Ухвала

від 10.01.2025 по справі 320/59106/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 січня 2025 року м.Київ № 320/59106/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою Заступника керівника Волинської обласної прокуратури Бабенкова Олександра Юрійовича в інтересах держави до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, спеціального дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Волинської обласної прокуратури Бабенкова Олександра Юрійовича в інтересах держави звернувся до суду з позовом:

визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 20.03.2013 № 2864;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології і надр України від 26.09.2014 № 305 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Зендер-Україна» згідно з п. 1 Додатку 1 «Перелік спеціальних дозволів, які надаються згідно з підпунктом першим пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами;

визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 19.11.2014 № 5999, наданий ТОВ «Зендер-Україна»

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статті 122 КАС України:

позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша);

для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя).

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

За змістом позовних вимог вбачається, що прокурор оскаржує рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 20.03.2013 № 2864, наказ Державної служби геології і надр України від 26.09.2014 № 305 в частині надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Зендер-Україна» та спеціальний дозвіл на користування надрами від 19.11.2014 № 5999, наданий ТОВ «Зендер-Україна».

Позивачем подано до суду заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом та поновити строк звернення, в якій про поважність причин пропуску строку зазначає про те, що після прийняття відповідачем протоколу, наказу та дозволу на користування надрами, органи прокуратури не володіли усіма документами, що стали підставою для прийняття таких рішень.

Зазначено, що Волинською обласною прокуратурою 08.08.2024 скеровано до Державної служби геології та надр України запит № 12-488вих-24 про надання інформації та копій документів щодо отримання ТзОВ «Зендер-Україна» спеціального дозволу на користування надрами № 5999 від 19.11.2014 та наявні у вказаного суб`єкта господарювання спецдозволи, видані до зазначеної дати.

Листом Державної служби геології та надр України № 5301/03-4/2-24 від 22.08.2024, який обласною прокуратурою отримано 11.09.2024, надано копії документів ліцензійної справи, що стали підставою для отримання ТзОВ «Зендер-Україна» спеціального дозволу на користування надрами від 19.11.2014 № 5999 та форму 3-гр з додатками, щодо реєстрації РДГВН.

Вказано, що отримати зазначену інформацію з офіційного веб-сайту Державної служби геології та надр України https://www.geo.gov.ua/ неможливо, оскільки, у відповідності до вимог законодавства, на період дії воєнного стану доступ до розділу сайту про видані спецдозволи та угоди обмежено.

На думку позивача, саме з 11.09.2024 у прокурора виникли документально підтверджені, а не засновані на припущеннях, підстави для звернення до суду з вказаним позовом.

Ознайомившись із обґрунтуванням прокурора поважності причин пропуску строку, суд зазначає про відсутність у заяві достатніх доводів та обґрунтувань поважності причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом та зауважує, що посилання на те, що органи прокуратури не володіли достатніми документами, що стали підставою для прийняття спірних рішень, не нівелює від обов`язку належним чином обґрунтовувати позивача підстави виникнення спірних правовідносин, початок їх виникнення, право на звернення до суду враховуючи вимоги законодавства щодо дотримання суб`єктом звернення до суду строків звернення із позовом та обов`язку обґрунтовувати і доводити поважність пропуску останнього, враховуючи предмет спору, який стосується рішень 2013, 2014 року.

Також наданий до справи запит Волинської обласної прокуратури від 08.08.2024 № 12-488вих-24 надісланий до Державної служби геології та надр України з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», про повідомлення у строк до 20.08.2024 обласну прокуратуру чи надавались ТзОВ «Зендер-Україна» інші спеціальні дозволи на користування надрами, окрім спецдозволу № 5999, в тому числі на геологічне вивчення родовища озера «Прибич» та дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин місцевого значення на вказану ділянку, при цьому надати належним чином завірені їх копії, датований лише 08.08.2024.

Суд зазначає, що в разі здійснення постійного належного контролю з боку прокуратури у спірних правовідносинах, прокурор не був позбавлений можливості своєчасно виявити можливе порушення законодавства з боку відповідача і звернутися до суду з цим позовом в межах встановленого строку з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Разом з тим, прокурор звернувся до Відповідача із запитом лише 08.08.2024 та ознайомився 11.09.2024

Також суд зауважує позивачу, що обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду тим, що поданий позов спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні спеціально значимого питання законності передачі у користування надр, яке проведене із порушенням вимог чинного законодавства не є належною та достатньою підставою для врахування судом як поважною причиною пропуску визначеного законодавством строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження існування обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві реалізувати своє право на звернення до суду протягом встановленого КАС України строку звернення до суду.

Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Заступника керівника Волинської обласної прокуратури Бабенкова Олександра Юрійовича без руху.

Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя Донець В.А.