Ухвала

від 26.07.2024 по справі 761/26596/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/26596/24

Провадження № 1-кс/761/17132/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023000000001009 від 21.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, та за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023000000001009 від 21.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, та за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, вилучене 09.07.2024 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , , а саме: мобільний телефон марки IPhone 15 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 .

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001009 від 21.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, та за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

В рамках даного провадження 09.07.2024 на підставі повідомлення 4 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України № 14/4/1-10481 від 09.07.2024 про необхідність проведення невідкладних слідчих дій, був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7321087900:01:003:2679, за місцем проживання ОСОБА_8 , у ході якого виявлено та вилучено зазначене вище майно.

У свою чергу, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.07.2024 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.07.2024 отримана органом досудового розслідування 18.07.2024, а тому, існує необхідність у поновленні процесуального строку для подачі клопотання про арешт тимчасово вилученого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, вказаний мобільний телефон постановою слідчого від 09.07.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42023000000001009 від 21.06.2023 року.

Відтак, з метою забезпечення схоронності вказаних вище речових доказів, враховуючи, що з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вищевказане майно, яке 09.07.2024 вилучене під час проведення обшуку, відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди його вчинення, а також мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, існує потреба в арешті вказаного тимчасово вилученого майна.

Уповноважений прокурор у кримінальному провадженні №42023000000001009 від 21.06.2023, будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, у засідання не з`явився. Разом з тим, до почату судового розгляду через канцелярію суду надійшла заява прокурора ОСОБА_9 , в якій останній просить долучити копію протоколу обшуку від 09.07.2024 та проводити судовий розгляд вказаного клопотання без його участі.

Власник майна або його представник, будучи належним чином повідомленими про дату і час судового розгляду, у засідання не з`явилися. Разом з тим, до початку судового розгляду на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_8 , в якій останній просить проводити судовий розгляд клопотання прокурора про арешт майна за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи, що учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про дату і час судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна за відсутності нез`явившихся осіб.

Вивчивши клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідча суддя вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Так, у ході судового розгляду клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001009 від 21.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, та за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

В рамках даного провадження 09.07.2024 з метою рятування майна проведено невідкладний обшук за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки IPhone 15 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 .

Постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 від 09.07.2024 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42023000000001009 від 21.06.2023 року.

У свою чергу, 16.07.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.07.2024 вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення зазначеного у клопотанні мобільного телефону.

При цьому, дозволу на вилучення виявленого у ході обшуку майна слідчим суддею, враховуючи положення ст. 168 КПК України, не було надано.

Так, згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, проводиться обшук.

Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Положення ч. 2 ст. 168 КПК України передбачають, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Враховуючи, що проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснено до постановлення ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення такого обшуку, вилучене у ході його проведення майно має статус тимчасово вилученого.

Так, згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Так, зі змісту клопотання прокурора про арешт майна та долучених до нього матеріалів вбачається, що мобільний телефон марки IPhone 15 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , містить інформацію, яка потребує експертного дослідження. Відтак, в силу вимог чинного КПК України слідчими прийнято рішення про вилучення зазначеного телефону.

У відповідності до ч. 3 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Однак, клопотання про арешт майна прокурором подане до суду лише 19.07.2024 із проханням визнати причини пропуску процесуального строку поважними та поновити процесуальний строк на подачу такого клопотання, враховуючи ту обставину, що копія ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.07.2024 про надання дозволу на проведення обшуку отримана уповноваженим слідчим у кримінальному провадженні №42023000000001009 від 21.06.2023 лише 18.07.2024 року.

Так, згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.07.2024, якою надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , отримана уповноваженим слідчим у даному кримінальному провадженні лише 18.07.2024, слідчий суддя приходить до висновку, що причина пропуску строку звернення із клопотанням про арешт майна є поважною, а тому, пропущений строк підлягає поновленню.

Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Так, враховуючи зміст обставин, що розслідуються в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні №42023000000001009 від 21.06.2023, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тому накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні №42023000000001009 від 21.06.2023, та забезпечення схоронності майна для проведення відповідних судових експертиз, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно, у вигляді заборони використання, розпорядження та відчуження вказаного мобільного телефону.

При цьому, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.

Керуючись вимогами ст.ст. 98, 117, 131, 132, 167, 168, 170-173, 234-236, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Поновити прокурору строк для подачі клопотання про арешт майна.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 09 липня 2024 року у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон марки IPhone 15 Pro IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали оголосити 30 липня 2024 року о 15 год. 35 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1