Ухвала

від 06.01.2025 по справі 335/110/25

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/110/25 2/335/966/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 січня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2025 позивач ОСОБА_1 , в особі адвоката Сідельникової О.Л., через систему «Електронний суд» (сформовано 28.12.2024) звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однак, ознайомившись із вказаною позовною заявою та доданими матеріалами, приходжу до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

Позивач у позовній заяві просить звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату. Клопотання мотивовано тим, що станом на день звернення до суду із позовною заявою, а так само і увесь попередній 2023 рік, а також у 2021-2022 роках, позивач постійної роботи не мав, через що наразі має вкрай скрутний фінансовий та майновий стан, коштів від нерегулярних підробітків ледве вистачає на забезпечення власного існування та існування його сім`ї. Крім того, воєнний стан триває в Україні вже більше 2х років, збройні сили російської федерації ведуть систематичний ракетний обстріл території України, у тому числі й житлові масиви міста Запоріжжя, де наразі проживає позивач. Через війну, через воєнний стан та постійні обстріли, вибухи позивач зазнає психічних та психологічних страждань, через що змушений витрачатися на закупівлю медичних препаратів та ліків. Отже, він зазнає і додаткових матеріальних втрат, і на разі його майновий стан не дозволяє віднайти кошти на оплату судового збору.

Розглянувши клопотання та з`ясувавши фактичні підстави, вважаю, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити з таких підстав.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

На підставі ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити її від сплати судового збору.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Тобто фактичною підставою для звільнення від сплати судового збору є такий майновий стан особи, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі у встановлений законом строк.

Зазначеними нормами встановлено, що суд, при звільненні від сплати судового збору, повинен врахувати майновий стан заявника.

При розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не наведено будь яких доводів скрутного матеріального стану позивача, що перешкоджає сплаті розміру судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Доводи, зазначені у вказаному клопотанні, на які посилається позивач, як на підставу звільнення або відстрочення від сплати судового збору, є неспроможними та такими, що не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення або відстрочення від такої сплати.

Крім того, нормами ЦПК України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Слід зазначити, що в рішенні у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

Відтак, клопотання заявника про звільнення або відстрочення від сплати судового збору, задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач не звільняється від сплати судового збору, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати і не є тотожнім його стягненню.

У постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 в справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01.09.2015, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво19).

Враховуючи вищевикладене, суддя доходить висновку, що пільги щодо сплати судового збору не поширюються на вимоги позивача заявлені у вказаному позові, а тому заявлені позивачем позовні вимоги підлягають оплаті судовим збором.

Позивачем заявлено наступні вимоги: про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 19 820,80; про стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн., що складає загальну суму у розмірі 24 820,80 грн. (ціна позову).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до Закону України „Про державний бюджет на 2024 рік" станом на 01.01.2024 становить 3 028,00 грн., оскільки вказана позовна заява подана до суду 28.12.2024 («Електронний суд»).

Таким чином, позивачу за звернення до суду із вказаними позовними вимогами необхідно подати суду документи про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. - за майнові вимоги.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Вознес./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA098999980313101206000008513, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, з огляду на наступне.

Так, позивачем у позові не чітко викладені обставини та не зазначені докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги до кожного з відповідачів, а саме позивачем не зазначено підстави пред`явлення вимог до відповідачів про стягнення сум середнього заробітку, моральної шкоди та витрат в солідарному порядку; не обґрунтовано залучення в якості відповідача КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради з урахуванням того, що як зазначено у позові, ухвалою суду від 24.11.2023 замінено боржника на правонаступника КП «Універс» Запорізької обласної ради.

Крім того, позовна заява містить невідповідності п. 4,5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, а саме в ній не чітко викладені обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та не в повному обсязі зазначено докази, що підтверджують вказані обставини.

Так, у позові не зазначено якими доказами підтверджується факт виплати позивачу заборгованості 05.09.2024, що є необхідним для вирішення позовних вимог; не надано засвідчену копію ухвали суду від 24.11.2023 про заміну боржника у провадженні щодо виконання судового рішення про стягнення заборгованості з заробітної плати.

Також, до позову долучені судові рішення з позначкою «ОСОБА», які не засвідчені належним чином, у порушенням вимог ст.95 ЦПК України.

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, оскільки встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали, шляхом подання суду оновленої позовної заяви з зазначенням вищевикладених даних та подання документів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн. В іншому випадку заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, Комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позову терміном 10 (десять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. За правилами ст.353 ЦПК України, ухвала про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду не оскаржується.

Суддя І.А. Крамаренко