Рішення

від 09.01.2025 по справі 280/11340/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 січня 2025 року Справа № 280/11340/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач),в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №76444699 від 04.11.2024, винесену державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Петренком Богданом Богдановичем.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звертаючись до виконавчої служби 29.10.2024, стягувач пропустив встановлений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому державний виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, вважає, що державний виконавець порушив ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що до повноважень державного виконавця не входить вирішення питання про поновлення пропущеного стягувачем строку при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження. За таких обставин вважає, що державним виконавцем неправомірно вчинено дії з відкриття виконавчого провадження. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 11 грудня 2024 року позовна заява залишена без руху.

Ухвалою суду від 30 грудня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою. Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення та виклику сторін.

Відповідачпроти задоволення позовних вимог заперечив та вказав на те, що у Відділі на виконанні перебуває виконавче провадження №76444699 з примусового виконання постанови № 259, виданої 08.04.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 6800,00 грн. 04.11.2024 державним виконавцем винесено поставу про відкриття виконавчого провадження. Вказує, що боржнику було відомо про існування даного штрафу, та свідомо не вжито жодних заходів щодо виконання або скасування даної постанови. Зазначено, що згідно із Законом № 2129-IX від 15.03.2022 внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження», а саме Розділ XIII доповнено пунктом 10-2. Згідно п.10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження»: Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX: визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Вважає, що підстави для визнання дій державного виконавця протиправними при відкритті виконавчого провадження №76444699 відсутні. Всі дії державного виконавця проводилися в межах чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд установив такі обставини.

Постановою №259 від 08.04.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, протягом 15 днів з дня отримання постанови з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, штраф визначений постановою про накладення адміністративного стягнення, буде стягнуто у подвійному розмірі 6800,00 грн. Постанова набрала чинності - 18.04.2024. Строк пред`явлення до виконання 18.07.2024.

Копія постанови №259 від 08.04.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності отримана позивачем особисто 08.04.2024.

29.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) направлена заява про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 6800,00 грн відповідно до постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.04.2024 №259.

04.11.2024 державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Петренком Б.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76444699 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №259 від 08.04.2024, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Позивач, не погодившись з постановою про відкриття виконавчого провадження №76444699 від 04.11.2024, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.1 цього Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Викладені у частинах першій та другій статті 12 Закону № 1404 норми є повними (прямими), альтернативного строку для пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання Закон № 1404 не містить.

У той же час Законом України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про виконавче провадження" від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено пунктом 10-2, яким, зокрема, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України,визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки, у тому числі строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діяв на час пред`явлення виконавчого документу до виконання.

З огляду на це, у відповідача були відсутні підстави для повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання, оскільки станом на час винесення оскаржуваної постанови строк пред`явлення виконавчого документу до виконання пропущеним не вважався.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у спірному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період дії на території України воєнного стану встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.

Враховуючи встановлені у даній справі обставини та вище зазначене, суд доходить висновку про те, що оскільки постанову №259 від 08.04.2024 було пред`явлено до примусового виконання в період дії на території України воєнного стану, то державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 про відкриття виконавчого провадження, діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» правомірно прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №76444699 від 04.11.2024 з примусового виконання постанови №259 від 08.04.2024.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69104, м.Запоріжжя, вул.Європейська, буд.16, код ЄДРПОУ 35037364) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.01.2025.

Суддя Ж.М. Чернова