ухвала

від 09.01.2025 по справі 509/7397/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/7397/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого?судді Спічака Вадима Олексійовича,

за участю:

секретаря судового засідання?Попочебенюк Владлени Олександрівни

заявника ? ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заінтересована особа - Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області, місцезнаходження: 67806, Одеська область, Одеський район, смт. Авангард, вул. Добрянського, код ЄДРПОУ: 23211248, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,-

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2024 року представник заявника звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій просить суд встановити факт перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_3 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_3 , страждає на судинну деменцію, судинну деменцію на фоні атрофії кори та підкоркових ядер, судинну енцефалопатію ІІ-ІІІ ступеню, а також має прогресуючі порушення центральної нервової системи, що позбавляє її можливості адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку.

06.08.2014 року ОСОБА_3 була встановлена безстрокова інвалідність 1-ї групи з необхідністю постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою, виданою Спеціалізованою психіатричною медико-соціальною комісією КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи». Після смерті чоловіка ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не має рідних та близьких родичів, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 19.07.1975 року та свідоцтвом про смерть від 16.04.2022 року.

ОСОБА_3 зареєстрована та постійно проживає з 1996 року за адресою: АДРЕСА_2 . Заявник ОСОБА_1 є сиротою, що підтверджується свідоцтвом про смерть його матері, виданим 03.01.2000 року. З 2000 року заявник ОСОБА_1 постійно проживав разом із сім`єю ОСОБА_3 за тією ж адресою: АДРЕСА_2 .

З 2019 року ОСОБА_1 постійно проживає зі своєю родиною, до складу якої входять: ОСОБА_1 , 1982 року народження, його дружина ОСОБА_5 , 1983 року народження, син ОСОБА_6 , 2007 року народження, а також ОСОБА_3 , 1946 року народження. З того часу ОСОБА_3 повністю залежить від фінансової підтримки ОСОБА_1 , оскільки не має інших джерел доходу, окрім пенсії за віком. Допомога ОСОБА_1 є основним і постійним джерелом засобів до існування для ОСОБА_3 . Протягом усього часу спільного проживання ОСОБА_1 забезпечує ОСОБА_3 усім необхідним, включаючи оплату житла та комунальних послуг, придбання продуктів харчування, одягу, ліків та лікування в медичних закладах, а також витрачає весь свій час на її догляд.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Сакун Г.П. заяву підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити.

На питання суду надав такі пояснення з ОСОБА_3 він проживає разом з 2005 року. Встановлення вказаного юридичного факту йому необхідно для оформлення даних правовідносин щодо утримання ОСОБА_3 у відповідність до діючого законодавства. ОСОБА_3 є родичкою його дружини, та має ще інших родичів. З метою отримання документів що підтверджують факт здійснення догляду за ОСОБА_3 , та включення до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, до виконавчого органу Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області, та інших уповноважених органіів не звертався.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від??10??квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року № 560/17953/21.

Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024??року у справі № 560/17953/21).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд,??розглядаючи справу перевіряє, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку??і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суд мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від??10??квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 29 травня 2019 року у справі № 398/4017/18.

Таким чином, судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.

У даній справі, метою встановлення юридичного факту є офіційне підтвердження постійного догляду заявника за ОСОБА_3 .

Частиною першою статті 315 ЦПК України встановлення судом такого факту не передбачено, розгляд заяви віднесено до повноважень визначеного законодавством органу.

Чинним законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, що його потребує.

Порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.

Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Догляд вдома, денний догляд є базовою соціальною послугою (пункт 1 частини шостої статті 16 Закону України «Про соціальні послуги» ).

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги»).

За змістом пунктів 6, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (автоматизованої інформаційно-телекомунікаційна системи, призначеної для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг).

Згідно з пунктами 1, 3 частини шостої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є особами з інвалідністю I групи; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040?затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до?уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до положень частини четвертої статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад належать, серед іншого, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров`я; здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; ) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні.

Згідно із частиною шостою статті 15 Закону України «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99, згідно з положеннями якого за заявою надавача соціальних послуг у розділі «Надавачі соціальних послуг - фізичні особи» мають бути внесені відомості про надавачів соціальних послуг, які мають право на отримання витягу з цього Реєстру (пункти 32, 35, 36, 41).

Таким чином, для засвідчення відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг можуть отримати витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який призначений для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.

Положенням про Єдиний державний веб портал електронних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1137 (далі - Положення), визначено, що Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Наведене законодавство свідчить, що для отримання підтвердження факту здійснення догляду надавач соціальної послуги з догляду вдома має бути включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який на місцевому рівні ведуть виконавчі органи місцевих рад та за заявою особи підтверджують такий статус шляхом видачі протягом 30 днів безкоштовної довідки про здійснення догляду за особою з інвалідністю.

Доводи сторони заявника щодо розгляду даного звернення судом, спростовуються наведеним законодавством.

Законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує соціальної послуги з догляду, про встановлення якого просить заявник, у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним закрити провадження у справі, оскільки вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255, 259-261, 293, 294, 315, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області, про встановлення факту перебування на його утриманні ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Спічак В.О.