Рішення

від 09.01.2025 по справі 380/16885/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16885/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2025 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МОДЕРН ПАК до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

в с т а н о в и в :

на розгляд суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю МОДЕРН ПАК до Львівської митниці Державної митної служби України з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 № UA209000/2024/000092/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/2024/000105;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача надмірно сплачений податок на додану вартість та ввізне мито на суму 168 628,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.10.2023 між позивачем та SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO., LTD" (Китай) укладено Контракт № 34, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах: FОВ NINGBO, Україна, відповідно до «Інкотермс-2010». На виконання умов контракту, згідно із рахунком-фактурою (інвойс) від 30.11.2023 № ALL-MP034 позивачем на митну територію України ввезено товар. 28.02.2024 позивач подав до митного оформлення митну декларацію № 24UA209120005394U2. Митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом - за ціною договору. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 № UA209000/2024/000092/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/2024/000105. Позивач вважає вказане рішення та картку відмови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 09.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 29.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 11.09.2024 суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені у спірному рішенні фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. У зв`язку із цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

Представником позивача в спростування наведених заперечень у відзиві на позовну заяву, подано відповідь на відзив.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

27.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю МОДЕРН ПАК та SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO., LTD" (Китай) укладено Контракт № 34, відповідно до якого предметом є те, що постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах: FОВ NINGBO, Україна, відповідно до «Інкотермс-2010».

На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 30.11.2023 № ALL-MP034 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 33 833,12 доларів США.

28.02.2024 декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 24UA209120005394U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації:

1. Стрічки самоклейки марки ВОРР, з одностороннім нанесенням клею, з клейким покриттям на основі акрилової дисперсії на водній основі, у рулонах завширшки більше як 20 см, з продуктів поліприєднання (поліпропілену): ВОРР ADHESIVE TAPE JUMBO ROLLS 38 мкм (23+15)* 1280 мм (1260 мм)*4000 m CLEAR - 14 рулонів/2745,40 кг; ВОРР ADHES IVE TAPE JUMBO ROLLS 40мкм(23+17)*1280 мм (1260 мм)*4000 m CLEAR - 26 рулонів/5245,70 кг; ВОРР ADHESIVE TAPE JUMBO ROLLS 43мкм (25+18)*1280 мм (1260 мм)*4000 m CLEAR - 28 рулонів/5928,20 кг; BOPP ADHESIVE TAPE JUM BO ROLLS 45mkm (25 + 20)* 1280мм (1260 mm)*4000 m CLEAR - 36 рулонів/8080,80 кг;BOPP ADH ESIVE TAPE JUMBO ROLLS 45мкм (25 + 20)* 1280 мм (1260 mm)*4000 m BLUE - 22 рулонів/4906, 80 кг. Всього 126 рулонів, 26906,90 кг. Використовується для подальшого різання і перемотування в ручні ролли меншого розміру, також верхня сторона (не липка) підходить для нанесення друку. Виробник SHAOXING GAOYANG PACKAGING PRODUCES CO., LTD .Країна виробництва CN. Торговельна марка SUNNY TAPE.

Див. "електронний інвойс"

2.Місць - 126 СТ/126/Рулони з маркувальною етикеткою виробника.

3. 1/BMOU6449794/221/1.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано:

- зовнішньоекономічний контракт від 27.10.2023 № 34;

- комерційний інвойс від 30.11.2023 № ALL-MP034;

- пакувальний лист від 30.11.2023 № ALL-MP034;

- PROFORMA INVOICE від 27.10.2023 № ALL-MP034;

- коносамент (Bill of lading) WMSS23120595 від 21.12.2023;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) від 21.02.2024 № 31504714;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 27.02.2024;

- транзитна декларація форми Т-1: MRN 24PL322080NU6GGF47 від 09.02.2024;

- сертифікат походження товару (Certificate of origin) від 01.02.2024 № 24С700000140/00954;

- довідка про вартість перевезення товару ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» вих. № SIEV0011097 від 20.12.2023;

- рахунок на оплату від 20.02.2024 № UA00084967;

- заявка на перевезення від 20.02.2024 № SIEV0011097;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 31.10.2023 № 387;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 26.01.2024 № 447;

- договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 10.10.2023 № GC-021525;

- прайс - лист б/н від 23.10.2023;

- митна декларація відправника товару від 09.12.2023 № 310120230515461410.

Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларантом подано: банківські платіжні документи щодо здійснення оплати від 31.10.2023 № 387 та від 26.01.2024 № 447.

Однак, 28.02.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/000092/2 в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

- згідно даних ресурсу track-trace.com контейнер № BMOU6449794 був розвантажений з борту судна в порту GDANSK 05.02.2024 і покинув межі порту 12.02.2024. Поданий до митного оформлення рахунок від 20.02.2024 № UA00084967 не містить таких складових транспортних витрат як зберігання, перевантаження, портові збори;

- до митного оформлення надано заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів від 20.02.2024 № SIEV0011097 щодо здійснення перевезення за маршрутом Ningbo-Жидачів. Однак, відповідно до поданого коносамента від 21.12.2023 № WMSS23120595, завантаження та відправка товару відбувалась ще в грудні 2023 року, тобто, значно раніше наданої Заявки;

- згідно п. 4 договору № 34 від 27.10.2023 оплата здійснюється шляхом 15% передоплата, 85% протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії коносаменту. Банківські платіжні документи щодо здійснення попередньої оплати до митного оформлення не надано;

- відповідно до поданого рахунку на здійснення транспортних послуг від 20.02.2024 № UA00084967 вартість послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом NINGBO-GDANSK складає 48069,63 грн. Однак, відповідно до наданої Держмитслужби листом ДП "Укрзовнішпромекспертиза" (від 16.01.2024 № 81) інформації щодо вартості перевезень морським транспортом різних груп товарів з Китаю до основних європейських портів, вартість морського перевезення 40-футового контейнера з порту NINGBO до порту GDANSK складала 5883-7583 дол.США, що суттєво не відповідає задекларованій вартості морського перевезення.

Таким чином, митницею встановлено відсутність належним чином оформлених транспортних документів та документів, що містять відомості про транспортні витрати, а також банківських платіжних документів щодо здійснення оплати за товар.

З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) та 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари; методи 2б (ст. 62 МКУ) та 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності належних даних для розрахунку. Використано метод 2 ґ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна вартість за МД UA500580/2024/71 від 15.01.2023-1,9450 дол. США за кг. Коригування на комерційні рівні, розмір партії, умови поставки не здійснювалося..

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/2024/000105.

Вважаючи прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П.п. 1, 2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як видно з матеріалів справи, декларантом в інтересах позивача з метою декларування та митного оформлення товару подано митну декларацію № 24UA209120005394U2.

До декларацій долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 27.10.2023 № 34; комерційний інвойс від 30.11.2023 № ALL-MP034; пакувальний лист від 30.11.2023 № ALL-MP034; PROFORMA INVOICE від 27.10.2023 № ALL-MP034; коносамент (Bill of lading) WMSS23120595 від 21.12.2023; накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) від 21.02.2024 № 31504714; автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 27.02.2024; транзитна декларація форми Т-1: MRN 24PL322080NU6GGF47 від 09.02.2024; сертифікат походження товару (Certificate of origin) від 01.02.2024 № 24С700000140/00954; довідка про вартість перевезення товару ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» вих. № SIEV0011097 від 20.12.2023; рахунок на оплату від 20.02.2024 № UA00084967; заявка на перевезення від 20.02.2024 № SIEV0011097; банківський платіжний документ, що стосується товару від 31.10.2023 № 387; банківський платіжний документ, що стосується товару від 26.01.2024 № 447; договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 10.10.2023 № GC-021525; прайс - лист б/н від 23.10.2023;

митна декларація відправника товару від 09.12.2023 № 310120230515461410.

Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу представник позивача подав: банківські платіжні документи щодо здійснення оплати від 31.10.2023 № 387 та від 26.01.2024 № 447.

За результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови, суд зазначає наступне.

У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган вказує, що згідно даних ресурсу track-trace.com контейнер № BMOU6449794 був розвантажений з борту судна в порту GDANSK 05.02.2024 і покинув межі порту 12.02.2024. Поданий до митного оформлення рахунок від 20.02.2024 № UA00084967 не містить таких складових транспортних витрат як зберігання, перевантаження, портові збори.

Згідно з рахунку на оплату від 20.02.2024 № UA00084967 у п. 2 Локальні витрати в порту прибуття Gdansk, Poland 10 287,52 грн.

Також, відповідно до довідки про вартість перевезення до митного кордону України від 20.03.2023, локальні витрати в порту прибуття Gdansk, Poland, включаючи навантажувально-розвантажувальні роботи і зберігання разом із послугами з міжнародного залізничного перевезення вантажу, становлять 100 295,23 грн, не включаючи страхування.

Таким чином, надані митному органу документи у повній мірі підтверджують вартість складових транспортних витрат.

Отже, вказані зауваження митниці, суд вважає безпідставними.

Також митний орган вказує, що до митного оформлення надано заявку на організацію перевезення та експедирування вантажів від 20.02.2024 № SIEV0011097 щодо здійснення перевезення за маршрутом Ningbo-Жидачів. Однак, відповідно до поданого коносамента від 21.12.2023 № WMSS23120595, завантаження та відправка товару відбувалась ще в грудні 2023 року, тобто, значно раніше наданої Заявки.

Статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості. Серед зазначеного переліку немає заявки. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Заявка не має вплив на числові визначення митної вартості.

Суд відхиляє зазначені доводи митного органу, оскільки вони самі по собі не спростовують заявлений позивачем рівень митної вартості товарів.

Також, відповідач не навів обґрунтування, як саме ця обставина впливає на коригування заявленої позивачем митної вартості товару.

Крім того, відповідач в спірному рішенні вказує про те, що згідно п. 4 договору № 34 від 27.10.2023 оплата здійснюється шляхом 15% передоплата, 85% протягом 10 календарних днів з моменту отримання копії коносаменту. Банківські платіжні документи щодо здійснення попередньої оплати до митного оформлення не надано.

Судом з`ясовано, що у графі 44 митної декларації № 24UA209120005394U2, двічі зазначено код « 3001», під якими містяться два документи - банківські платіжні документи від 31.10.2023 № 387 та від 26.01.2024 № 447.

Отже, твердження митного органу про неподання банківського платіжного документу декларантом до митного оформлення не відповідає дійсності.

При цьому, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв`язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

У спірному рішенні митний орган зазначив, що відповідно до поданого рахунку на здійснення транспортних послуг від 20.02.2024 № UA00084967 вартість послуг з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом NINGBO-GDANSK складає 48069,63 грн. Однак, відповідно до наданої Держмитслужбі листом ДП "Укрзовнішпромекспертиза" (від 16.01.2024 № 81) інформації щодо вартості перевезень морським транспортом різних груп товарів з Китаю до основних європейських портів, вартість морського перевезення 40-футового контейнера з порту NINGBO до порту GDANSK складала 5883-7583 дол.США, що суттєво не відповідає задекларованій вартості морського перевезення.

Суд зазначає, що згадана відповідачем інформація щодо вартості перевезень морським транспортом різних груп товарів з Китаю до основних європейських портів, яка надана йому листом ДП "Укрзовнішпромекспертиза", є загальною інформацією, яка жодним чином не підтверджує факту заниження позивачем митної вартості товару.

Більше того, в контейнері може бути розміщена різна кількість відповідного товару, а тому таке твердження відповідача є лише його припущенням.

При цьому, надані митному органу документи у повній мірі підтверджують вартість сплачених позивачем послуг з перевезення імпортованого ним вантажу.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.

Відповідач, в свою чергу, не обґрунтував те, відсутність якої інформації чи розбіжність яких відомостей перешкоджає підтвердженню митної вартості товарів згідно з поданою позивачем митною декларацією.

Крім того, відповідно до п.п. 2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, у оскарженому рішенні крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.

Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 28.02.2024 № UA209000/2024/000092/2 є необґрунтованим.

З огляду на те, що картка відмови № UA209120/2024/000105 прийнята на основі рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та є похідною від нього, таку теж необхідно визнати протиправною та скасувати.

Щодо вимоги в частині стягнення з відповідача надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита на суму 168 628,63 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844, передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статтею 301 МК України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Вимогами пунктів 4, 5 розділу ІІІ Порядку № 643 визначено, що після надходження до митниці Держмитслужби заяви, поданої за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО.

Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).

Таким чином, з огляду на вищевказані положення колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.

Також, законодавчою передумовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, орган Держмитслужби зобов`язаний підготувати електронний висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету, який в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.

При цьому орган Держмитслужби наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Так в постанові від 10.10.2019 в справі № 810/4436/15 Верховний Суд зазначив, що законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб`єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: звернення суб`єкта господарювання до митних органів із заявою; проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав; встановлення митними органами наявності факту переплати; складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб`єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач не звертався до відповідного органу з заявою про повернення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.

Таким чином, вказана частина позовних вимог є передчасною, тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості, а відтак останнє підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на висновок суду про часткове задоволення заявлених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 6056,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю МОДЕРН ПАК (81700, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Жидачів, вул. Вокзальна, 1; ЄДРПОУ 30028601) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 28.02.2024 № UA209000/2024/000092/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/2024/000105.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МОДЕРН ПАК судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.