Рішення від 10.01.2025 по справі 440/222/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/222/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 року №№ UA806000/2023/000059/2, UA806000/2023/000060/2; визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA806070/2023/000180, UA806070/2023/000181.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність спірних рішень, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про заниження декларантом митної вартості.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" зареєстроване як юридична особа та одним із видів його економічної діяльності є: 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами.

07.11.2023 року позивач з метою митного оформлення товару "причіп, марка Kogel AW18, 2013 рік випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , країна походження: Німеччина" надав Полтавській митниці митну декларацію №23UA806070005912U0; ціна товару 2500,00 євро; митна вартість товару - 131 421,98 грн.; сума митних платежів - 42 055,04 грн.

Разом із митною декларацією надано такі документи: контракт № 27 від 28.09.2023 року; платіжна інструкція № 58 від 06.10.2023 року; рахунок - фактура (інвойс) № 23092 від 25.10.2023 року; лист продавця від 31.10.2023 року; міжнародна товарно - транспортна накладна CMR 092698 від 25.10.2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 29.08.2013 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.02.2022 року; договір про надання послуг з перевезення № 11/11 від 11.11.2022 року; заявка від 23.10.2023 року про надання послуг з доставки; рахунок - фактура № 702 від 26.10.2023 року; довідка про транспортні витрати від 26.10.2023 року; лист перевізника № 430/11 від 07.11.2023 року; висновок експерта № 218/2-23 від 07.11.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 38 від 18.11.2022 року.

Рішенням від 07.11.2023 року №UA806000/2023/000059/2 митний орган відкоригував митну вартість товару з урахуванням положень статті 64 Митного кодексу України, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 27.10.2023 № 23UA403020017195U8 - 5200,00 євро.

У зв`язку з прийняттям рішення від 07.11.2023 року №UA806000/2023/000059/2 митний орган сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2023/000180, якою повідомив позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

07.11.2023 року позивач з метою митного оформлення товару "причіп, марка Kogel AW18, 2016 рік випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , країна походження: Німеччина" надав Полтавській митниці митну декларацію №23UA806070005910U1; ціна товару 2500,00 євро; митна вартість товару - 174356,54 грн.; сума митних платежів - 55 794,09 грн.

Разом із митною декларацією надано такі документи: контракт № 27 від 28.09.2023 року; платіжна інструкція № 58 від 06.10.2023 року; рахунок - фактура (інвойс) № 23092 від 25.10.2023 року; лист продавця від 31.10.2023 року; міжнародна товарно - транспортна накладна CMR 092698 від 25.10.2023 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19.10.2016 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28.10.2016 року; договір про надання послуг з перевезення №11/11 від 11.11.2022 року; заявка від 23.10.2023 року про надання послуг з доставки; рахунок - фактура № 702 від 26.10.2023 року; довідка про транспортні витрати від 26.10.2023 року; лист перевізника № 430/11 від 07.11.2023 року; висновок експерта № 218/3-23 від 06.11.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 38 від 18.11.2022 року.

Рішенням від 07.11.2023 року №UA806000/2023/000060/2 митний орган відкоригував митну вартість товару з урахуванням положень статті 64 Митного кодексу України, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 16.10.2023 № 23UA205140085748U0 - 10000,00 євро.

У зв`язку з прийняттям рішення від 07.11.2023 року №UA806000/2023/000060/2 митний орган сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2023/000181, якою повідомив позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів.

Не погодившись із зазначеними рішеннями митного органу, позивач оскаржив їх до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Митного кодексу України).

За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням Полтавської митниці, суд дійшов таких висновків.

Доводи відповідача зводяться до того, що відповідно до контракту ціна товару включає мито, платежі пов`язані з виконанням формальностей по контракту та вартість навантажувальних робіт, однак відсутні документи, в яких виділено дані складові; в банківському платіжному документі № 58 від 06.10.2023 року в графі "призначення платежу" зазначено реквізити контракту, але відсутнє посилання на інвойс; у висновках експерта для порівняння вартості транспортного засобу використано вартість товарів "нетто" без податку на додану вартість, відсутні дані щодо повернення податку; надано рахунок № 23092 від 13.09.2023 року, але зовнішньоекономічний договір № 27 від 28.09.2023 року підписаний пізніше; умови поставки згідно договору не відповідають даним згідно CMR № 092698 від 25.10.2023 року; вартість транспортування є однаковою в незалежності від протяжності маршруту; митна вартість не може бути визначена на підставі висновку експерта.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.09.2023 року між компанією "PCP Machinery GmbH" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (Покупець) укладений контракт №27, яким визначено, що Продавець продав, а Покупець купив на умовах FCA Waidhofen, the Germany причепи у кількості 2:

1) марка Kogel AW18, 2013 рік випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , країна походження: Німеччина, ціна причепа становить 2500,00 євро;

2) марка Kogel AW18, 2016 рік випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , країна походження: Німеччина, ціна причепа становить 2500,00 євро.

Загальна сума контракту становить 5000,00 євро. Ціни за товари, які купуються за даним контрактом, включають мито і платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів.

У вартість контракту включена вартість завантаження товарів (причепів).

Ціни на товари, придбані по даному контракту, зміні не підлягають (пункт 2).

Загальна сума предоплати за цим контрактом становить 100% й повинна бути сплачена Покупцем наступним чином: будь-якими частинами в термін до 05.10.2023 року (пункт 3).

Приймання товару повинно бути здійснено в країні Продавця уповноваженими спеціалістами покупця до 31.10.2023 року (пункт 4).

Термін дії контракту починається з дати його підписання до 31.12.2023 року (пункт 5).

Згідно платіжної інструкції в іноземній валюті №58 від 06.10.2023 року ТОВ "АКТИВБУД-М" перераховано компанії "PCP Machinery GmbH" грошові кошти у сумі 5000,00 євро, призначення платежу: передоплата за причепи за контрактом №27 від 28.09.2023 року.

Згідно рахунку № 23092 від 25.10.2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" придбано у компанії "PCP Machinery GmbH" причепи у кількості 2:

1) марка Kogel AW18, 2013 рік випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , країна походження: Німеччина, ціна причепа становить 2500,00 євро;

2) марка Kogel AW18, 2016 рік випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , країна походження: Німеччина, ціна причепа становить 2500,00 євро.

FCA (англ. Free Carrier, або Вільний перевізник (…назва місця)) термін Інкотермс, який означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Таким чином, цей термін покладає обов`язки на продавця щодо здійснення всіх формальностей з очищення товару для експорту, що вимагаються країною експорту, сплатити мита, податки та будь-які інші платежі, що стосуються очищення для експорту, за певних умов здійснити навантаження товару, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця (пункту відправки) до місця призначення.

Таким чином, вартість контракту становить 5000,00 ЄВРО та включає в себе мито і платежі, які пов`язані з виконанням експортних формальностей, та вартість завантаження товару.

Враховуючи те, що витрати на завантаження товару вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), останні не додаються при визначенні митної вартості товару.

За таких обставин доводи Полтавської митниці про відсутність документів, в яких було б виділено такі складові, як мито, платежі, пов`язані з виконанням формальностей по контракту, та вартість навантажувальних робіт, що унеможливлює перевірку складових митної вартості, є безпідставними, оскільки платежі, сплачені постачальником товару, та включені у ціну товару, не є окремою складовою митної вартості, числові значення якої має перевірити митний орган, та не впливають на правильність визначення позивачем митної вартості.

Стосовно доводів відповідача про те, що в банківському платіжному документі № 58 від 06.10.2023 року в графі "призначення платежу" зазначено реквізити контракту, але відсутнє посилання на інвойс, а тому він не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, суд зазначає, що платіжна інструкція в іноземній валюті №58 від 06.10.2023 року містить у графі призначення платежу посилання на здійснення передоплати за контрактом № 27 від 28.09.2023 року, що дозволяє повністю ідентифікувати зміст господарської операції, за яку позивачем перераховано кошти в сумі 5000,00 ЄВРО.

Банківський платіжний документ №58 від 06.10.2023 року на суму 5000,00 ЄВРО та рахунок (інвойс) №23092, в якому зазначена ціна товару 5000,00 ЄВРО, не суперечать одне одному.

Суд зазначає, що за наведених обставин сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не може ставити під сумнів числове значення ціни товару та правильність визначення митної вартості товару.

Щодо зауважень відповідача про те, що позивачем наданий рахунок № 23092 від 13.09.2023 року, але зовнішньоекономічний договір № 27 від 28.09.2023 року підписаний пізніше, суд бере до уваги пояснення представника позивача про помилку у зазначенні дати рахунку, що підтверджується листом постачальника, та про що було повідомлено митний орган.

Стосовно не взяття до уваги відповідачем наданих декларантом висновків експерта №218/2-23, №218/3-23 від 07.11.2023 року з посиланням на те, що у для порівняння експерт використовує вартість товарів нетто тобто без податку на додану вартість, але відсутня інформація щодо не сплати або повернення даного податку, суд зазначає таке.

Згідно висновку експерта №218/2-23 від 07.11.2023 року слідує, що ринкову вартість причепу марка Kogel AW18, 2013 рік випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , країна походження: Німеччина, експерт розрахував як середньоарифметичне з 4 пропозицій 2-х вісних аналогів причепів на ринку ЄС та визначив вартість товару у сумі 3187,50 ЄВРО.

Згідно висновку експерта №218/3-23 від 07.11.2023 слідує, що ринкову вартість причепу марка Kogel AW18, 2016 рік випуску, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , країна походження: Німеччина, експерт розрахував як середньоарифметичне з 3 пропозицій 2-х вісних аналогів причепів на ринку ЄС та визначив вартість товару у сумі 4296,33 ЄВРО.

Таким чином, визначена експертом вартість товару вище аніж їх договірна (контрактна) вартість (2500 ЄВРО)*2, що у будь-якому випадку не зумовлює підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості товарів.

Відповідачем не зазначено, на підставі положень якої міжнародної угоди експерт мав врахувати вартісний еквівалент суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів під час визначення ринкової вартості причепу, а відтак відповідні зауваження щодо використання експертом вартості товарів нетто без податку на додану вартість, є необґрунтованими.

Стосовно доводів відповідача про те, що у наданій декларантом довідці про транспортні витрати від 26.10.2023 року, на транспортування трьох причепів з різних пунктів відправки вартість транспортування кожного причепу є однаковою, не зважаючи на те, що транспортування здійснювалося з різних міст (Планкенфельс, Вайдхофен), суд зазначає, що довідка про транспортні витрати від 26.10.2023 року містить всі необхідні відомості про вартість транспортування причепів з Планкенфельс, Вайдхофен (Німеччина) до кордонів України (п\п Ягодин) - 24000 грн., 8000 грн. за кожний причеп відповідно до CMR № 334464 від 25.10.2023 року, CMR № 092698 від 25.10.2023 року.

Сумніви митного органу, які виникли у зв`язку з тим, що вартість транспортування кожного причепу з трьох причепів є однаковою, не зважаючи на те, що транспортування здійснювалося з різних міст, суд вважає безпідставними, оскільки вказана вартість погоджена сторонами договору; умови договору не суперечать вимогам чинного законодавства.

Позивачем при визначенні митної вартості до ціни за оцінюваний товар було додано витрати (складові митної вартості), які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Враховуючи наведене, суд констатує, що позивачем надано митному органу всі необхідні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість про товар, відомості про який зазначено у митних деклараціях №23UA806070005912U0, №23UA806070005910U1.

Доводи відповідача про відсутність документів, у яких би були виділені складові митної вартості, про відсутність у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також про розбіжності у документах спростовуються матеріалами справи, про що зазначено вище.

Крім того, суд зауважує, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митний орган використовував ЕМД від 27.10.2023 №23UA403020017195U8, ЕМД від 16.10.2023 № 23UA4205140085748U0, що визнані митним органом.

Проте, ЕМД від 27.10.2023 №23UA403020017195U8, ЕМД від 16.10.2023 №23UA4205140085748U0 містять інформацію щодо вартості товару несамохідного транспортного засобу тентованого напівпричіпа трьохвісного марки Kogel модель SN24, яка не відповідає характеристикам товару, який було заявлено до митного оформлення позивачем, - 2-х вісний причіп марки Kogel модель AW18.

Відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами ідентичність за своїми фізичними характеристиками товару за ЕМД від 27.10.2023 №23UA403020017195U8, ЕМД від 16.10.2023 № 23UA4205140085748U0 та товару задекларованого позивачем згідно митних декларацій №23UA806070005912U0, №23UA806070005910U1.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з цим, як визначено частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже обов`язок щодо доведення правомірності спірних рішень про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган як на суб`єкта владних повноважень.

В ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ`єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення належить визнати протиправними та скасувати, а позов ТОВ "АКТИВБУД-М" - задовольнити.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

А тому картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також належить визнати протиправними та скасувати.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "АКТИВБУД-М" повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8052,00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (ідентифікаційний код 44678428, пров. Толстого Льва, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) до Полтавської митниці (ідентифікаційний код 43997576, вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, 36022) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів №UA806000/2023/000059/2 від 07.11.2023 року, №UA806000/2023/000060/2 від 07.11.2023 року.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2023/000180, №UA806070/2023/000181.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" витрати зі сплати судового збору в розмірі 8052,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.Б. Головко