Рішення

від 09.01.2025 по справі 160/20968/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 рокуСправа №160/20968/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 20 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

05.08.2024 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 20 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, у якій він просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення 20 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_2 , 1966 року народження, оформлене протоколом № 1505 від 28.08.2023;

- зобов`язати 20 Регіональну військово-лікарську комісію переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_2 , 1966 року народження, оформлене протоколом № 1505 від 28.08.2023, та скласти постанову (протокол) про пов`язаність смерті військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_2 , 1966 року народження, з виконанням обов`язків військової служби у відповідності до Закону України «Про військову службу та військовий обов`язок» та п. 21.5 (в) Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмова відповідача у перегляді свого рішення стосовно причин смерті ОСОБА_2 є протиправним та порушує її права, оскільки останній в дійсності загинув під час виконання обов`язків військової служби, а не під час її проходження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позову вимогам законодавства, а зобов`язано надати заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску.

30.08.2024 від позивача надійшла заява (клопотання) про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 відкрито провадження по справі №160/20968/24 та надано п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 залучено у якості відповідача 2: Центральну військову-лікарську комісію Збройних Сил України.

Станом на 10.01.2025 20 Регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України не скористалась своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами справи.

20.12.2024 за допомогою підсистеми Електрониий суд від Центральної військово-лікарської комісії надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 просив відмовити в задоволенні позову та зазначив, що встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, а протиправних дій та/або бездіяльності під час розгляду заяви позивача ані 20 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, ані Ценральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України допущено не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21.04.1988.

ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних Силах України з 24.02.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 27.01.2023.

Згідно акту спеціального розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час несення варти на тиловому пункті управління 3 механізованного юатальону, біля населеного пункту Красноторка, Донецька область помер командир 2 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_3 механізованного батальону, молодший сержант ОСОБА_2 . Головний сержант ОСОБА_4 помітила ОСОБА_2 на землі в лежачому положенні, разом з солдатом ОСОБА_5 підійшли перевірили пульс. Видимих ознак життя ОСОБА_2 не подавав. Після чого були викликані співробітники поліції та медичної допомоги.

Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 423/НЕ від 27.01.2023, причиною смерті ОСОБА_2 : а) Гостра недостатність кровообігу; б) Атеросклеротична хвороба серця.

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 «Про призначення спеціального розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_3 » від 31.01.2023 №546 було призначено спеціальне розслідування.

Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть від 27.01.2023 №423/НЕ встановлено, причиною смерті є хвороба: а) Гостра недостатність крообігу; б) Атеросклеротична хвороба серця.

Актом спеціального розслідування за фактом смерті молодшого сержанта ОСОБА_3 від 01.02.2023, встановлено: «вважати: «Гостру недостатність кровообігу, атеросклеротичну хворобу серця», що стала причиною смерті командира 2 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_3 механізованного батальону військової частини НОМЕР_4 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутніх військ Збройних Сил України, молодшого сержанта ОСОБА_6 ,внаслідок загального захворювання, настала під час проходження військової служби але не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби».

Згідно витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця №1505 від 28.08.2023 «Захворювання молодшого сержанта ОСОБА_7 , 1966 року народження: «Атеросклеротична хвороба серця. Гостра недостатність кровообігу», згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11.05.2023 №131, сповіщення про смерть (загибель) №2/53 від 24.01.2023 виданого командиром в/ч НОМЕР_4 , лікарського свідоцтва про смерть №423/НЕ від 27.01.2023, виданого КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, Новокодацьке відділення, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.02.2023, виданого Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Певденного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), послужила причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЗАХВОРЮВАННЯ І ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ».

Позивач не погодився з рішенням 20 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України оформленої протоколом № 1505 від 28.08.2023 та просить скласти постанову (протокол) про пов`язаність смерті військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_2 , 1966 року народження, з виконанням обов`язків військової служби у відповідності до Закону України «Про військову службу та військовий обов`язок» та п. 21.5 (в) Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (даліЗакон № 2011-XII).

Згідно пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до частини шостої статті 18 Закону № 2011-XIIвдова (вдівець) загиблого або померлого військовослужбовця, а також дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти під час проходження військової служби, у разі якщо вона (він) не взяла (не взяв) інший шлюб, та її (його) неповнолітні діти або повнолітні діти - особи з інвалідністю з дитинства, батьки військовослужбовця, які перебували на його утриманні, мають право на пільги, передбачені цим Законом.

Згідно із статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затвердженого Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (даліПоложення № 402 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 основним завданнями військово-лікарської експертизи є, серед іншого: визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

В силу пункту підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право: приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19. У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз`яснення. (пункт 21.3 глави 21 розділу І Положення № 402)

Так, згідно пункту 21.7 глави 21 розділу І Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженоїнаказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

Водночас, абзац третій пункту 21.8 глави 21 розділу І Положення № 402 передбачає, що прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пункту 21.8 цієї глави, забороняється.

Аналіз вищевикладених норм свідчить, що наявність довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або акта про нещасний випадок є обов`язковим для прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва).

Як встановлено судом з наданих матеріалів та підтверджується відповідачем, на розгляд 20 Регіональної військово-лікарської комісії не було надано ні довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), ні акта про нещасний випадок військовослужбовця ОСОБА_2 .

Щодо наявного в матеріалах справи акту проведення службового розслідування за фактом смерті військовослужбовця від 01.02.2023, то суд зазначає наступне.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України встановлений Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженому наказом Міністра оборони України від 27.10.2021 № 332.

Разом з тим, Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (даліПорядок№ 608), визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі- військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді командира 2 гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 3 механізованого батальону Військової частини НОМЕР_4 , який під час несення служби на тиловому пункті управління батальону, біля населеного пункту Красноторка, Донецької області помер.

Так, згідно акта проведення службового розслідування за фактом смерті військовослужбовця від 01.02.2023, службове розслідування з метою встановлення порушень нормативно-правових актів, інших нормативних та керівних документів, з`ясування умов та причин, що призвели до смерті військовослужбовця ОСОБА_2 було проведено в порядку, передбаченому Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженому наказом Міністра оборони України від 27.10.2021 № 332.

Натомість порядок проведення службового розслідування нещасних випадків військовослужбовців, які загинули встановлений Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженому наказом Міністра оборони України від 27.10.2021 № 332.

ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України та підтверджується матеріалами справи та під час несенн варти на тиловому пункті управління НОМЕР_3 механізованного батальону, біля населеного пункту Красноторка, Донецької області помер.

Отже, випадок смерті військовослужбовця ОСОБА_2 підлягав спеціальному розслідуванню комісією з розслідування нещасного випадку відповідно до вимог Інструкції № 36, а відповідно до пункту 8 Інструкції № 36 комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана була скласти акт про нещасний випадок.

Відтак, висновки про причини смерті військовослужбовця ОСОБА_2 могли бути встановлені відповідачем як на підставі акту службового розслідування, яке було призначено відповідно до Інструкції № 332, так і на підставі лікарського свідоцтва про смерть від 27.01.2023 № 423/НЕ.

Як вже зазначалося судом, наявність довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або акта про нещасний випадок відповідно до абзацу третього пункту 21.8 глави 21 розділу І Положення № 402 є обов`язковим для прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва).

Спеціальним нормативним-правовим актом, що регулює повноваження відповідача щодо проведення військово-лікарської експертизи є Положенням про військово-лікарську експертизу у Збройних силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 і зареєстроване у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 зі змінами та доповненнями (надаліПоложення №402).

Відповідно до п.1.1. розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.3 розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є зокремавизначення причинного зв`язкузахворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби,а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

У відповідності до п.2.1 розділу II Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать, зокрема, Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК).

У відповідності до пункту 2.3.1. частини 2.3. Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Згідно з пунктом 21.30 розділу ІІ Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва),яке призвело до смертівійськовослужбовця, іпричину смертіприймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення №402.

Стосовно інших посилань сторін, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог шляхом визнання протиправним рішення відповідача-1, яке полягає у відмові у перегляді висновків оформлене протоколом № 1505 від 28.08.2023 та зобов`язання відповідача повторно розглянути документи стосовно ОСОБА_2 про пов`язаність поранення, причин смерті з виконанням обов`язків військової служби.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 скласти новий висновок (постанову) про пов`язаність поранення, причин смерті старшого сержанта ОСОБА_2 з виконанням обов`язків військової служби у відповідності до Закону України «Про військову службу та військовий обов`язок» та п. 21.5 (в) Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, то суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсудутобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноваженьключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Крім того, як судом вже було зазначено, передумовою встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв військовослужбовців є певний алгоритм дій уповноваженого органу щодо вивчення наданих на розгляд комісії документів.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, надання оцінки діагнозу та або встановлення причин смерті, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу та або встановлення причин смерті ОСОБА_2 за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16 зауважив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Тобто суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку причинам смерті ОСОБА_2 , оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.

Відтак, суд не оцінює надану медичну документацію щодо його діагнозу, оскільки це перебуває поза межами компетенції суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, вказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає занеобхідне зобов`язати переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_2 , з урахуванням довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або акта про нещасний випадок військовослужбовця ОСОБА_2 .

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовільнити частково.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 9 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до 20 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовільнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 20 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_2 , 1966 року народження, оформлене протоколом № 1505 від 28.08.2023.

Зобов`язати 20 Регіональну військово-лікарську комісію переглянути рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_2 , 1966 року народження, оформлене протоколом № 1505 від 28.08.2023 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 20 регіональної військово-лікарської комісії (вул. Грушевського, 65, м. Дніпро, 49069, код ЄДРПОУ 26637746) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) витрати по сплаті судового збору 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез