Рішення
від 03.01.2025 по справі 140/10379/24
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10379/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Аршулік С.Р.,

за участю представника позивача Грушецького І.Л.,

представника відповідача Кладія М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брама Інжинірінг" до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брама Інжинірінг» (далі ТОВ «Брама Інжинірінг», товариство, позивач) звернулося з позовом до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі Західне міжрегіональне управління, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування припису №ЗХ/ВЛ/16726/231П від 14.06.2024.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 13-14 червня 2024 року головними державними інспекторами відділу з питань праці Західного міжрегіонального управління було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю у ТОВ «Брама Інжинірінг».

За результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) 14.06.2024 державним інспектором складено акт №ЗХ/ВЛ/16726/231 та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/16726/231П від 14.06.2024

Зокрема, відповідачем нібито встановлено, що керівник ТОВ «Брама-Інжинірінг» допустив до роботи ОСОБА_1 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України.

Позивач вважає, що відповідачем порушена процедура проведення перевірки, оскільки представниками Управління інспекційної діяльності у Волинській області не було надано товариству на ознайомлення погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), на проведення позапланового заходу, а також директору товариства не було надано наказ на проведення перевірки, посвідчень та направлень на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Перевірку проведено за відсутності директора товариства чи уповноваженої ним особи, що є порушенням ч.11 ст. 4 Закону №877.

Крім того, ТОВ «Брама Інжинірінг» зареєстроване за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 44/3, проте всупереч ч.1 ст.4 Закону №877 перевірку було проведено за адресою: м. Луцьк, проспект Грушевського, 30. Позивачу не відомо, на підставі яких даних перевіряючими було зроблено висновок, що фактична адреса товариства - м. Луцьк, пр. Грушевського, 30.

На переконання позивача, оскаржуваний припис винесений за результатами перевірки є протиправним, оскільки базується на хибних висновках про наявність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_1 , яка фактично не є працівником товариства.

Згідно з наданим штатним розписом товариства, затвердженим наказом №1 від 01.01.2024 «Про внесення змін до штатного розкладу «На виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460- IX» ОСОБА_1 не числиться і ніколи не числилась у штатному розписі ТОВ «Брама Інжинірінг». Цей факт прямо спростовує висновки, зроблені в акті та приписі про наявність трудових відносин між товариством та ОСОБА_1 .

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_2 здійснює діяльність з надання бухгалтерських послуг (код КВЕД 69.20). Це підтверджує законність цивільно-правових відносин між товариством та ФОП ОСОБА_2 .

У ТОВ «Брама Інжинірінг» відсутня посада головного бухгалтера, що підтверджується копією штатного розпису. В штатному розписі передбачено лише дві робочі одиниці - керівник та інженер.

Між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існувала усна домовленість про надання послуг, що підтверджується наявністю проекту цивільно-правового договору. Таким чином, навіть за відсутності підписаного договору, усна домовленість між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є юридично дійсною та не може бути підставою для кваліфікації цих відносин як трудових з товариством.

Згідно з поясненнями ОСОБА_3 , яка працює в ТОВ «Українські інвестиційні технології» (за адресою м. Луцьк, вул. Грушевського, 30) ОСОБА_1 певний час працювала в одному кабінеті з нею і виконувала роботу для ТОВ «Брама Інжинірінг».Однак, ОСОБА_3 не вказала конкретних термінів такої роботи і не підтвердила, що ОСОБА_1 була працівником товариства. Зрештою ОСОБА_3 не мала жодного відношення до ТОВ «Брама Інжинірінг» не могла надавати достовірні пояснення щодо його діяльності та трудових відносин.

Позивач вказує, що контролюючий орган не надав жодних письмових чи електронних доказів, які б підтверджували наявність трудових відносин між товариством та ОСОБА_1 . Натомість, єдиними доказами є пояснення осіб ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ), які, враховуючи обставини справи, не можуть бути визнані належними та допустимими.

З наведених підстав позивач вважає оскаржуваний припис відповідача №ЗХ/ВЛ/16726/231П від 14.06.2024 протиправним, винесеним без достатніх на те правових підстав, без належного повідомлення товариства про початок перевірки, без врахування дійсних фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та прийняття відповідного рішення в порядку та спосіб, визначений законом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження (а.с.55).

Відповідачем 15.10.2024 подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.58-63), згідно з яким Західне міжрегіональне управління позов ТОВ «Брама Інжинірінг» не визнає, вважає його безпідставним та необгрунтованим.

Зазначає, що на адресу Західного міжрегіонального управління надійшло звернення ОСОБА_1 від 23.05.2024 щодо порушень ТОВ «Брама Інжинірінг» законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин (вх. від 23.05.2024 №Ц-583/ЗХ-24).

Згідно абзацу 5 частини 1 ст.6 Закону №877-V та з урахуванням Наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 № 5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» Міжрегіональним управлінням одержано лист-погодження Державної служби України з питань праці від 03.06.2024 №ЦА-2783/1/2.4.1-24а на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

На основі отриманого погодження, Міжрегіональним управління видано наказ про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 10.06.2024 №294/ЗХ/ЗК та направлення на проведення позапланового заходу від 10.06.2024 №ЗХ/1/9119-24.

Посадовими особами Міжрегіонального управління в період з 13 по 14 червня 2024 року на підставі наказу від 10.06.2024 №294/ЗХ/ЗК та направлення від 10.06.2024 №ЗХ/1/9119-24 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки за додержанням законодавства у сфері праці ТОВ «Брама Інжинірінг» з питань визначених вищевказаними наказом та направленням (факти порушення прав заявниці, зокрема вимоги законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин).

За результатами проведеної перевірки уповноваженими посадовими особами Західного міжрегіонального управління складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ТОВ «БРАМА-ІНЖИНІРИНГ» від 14.06.2024 №ЗХ/ВЛ/16726/231, який свідчить про наявність порушень вимог законодавства у сфері праці у товаристві, зокрема вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП, ч. 4 ст. 24 КЗпП України.

В ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки на предмет додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин за адресою 43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Грушевського, 30 було відібрано письмові пояснення в ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

У поясненні ОСОБА_1 повідомила що працювала головним бухгалтером у ТОВ «Брама Інжинірінг» з 6 лютого по 1 квітня 2004 року. Графік роботи за даний період складав восьмигодинний робочий день з 08:00 до 17:00.

У поясненні ОСОБА_3 зазначено, що вона працює в ТОВ «Укрінтех», її робоче місце знаходиться за адресою 43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Грушевського, 30. Разом з нею в одному кабінеті певний час працювала ОСОБА_1 , яка виконувала роботу для ТОВ «Брама Інжинірінг».

З аналізу наданих пояснень вбачається, що робота яку виконувала ОСОБА_1 не була спрямована на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язана із самим процесом праці.

На підставі вищезазначеного, посадовими особами Західного міжрегіонального управління встановлено, що відносини, які виникли між ТОВ «Брама Інжинірінг» та ОСОБА_1 носили трудовий характер, а тому неоформлення в даному випадку трудового договору та неподання повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття ОСОБА_1 на роботу свідчить про порушення ТОВ «Брама Інжинірінг» вимог ч.1 ст. 21, ч.4 ст. 24 КЗпП України.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з мотивів та підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з мотивів та підстав, викладених у відзиві, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Також у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_1 по суті справи у судовому засіданні пояснила, що працювала на ТОВ «Брама Інжинірінг» головним бухгалтером з лютого по березень 2024 року включно (два місяці), однак не була офіційно працевлаштована. По закінченню трудових відносин їй не була виплачена заробітна плата. Вказані обставини спонукали її звернутись зі скаргою на товариство до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці з приводу офіційного непрацевлаштування на роботу та невиплати заробітної плати. Зазначила, що працювала в офісі № 521, що знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Грушевського, 30. Мала п`ятиденний робочий тиждень, з двома вихідними днями - субота та неділя. Працювала щоденно з 8 год до 17 год. ЇЇ неофіційним керівником у Луцьку була ОСОБА_4 . Вказує, що проводила звірку з контрагентами, листування з головним офісом, робила необхідні витяги з відповідних реєстрів, брала виписки з банків тощо. Офіційно на ТОВ «Брама-Інжинірінг» були працевлаштовані дві особи - директор ОСОБА_5 і ще один чоловік (прізвища не пам`ятає). ОСОБА_4 офіційно працювала бухгалтером на ТОВ «Українські інвестиційні технології», а також надавала бухгалтерські послуги ТОВ «Брама-Інжинірінг». З нею разом у кабінеті сиділи ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , які працювали у ТОВ «Українські інвестиційні технології». При працевлаштуванні на роботу ОСОБА_4 обіцяла їй заробітну плату у розмірі 25 000 грн, однак за два місяці роботи нічого не заплатила. Зазначила, що співбесіду про прийняття на роботу з нею особисто проводила ОСОБА_4 , вона ж у подальшому давала певні завдання, що стосувалися бухгалтерського обліку. Особисто з директором ОСОБА_5 не знайома, ніколи з ним не бачилась та не спілкувалась.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що з кінця січня 2024 офіційно працевлаштована економістом з бухгалтерського обліку на ТОВ «Українські інвестиційні технології». Це будівельна фірма, яка виконує різні замовлення. Певний час (лютий-березень 2024 року) з нею в офісі, який знаходиться за адресою м. Луцьк, вул. Грушевського, 30 працювала ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_1 вона виконувала обов`язки бухгалтера на ТОВ «Брама Інжинірінг».

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що є фізичною особою-підприємцем. Офіційно працевлаштована на ТОВ «Українські інвестиційні технології», а з ТОВ «Брама Інжинірінг» у неї укладений цивільно-правовий договір про надання бухгалтерських послуг. Окрім того, надає бухгалтерські послуги ще кільком фірмам. Вона для себе особисто (як для фізичної особи-підприємця) шукала помічника, відтак зустрівшись з ОСОБА_1 домовилась про надання певних бухгалтерських послуг за винагороду 20 000 грн. В подальшому, перевіривши виконаний ОСОБА_1 обсяг роботи, виявила значні недоліки та помилки у бухгалтерських документах (не правильно оформлені податкові накладні, не вчасно поставлений на прихід товар тощо), що могло потягнути штрафні санкції для товариства «Брама Інжинірінг». В подальшому ОСОБА_1 відносно неї написала заяву у поліцію з приводу невиплаченої винагороди за виконану роботу. ОСОБА_4 також ствердила, що директор ОСОБА_5. з ОСОБА_1 особисто не знайомий, і не знав про те, що остання надає допомогу у бухгалтерських послугах товариству. Під час проведення перевірки на ТОВ «Брама Інжинірінг» ОСОБА_4 знаходилась у відрядженні у м. Запоріжжі. Їй на телефон (по вайберу) надійшли фотографії документів щодо підстав проведення перевірки, а пізніше (повернувшись до Луцька) вона надала документи, які просили посадові особи Міжрегіонального управління. Про проведення перевірки та надання документів директора товариства ОСОБА_5 повідомила значно пізніше. Також вказала, що у ЄДРПОУ зазначено її контактний мобільний номер телефону як представника (керівника) ТОВ «Брама Інжинірінг». Така ситуація виникла через те, що вона допомагала директору товариства з оформленням документів у нотаріуса (під час реєстрації фірми), при цьому ніхто не звернув увагу, що у заяві помилкового було зазначено її номер телефону (а не керівника товариства).

Заслухавши пояснення представників сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що на адресу Міжрегіонального управління надійшло звернення ОСОБА_1 від 23.05.2024 щодо порушень ТОВ «Брама Інжинірінг» законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин (вх. від 23.05.2024 №Ц-583/ЗХ-24) (а.с.25).

Західним міжрегіональним управлінням одержано лист-погодження Державної служби України з питань праці від 03.06.2024№ЦА-2783/1/2.4.1-24а на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в тому числі на ТОВ «Брама Інжинірінг» (а.с.84).

На основі отриманого погодження, Західним міжрегіональним управління видано наказ про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки ТОВ «Брама Інжинірінг» від 10.06.2024 №294/ЗХ/ЗК та направлення на проведення позапланового заходу від 10.06.2024 №ЗХ/1/9119-24 (а.с.80-81).

Посадовими особами Західного міжрегіонального управління в період з 13 по 14 червня 2024 року на підставі наказу від 10.06.2024 №294/ЗХ/ЗК та направлення від 10.06.2024 №ЗХ/1/9119-24 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки за додержанням законодавства у сфері праці ТОВ «Брама Інжинірінг» на предмет порушення прав заявниці ОСОБА_1 в частині неоформлення трудових відносин.

За результатами перевірки складено акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці ТОВ «Брама Інжинірінг» від 14.06.2024 №ЗХ/ВЛ/16726/231, у якому констатовано порушення вимог законодавства у сфері праці у товариством, зокрема, ч. 1 ст. 21 КЗпП, ч. 4 ст. 24 КЗпП України. В акті перевірки вказано, що проаналізувавши трудові договори з найманими працівниками, накази про прийняття на роботу працівників, відомості про нарахування заробітної плати, табелі обліку робочого часу, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 працювала в ТОВ «Брама Інжинірінг» головним бухгалтером з 06 лютого по 01 квітня 2024 року. Весь цей час працювала без належного оформлення трудових відносин. Враховуючи вищенаведене, встановлено, що керівник ТОВ «Брама Інжинірінг» допустив до роботи ОСОБА_1 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України (а.с. 12-17).

На підставі акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 14.06.2024 №ЗХ/ВЛ/16726/231, посадовими особами Західного міжрегіонального управління складено припис про усунення виявлених порушень законодавства у сфері праці від 14.06.2024 №ЗХ/ВЛ/16726/231/П, яким зобов`язано директора ТОВ «Брама-Інжиніринг» ОСОБА_5 усунути виявлені порушення законодавства про працю (а.с.10).

ТОВ «Брама Інжинірінг» подана скарга на припис від 14.06.2024 №ЗХ/ВЛ/16726/231/П начальнику Західного міжрегіонального управління, яка рішенням від 29.07.2024 залишена без задоволення, а припис - без змін (а.с. 38-43).

Вважаючи припис Західного міжрегіонального управління від 14.06.2024 №ЗХ/ВЛ/16726/231/П протиправним та необгрунтованим, позивач звернувся до адміністративного суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керується наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Згідно статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (стаття 3 Закону № 877-V).

Згідно з приписами частини 4 статті 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 4, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 Положення про Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби з питань праці №169 від 23.09.2022, основними завданнями Міжрегіонального управління є, зокрема, реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Підпунктом 5 пункту 4 Положення визначено, що Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) визначені частиною першою статті 6 Закону № 877-V.

Зокрема, згідно абзацу п`ятого вказаної норми, підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Як було встановлено під час розгляду справи, підставою для здійснення відповідачем позапланового заходу нагляду (контролю) щодо ТОВ «Брама Інжинірінг» стало звернення фізичної особи ОСОБА_1 зі скаргою щодо неоформлення трудових відносин із нею та невиплати заробітної плати.

Згідно абзацу 5 частини 1 ст.6 Закону №877-V та з урахуванням Наказу Міністерства економіки України від 16.06.2023 № 5782 «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» Західним міжрегіональним управлінням одержано лист-погодження Державної служби України з питань праці від 03.06.2024 №ЦА-2783/1/2.4.1- 24а на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

На основі отриманого погодження, Міжрегіональним управління видано наказ про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки ТОВ «Брама Інжинірінг» від 10.06.2024 №294/ЗХ/ЗК та направлення на проведення позапланового заходу від 10.06.2024 №ЗХ/1/9119-24.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у Західного міжрегіонального управління були належні правові підстави для реалізації своєї компетенції на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо ТОВ «Брама Інжинірінг».

Однак така перевірка проведена зі значними порушеннями законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, ч.11, ст. 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 3 статті 6 Закону №877-V передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи слідує, що ТОВ «Брама Інжинірінг» зареєстроване за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 44/3, проте всупереч ч.1 ст.4 Закону №877 посадовими особами Західного міжрегіонального управління перевірку було проведено за адресою м. Луцьк, пр. Грушевського, 30.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки проведений у відсутності директора ТОВ «Брама Інжинірінг» ОСОБА_5 чи іншої уповноваженої ним особи, що є прямим порушенням ч.11 ст.4 Закону №877.

Зокрема, як було встановлено судом, наказ від 10.06.2024 №294/ЗХ/ЗК та направлення від 10.06.2024 №ЗХ/1/9119-24 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) були надіслані посадовими особами Західного міжрегіонального управління на номер телефону НОМЕР_1 (оскільки даний номер вказаний у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Однак зазначений номер телефону не належить ні директору товариства Булізі М.М., ні уповноваженій особі ТОВ «Брама Інжинірінг». Натомість, номер телефону НОМЕР_1 належить бухгалтеру ТОВ «Українські інвестиційні технології» ОСОБА_2 .

Таким чином, керівник суб`єкта господарювання ТОВ «Брама Інжинірінг» (чи уповноважена ним особа) не був ознайомлений з підставою проведення позапланового заходу на товаристві з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

З вищенаведеного слідує, що відповідачем також порушено абзац шостий частини першої статті 6 Закону №877-V, у якому йдеться про те, що перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача відносно того, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) проведений відповідачем зі значними порушеннями процедури проведення перевірки.

Щодо суті виявлених порушень під час перевірки, суд вказує наступне.

З акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) слідує, що відповідач проаналізувавши трудові договори з найманими працівниками, накази про прийняття на роботу працівників, відомості про нарахування заробітної плати, табелі обліку робочого часу, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 встановив, що ОСОБА_1 працювала в ТОВ «Брама Інжинірінг» головним бухгалтером з 06 лютого по 01 квітня 2024 року. Весь цей час працювала без належного оформлення трудових відносин. Посадові особи відповідача дійшли висновку, що керівник ТОВ «Брама Інжинірінг» допустив до роботи ОСОБА_1 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України (а.с. 12-17).

Перевіряючи наявність підстав для винесення припису №ЗХ/ВЛ/16726/231П від 14.06.2024, суд встановив, що висновки акта позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 14.06.2024 №ЗХ/ВЛ/16726/231, у якому констатовано порушення вимог законодавства у сфері праці у ТОВ «Брама Інжинірінг», зокрема, ч. 1 ст. 21 КЗпП, ч. 4 ст. 24 КЗпП України ґрунтуються лише на поясненнях двох осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Водночас для вирішення спірних правовідносин необхідно дати відповідь на питання, чи дійсно між ОСОБА_1 та ТОВ «Брама Інжинірінг» були трудові відносини за наявності яких мав би бути укладений трудовий договір.

Так, згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом ч. 1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Разом з тим, цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, вказаною нормою встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

У питанні розмежування трудового і цивільно-правового договору Верховний Суд у постановах від 04.07.2018 у справі №820/1432/17, від 26.09.2018 у справі №822/723/17, від 08.06.2021 у справі №360/1947/19 сформував наступні підходи:

«Основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а трудові - КЗпП.

За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Правова основа цивільно-правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають.

Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець. За цивільно - правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом на роботу на певну посаду.

Трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції.

За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власна праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт."

Крім того, у постанові від 02.02.2021 у справі №0540/5987/18-а Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"Характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

З аналізу наведених норм Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульоване - чинним законодавством України."

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.03.2019 у справі №802/2066/16-а, від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 02.02.2021 у справі №0540/5987/18-а, від 22.06.2021 у справі №420/6605/18.

Повертаючись до обставин даної справи, судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.33), ФОП ОСОБА_2 здійснює діяльність з надання бухгалтерських послуг (код КВЕД 69.20).

Між товариством «Брама Інжинірінг» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання бухгалтерських послуг від 01.01.2024 №01/01/2024 (що відповідає вимогам ст.626 Цивільного кодексу України). В п.1.1 договору зазначено, що товариство дає завдання ОСОБА_2 , котра приймає на себе обов`язки надавати платні послуги ведення бухгалтерського обліку товариства. Дія договору визначена у межах календарного терміну з 01.01.24 по 31.12.24.

Згідно п.3.1 договору, товариство сплачує ФОП ОСОБА_2 5000 грн. без ПДВ з розрахунку за кожен звітний місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок. Пункт 3.2 договору встановлює, що оплата здійснюється на рахунок ФОП ОСОБА_2 в строк до 10 числа місяця наступного за звітним. П.3.5 договору визначає, що вартість послуг зазначена з урахуванням відсутності активної господарської діяльності товариства та перебування в штаті замовника 2 осіб.

Суд вказує на те, що умови договору, а саме фіксована щомісячна оплата та відсутність вказівки на конкретне місце надання послуг, є типовими для цивільно-правових відносин і суттєво відрізняються від характерних ознак трудового договору, передбачених ст.21 КЗпП України.

Таким чином між ТОВ «Брама Інжинірінг» та ОСОБА_2 існують цивільно-правові відносини (вказана обставина не заперечується сторонами).

Актом прийому-передачі кваліфікованого електронного підпису (КЕП) до договору про надання бухгалтерських послуг №01/01/2024 від 01.01.2024, укладеного між ТОВ "Брама Інжиніринг" та ФОП ОСОБА_2 , товариство надало ФОП ОСОБА_2 доступ до КЕП директора товариства для виконання обов`язків, передбачених договором про надання бухгалтерських послуг.

З пояснень ОСОБА_2 , наданих у судовому засіданні, вбачається, що вона для себе (як для фізичної особи-підприємця) шукала помічника. Познайомившись з ОСОБА_1 домовилась з нею про певний об`єм бухгалтерської роботи (який мав виконуватись в інтересах товариства «Брама Інжинірінг») за винагороду. Фіксованого робочого дня чи трудового розпорядку вона для ОСОБА_1 не встановлювала, лише просила не виносити документи з кабінету. При цьому директор товариства ОСОБА_5 про ОСОБА_1 нічого не знав та особисто з нею знайомий не був.

Свідок ОСОБА_1 також у судовому засіданні пояснила, що з директором ТОВ «Брама Інжинірінг» не знайома, а завдання з бухгалтерського обліку їй давала безпосередньо ОСОБА_2 , з якою також існували певні домовленості щодо винагороди за виконану роботу.

Таким чином, враховуючи документи, що знаходяться у матеріалах справи та пояснення свідків наданих у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що твердження в акті перевірки контролюючого органу про наявність саме трудових відносин між товариством «Брама Інжинірінг» та ОСОБА_1 є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Натомість, дослідженими доказами та показаннями свідків підтверджуються цивільно-правові відносини між товариством «Брама Інжинірінг» та ФОП ОСОБА_2 , а також існування усної домовленості між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо надання певних бухгалтерських послуг за винагороду.

Згідно з наданим штатним розписом товариства, затвердженим наказом №1 від 01.01.24 «Про внесення змін до штатного розкладу «На виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460- IX» , ОСОБА_1 не числиться у штатному розписі ТОВ «Брама Інжинірінг». У товаристві відсутня посада головного бухгалтера, натомість у штатному розписі передбачено лише дві посади - керівника та інженера.

Відсутність ознак трудових відносин між товариством та ОСОБА_1 підтверджується також: відсутністю фіксованого робочого місця в приміщенні товариства; відсутністю встановленого графіку роботи; відсутністю підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку товариства; відсутність будь-яких виплат з боку товариства на користь ОСОБА_1 ; відсутністю наказів про прийняття на роботу, надання відпустки чи інших кадрових документів щодо ОСОБА_1 .

Суд враховує також, що усі фінансові питання ОСОБА_1 вирішувала виключно з ФОП ОСОБА_2 на підставі усної домовленості між ними.

Окрім того, відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 74 цього Кодексу передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами другою, третьою статті 90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що доказ є допустимим, лише якщо отриманий уповноваженим суб`єктом, з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі. Факт порушення трудового законодавства має бути підтверджено виключно допустимими доказами.

Аналізуючи докази, на які посилається в акті перевірки контролюючий орган, а саме пояснення ОСОБА_3 , суд зазначає, шо такі пояснення не містять конкретної інформації щодо наявності трудових відносин між товариством «Брама Інжинірінг» та ОСОБА_1 . ОСОБА_3 не є працівником ТОВ «Брама Інжинірінг», а тому не могла надати свідчення щодо кількості працівників у позивача чи щодо організації процесу праці на товаристві.

Наявна у матеріалах справи інформація та надані товариством документи підтверджують, що ОСОБА_1 виконувала роботу на підставі усних домовленостей з ФОП ОСОБА_2 , а не як працівник товариства.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірний припис, не надав оцінку усім обставинам справи, діяв необґрунтовано, нерозсудливо та не довів належними та допустимими доказами порушення ТОВ «Брама Інжинірінг» частини 1 ст.21, ч.4 ст. 24 КЗпП України, а відтак оскаржуваний припис №ЗХ/ВЛ/16726/231П від 14.06.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028, 00 грн, сплачений згідно платіжної інструкції від 23.09.2024 №117 (а.с.9). При вирішенні питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11400,00 грн суд враховує таке.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги від 16.08.2024; акт приймання-передачі наданих послуг від 19.09.2024; детальний опис наданих адвокатським об`єднанням послуг позивачу на загальну суму 11400 грн (а.с.49). Зокрема, до таких послуг входить: повний аналіз документів, наданих клієнтом, формування правової позиції щодо форм та способу захисту інтересів клієнта - 3000 грн; підготовка та подання до суду позовної заяви про скасування припису №ЗХ/ВЛ/16726/231П від 14.06.2024 - 7 000 грн; представництво інтересів ТОВ «Брама Інжинірінг» під час розгляду справи у Волинському окружному адміністративному суді - 1 400 грн.

Відповідач у судовому засіданні заперечив щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Суд, враховуючи складність справи та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 8400 грн грн судових витрат (за подання до суду позовної заяви та представництво інтересів ТОВ «Брама Інжинірінг» під час розгляду справи у Волинському окружному адміністративному суді). Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама Інжинірінг» до Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ВЛ/16726/231П від 14 червня 2024 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брама Інжинірінг» судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8400,00 грн (вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брама Інжинірінг» (43025, Волинська область, м. Луцьк, пр. Волі, 44, офіс 3, код ЄДРПОУ 40594507)

Відповідач: Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (79005, Львівська область, м. Львів, пл. Міцкевича А., 8, код ЄДРПОУ 44778105).

Повний текст судового рішення складений 09 січня 2025 року

Суддя Т.М. Димарчук

СудВолинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.01.2025
Оприлюднено13.01.2025
Номер документу124332609
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо

Судовий реєстр по справі —140/10379/24

Рішення від 03.01.2025

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Димарчук Тетяна Миколаївна

Ухвала від 18.12.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Димарчук Тетяна Миколаївна

Ухвала від 14.11.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Димарчук Тетяна Миколаївна

Ухвала від 14.11.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Димарчук Тетяна Миколаївна

Ухвала від 30.09.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Димарчук Тетяна Миколаївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні