Ухвала

від 10.01.2025 по справі 240/21553/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/21553/24

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тригірський маєток" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 25 липня 2024 року № 11478173/34969957 та від 30 липня 2024 року № 11509079/34969957 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30 травня 2024 року № 4 та від 21 червня 2024 року № 1, що складені ТОВ "Тригірський маєток", датою їх подання на реєстрацію.

Ухвалою суду від 11 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18 грудня 2024 року Головне управління ДПС у Житомирській області через відділ документального забезпечення суду (канцелярію) подало клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У цьому клопотанні Головне управління ДПС у Житомирській області зазначає, що спрощене позовне провадження без повідомлення сторін позбавляє відповідача користуватися наданими правами згідно зі статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), як-от: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам.

24 грудня 2024 року стороною позивача подано через підсистему "Електронний суд" заперечення на це клопотання, мотивоване тим, що спір у цій справі є незначної складності, зауважуючи на тому, що у поданому клопотанні заявник не просить про витребування чи забезпечення додаткових доказів, виклик свідків, призначення експертизи чи вжиття судом інших заходів, проведення яких передбачає розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Оскільки пріоритетним є швидкий розгляд цієї справи й предмет доказування та характер спору не вимагають проведення судового засідання, просить відмовити у задоволенні клопотання податкового органу.

(У період з 18 по 30 грудня 2024 року суддя Приходько О.Г. перебувала у відпустці; у період з 31 грудня 2024 року по 07 січня 2025 року - на лікарняному).

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає таке.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до частини сьомої статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Як визначено у частині восьмій статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання усних пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.

Суд зазначає, що положення КАС України гарантують закріплені процесуальні права учасників справи, як-то: безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Правила розгляду справи у порядку спрощеного провадження без виклику учасників, визначені КАС України, не обмежують сторони у подання суду доказів та не звужують їх процесуальних прав, як і обов`язок суду повно та всебічно встановити обставини справи. А тому доводи заявника щодо обмеження реалізації закріплених у КАС України прав учасників справи є безпідставними.

Судом при вирішенні спору по суті будуть враховані письмові доводи учасників справи та надані ними докази, у порядку, визначеному положеннями КАС України.

Будь-яких обставин, які унеможливлюють розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідач не навів.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.

Враховуючи характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, склад учасників процесу та предмет доказування у справі суд не знаходить обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні та отриманні усних пояснень сторін для повного та всебічного встановлення обставин цієї справи. Тому клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не підлягає задоволенню.

Керуючись статями 248, 256, 257-262, 294 КАС України, суд

ухвалив:

Клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи № 240/21553/24 в судовому засіданні з викликом сторін залишити без задоволення.

Роз`яснити учасникам справи, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України на вебсторінці http://court.gov.ua/fair/sud0670/.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.Г. Приходько