ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10477/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Константа-М» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємства «Константа-М» (далі ПП «Константа-М», позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2024 № 0194740702 за формою «Р», від 16.07.2024 №0194740702 за формою «Н», від 16.07.2024 № 0193550702.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Волинській області було складено акт від 24.06.2024 №16675/07-02/31820131, яким встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:
- виписування видаткових накладних без складання та реєстрації податкових накладних за квітень 2024 року на загальну суму 23 100,00 грн;
- внесення готівкових коштів на рахунок підприємства за березень 2024 року на загальну суму 412 670,00 грн та за квітень 2024 року на загальну суму 1 370 100,00 грн, без їх декларування в деклараціях;
- відсутність зареєстрованих за січень-квітень 2024 року податкових накладних на реалізацію товарно-матеріальних цінностей на загальну суму ПДВ 491 510 грн., в т.ч.: за січень - 190 359 грн, за лютий - 27 583 грн, за березень - 27 910 грн, за квітень 245 658 грн., внаслідок чого занижено податкові зобов`язання на вказану суму.
З урахуванням зазначеного, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року у декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення: пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, абзацу «г» пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України (далі ПК України), в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за січень 2024 (код рядка 21 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 422 068 грн. та заниження рядка 18 декларації за квітень 2024 "Позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 395 082 грн.
На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 16.07.2024 № 0194740702 за формою «Р», згідно з яким підприємство зобов`язано сплатити позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту в загальній сумі 395 082,00 грн та штрафні санкції у розмірі 39 508,20 грн;
від 16.07.2024 №0194740702 за формою «Н», згідно з яким підприємство зобов`язано сплатити штрафні санкції в сумі 165 969,86 грн;
від 16.07.2024 № 0193550702, згідно з яким підприємству зменшено на 422 068,00 грн від`ємне значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту.
Позивач заперечує щодо фактів викладених відповідачем в акті перевірки та вважає, що такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені без врахування положень чинного законодавства.
В обґрунтування такої позиції позивач зазначає, що підприємство завжди дотримувалося законодавчих вимог в частині обов`язкової реєстрації усіх податкових накладних та не порушувало встановлених законодавством строків та порядку реєстрації таких накладних, а також не оформляло взаємовідносини із ризиковими контрагентами.
Звертає увагу, що в акті (розділ 3.1. результати визначення податкових зобов`язань) жодного разу, окрім остаточного висновку, не вказується визначена відповідачем сума заниження позивачем податкових зобов`язань зі сплати ПДВ за квітень 2024 у розмірі 395082,00 грн, відтак наведена у податкових повідомленнях - рішеннях інформація про обсяг донарахування податкового зобов`язання не відповідає інформації наведеній в акті.
Стосовно висновків акту перевірки про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 3 850,00 грн з огляду на факт проведення ФОП ОСОБА_1 розрахунків з ПП «Константа-М» за договором оренди у квітні 2024 року на загальну суму 23 100 грн., позивач повідомляє, що договору про надання ним в оренду ФОП ОСОБА_1 будь-яких приміщень ніколи не існувало та відповідно видаткові накладні на вказану суму позивач не виписував, адже вказані кошти були помилково перераховані з невірним призначенням, та у відповідності до листа ФОП ОСОБА_1 , були зараховані в якості оплати за будівельно-монтажні роботи згідно укладеного договору. При цьому, позивач здійснив реєстрацію податкових накладних на вказані суми.
В спростування доводів податкового органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму ПДВ 228 350,00 грн з огляду на обсяг готівкових коштів, що надійшли на рахунок позивача відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» впродовж квітня 2024 року у загальній сумі 1 370 100,00 грн, позивач вказує, що між ПП «Константа-М» та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про поворотну фінансову допомогу від 01.01.2024 у сумі 2 500 000,00 грн, і така допомога надається шляхом передачі готівкових коштів з подальшим її внесенням на рахунок позичальника його уповноваженою особою.
Таким чином, готівкові надходження на рахунок позивача є внесенням коштів отриманої поворотної фінансової допомоги, а відповідно до приписів статті 186 ПК України та підпункту 14.1.185 статті 14 ПК України отримання поворотної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг та не є об`єктом оподаткування ПДВ.
Окрім того, позивач стверджує, що в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 30.04.2024 була наявна інформація про всі зареєстровані позивачем податкові накладні за операціями з ТМЦ здійсненими ним у квітні 2024 року. Натомість за травень та половину червня 2024 року (до дня інвентаризації 17.06.2024) позивач також здійснював як придбання так і реалізацію (в т.ч. використання для власних потреб у господарській діяльності) ТМЦ, що власне вплинуло на відображення залишків ТМЦ в регістрах бухгалтерського обліку, однак відповідач в свою чергу таких документів не запитував.
Щодо застосованої податковим органом штрафної санкцій 50 % від суми ПДВ по незареєстрованим податковим накладним позивач зауважує, що обсяг штрафних санкцій, що застосовуються до платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної визначений статтею 120-1 ПК України.
Разом з тим, відповідно до змін внесених до ПК України Законом № 2876-IX від 12.01.2023 «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», підрозділ 2 розділу XX ПК України було доповнено пунктами 89 та 90, якими змінено граничні строки реєстрації податкових накладних та розмір штрафів за порушення таких змінених строків.
Також на думку позивача, податковий орган вийшов за межі перевірки, оскільки при здійсненні перевірки правильності формування декларації за квітень 2024 року, відповідач мав використовувати лише інформацію за квітень 2024 року, натомість, як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідач також перевіряв січень, лютий та березень 2024 року.
Щодо визначення податкового кредиту позивач зазначає, що як і при визначенні податкових зобов`язань, відповідач сформував свої висновки опираючись виключно на співставлення видаткових накладних на реалізацію, Єдиного реєстру податкових накладних станом на 30.04.2024 та інвентаризаційного опису запасів станом на 17.06.2024.
Зокрема відповідач вказує, що він не може встановити факт використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності позивача на суму 245 852 грн, в т.ч. за січень 2024 року - 190 359 грн., за лютий 2024 року - 27 583 грн., за березень 2024 року - 27 910 грн, при цьому за перевіряємий період (квітень 2024 року) жодних цифр не наводить.
Окрім того відповідач вказує, що за результатами отримання позивачем коштів за відпуск товарів та послуг у лютому та березні 2024 року, останній не зареєстрував відповідних податкових накладних на загальну суму ПДВ 24 662 грн однак позивач стверджує, що даний факт не відповідає дійсності, адже на всі операції було в ЄРПН зареєстровано відповідні податкові накладні.
З наведених вище підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.110).
У відзиві на позовну заяву (а.с.114-125) представник відповідача позовних вимог не визнала та зазначила, що в ході проведення перевірки встановлено, що ПП «Константа-М» виписано видаткові накладні від 04.04.2024, від 05.04.2024, від 09.04.2024 на надання в оренду для ФОП ОСОБА_1 приміщення на загальну суму 23100 грн, в тому числі ПДВ 3850,00 грн. До перевірки надано виписки банку АТ «Кредобанк», що підтверджують перерахування коштів від ФОП ОСОБА_1 , в призначенні платежу зазначено «за оренду». На вищезазначені видаткові накладні не складено та не зареєстровано податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 3850 грн, а також вказані суми податкових зобов`язань не задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди. Встановлене порушення призвело до заниження податкових зобов`язань підприємства з податку на додану вартість у відповідних періодах.
Також представник відповідача зазначає, що в ході проведення перевірки не надано первинні документи, що підтверджують походження готівкових коштів, внесених на банківський рахунок за квітень 2024 року.
Так, згідно з даними банківської виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», рахунок НОМЕР_1 , встановлено факт внесення ПП «Константа-М» готівкових коштів за квітень 2024 року на загальну суму 1 370 100 грн.
Однак, до перевірки не було надано регістрів бухгалтерського обліку, щоб пояснювали походження внесених коштів на поточний рахунок АТ КБ «ПРИВАТБАНК», рахунок НОМЕР_1 .
Таким чином, в порушення в порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 228 350 грн, в т. ч. за квітень 2024 року в сумі 228 350 грн.
Окрім того, у зв`язку з ненаданням первинних документів у повному обсязі не підтверджено використання ТМЦ у господарській діяльності за квітень 2024 року.
Так, під час перевірки Головним управлінням ДПС у Волинській області вручено керівнику/головному бухгалтеру ПП «Константа-М» запит про надання документів №1 від 11.06.2024 .
На вищевказаний запит ПП "КОНСТАНТА-М" надано вибірковим порядком видаткові накладні на придбання/реалізацію товарів/послуг, Договір оренди приміщення площею 30 м2, Договір оренди транспортних засобів та банківські виписки, однак ПП "КОНСТАНТА-М" не надано запитуваних документів, які відносяться до предмету перевірки.
Проведеним аналізом наданих документів, а саме співставленням видаткових накладних на реалізацію, Єдиного реєстру податкових накладних станом на 30.04.2024 та інвентаризаційного опису запасів станом на 17.06.2024 встановлено відсутність зареєстрованих податкових накладних на реалізацію товарно-матеріальних цінностей за квітень 2024 року 245 658 грн, згідно додатку 2.
Зокрема, у ПП «Константа-М» наявні відхилення в номенклатурі придбаних та реалізованих ТМЦ, що унеможливлює ідентифікувати подальше використання в господарській діяльності придбаних ТМЦ.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, а саме відсутності документів, що підтверджують використання в господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей, не надається можливість встановити факт використання вищенаведеного обсягу придбаних ТМЦ у господарській діяльності ПП «Константа-М» за квітень 2024 року на суму 245 658 грн, у зв`язку з чим підлягають визначенню податкові зобов`язання з податку на додану вартість на підставі абзац «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Враховуючи вищевикладене, проведеною перевіркою відображених показників в рядках 1-9 Декларації за квітень 2024 року встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників в рядках 1- 9 (колонка Б) на загальну суму 477 858 грн, внаслідок порушень описаних вище.
Стосовно результатів перевірки визначення податкового кредиту представник відповідача зазначає, що у зв`язку з ненаданням первинних документів у повному обсязі не підтверджено використання ТМЦ у господарській діяльності за січень-березень 2024 року:
З огляду на обставини відсутності первинних документів, співставленням видаткових накладних на реалізацію, Єдиного реєстру податкових накладних станом на 30.04.2024 та інвентаризаційного опису запасів станом на 17.06.2024 встановлено відсутність зареєстрованих податкових накладних на реалізацію товарно-матеріальних цінностей на загальну суму ПДВ 245 852 грн, в т. ч. за попередні періоди, що також підлягали перевірці:
лютий 2024 року 27 583 грн; березень 2024 року 27 910 грн.
Окрім того, в ході проведення перевірки встановлено, що ПП «Константа М» виписано видаткові накладні на реалізацію будівельних матеріалів в асортименті для Камінь-Каширська РСС, Камінь-Каширське ВУЖКГ, ТОВ "Будівельна компанія "Сервісбудпідряд", а також надання в оренду для ФОП ОСОБА_1 приміщення.
До перевірки надано виписки банку АТ «Кредобанк» та АТ КБ «Приватбанк», що підтверджують перерахування коштів від вказаних контрагентів.
На вищезазначені видаткові накладні не складено та не зареєстровано податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з реалізації юридичним особам будівельних матеріалів в асортименті та надання в оренду приміщення на загальну суму 147 973,2 грн, в т. ч. ПДВ 24 662,2 грн, в т. ч. за періоди: лютий 2024 року в сумі 14 200 грн, в т. ч. ПДВ 2 366,67 грн; березень 2024 року в сумі 133 773,2 грн, в т. ч. ПДВ 22 295,53 грн.
Вказані суми податкових зобов`язань не задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди. Встановлене порушення призвело до заниження податкових зобов`язань підприємства з податку на додану вартість у відповідних періодах.
Окрім того, представник відповідача вказує про ненадання первинних документів, що підтверджують походження готівкових коштів, внесених на банківський рахунок за березень 2024 року.
Так, в ході проведення перевірки, згідно з даними банківської виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», рахунок НОМЕР_1 , встановлено факт внесення ПП «Константа-М» готівкових коштів у березні 2024 року на загальну суму 412 670,00 грн.
Однак, до перевірки не було надано регістрів бухгалтерського обліку, щоб підтверджували вищевикладені пояснення ПП «Константа-М» та пояснювали походження внесених коштів на поточний рахунок АТ КБ «ПРИВАТБАНК», рахунок НОМЕР_1 .
В порушення п пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 68 778 грн, в т. ч. за березень 2024 року в сумі 68 778 грн.
Усього податкового кредиту (рядок 17) за даними платника 554 329 грн., за даними перевірки 215 037 грн., відхилення 339 292 грн., згідно порушень, описаних вище.
Оскільки під час перевірки встановлено факт відсутності реєстрації накладних, контролюючим органом в межах передбаченої законодавством компетенції прийнято податкове-повідомлення рішення №0194740702 від 16.07.2024 форми «Н», яким застосовано наступні штрафні санкції:
1) За нереєстрацію податкових накладних у розмірі 50% на підставі п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України: лютий 2024 року: 1183,50 грн; березень 2024 року: 45536 грн; квітень 2024 року: 116820 грн.
2) За нереєстрацію податкових накладних у зв`язку з використанням в негосподарській діяльності на підставі абзацу 9 пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України: січень 2024 року: 1020 грн; лютий 2024 року: 551,66 грн (2%); березень 2024 року: 558,20 грн (2%); квітень 2024 року: 1020 грн.
Таким чином, на підставі пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 ПК України контролюючим органом застосовано до ПП «Константа-М» штрафні санкції за відсутність реєстрації податкових накладних по операціях з постачання товарів та послуг для Камінь-Каширська РСС, Камінь-Каширське ВУЖКГ, ТОВ "Будівельна компанія "Сервісбудпідряд", а також надання в оренду для ФОП ОСОБА_1 приміщення, обставини вчинення яких були встановлені під актом перевірки.
В спростування доводів позивача щодо виходу за межі перевірки зазначає, що періодом, що підлягав перевірці, був січень-квітень 2024 року, оскільки саме з січня 2024 року платником безперервно декларувалося від`ємне значення.
Щодо реєстрації податкових накладних звертає увагу, що під час перевірки позивачем були надані видаткові накладні щодо реалізації будівельних матеріалів в асортименті для Камінь-Каширська РСС, Камінь-Каширське ВУЖКГ, ТОВ "Будівельна компанія "Сервісбудпідряд", а також надання в оренду для ФОП ОСОБА_1 приміщення на вимогу щодо надання первинної документації. Відомості щодо номеру, номенклатури, кількості, суми та покупця містяться на ст. 24- 26 акта перевірки. Крім того, наявні дані про оплату за даними виписок банків АТ «Кредобанк» та АТ КБ «Приватбанк».
Податкові накладні, наявні в Єдиному реєстрі податкових накладних та долучені до позовної заяви, містять зовсім інакшу номенклатуру, з якої фактично неможливо встановити, що дані податкові накладні зареєстровані саме на постачання/надання цих товарів/послуг.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити. Додатково повідомив, що податкові накладні по контрагентам: Камінь-Каширська РСС, Камінь-Каширське ВУЖКГ, ТОВ "Будівельна компанія "Сервісбудпідряд", ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 147 973,20 грн були зареєстровані в ЄРПН, однак мають іншу номенклатуру, ніж та яка вказана у призначеннях платежів та видаткових накладних, що відбулося помилково під час реєстрації накладних. Разом з тим суми накладних та контрагенти повністю відповідають фактичним операціям. І при цьому строки реєстрації податкових накладних є дотриманими. На думку позивача, відмінність номенклатури, що мала місце у податкових накладних жодним чином не вплинула на обсяг зобов`язань позивача з нарахування та сплати ПДВ, адже ставка податку є однаковою як для реалізації будівельних матеріалів так і для виконання БМР і надання інших послуг (а.с.135-137).
Представник відповідача подав до суду заперечення, в яких додатково звертає увагу, що в акті перевірки міститься зведена таблиця щодо видаткових накладних, наданих платником на письмовий запит контролюючого органу, в якій деталізована інформація щодо основних реквізитів первинних документів. У той же час до перевірки (як і до суду) не були надані видаткові накладні на надання саме будівельно-монтажних робіт. Щодо внесення готівки зауважує, що така інформація була встановлена в акті перевірки на підставі виписки з АТ КБ «Приватбанк», яку позивач не долучає як доказ до справи. Також представник відповідача звертає увагу, що наявність зовсім зазначених реквізитів податкових накладних свідчить про те, що такі були складені саме за будівельно-монтажні роботи, тоді як податкові накладні на реалізацію товарно-матеріальних цінностей виписані не були (а.с.168-170).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.164).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ПП «Константа-М» зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно технічним обладнанням (код КВЕД 46.73), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.14).
На підставі наказу від 07.06.2024 №2087-п ГУ ДПС у Волинській області була проведена документальна позапланова перевірка ПП «Константа-М» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 24.06.2024 №16675/07-02/1820131 (а.с.18-34), згідно із висновками якого перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року у декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення: пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті188, абзацу "г" пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за січень 2024 (код рядка 21 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 422 068 грн та заниження рядка 18 декларації за квітень 2024 "Позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 395 082 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення:
від 16.07.2024 №0194740702 за формою «Н», згідно із яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 165 969,86 грн (а.с.38 зворот.-40).
від 16.07.2024 № 0193550702 за формою «В4», згідно із яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 422 068 грн (а.с.41).
від 16.07.2024 № 0194740702 за формою «Р», згідно із яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 434 590,20 грн, в тому числі: за податковими та/або іншими зобов`язаннями 395 082,00 грн та штрафні (фінансові) санкції (штраф) 39 508,20 грн (а.с.42-43).
Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти
Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт75.1 статті 75 ПК України).
Відповідно до підпункту75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Аналіз змісту наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №821/1235/17.
Як вбачається із матеріалів справи документальна позапланова перевірка ПП «Константа-М» була проведена відповідно до наказу ГУ ДПС у Волинській області від 07.06.2024 №2087-п на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв`язку із поданням декларації за квітень 2024 року з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить 422068 грн (а.с.182-183).
Позивач не заперечує наявність правових підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Надаючи оцінку доводам позивача про вихід податковим органом за межі перевірки, які ґрунтуються на тому, що при здійсненні перевірки правильності формування декларації за квітень 2024 року, відповідач мав використовувати лише інформацію за квітень 2024 року, натомість відповідач також перевіряв січень, лютий та березень 2024 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначаєтеся як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Нормами пункту 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з підпунктом 2 пункту 5 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/2828, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
Відповідно до підпункту 5 пункту 5 розділу 5 вказаного Порядку сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 розділу 5 вказаного у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
Перевіркою встановлено, що від`ємне значення з податку на додану вартість, задеклароване позивачем в квітні 2024 року, виникло у січні 2024 року.
При цьому, у поданій позовній заяві позивач підтверджує, що показники в декларації з ПДВ за 2024 рік сформовані на основі інформації про операції проведені ним у квітні 2024 році, за виключенням значення рядка 16.1.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що перевірка показника 16.1 такої декларації має проводитися через оцінку показників 21 декларації з ПДВ за попередні звітні періоди (в яких цей показник наявний безперервно, починаючи із першого звітного періоду його виникнення, неохоплений документальною перевіркою), у даному випадку це січень 2024 року.
Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень від 16.07.2024 № 0193550702 за формою «В4» та від 16.07.2024 № 0194740702 за формою «Р», суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно із пунктом 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).
Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом196.1.7 пункту 196.1 статті 196цьогоКодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом197.1.28 пункту 197.1 статті 197цьогоКодексута операцій, передбачених пунктом197.11 статті 197цьогоКодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189 цього Кодексу).
Як встановлено судом, згідно із висновками акту перевірки від 24.06.2024 №16675/07-02/1820131 (а.с.18-34), перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2024 року у декларації від`ємного значення з ПДВ встановлено порушення: пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті188, абзацу "г" пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за січень 2024 (код рядка 21 Декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 422 068 грн та заниження рядка 18 декларації за квітень 2024 "Позитивне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету на суму 395 082 грн.
Відповідно до пункту 3.1 акту перевірки від 24.06.2024 №16675/07-02/1820131 перевіркою своєчасності, достовірності та повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 декларації (рядок 9 (колонка Б) за квітень 2024 року встановлено заниження податкових зобов`язань на суму 477 858 грн.
Згідно із пунктом 3.2 акту перевірки, від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (р. 16 декларації) значення рядку 21 попереднього (звітного) періоду за даними платника становить 259 375 грн, за даними перевірки 79 917 грн, відхилення 339 292 грн.
Так, вбачається зі змісту акту перевірки, в ході проведення перевірки встановлено, що у квітні 2024 року ПП «Константа-М» виписано видаткові накладні на надання в оренду для ФОП ОСОБА_1 приміщення на загальну суму 23100 грн, в тому числі ПДВ 3850,00 грн, а саме: видаткова накладна від 04.04.2024 на суму 12000,00 грн, в тому числі ПДВ 2000,00 грн; видаткова накладна від 05.04.2024 на суму 5600,00 грн, в тому числі ПДВ 933,333 грн, від 09.04.2024 на суму 5500,00 грн, в тому числі ПДВ 916,67 грн.
Наявна в матеріалах справи виписка банку АТ «Кредобанк», підтверджує, що перерахування коштів від ФОП ОСОБА_1 , а саме: 04.04.2024 10 000,00 грн; 05.04.2024 5600,00 грн та 09.04.2024 5500,00 грн, здійснено відповідно до призначенням платежу «за оренду» (а.с.139-161).
Як стверджує податковий орган вказані суми податкових зобов`язань не задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за квітень 2024 року на суму 3 850 грн.
В спростування вказаних порушень, позивач зазначає, що договору про надання ним в оренду ФОП ОСОБА_1 будь-яких приміщень не існувало, а вказані кошти були помилково перераховані з невірним призначенням, та у відповідності до листа ФОП ОСОБА_1 , були зараховані в якості оплати за будівельно-монтажні роботи згідно укладеного договору.
Надаючи оцінку відповідним доводам позивача, суд зазначає таке.
Як вбачається із матеріалів справи, 02.01.2024 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ПП «Константа-М» (підрядник) було укладено договір підряду №1 (а.с.46-47), за умовами якого підрядник в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи щодо проведення монтажу кондиціонерів в магазині по АДРЕСА_1 , виконує в обумовлені строки роботи замовнику.
Згідно із пунктом 2.1 договору договірна ціна робіт, що доручені до виконання підряднику складає 109 332,00 грн, в тому числі ПДВ 18 222,00 грн.
Також в матеріалах справи наявний лист ФОП ОСОБА_1 , в якому остання просить кошти перераховані платіжними інструкціями №1513599287, №1513599284, №1513599280, №1513599275, №1513599274, №1513599271, №15135992867 загалом сумою 52300,00 грн за оренду зарахувати як кошти перераховані за будівельно монтажні роботи (а.с.45).
Разом з тим, суд зауважує, що зі змісту вказаного листа неможливо встановити ні дати його складення, ні дати перерахування коштів згідно із вказаними платіжними інструкціями, ні реквізитів договорів згідно із яким кошти бути фактичні спрямовані та за яким ФОП ОСОБА_1 просить зарахувати як оплату за будівельно монтажні роботи.
Також, у зазначеному листі відсутня інформація про те, що кошти були помилково перераховані з невірним призначенням, натомість міститься лише прохання ФОП ОСОБА_1 зарахувати такі кошти за іншим призначенням.
Окрім того, оскільки вказаний лист не містить адресата, суд позбавлених можливості встановити, що кошти згідно із платіжними інструкціями №1513599287, №1513599284, №1513599280, №1513599275, №1513599274, №1513599271, №15135992867 були перераховані саме позивачу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що за наслідками здійснення господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 було складено податкові накладні від 04.04.2024 №2 на суму 10000,00 грн; від 05.04.2024 №3 5600,00 грн та 09.04.2024 №4 5500,00 грн, які були зареєстровані в ЄРПН (а.с.49-54).
Поряд з цим, суд зауважує, що дата складення податкової накладної, за загальними правилами пункту 187.1 статті 187 ПК України має відповідати даті виникнення податкових зобов`язань (за правилом «першої події»). Податкова накладна, складена з датою, відмінною від дійсної дати виникнення податкового зобов`язання, не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції з постачання товарів/послуг.
Відповідно до пункту 3.2 договору підряду від 02.01.2024 №1 факт належного виконання робіт фіксується в акті виконаних робіт, який складається, підписується сторонами.
Нормами пункту 4.1 договору визначено, що замовник проводить розрахунки з підрядником за підрядні роботи по факту їх виконання, що підтверджується актами виконаних робіт та довідкою про вартість виконання підрядних робіт, встановленої форми.
Однак, позивач не надав суду актів виконаних робіт, які дали б змогу ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період та суму податкових зобов`язань. Вказана в листі ФОП ОСОБА_1 сума перерахованих коштів - 52 300,00 грн та сума, на яку позивач зареєстрував в ЄРПН податкові накладні 21100,00 грн (ПДВ 3516,67 грн), не відповідають договірній ціні робіт, яка визначена у пункті 2.1 договору підряду від 02.01.2024 №1 (109332,00 грн, в тому числі 18 222,00 грн ПДВ) та загальній сумі на яку, як стверджує податковий орган, позивачем були виписані видаткові накладні (23 100 грн, в тому числі 3850 грн ПДВ).
Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, в ході проведення перевірки встановлено, що в період січень березень 2024 року ПП «Константа М» виписано видаткові накладні на реалізацію будівельних матеріалів в асортименті для Камінь-Каширська РСС, Камінь-Каширське ВУЖКГ, ТОВ "Будівельна компанія "Сервісбудпідряд", а також надання в оренду для ФОП ОСОБА_1 приміщення.
Дані про оплату за реалізовані будівельні матеріали та оренду приміщення, згідно даними виписок банку в АТ «КРЕДОБАНК» та АТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 147973,20 грн, в тому числі ПДВ 24 662,20 грн, у тому числі: за лютий 2024 року в сумі 14 200 грн, в тому числі ПДВ 2366,67 грн та за березень 2024 року в сумі 133 773,20 грн, в тому числі ПДВ -22 295,53 грн, наведені в таблиці на аркушах 26 27 акту перевірки.
В спростування відповідних доводів податкового органу, позивач зазначає, що на всі операції було складено відповідні податкові накладні за лютий, березень 2024 року, які зареєстровані в ЄРПН.
Разом з тим, суд звертає увагу, що висновки податкового органу в частині вищезазначених порушень побудовані на тому, що відповідні суми податкових зобов`язань не були задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість та позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження зворотного.
При цьому, суд зауважує, що оцінка висновкам податкового органу про те, що позивачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 3850 грн та 147 973,20 грн буде надаватися при вирішення питання щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення від 16.07.2024 №0194740702.
Також як вбачається із акту перевірки, в ході проведення перевірки, згідно з даними банківської виписки КБ «Приватбанк», рахунок НОМЕР_1 відповідач встановив внесення готівкових коштів за квітень 2024 року на загальну суму 1370100 грн, а саме: 30.04.2024 в сумі 430100 грн; 29.04.2024 в сумі 7500 грн; 22.04.2024 в сумі 378580 грн; 11.04.2024 в сумі 100000 грн; 04.04.2024 в сумі 370400 грн; 02.04.2024 та за березень 2024 року на загальну суму 422 670,00 грн, а саме: від 29.03.2024 в сумі 121 670,00 грн, 19.03.2024 в сумі 24 000,00 грн, 14.03.2024 в сумі - 147 000,00 грн, 11.03.2024 в сумі - 120 000,00 грн.
З огляду на обсяг готівкових коштів, що надійшли на рахунок позивача відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» та ненадання регістрів бухгалтерського обліку та інших документів що підтверджують походження таких готівкових коштів, податковий орган прийшов до висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2024 року на загальну суму ПДВ 228 350,00 грн та за березень 2024 року на загальну суму 68 778 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог в цій частині позивач вказує, що вказані готівкові надходження на рахунок є внесенням коштів отриманої поворотної фінансової допомоги на підставі договору про поворотну фінансову допомогу від 01.01.2024, укладеного між ПП «Константа-М» та ФОП ОСОБА_2 , яка відповідно до приписів статті 186 ПК України та підпункту 14.1.185 статті 14 ПК України не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг та не є об`єктом оподаткування ПДВ.
Надаючи оцінку відповідним доводам сторін, суд зазначає таке.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, в ході проведення перевірки позивачем були надані письмові пояснення, в яких останній повідомив, що за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 на рахунок НОМЕР_2 АТ "КРЕДОБАНК" ПП «КОНСТАНТА-М» було надходження коштів в сумі 22509387,00 грн. за реалізовані товарно-матеріальні цінності та будівельно-монтажні роботи, що підтверджується документами бухгалтерського обліку. Дані кошти були використані підприємством з метою погашення заборгованостей основних платежів, а саме податків, заробітної плати та за постачання контрагентами на умовах договірних зобов`язань товарів (а.с.55).
Разом з суд зауважує, що виявлені податковим органом порушення стосувалися надходження готівкових коштів на рахунок ПП «КОНСТАНТА-М» відкритий саме в КБ «Приватбанк», а відтак надані позивачем пояснення щодо надходження коштів на його рахунок, відкритий в іншому банку, а саме: АТ "КРЕДОБАНК" не можуть слугувати належними доказами при вирішення спірних правовідносин.
До позовної заяви позивачем було також долучено договір про поворотну фінансову допомогу від 31.12.2023 укладений між ПП «Константа-М» як позичальником та ФОП ОСОБА_2 як позикодавцем, відповідно до пункту 2.1 якого поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 2500000 грн без податку на додану вартість (а.с.56).
Однак, суд критично оцінює доводи позивача про те, що готівкові кошти на його рахунок в КБ «Приватбанк» були внесенні саме на виконання вказаного договору про поворотну фінансову допомогу, оскільки зі змісту акту перевірки вбачається, що згідно з даними банківської виписки КБ «Приватбанк» готівкові кошти на загальну суму 1370100 грн в квітні 2024 та на загальну суму 412670 грн в березні 2024 року були внесенні на рахунок позивача із призначенням платежу «готівкові надходження власних коштів суб`єкта господарювання через касу 30.04.2024 ч/з ОСОБА_3 » (аркуші 9 та 30 акту перевірки).
Згідно із наявною в матеріалах справи довіреністю від 01.01.2023 (а.с.57) ОСОБА_3 є уповноваженою особою самого позивача, а не ФОП ОСОБА_2 , який згідно із договором про поворотну фінансову допомогу від 31.12.2023 мав надати відповідні кошти для ПП «Константа-М».
При цьому, позивач не надав жодних доказів ні в спростування вказаних обставин, ні на підтвердження того, що внесенні кошти являлися поворотною фінансовою допомогою від ФОП ОСОБА_2 , а не власними коштами ПП «Константа-М».
Враховуючи вищезазначене, на думку суду, позивачем не спростовано встановлені податковим органом порушення щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2024 року на загальну суму ПДВ 228 350,00 грн та за березень 2024 року на загальну суму 68 778 грн.
Окрім того, згідно із висновками акту перевірки у зв`язку із відсутністю документів, що підтверджують використання в господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей, не надається можливості встановити факт використання обсягу придбаних ТМЦ у господарській діяльності ПП «Константа-М» у квітень 2024 року на загальну суму 245 658 грн та за період січень березень 2024 року на загальну сум 245852 грн, в тому числі за січень 2024 року 190359,00, за лютий 2024 року 27583 грн, за березень 2024 року 27910 грн, з огляду на що позивачу підлягають визначенню податкові зобов`язання з ПДВ на підставі абзацу «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.
Як вбачається із акту перевірки проведеним аналізом наданих документів, а саме співставленням видаткових накладних на реалізацію, Єдиного реєстру податкових накладних станом на 30.04.2024 та інвентаризаційного опису запасів станом на 17.06.2024 встановлено відсутність зареєстрованих податкових накладних на реалізацію товарно-матеріальних цінностей на вказані суми.
Перелік контрагентів (продавців), реквізити податкових накладних, номенклатура товарів, їх кількість та вартість, у тому числі ПДВ наведено в додатку 2 (а.с. 34 зворот.-37), який складений на загальну суму 2467563 грн, в тому числі ПДВ 491509,70 грн (245 658 грн за квітень 2024 року та 245 852 грн за період січень березень 2024 року).
В спростування відповідних висновків податкового органу, позивач вказує, що в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 30.04.2024 була наявна інформація про всі зареєстровані позивачем податкові накладні за операціями з ТМЦ здійсненими ним у квітні 2024 року. Натомість за травень та половину червня 2024 року (до дня інвентаризації 17.06.2024) позивач також здійснював як придбання так і реалізацію (в т.ч. використання для власних потреб у господарській діяльності) ТМЦ, що власне вплинуло на відображення залишків ТМЦ в регістрах бухгалтерського обліку.
Надаючи оцінку відповідним доводам сторін, суд виходиться із наступних правових норм.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
У межах цього обов`язку платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1. статті 16 ПК України).
Для підтвердження даних, визначених платником податків у податковій звітності, чинне законодавство зобов`язує такого платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзаци перший, другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
Таким чином, ведення бухгалтерського обліку власної господарської діяльності є складовою податкового обов`язку платника податків, пов`язаного з обчисленням податку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються спеціальним Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно з цим Законом бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996-XIV ).
Обліку підлягають господарські операцій, тобто дії або події, які викликають зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (абзац п`ятий статті 1, частина перша статті 9 Закону № 996-XIV).
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про такі операції та підтверджують факти їх здійснення (абзац одинадцятий статті 1, частина перша статті 9 Закону №996-XIV).
Серед інших, основним принципом, якому має відповідати ведення бухгалтерського обліку, є превалювання сутності над формою, що означає - облік операцій має здійснюватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (абзац восьмий статті 4 Закону № 996-XIV).
Закон №996-XIV також визначає порядок складення первинних документів, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік та їх обов`язкові реквізити.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що формування грошових вимірників у бухгалтерському обліку, як джерел фінансового та податкового обліків, має здійснюватися платником податку на підставі оформлених у встановленому порядку документів, які підтверджують здійснення господарських операцій за їх сутністю.
В іншому разі не можна вважати, що платник податків виконав податковий обов`язок належним чином.
На створені державою контролюючі органи у сфері оподаткування покладені функції з контролю достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів (підпункт 19-1.1.2. пункту 19-1.1 статті 19 ПК України).
Обов`язку платника податку вести фінансову звітність з дотриманням вимог законодавства кореспондує право контролюючого органу в межах покладених на нього функцій запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів (підпункт 20.1.6. пункту 20.1 статті 20 ПК України).
При цьому за загальним правилом платник податків після початку перевірки має надати контролюючому органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
Так, відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 44.6 статті 44 ПК визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Наведені норми встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила- виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності.
Таким чином, як в ході здійснюваних контролюючим органом перевірок, так і в суді у спорах щодо достовірності первинних документів, на підставі яких здійснювався облік господарської діяльності, і як наслідок, правомірності формування даних податкового обліку, платник податків має демонструвати доброчесну поведінку у дотриманні вимог податкового законодавства.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, якщо контролюючий орган обґрунтовує правомірність прийнятого рішення відсутністю документального підтвердження облікованих господарських операцій, обов`язок довести протилежне, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, покладається на платника податків.
На думку суду, надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК до їх відсутності.
Як вбачається із матеріалів справи, під час перевірки ГУ ДПС у Волинській області було вручено ПП «Константа-М» запит №1 від 11.06.2024 (а.с.130) про надання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які відносяться до предмету перевірки, зокрема, але не виключно: первинні документи на підтвердження формування рядка 10.1 декларації з податку на додану вартість за період з січня 2024 року по квітень 2024 року: первинні документи придбання ТМЦ/послуг (видаткові накладні, ТТН, складські квитанції), договори на придбання товару/послуг, документи, що підтверджують походження товару/послуг (сертифікати якості, відповідності) за період з січня 2024 року по квітень 2024 року; первинні документи, що підтверджують оприбуткування придбаних ТМЦ/послуг на склад, наявність залишків ТМЦ на складах, списання ТМЦ зі складського обліку за період з січня 2024 року по квітень 2024 року; документів щодо наявності основних засобів (власних та орендованих); документи, що підтверджують формування сум податкового кредиту по рядку 16.1 декларації з податку на додану вартість за період з січня 2024 року по квітень 2024 року; загальні оборотно-сальдові відомості в розрізі субрахунків помісячно за період з січня 2024 року по квітень 2024 року: обороти рахунків 101, 102, 103, 104, 105, 106, 109, 112, 113, 115, 117, 12, 13, 151, 152, 153, 154, 201, 203, 204, 205, 207, 209, 22, 30, 31, 361, 362, 371, 377, 631, 632, 685, 702, 71, 74, 79, 902, 92, 93, 94 в розрізі номенклатури, періоду та кореспондуючих субрахунків, статей доходів та витрат за період з січня 2024 року по квітень 2024 року; банківські виписки по всіх відкритих рахунках товариства за період з січня 2024 року по квітень 2024 року; наказ про списання паливо-мастильних матеріалів; первинні документи придбання (накладні, фіскальні чеки, заправочні відомості, товаро-транспортні документи, ТТН) палива для заправки транспортних засобів/ навантажувачів, та документи щодо заправки транспортних засобів (використання в господарській діяльності придбаного дизпалива/бензину); документи, що підтверджують списання ПММ (лімітно-забірні картки, товарну книгу кількісного руху нафтопродуктів (нафти) (Форма №31-НП), акти списання ПММ); виписка транзакцій (заправки ТЗ) із зазначенням дати придбання, ідентифікації транспортного засобу, адреси АЗС та кількості придбаного дизельного пального; фіскальні чеки на придбання пального; документів щодо наявності основних засобів (власних та орендованих) для здійснення операцій зберігання пального та технічних характеристик таких основних засобів; документи, що підтверджують виконані роботи/надані послуги (акти прийому-передачі, акти виконаних робіт, тощо); шляхові листи за період з січня 2024 року по квітень 2024 року; документи дозвільного характеру та ліцензії без яких суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності; відомості про наявність трудових ресурсів (працівників відповідної кваліфікації із зазначенням посад), за допомогою яких виконувалися роботи/надавалися послуги; інші документи для підтвердження даних Податкової декларації з ПДВ».
Відповідно до пункту 85.6. статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Судом встановлено, що на виконання вищезазначених норм, у зв`язку із ненаданням позивачем витребовуваних документів, ГУ ДПС у Волинській області було складено акти №2646/07-02/31820131 від 12.06.2024, №2651/07-02/31820131 від 13.06.2024, №2660/07-02/31820131 від 14.06.2024, №2685/07-02/31820131 від 17.06.2024 про ненадання документів та пояснень до перевірки (а.с. 126-129), зі змісту яких вбачається, що ПП "КОНСТАНТА-М" надано вибірковим порядком видаткові накладні на придбання/реалізацію товарів/послуг, Договір оренди приміщення площею 30 м2, договори оренди транспортних засобів та банківські виписки, однак не надано ряд документів, які відносяться до предмету перевірки.
Із вказаними в актами ознайомлено директора ПП "КОНСТАНТА-М", про що свідчить його особистий підпис.
На думку суду, оскільки ПП «Константа-М» не надано первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності за звітні періоди декларування ПДВ, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми не підтвердженими документально.
При цьому, суд зауважує, що позивачем не надані та в матеріалах справи також відсутні будь-які первинні документи, що підтверджують використання в господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 245 658 грн, придбаних у контрагентів, які вказані в додатку 2 до акту перевірки.
Таким чином, письмових пояснень з підстав встановлених порушень щодо заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість за квітень 2024 року чи доказів в спростування таких порушень суду позивач не надав.
З урахуванням вищезазначеного, суд позбавлений можливості встановити, чи дійсно придбані ТМЦ, які були включені до податкового кредиту, безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю ПП «Константа-М» та були використані в ході такої господарської діяльності.
При цьому, суд зауважує, що оцінка доводам податкового органу про відсутність зареєстрованих податкових накладних на реалізацію товарно-матеріальних цінностей за квітень 2024 року на загальну суму ПДВ 245 658 грн, буде надаватися при вирішення питання щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення від 16.07.2024 №0194740702.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених обставин справи та враховуючи факт ненадання первинних документів чи письмових доказів в спростування виявлених відповідачем порушень, суд вважає вірними висновку податкового органу щодо заниження задекларованих позивачів податкових зобов`язань за квітень 2024 року на загальну суму на суму 477 858 грн (3 850 грн + 228 350,00 грн + 245 658 грн) та на загальну суму 339 292 грн (245852 грн +24 662,20 грн + 68778 грн) внаслідок виявлених порушень за січень-березень 2024 року. Загалом 817 150 грн.
Оскільки відповідно до декларації платника податків з податку на додану вартість за квітень сума від`ємного значення, задекларована у рядку 21 декларації, становить 422068 грн (а.с.182-183), на думку суду, ГУ ДПС у Волинській області правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення №0193550702 від 16.07.2024 форми «В4», яким зменшено суму від`ємного значення на 422 068 грн та на решту суми заниження податкових зобов`язань винесено податкове повідомлення-рішення №0194740702 від 16.07.2024 форми «Р» яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 395082 грн. Загалом 817 150 грн, що відповідає висновкам акту перевірки.
Відповідно до пункту 123.1. статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
З урахуванням зазначено, на думку суду, згідно із податковим повідомленням рішенням №0194740702 від 16.07.2024 до позивача правомірно застосована сума штрафних (фінансових) санкції (штраф) в розмірі 39508,20 грн, що становить 10% від суми визначеного податкового зобов`язання в розмірі 395082 грн.
З урахуванням зазначено, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 16.07.2024 №0193550702 за формою «В4», та від 16.07.2024 № 0194740702 за формою «Р» винесені правомірно, відповідно до вимог діючого законодавства, а відтак заявлені позовні вимоги в цій частині позовних вимог є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки податкового повідомлення-рішення від 16.07.2024 №0194740702 за формою «Н», суд виходить із наступного.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер;
к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;
л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Пункт 201.10 статті 201 ПК України також установлює граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Водночас Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023 №2876-IX (далі Закон №2876-IX), який набрав чинності 08.02.2023, внесено зміни до розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: підрозділ 2 доповнено пунктами 89 та 90.
Згідно пункту 89 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, визначено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 90 даного розділу тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів".
Таким чином, Законом №2876-ІХ, який набрав чинності 08.02.2023, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.1997 №1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Суд вказує, що податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
Відтак, на думку суду, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08.02.2023).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/22, від 13.03.2024 у справі № 120/6331/23.
Як вбачається із акту перевірки, в ході проведення перевірки встановлено, що на видаткові накладні з реалізації юридичним особам будівельних матеріалів в асортименті та за надання в оренду приміщення позивачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, а саме: за квітень 2024 року на суму 23100 грн, в тому числі ПДВ 3850 грн (по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_1 ).
Окрім того, як уже зазначалося вище в ході проведення перевірки встановлено, що в період січень-березень 2024 року ПП «Константа М» виписано видаткові накладні на реалізацію будівельних матеріалів в асортименті для Камінь-Каширська РСС, Камінь-Каширське ВУЖКГ, ТОВ "Будівельна компанія "Сервісбудпідряд", а також надання в оренду для ФОП ОСОБА_1 які, наведені в таблицях на аркушах 24 27 акту перевірки.
Як стверджує податковий орган, на вказані видаткові накладні не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 147 973,20 грн, в тому числі ПДВ 24 662,20 грн, а саме: за лютий 2024 року в сумі 14 200 грн, в тому числі ПДВ 2366,67 грн та за березень 2024 року в сумі 133 773,20 грн, в тому числі ПДВ -22 295,53 грн.
Згідно із розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за результатами документальної планової перевірки (а.с.38), до позивача були застосовані штрафні санкції
- за не реєстрацію податкових накладних:
у лютому 2024 року на суму 2367 грн в розмірі 50%, що становить 1183,50 грн;
у березні 2024 року на суму 91073 грн в розмірі 50%, що становить 45536,50 грн;
у квітні 2024 року на суму 325640 грн в розмірі 50%, що становить 162 820 грн.
- за не реєстрацію податкових накладних у зв`язку з використанням в негосподарській діяльності:
у січні 2024 року на суму 193359 грн у фіксованій сумі 1020 грн;
у лютому 2024 року на суму 27 583 грн в розмірі 2%, що становить 551,66 грн;
у березні 2024 року на суму 27 910 грн в розмірі 2%, що становить 558,20 грн;
у квітні 2024 року на суму 245658 грн у фіксованій сумі 1020 грн;
Суд зауважує, що із наявних в матеріалах справи письмових доказів неможливо встановити кількість днів прострочення при складенні податкових накладних, а також граничної дати, до якої такі податкові накладні мали бути зареєстровані в ЄРПН, що прямо впливає на правову кваліфікацію вчиненого правопорушення та розмір застосованих штрафних санкцій.
При цьому, слід зазначити, що предметом проведеної перевірки було дотримання податкового законодавства при декларуванні ПДВ саме за квітень 2023 року та як вбачається із вищезазначеного розрахунку штрафних (фінансових) санкцій відповідні правопорушення вчинено в період з січня по квітень 2024 року, тобто після набрання чинності Законом №2876-ІХ, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, які, зокрема, пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.
Таким чином, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Відтак, неправомірність розрахунку суми штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 16.07.2024 №0194740702, свідчить про його невідповідність критеріям, визначеним частини другою статті 2 КАС України.
У відзиві на позовну заяву, представник відповідача зазначає, що штрафні санкції у розмірі 50% були застосовані до позивача відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України саме за відсутність реєстрації податкових накладних та у запереченні наголошує, що відсутність реєстрації податкових накладних є самостійним порушенням, відмінним від несвоєчасної реєстрації.
Так, відповідно до пункту 120-1.2 ст. 120-1 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Разом з тим такі доводи представника відповідача не узгоджуються із змістом оскаржуваного податкового повідомлення рішення від 16.07.2024 №0194740702, згідно із яким сума штрафних санкції відображена в графі «за затримку реєстрації податкових накладних», а не в графі «встановлено відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних».
Окрім того, доводи податкового органу про те, що в періоді з січня по березень 2024 року позивачем не було зареєстровано в ЄРПН податкові накладні по взаємовідносинах із Камінь-Каширська РСС, Камінь-Каширське ВУЖКГ, ТОВ "Будівельна компанія "Сервісбудпідряд", а також надання оренди для ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 147 973,20 грн, в тому числі ПДВ 24 662,20 грн, спростовується наданими позивачем податковими накладними від 21.02.2024 №2, від 22.02.2024 №3, від 14.03.2024 №12, від 05.03.2024 №13, від 08.03.2024 №3, №4, № 5, №6, №7, №8, №9, від 20.03.2024 №10, від 21.03.2024 №11, від 28.03.2024 №15 та №16, які згідно із квитанціями були зареєстровані в ЄПРН ще до початку проведення перевірки (а.с.59-88).
Також матеріали справи підтверджується, що у квітні 2024 року за операціями із ФОП ОСОБА_1 позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні від 04.04.2024 №2, від 05.04.2024 №3 та від 09.04.2024 №4 (а.с.49-54).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача стверджує, що податкові накладні, наявні в Єдиному реєстрі податкових накладних та долучені до позовної заяви, містять зовсім інакшу номенклатуру, з якої фактично неможливо встановити, що дані податкові накладні зареєстровані саме на постачання/надання цих товарів/послуг., а тому зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні мають суттєві розбіжності щодо змісту та характеру господарських операцій.
На думку представника відповідача, відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов`язковим реквізитом податкової накладної, а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару, тощо) встановлених договором вважається порушенням порядку заповнення податкової накладної.
З аналогічних підстав представник відповідача заперечує що позивач у квітні 2024 року здійснив реєстрацію податкових накладних по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_4 , вказуючи, що долучені до позовної заяви податкові накладні містять номенклатуру «БМР», що не відповідає змісту надання послуг оренди.
Надаючи оцінку вказаним доводам податкового органу суд зазначає, що факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність квитанцій про їх неприйняття є свідченням наявності у платника податків підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними. Відсутність у таких податкових накладних такого реквізиту коду УКТ ЗЕД за обставин реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є наслідком неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 статті 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №822/1616/17, від 20.06.2018 року у справі № 819/1383/17.
При цьому, на підставі наданих позивачем податкових накладних можливо правильно встановити покупця та продавця товару, дані щодо наданих послуг, дату операції, а також вони були зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать відповідні квитанції, які долучені до матеріалів справи. При цьому реальність здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними відповідачем не оспорюється.
Натомість видаткові накладні, які, як стверджує податковий орган, були виписані за іншою номенклатурою, відповідачем суду не надані та в матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд можливості підтвердити відповідні доводи податкового органу.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із частиною першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
В порушення вимог статті 77 КАС України, за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган не надав суду належні, достовірні та беззаперечні докази на підтвердження правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.07.2024 №0194740702.
Відтак, згідно встановлених обставин справи, аналізу норм чинного законодавства та наданих письмових доказів, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 16.07.2024 №0194740702 та про задоволення позовних вимог в цій частині.
Таким чином, позовні вимоги у даній справі суд задовольняє частково.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач за подання позову сплатив судовий збір в загальному розмірі 12271,53 грн, а саме: згідно із платіжною інструкцією від 01.08.2024 №453 в сумі 9008,40 грн (а.с.12) та згідно із платіжною інструкцією від 01.10.2024 №487 в сумі 3263,13 грн (а.с.106).
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на суму 165969,86 грн із загальної суми 1022628,06 грн (що становить 16,23 %), тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 2489,59 грн.
При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн суд враховує таке.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа № 815/1479/18), від 15.07.2020 (справа № 640/10548/19), від 21.01.2021 (справа № 280/2635/20), від 03.08.2022 (справа № 280/4264/21).
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 10.04.2023 (а.с.89-91), додаткова угода від 21.04.2023 до вказаного договору (а.с.92), платіжну інструкцію від 13.08.2024 №2937 (а.с. 93) та акт виконаних робіт від 13.08.2024 №13/08 (а.с. 94).
Згідно із пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги від 10.04.2023 в редакції додаткової угоди від 21.04.2023, вартість послуг, що надаються адвокатським бюро замовнику за даним договором визначається виходячи із кількості витраченого часу (годин) на виконання таких послуг, при цьому вартість однієї години роботи адвокатського бюро становить 1500,00 грн.
Відповідно до акта виконаних робіт від 13.08.2024 №13/08 виконавцем були виконані наступні роботи: робота з клієнтом з приводу надання необхідних документів, що можуть слугувати в якості підтвердження дійсних обставин справи. Обговорення та висловлення правової позиції, надання консультацій щодо супроводу судової справи в цілому (30 хв); вивчення та правовий аналіз наданих клієнтом документів (2 год. 30 хв);; аналіз та визначення положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини на предмет його застосування у спорі, пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства в аналогічних спорах (1 год 45 хв); підготовка адміністративного позову (9 годин); завантаження в систему Електронного суду адміністративного позову з додатками та надсилання сторонам та суду (15 хв) . Загалом 14 годин.
Платіжна інструкція від 13.08.2024 №13/08 підтверджує оплату позивачем на користь послуг надання правової допомоги у сумі 25000,00 грн.
Відповідач у відзиві на позов заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову.
Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що зазначені в акті виконаних робіт від 13.08.2024 №13/08 послуги охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.
Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на подане заперечення представника відповідачів та часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 5489,59 грн. (з них: судовий збір в сумі 2489,59 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.).
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 16.07.2024 №0194740702 (форма «Н»).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Приватного підприємства «Константа-М» судові витрати в розмірі 5489,59 грн (п`ять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять грн 59 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне підприємство «Константа-М» (44500, Волинська область, Камінь-Каширський район, село Олексіївка, вулиця 1 Грудня, 9, код ЄДРПОУ 31820131).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679)
Суддя О. О. Андрусенко
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2025 |
Оприлюднено | 13.01.2025 |
Номер документу | 124332551 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Андрусенко Оксана Орестівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні