Рішення
від 10.01.2025 по справі 280/10507/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року Справа № 280/10507/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради (пр. Соборний, буд. 44, м. Запоріжжя, 69063) про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява, надіслана засобами поштового зв`язку 08.11.2024, ОСОБА_1 до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

зобов`язати відповідача внести зміни до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №828241 та встановити позивачу причину інвалідності пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив військову службу та 13.03.2024 під час виконання бойового завдання отримав поранення забійно-рвані рани 3, 4, 5 пальців лівої кисті з відкритим переломом середніх фаланг 4, 5 пальців та дистальної фаланги 3 пальця. За наслідками проходження ВЛК 07.08.2024 позивачу визначено ряд діагнозів частина з яких пов`язана з захистом Батьківщини, а частина не пов`язана з захистом Батьківщини. 04.09.2024 відповідачем було встановлено позивачу ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням та 20% втрати професійної працездатності, яка пов`язана з захистом Батьківщини. Позивач вважає, що йому має бути встановлена причина інвалідності особа з інвалідністю внаслідок війни через травми або захворювання, одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби.

Ухвалою судді від 15.11.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.11.2024 засобами системи «Електронний суд» від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що 04.09.2024 позивач був первинно оглянутий на обласній МСЕК №1. За результатами огляду позивачу встановлена ІІІ група за загальним захворюванням, строком до 01.09.2026 (довідка до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №828241 від 04.09.2024). Також, позивачу встановлено 20% ступеня втрати професійної працездатності (одноразово), у зв`язку з захворюванням, травмою, так пов`язаними із захистом Батьківщини (довідка серії АГ №0022066 від 04.09.2024р.). В ході огляду були враховані основні та супутні діагнози пацієнта, зокрема, наслідки перенесеної Т92 травми (13.03.2024р.) вогнепального сліпого поранення 3, 4, 5 пальців лівої кисті з вогнепальним переламами середніх фаланг 4, 5 пальців та горбистості дистальної фаланги 3 пальця у вигляді зміцнілих рубців, консолідованих переламів, деформації 4, 5 пальців з незначним порушенням функції. СПО 14.03.2024р. ПХО ран, відкрита репозиція, МОС переламу середніх фаланг 4, 5 пальців, дистальної фаланги 3 пальця. Травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини. Наслідки травми (16.12.2020р.), пошкодження ПХЗ та внутрішнього меніска лівого колінного суглоба, СПО (16.12.2020р.) пластика ПХЗ, резекція менісків у вигляді після травматичної передньо-медіальної нестабільності лівого колінного суглоба, післятравматичного лівобічного гонартроза І ст., стійкої комбінованої контрактури з помірним порушенням функції. Травма, ні, не пов`язана з проходженням військової служби. Гіпертонічна хвороба І стадії, 2 ступеня, СН 0 ст. Анізометрія. Міопічний астигматизм 0,75D правого ока при гостроті зору без корекції 0,6, з корекцією 0,7; гострота зору лівого ока 1,0. Ангіодистонія судин сітківки за гіпертонічним типом обох очей. Вертеброгенна лівобічна радикулопатія L5 з незначним порушенням функції. Дегенеративно дистрофічне ураження, кила дисків L4-L5, антилістез L4 1 ст. з незначним порушенням функції. Захворювання, ні, не пов`язані з проходженням військової служби. При прийнятті рішення комісією МСЕК були враховані всі наявні в медико-експертній справі документи. Зазначає, що позивачу ІІІ група інвалідності була встановлена саме на підставі захворювань, які не пов`язані з проходженням військової служби та/або виконанням обов`язків військової служби. Відсотки ступеня втрати професійної працездатності позивачеві були встановлені відповідно до п.9.4.5.2(б) Таблиці 9 «Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків», затверджених МОЗ України від 05.06.2012 № 420. Відповідна травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини. Вважає, що обласною МСЕК №1 правомірно була визначена причина інвалідності позивача, як загальне захворювання, що відповідає пункту 26 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009р. №1317, а законні підстави для внесення змін (причини інвалідності) до довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №828241 від 04.09.2024 відсутні. Вважає вимоги позивача безпідставними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини справи.

Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України, під час якої 13.03.2024 отримав поранення пов`язане з захистом Батьківщини (довідка про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) від 26.03.2024 №272).

Відповідно до довідки позаштатної ВЛК КНП «Міська лікарня №31» Харківської міської ради від 01.05.2024 №587 позивачу встановлений діагноз: ВОСП 13.03.2024. відкриті переломи середніх фаланг 4, 5 пальців, дистальної фаланги 3 пальця лівої кісті. Стан після операції (14.03.2024): ПХО рани, відкрита репозиція, МОС перелому середніх фаланг 4, 5 пальців, дистальної фаланги 3 пальця лівої кисті спицями Кіршнера. Іммобілізація гіпсовою шиною. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.07.2007 №370 травма кваліфікується як тяжка. Травма, «ТАК», пов`язана із захистом Батьківщини.

Відповідно до довідок ВЛК при ВЧ НОМЕР_1 від 30.05.2024 №2533 та від 27.06.2024 №3628 позивачу встановлений діагноз: консолідуючі переломи основних фаланг 4-5 пальців лівої кисті після операції (14.03.2024) відкритої репозиції, МОС переломів стержнями з приводу вогнепального поранення з незначним порушенням функції верхньої кінцівки. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Тяжкість отриманої травми: тяжка (згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007).

Відповідно до довідки ВЛК ВЧ НОМЕР_2 від 07.08.2024 позивачу встановлений діагноз:

Наслідки перенесеної травми (13.03.2024), вогнепального осколкового сліпого поранення 3, 4, 5 пальців лівої кисті з вогнепальними переломами середніх фаланг 4, 5 пальців та горбистості дистальної фаланги 3 пальця з вигляді зміцнілих рубців, консолідованих переломів, деформації 4,5 пальців з незначним порушенням функції. СПО (14.03.2024) ПХО ран, відкрита репозиція, МОС середніх фаланг 4, 5 пальців, дистальної фаланги 3 пальця. Травма тяжкого ступеня. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Наслідки травми (16.12.2020), пошкодження ПХЗ та внутрішнього меніска лівого колінного суглоба, СПО (16.12.2020) пластика ПХЗ, резекція менісків у вигляді після травматичної передньомедіальної нестабільності лівого колінного суглоба, післятравматичного лівобічного гонартроза 1 ст., стійкої комбінованої контрактури з помірним порушенням функції. Травма тяжкого ступеня. Травма, НІ, не пов`язана з проходженням військової служби.

Гіпертонічна хвороба 1 стадії, 2 ступеня, СН 0 ст. Анізометропія. Міопічний астигматизм 0,75D правого ока при гостроті зору без корекції 0,6, з корекцією 0,7; гострота зору лівого ока 1,0. Ангіодистонія судин сітківки за гіпертонічним типом обох очей. Вертеброгенна лівобічна радикулопатія L5 з незначним порушенням функції. Дегенеративно дистрофічне ураження, кила дисків L4- L5, антилістез L4 1 ст. з незначним порушенням функції. Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

04.09.2024 позивач був первинно оглянутий на обласній МСЕК №1. За результатами огляду позивачу встановлена ІІІ група за загальним захворюванням, строком до 01.09.2026 (довідка до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №828241 від 04.09.2024).

Також, позивачу встановлено 20% ступеня втрати професійної працездатності (одноразово), у зв`язку з захворюванням, травмою, так пов`язаними із захистом Батьківщини (довідка серії АГ №0022066 від 04.09.2024р.).

04.09.2024 позивачу видана індивідуальна програма реабілітації інваліда №1525 в пункті 8 якої зазначена третя група інвалідності, причина інвалідності від загального захворювання, 20% травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини.

В ході огляду були враховані основні та супутні діагнози пацієнта, зокрема, наслідки перенесеної Т92 травми (13.03.2024) вогнепального сліпого поранення 3, 4, 5 пальців лівої кисті з вогнепальним переламами середніх фаланг 4, 5 пальців та горбистості дистальної фаланги 3 пальця у вигляді зміцнілих рубців, консолідованих переламів, деформації 4, 5 пальців з незначним порушенням функції. СПО 14.03.2024р. ПХО ран, відкрита репозиція, МОС переламу середніх фаланг 4, 5 пальців, дистальної фаланги 3 пальця. Травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини. Наслідки травми (16.12.2020р.), пошкодження ПХЗ та внутрішнього меніска лівого колінного суглоба, СПО (16.12.2020р.) пластика ПХЗ, резекція менісків у вигляді після травматичної передньо-медіальної нестабільності лівого колінного суглоба, післятравматичного лівобічного гонартроза І ст., стійкої комбінованої контрактури з помірним порушенням функції. Травма, ні, не пов`язана з проходженням військової служби. Гіпертонічна хвороба І стадії, 2 ступеня, СН 0 ст. Анізометрія. Міопічний астигматизм 0,75D правого ока при гостроті зору без корекції 0,6, з корекцією 0,7; гострота зору лівого ока 1,0. Ангіодистонія судин сітківки за гіпертонічним типом обох очей. Вертеброгенна лівобічна радикулопатія L5 з незначним порушенням функції. Дегенеративно дистрофічне ураження, кила дисків L4-L5, антилістез L4 1 ст. з незначним порушенням функції. Захворювання, ні, не пов`язані з проходженням військової служби.

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо причин встановлення інвалідності позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ), який також гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 875-ХІІ інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю (частина 2 статті 3 Закону № 875-ХІІ).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України від 06.10.2005 № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2961-IV, медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Частинами першою та другою статті 7 Закону № 2961-IV встановлено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я.

Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу особа з інвалідністю або дитина з інвалідністю у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.

Частиною 8 статті 7 Закону № 2961-IV передбачено, що медико-соціальні експертні комісії визначають:

- групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

- види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);

- причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;

- ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання; ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи;

- медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Відповідно до частини 12 статті 7 Закону № 2961-IV Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення про МСЕ) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Порядок) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317.

За змістом пункту 3 Положення про МСЕ медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 4 Положення про МСЕ).

Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення про МСЕ міжрайонні комісії визначають, серед іншого, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування.

Пунктом 12 Положення про МСЕ передбачено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

Згідно із пункту 17 Положення про МСЕ медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктом 20 Положення про МСЕ передбачено, що комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Інструкція про встановлення груп інвалідності затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 № 561, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за № 1295/20033 (далі-Інструкції № 561).

Пунктом 1.4 Інструкції № 561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

За змістом пункту 1.10 Інструкції № 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями встановлені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (Порядком).

Як визначено пунктом 25 Порядку, рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 26 Порядку особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Причинами інвалідності є:

загальне захворювання;

інвалідність з дитинства;

нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я);

професійне захворювання;

поранення, контузії, каліцтва, захворювання:

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;

- одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання;

- одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Другої світової воєн та в повоєнний період;

- пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;

- пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

- одержані внаслідок політичних репресій;

- пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;

- одержані під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (у Революції Гідності);

поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

захворювання:

- отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

- пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Пунктом 27 Порядку врегульовано, що підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях від 30.07.2012 №577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1504/21816, затверджено форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях.

Зокрема, затверджено форми облікової документації: форму первинної облікової документації №157/о, Акт огляду медико-соціальною експертною комісією та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 157-1/о, Виписка з акту огляду медико-соціальною експертною комісією та інструкцію щодо її заповнення; форму первинної облікової документації № 167/о, Довідка про невизнання інвалідом та інструкцію щодо її заповнення.

Порядок заповнення форми первинної облікової документації Акт №_огляду медико-соціальною експертною комісією (форма №157/о) визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації №157/о Акт огляду медико-соціальною експертною комісією, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України 30.07.2012 № 577, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 05.09.2012 за № 1504/21816 (далі - Інструкція № 577).

Згідно пункту 2 Інструкції №577 форма № 157/о призначена для запису основних медичних даних і соціальних факторів, необхідних для винесення експертного рішення та його обґрунтування. У формі № 157/о вказуються умови і характер праці, які рекомендуються інвалідам, та інші заходи, які сприятимуть відновленню їх працездатності.

Крім цього, пунктом 39 Інструкції № 577 визначено, що у пункті 34 зазначається обґрунтування прийнятого рішення про групу, причину, час настання інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності, потреба в додаткових видах допомоги в необхідних випадках з посиланням на відповідний пункт нормативно-правового акта.

На підставі аналізу положень Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності можна дійти висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну правову оцінку прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже, визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності, причин встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями МСЕК, а отже, суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідача.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а та від 12.10.2021у справі № 280/4820/19.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 04.09.2024 відповідачем встановлена позивачу 3 група інвалідності за загальним захворюванням на строк до 01.09.2026.

Також з протоколу засідання МСЕК від 04.09.2024 №135 вбачається, що на визначення позивачу ІІІ група інвалідності була встановлена на підставі захворювань, які не пов`язані з проходженням військової служби та/або виконанням обов`язків військової служби, а ступінь втрати працездатності встановлена на підставі захворювань, які пов`язані із захистом Батьківщини.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, суд доходить висновку, що саме ступінь обмеження життєдіяльності є загальним критерієм як при встановленні інвалідності, так і при визначенні ступеня стійкої втрати професійної працездатності. Рішення про інвалідність приймається МСЕК та ґрунтується, зокрема, на оцінці комплексу клініко-функціональних з урахуванням характеру захворювання та ступеню вираженості порушених функцій організму. Критеріями встановлення інвалідності є обмеження категорій життєдіяльності, в тому числі працездатності. Ступінь втрати професійної працездатності визначається МСЕК у відсотковому співвідношенні у залежності від вираження обмеження життєдіяльності. При цьому, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

В той же час, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК, суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, однак суд не в праві здійснювати власну оцінку правомірності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі дотримання процедури прийняття та в контексті застосування норм матеріального права, а суд не вбачає підстав для проведення судово-медичної експертизи в рамках розгляду даної справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 30 квітня 2021 року у справі № 160/12235/19.

Обласною медико-соціальною експертною комісією стосовно позивача встановлена 3 група інвалідності за загальним захворюванням. Отже, за результатами огляду позивача визнаний особою з інвалідністю 3 групи за загальним захворюванням, при цьому захворювання, наявність яких у позивача стала підставою для встановлення позивачу інвалідності, не пов`язані з проходженням ним військової служби.

За приписами п. 23-24 Положення про МСЕК у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер. Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

З аналізу наведених норм вбачається, що чинним законодавством визначено можливість проведення переогляду особи медико-соціальною комісією вищого рівня та прийняття нею остаточного рішення.

Судом встановлено, що позивач не скористався своїм правом оскарження спірного рішення відповідача до комісії вищого рівня.

Суд звертає увагу, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я, ступеня обмеження життєдіяльності позивача та причин виникнення інвалідності є дискреційним повноваженням відповідних комісій, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

При цьому суд зазначає, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів порушення відповідачем процедури проведення МСЕ, а з наявних в матеріалах справи доказів судом не встановлено такого факту.

З огляду на викладене, суд висновує про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову, підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради (пр. Соборний, буд. 44, м. Запоріжжя, 69063) про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано «10» січня 2025 року.

СуддяР.В. Кисіль

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.01.2025
Оприлюднено13.01.2025
Номер документу124333273
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо охорони здоров’я, з них медико-соціальної експертизи

Судовий реєстр по справі —280/10507/24

Рішення від 10.01.2025

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Кисіль Роман Валерійович

Ухвала від 15.11.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Кисіль Роман Валерійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні