Ухвала

від 07.01.2025 по справі 991/27/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/27/25

Провадження 1-кс/991/26/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно з заявою про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, у якій голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 просить зобов`язати посадових осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести відомості до ЄРДР та почати досудове розслідування за його заявою від 24.12.2024 (вих. № 24/12/2024-1-2) про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 204, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

В обґрунтування скарги зазначив, що 24.12.2024 на електронну скриньку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури подав вищезазначену заяву про кримінальне правопорушення, однак, викладені у вказаній заяві відомості до ЄРДР не внесені та досудове розслідування не розпочато, у зв`язку з чим заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У прохальній частині скарги просив судовий розгляд здійснювати без участі заявника.

Розгляд скарги призначено на 07.01.2025, про що належним чином повідомлено учасників.

Представник САП в судове засідання не прибув, будь-яких заяв/пояснень/заперечень на адресу суду не надходило.

Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності заявника скарги та уповноваженої особи, бездіяльність якої оскаржується.

Дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що головою ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 24.12.2024 подано заяву за вих. № 24/12/2024-1-2 до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у якій заявник посилається на обставини створення власниками мережі «БРСМ-Нафта», які мають тісні взаємозв`язки із російськими суб`єктами господарювання, представниками спеціальних служб російської федерації, через ряд підконтрольних фізичних, юридичних осіб, офшорних компаній, організованої злочинної групи, яка здійснює завезення до України, ухиляючись від сплати податків, мита, нафтопродуктів з російської федерації та Республіки Білорусь.

Надалі, за доводами заявника, учасники вказаної організованої групи, використовуючи промислові потужності ТОВ «ТНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41846287), ТОВ «СТАНДАРТ ОЙЛ-2000» (код ЄДРПОУ 42337720), ТОВ «ФАЗОР» (код ЄДРПОУ 40328493), які входять до групи компаній «БРСМ-Нафта», на основі нафтопродуктів російського походження, із додаванням сприту та інших домішок, виробляють пальне низької якості, котре реалізують через мережу підконтрольних АЗС «БРСМ-Нафта» на території України. Продаж пального низької якості через мережу підконтрольних АЗС «БРСМ-Нафта» здійснюється учасниками організованої злочинної групи із використанням ряду схем по ухиленню від сплати податків. Кошти, отримані внаслідок продажу вказаного пального через підконтрольну мережу АЗС БРСМ-Нафта», виводяться учасниками організованої групи за сприянням та через афілійовані платіжні системи, банки та інші фінансові установи, спрямовуються за допомогою дроп-сервісів через підставні банківські картки на гаманці вигодонабувачів, у тому числі на територію рф та так званих Л/ДНР, що призводить до вчинення ряду кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України. Крім того, заявник зазначає, що учасники організованої злочинної групи, перебуваючи у злочинній змові з представниками ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підконтрольних їм підприємствах, в тому числі на тих, які приймають безпосередню участь у реалізації злочинних схем.

Водночас, на переконання заявника, вказані злочинні схеми реалізуються за участю представників правоохоронних, державних, контролюючих органів, у тому числі Бюро економічної безпеки України, Державної податкової служби України, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України, з метою систематичного отримання неправомірної вигоди від учасників організованої злочинної групи. Налагоджені корупційні зв`язки, за доводами заявника, дозволяють злочинній групі уникати відповідальності і продовжувати злочинну діяльність.

Таким чином, просив зареєструвати кримінальне провадження за фактом вчинення зазначеними особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 204, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Враховуючи, що відомості за вказаною заявою голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були, заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність, у порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.

Статтею 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 ст. 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

За наведеного вбачається, що належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме:

- стаття кримінального закону, за якою здійснюється кримінальне провадження, належить до переліку корупційних, передбачених приміткою до ст. 45 КК України, або передбачена ч. 1 ст. 33-1 КПК України;

- наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які визначають особливості суб`єктного складу та предмету таких кримінальних правопорушень.

Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень кримінальним процесуальним законом.

Так, у своїй скарзі ОСОБА_3 просить зобов`язати уповноважену особу САП внести до ЄРДР відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 204, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, у той же час, слідчий суддя звертає увагу, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 1 ст. 204, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 227, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України, не належать до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а відповідно і до сфери здійснення судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 33-1 КПК України, таким чином, у слідчого судді відсутні повноваження давати оцінку діям уповноважених осіб щодо невнесення відомостей про них у ЄРДР.

Із наведеного переліку кримінальних правопорушень лише кримінальні провадження щодо злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, підсудні Вищому антикорупційному суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року.

Відповідно до вимог п. 1 Розділу ІІ зазначеного Положення, до Реєстру вносяться відомості, зокрема про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4-5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Як значив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року в справі № 556/450/18, слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.

Із наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя зазначає, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).

Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості заяви (повідомлення) та створює можливості їх перевірки.

Встановлений ст. 214 КПК України порядок початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про вчинення кримінального правопорушення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, та в тій же мірі забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень, захищаючи тим самим інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.

Слідчий суддя звертає увагу, що лише наявність у заяві про кримінальне правопорушення конкретних та об`єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у слідчого/прокурора обов`язок внести їх до ЄРДР. Саме по собі твердження заявника про існування кримінальних правопорушень, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування.

Поряд з цим, досліджена заява про вчинення кримінального правопорушення від 24.12.2024 не містить фактичних відомостей та об`єктивних даних, які б вказували на наявність у діях зазначених заявником осіб ознак кримінальних корупційних чи інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ.

Викладені у заяві відомості, що за доводами заявника свідчать про наявність у діях зазначених осіб ознак вчинення ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України, зводяться лише до висунення загальних припущень та домислів заявника без будь-якого посилання на діяння та обставини, які можна перевірити (підтвердити чи спростувати) в ході досудового розслідування та які були б достатні для попередньої кваліфікації реєстратором ЄРДР діяння саме як кримінального правопорушення. Зазначене позбавляє уповноважених осіб органу досудового розслідування провести необхідну попередню оцінку (аналіз) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу саме кримінальних правопорушень.

На переконання слідчого судді, викладені в заяві від 24.12.2024 твердження про вчинення кримінальних правопорушень є занадто абстрактними та неконкретними, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння за певними статтями КК України.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що з інформації, яка міститься у заяві від 24.12.2024, не вбачається наявності обов`язкових ознак (зокрема об`єктивної сторони) кримінальних правопорушень, а тому не викликає в слідчого/прокурора обов`язку вносити відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочинати досудове розслідування.

За наведеного, на переконання слідчого судді, бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, в даному випадку не встановлена.

Із урахуванням викладеного, підстави для зобов`язання уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно з заявою голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 від 24.12.2024 відсутні.

Керуючись статтями 9, 214, 216, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1