Ухвала

від 10.01.2025 по справі 380/311/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 січня 2025 рокусправа №380/311/25

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Львівської районної військової адміністрації про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі відповідач-1, ГУ ДКСУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач-2, ГУ ПФУ у Львівській області), Львівської районної військової адміністрації (далі відповідач-3, ЛРВА), в якому просить:

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області повернути позивачу пенсійну справу;

- зобов`язати ГУ ДКСУ у Львівській області надати дані про кошти, виплачені по ідентифікаційному номеру НОМЕР_1 з 2009 року по даний час;

- зобов`язати ЛРВА пояснити нехтування своїми обов`язками.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтею 123, 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в справі №380/2355/20 від 28.05.2021.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Як встановлено судом, ГУ ПФУ у Львівській області листом від 11.06.2024 надало відповідь позивачу про розмір її пенсії обчисленої з урахуванням страхового стажу та які періоди до її страхового стажу зараховано.

Таким чином строк звернення до суду розпочався з моменту отримання позивачем листа від ГУ ПФУ у Львівській області, а саме з 11.06.2024.

Позивач звернулася до суду з цим позовом лише 08.01.2025, тобто більше ніж через півроку, що свідчить про пропуск встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3 028 грн.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, натомість не долучено доказів сплати судового збору.

Тому позивачу необхідно долучити документ, що підтверджує сплату судового збору за подання даного позову в сумі 3 633 грн 60 к.

Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з статтею 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги відразу до трьох відповідачів, а саме ГУ ПФУ у Львівській області, ГУ ДКСУ у Львівській області та ЛРВА.

Однак до матеріалів справи не долучено жодних документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги до ГУ ДКСУ у Львівській області та ЛРВА.

Згідно вимог пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень необхідно обґрунтувати порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Позивач не посилається на жодну норму Закону чи іншого нормативно-правового акту, які були порушенні в результаті протиправної, на її думку, поведінки відповідачів.

Статтею 5 КАС України встановлено право на звернення до суду та способи судового захисту.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд звертає увагу, що поданий позивачем адміністративний позов не відповідає вимогам встановленим КАС України, оскільки позовні вимоги не відповідають визначеним статтею 5 КАС України способів захисту.

Зважаючи на викладене в сукупності, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 161 КАС України, позивачу необхідно надати певний строк.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Львівської районної військової адміністрації про зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018):

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску для суду та відповідачів;

- позовної заяви, оформленої відповідно до вимог чинного Кодексу адміністративного судочинства України з долученими доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги з урахуванням вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, та позовними вимогами, привееними у відповідність до статті 5 КАС України;

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 3 633 грн 60 к. або документа, що підтверджує наявність пільг щодо сплати судового збору.

Оплата судового збору здійснюється за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК Львів/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA128999980313101206084013951; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); відомча ознака: « 84» Окружні адміністративні суди : призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Хома