Рішення
від 09.01.2025 по справі 440/5552/24
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5552/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Лисака С.В.,

представника позивача - адвоката Сергієнко Т.Г.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №440/5552/24 за позовом Комунального підприємства "Миргородводоканал" Миргородської міської ради до Головного управління ДПС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

08.05.2024 адвокат Арзуманян Віталій Альбертович, здійснюючи представництво інтересів Комунального підприємства "Миргородводоканал" Миргородської міської ради (надалі КП "Миргородводоканал", Підприємство), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУДПС), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 22.11.2023:

- №00106060704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (надалі ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 646 567,50 грн, з яких 517254,00 грн за податковими зобов`язаннями, 129 313,30 грн за штрафними санкціями;

- №00105742407, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на 11 153 154,60 грн, з яких 7 839 611,87 грн за податковим зобов`язанням, 2254821,62 грн за штрафними санкціями, 1 058 721,11 грн пеня;

- №00106010704, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2022 року на 486 856,00 грн;

- №00106040704, яким застосовано штрафні санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 527 340,00 грн у зв`язку з неподанням платником Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП у кількості 517 об`єктів;

- №000106030704, яким за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних застосовано штраф за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 881 729,00 грн;

- №00106050704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ на 1 535 535,35 грн, з яких 1 228 428,28 грн за податковими зобов`язаннями, 307 107,07 грн за штрафними санкціями;

- №00106070704, яким збільшено суму грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на суму 9 774 254,42 грн, з яких 7 819 403,54 грн за податковими зобов`язаннями, 1 954 850,88 грн за штрафними санкціями.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5552/24 із призначенням її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 04.06.2024.

У судовому засіданні 04.06.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав розгляд справи на 18.06.2024.

18.06.2024 з технічних причин проведення судового засідання виявилося неможливим, з огляду на що розгляд справи було перенесено на 23.07.2024.

Через необхідність підготовки представником позивача клопотання про залучення до участі у цій справі третьої особи 23.07.2024 суд, задовольнивши відповідне клопотання представника позивача, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 01.08.2024.

01.08.2024 суд ухвалою задовольнив заяву адвоката Сергієнко Т.Г. та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради (код ЄДРПОУ 45136285), у зв`язку з чим судовий розгляд справи відкладено на 20.08.2024.

У судовому засіданні 20.08.2024 суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 03.09.2024.

У судовому засіданні 03.09.2024 суд заслухав пояснення присутніх учасників справи, після чого задовольнив клопотання представника позивача адвоката Сергієнко Т.Г. та оголосив перерву до 24.09.2024.

У судовому засіданні 24.09.2024 суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати залишив без задоволення клопотання представника позивача адвоката Огризкова А.А. (т. 3 а.с. 185-187) про залучення до участі у справі колишнього керівника КП «Миргородводоканал» ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки мотиви такого залучення зводилися лише до судження представника про можливість знаходження доказів ведення господарської діяльності КП «Миргородводоканал» у Говорухи О.Б., позаяк заявлене клопотання не містило будь-яких пояснень з приводу того як саме рішення суду у цій справі може вплинути на права чи обов`язки вказаної особи.

Так само з мотивів необґрунтованості ухвалою без виходу до нарадчої кімнати суд залишив без задоволення клопотання представника позивача адвоката Огризкова А.А. про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у кримінальній справі №541/2406/24 за обвинуваченням ОСОБА_1 , який у період часу з 02.04.2020 по 24.05.2023 обіймав посаду директора КП «Миргородводоканал», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212 КК.

Після цього суд задовольнив клопотання представника позивача та оголосив перерву у справі до 29.10.2024.

У судовому засіданні 29.10.2024 суд ухвалою (т. 4 а.с. 208) залишив без розгляду клопотання представника позивача про залучення третіх осіб до участі справі, після чого задовольнив клопотання представника відповідача та оголосив перерву до 21.11.2024

У судовому засіданні 21.11.2024 суд продовжив з`ясування обставин справи, в ході якого виявив недостатність доказів, обов`язок з надання яких суд поклав на представників сторін, у зв`язку з чим у справі була оголошена перерва до 10.12.2024.

У судовому засіданні 10.12.2024 суд, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача з приводу наданих на вимогу суду додаткових доказів, задовольнив заяву відсутнього представника позивача та оголосив перерву у справі до 09.01.2025.

У судовому засіданні 09.01.2025 суд дослідив письмові докази, завершив з`ясування обставин та перевірку їх доказами, провів судові дебати і після виходу з нарадчої кімнати проголосив скорочене рішення.

Мотивуючи свої позовні вимоги, представник позивача у позовній заяві зазначає, що у період з 12.09.2023 по 02.10.2023 ГУДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП «Миргородводоканал», за результатами якої складено Акт від 09.10.2023 №9776/16-31-07-04-02/03362560, на підставі якого 22.11.2023 були винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

З приводу підстав, строків та періоду проведення перевірки представник зазначив, що пунктом 2 рішення Миргородської міської ради від 24.05.2023 №110 «Про реорганізацію Комунальних підприємств «Миргородтеплоенерго» та «Миргородводоканал» Миргородської міської ради» припинено КП «Миргородводоканал» в результаті реорганізації шляхом приєднання до КП «Тепловодсервіс» Миргородської міської ради. Встановлено, що КП «Тепловодсервіс» є правонаступником майна, прав та обов`язків КП «Миргородводоканал». Строк заявлення кредиторами своїх вимог до КП «Миргородводоканал» становить 2 місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Вказане рішення оприлюднено 25.05.2023, тому строк для пред`явлення вимог кредиторів тривав до 25.07.2023, після чого до КП «Тепловодсервіс» перейшло все майно, права та обов`язки КП «Миргородводоканал».

Однак наказ про проведення документальної позапланової перевірки КП «Миргородводоканал» був прийнятий відповідачем лише 12.09.2023, перевірка проводилася у період з 12.09.2023 по 02.10.2023, а акт перевірки складений 09.10.2023, що є грубим порушенням норм податкового законодавства та тягне за собою визнання результатів перевірки такими, що не можуть бути підставою для накладення на платника податків фінансових санкцій та встановлення податкових зобов`язань.

Крім цього зазначив, що відповідна перевірка була проведена не за місцем знаходження КП «Миргородводоканал», а за місцезнаходженням реорганізованого КП «Тепловодсервіс», а період перевірки охоплював не 1095 днів, а період з 2017 року по 2023 рік, тобто фактично 6 років. При цьому, в акті перевірки не обґрунтовано доцільність та підстави для проведення перевірки у зазначений період. У зв`язку з цим відповідач незаконно вимагав для проведення перевірки документи, обов`язок щодо зберігання яких виходив за межі періоду перевірки.

Щодо підстав та строків проведення перевірки зауважив, що перевірка була продовжена без достатніх для цього підстав.

З приводу збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ та зменшення сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за наслідками аналізу господарських взаємовідносин позивача з двома контрагентами ТОВ «НВП «Укргеологстром» та ТОВ «Квінтіс Пром 12» представник позивача зазначив, що висновки податкового органу з приводу безпідставності формування податкового кредиту та валових витрат за наслідками господарських взаємовідносин із вказаними контрагентами базуються на тому, що ТОВ «НВП «Укргеологстром» не подано повідомлення за формою 20-ОПП про наявність у підприємства матеріальних ресурсів, що однак не підтверджує неможливість здійснення останнім господарської діяльності, що передбачена статутом, та фіктивності укладеного договору, адже відповідний пакет документів для отримання дозволу першочергово було створено та частково роботи було виконано. Тому у позивача були відсутні підстави для не формування податкових накладних та їх реєстрації у ЄРПН.

Так само безпідставними позивач вважає висновок перевірки, відповідно до якого ТОВ «Квінтіс Пром 12», яке було постачальником електроенергії, фактично не надавало електричної енергії позивачу, що за висновком перевірки свідчить про нереальність господарських операцій та безпідставне формування податкового кредиту платником податку. Так, КП «Миргородводоканал» свого часу було прийнято рішення щодо проведення відкритих торгів на закупівлю електричної енергії для потреб підприємства на вересень-грудень 2021 року. За наслідками проведеної процедури закупівлі (відкриті торги), на які подали свої пропозиції три учасники, переможцем було визначено ТОВ «Екотехноінвест» (попередня назва ТОВ «Квінтіс Пром 12»). Електрична енергія згідно з договором №187/09/21 від 27.09.2021 постачалася виключно на об`єкт Водозабір №2 (РП-6), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за вересень червень 2022 року та прибутковими накладними.

Висновки податкового органу щодо діяльності ТОВ «Квінтіс Пром 12» поза межами правового поля зроблені виключно з даних податкового контролю, а не первісних бухгалтерських документів позивача, які вилучені згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави у справі №552/74/64/23 та згідно з протоколом обшуку ТУ БЕБ у Полтавській області.

Щодо нарахованої пені та штрафних санкцій зазначає, що неперерахування ПДФО було допущено, як видно з додатку №18, лише у 2022 році, коли розпочалося повномасштабне вторгнення та оголошено воєнний стан на всій території України, що є форс-мажорною обставиною в розумінні вимог закону та є підставою для звільнення платника податків від сплати за таке порушення штрафних санкцій. В інші періоди підприємством було допущено прострочення виконання зобов`язання, а не його невиконання, що вказує передусім на відсутність вини у несвоєчасному перерахуванні податку, що зумовлено незалежними від волі керівництва підприємства причинами, зокрема, від`ємні показники діяльності та відсутність чистого доходу. За весь період перевірки результати фінансової діяльності підприємства були з від`ємним значенням, що вплинуло на необхідність для керівництва визначати пріоритетні статті для погашення власних зобов`язань, серед яких є заробітна плата та забезпечення діяльності підприємства, яке відноситься до критичної інфраструктури. Тож у відповідача відсутні будь-які підстави для висновку про умисне невиконання зобов`язань щодо своєчасної сплати ПДФО.

Застосування до підприємства штрафу в сумі 527 340,00 грн за порушення вимог встановленого порядку взяття на облік об`єктів, що пов`язані з оподаткуванням за формою 20-ОПП у кількості 517 об`єктів податковим органом у порушення вимог закону розраховано за кожну одиницю по 1020 грн.

Застосування штрафної санкції у розмірі 881 729,00 грн за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН податковий орган пов`язує з обставинами відновлення з 01.08.2023 обов`язку щодо реєстрації податкових накладних у відповідності до абз. 13 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у зв`язку з переходом на систему оподаткування, на якій позивач перебував до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки. Проте, як стверджує представник позивача, КП «Миргородводоканал» не здійснило перехід на систему оподаткування як платник ПДВ, а відтак у нього відсутні будь-які підстави для реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Збільшення сум грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне водокористування на думку представника позивача здійснено за відсутності первинних документів щодо обсягу використаних надр та води, тоді як відповідні розрахунки проводились перевіряючими виходячи лише з даних декларації на підставі ст. 252.18 ПК України та не відображають реальної картини відхилення даних, що задекларовані платником. В той же час звіти про покази засобів обліку не ведуться на підприємстві, копії документів первинного обліку згідно з показниками вимірювальної техніки так само не збереглися.

У відзиві на позов, що надійшов до суду 03.06.2024 (т. 2 а.с. 108-121), представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову.

З приводу збільшення платнику грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 7 839 611,87 грн зазначив, що перевіркою встановлені факти, яких не заперечує і сам позивач, щодо неперерахування та несвоєчасного перерахування податку до бюджету у періоді з березня 2017 року по липень 2023 року, позаяк заробітна плата на підприємстві виплачувалася у повному обсязі, заборгованість з її виплати відсутня.

Збільшення грошових зобов`язань з рентної плати було обумовлено виявленими перевіркою фактами заниження рентної плати за спеціальне використання води на 1 228 428,28 грн та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на 7 819 403,54 грн. До перевірки на запит від 27.09.2023 платником не були надані звіти про покази засобів обліку (електричних лічильників), копії документів первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, тривалості роботи агрегатів, обсягу виробленої продукції чи наданих послуг, витрат електроенергії, пропускної спроможності водопровідних труб за одиницю часу, про що складено акт ненадання документів від 02.10.2023.

У зв`язку з цим для розрахунку об`єкта оподаткування користування надрами для видобування корисних копалин взято ліміт забору води згідно з наданими дозволами та зроблено перерахунок податкового зобов`язання за відповідний період, тоді як розрахунок рентної плати за спеціальне використання води здійснено на підставі даних, відображених у податкових деклараціях з рентної плати за період з 01.01.20217 по 02.10.2023 відповідно до пп. 255.11.10 ст. 255 ПК України, за умовою якого у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Застосування штрафу за ПДВ у сумі 881 729,00 грн було обумовлено встановленими перевіркою обставинами відновлення з 01.08.2023 статусу платника ПДВ після переходу КП «Миргородводоканал» з оподаткування єдиним податком за ставкою 2% (абз. 13 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України), у зв`язку з чим у такого платника виник обов`язок зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені за операціями, вчиненими до переходу на спрощену систему з особливостями оподаткування. Всупереч абз. 13 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України платник не здійснив реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до особливостей оподаткування єдиними податковим за ставкою 2%, чим порушено норми п. 1201.2 ст. 1201 ПК України.

Збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 646 567,50 грн було обумовлено встановленими перевіркою обставинами господарських взаємовідносин КП «Миргородводоканал» з ТОВ «НВП «Укргеологстром» з приводу придбання послуг по створенню пакету документів для продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами за договорами від 20.01.2020 №4/8Б-20, №5/8Б-20. Так, складені ТОВ «НВП «Укргеологстром» акти наданих послуг мають юридичну дефектність (відсутній особистий підпис, посада та прізвище особи, яка отримувала послугу, відсутня дата складання). Крім того Державною службою геології та надр України повернуто КП «Миргородводоканал» заяву на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод. Ці факти унеможливлюють участь вказаних послуг у господарській діяльності КП «Миргородводоканал» та вказує на беззаперечний факт відсутності впливу на його ділову активність, що могла б спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, зокрема виникнення права на податковий кредит у розмірі 21666,00 грн.

Також на формування суми грошового зобов`язання з ПДВ вплинули результати аналізу по співставленню показників податкової звітності та даних ЄРПН, якими встановлено, що КП «Миргородводоканал» включено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів, робіт, послуг за податковими накладними, реєстрація яких відсутня в ЄРПН, всього на суму 418 431,00 грн.

Крім того на формування сум цього ж грошового зобов`язання вплинув аналіз господарських взаємовідносин КП «Миргородводоканал» з ТОВ «Квінтіс Пром 12» (попередні назва ТОВ «Екотехноінвест», ТОВ «Мітинг Поінт Україна») з приводу придбання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу №187/09/21 від 27.09.2021. Так, складені ТОВ «Квінтіс Пром 12» акти наданих послуг мають юридичну дефектність (відсутній особистий підпис, посада та прізвище особи, яка отримувала послугу, в акті приймання-передачі електричної енергії №Б0024021111 відсутня дата складання). Поряд з цим встановлено розбіжності між актами приймання-передачі та виписаними податковими накладними. По ТОВ «Квінтіс Пром 12» прийнято рішення від 20.12.2022 №37785 щодо відповідності платника критеріям ризиковості, керівник якого в особі Кенджаєв Мухаммад Равшанбек Угли (РНОКПП НОМЕР_1 ) є одночасно посадовою особою на 29 підприємствах, зареєстрованих в різних географічно-віддалених регіонах України, з яких 3 підприємства включено до переліку ризикових. ГУДПС у Дніпропетровській області складено акт щодо невстановлення ТОВ «Квінтіс Пром 12» за місцезнаходженням платника податків від 17.03.2023. ТОВ «Квінтіс Пром 12» для створення видимості реальності здійснення господарської операції придбає електричну енергію у виробників-експортерів, які застосовують "0" ставку, що дає можливість формувати сумнівний податковий кредит для їх покупців на внутрішньому ринку України. Будь-які документи, які б підтверджували розрахунок фактичного розподілу отриманої одночасно від ТОВ «Полтаваенергозбут» та ТОВ «Квінтіс Пром 12» електричної енергії позивачем не надано, як і відсутні документи первинного обліку на підтвердження фактичного споживання КП «Миргородводоканал» відповідних обсягів електричної енергії, вказаної в актах приймання-передачі, що отримані від ТОВ «Полтаваенергозбут» та ТОВ «Квінтіс Пром 12», що свідчить про нереальність первинного постачання (продажу) від ТОВ «Квінтіс Пром 12», а також відсутність підтвердження факту реального одержання (купівлі) по ланцюгу постачання електричної енергії. Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на відповідних сум витрат та податкового кредиту у розмірі 77157,00 грн не виникли.

За наслідками аналізу цих же операцій з придбання КП «Миргородводоканал» від ТОВ «Квінтіс Пром 12» електричної енергії у жовтні-грудні 2021 року перевіркою з тих же фактичних підстав встановлено завищення від`ємного значення рядка 02 податкової декларації КП «Миргородводоканал» з податку на прибуток підприємств за 2021 рік на суму 336 201,47 грн.

Нарахування штрафних санкцій у розмірі 527 340,00 грн зумовлено встановленими перевіркою обставинами порушення платником п. 63.3 ст. 63 ПК України, п. п. 8.1, 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588, внаслідок неподання повідомлення за формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням у кількості 517 штук.

23.07.2024 представник позивача адвокат Арзуманян В.А. засобами системи електронний суд надіслав до суду відповідь на відзив (т. 3 а.с. 105-114), в якій знову звернув увагу на обставини недотримання відповідачем строків, підстав, місця та періоду проведення перевірки. Стверджував, що відповідач вимагав для проведення перевірки документи, обов`язок щодо зберігання яких виходив за межі періоду перевірки, з огляду на що висновки контролюючого органу щодо ненадання документів та самостійного визначення грошових зобов`язань зроблені з порушенням вимог п. 44.3 ст. 44 ПК України.

З приводу висновків перевірки про нереальність господарських операцій за договорами, укладеними з двома контрагентами ТОВ «НВП «Укргеологстром» та ТОВ «Квінтіс Пром 12» зазначив, що податковим органом не надано жодних пояснень на предмет того, що взаємовідносини з ТОВ «НВП «Укргеологстром» залишилися незавершеними, відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт так і не були підписані з боку позивача, як і не сплачений залишок коштів. Тобто, між сторонами виник спір щодо виконання умов договору, проте лише в розрізі отримання результату роботи, а не відсутності факту надання послуг у цілому, адже відповідний пакет документів було створено та частково роботи з боку ТОВ НВП «Укргеологстром» були виконані.

Висновки податкового органу щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Квінтіс Пром 12», як на переконання представника позивача, зроблені виключно на підставі даних податкового контролю, а не первісних бухгалтерських документів позивача, що не відповідає вимогами ПК України.

В решті тексту представник повторив доводи, що наведені у позовній заяві.

20.08.2024 до суду надійшли пояснення третьої особи, в яких директор КП «Тепловодсервіс» Микола Собівчак підтримав у повному обсязі позовні вимоги з тих же підстав, що наведені у позовній заяві (т. 3 а.с. 149-152).

27.08.2024 до суду від представника відповідача Прокопчука О.О. засобами системи «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення (т. 3 а.с. 163-174), в яких той з приводу доводів позивача про порушення строків, періоду та підстав перевірки зазначив, що згідно з абз. 11 п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України. У подальшому дію п. 522 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15.03.2022 №2120-IX. На підставі наказу ГУДПС від 12.09.2023 №2198-П, копія якого вручена під розписку 12.09.2023 голові комісії з реорганізації КП "Миргородводоканал" Швайці Сергію Олексійовичу, відповідно до пп. 20.1.4 ст. 20, пп. 78.1.7 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.21 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП "Миргородводоканал". З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 12.09.2023 голову комісії з реорганізації КП "Миргородводоканал" ОСОБА_2 . В журналі реєстрації перевірок платника податків здійснено запис №4 від 12.09.2023.

З огляду на вищезазначене представник відповідача стверджує про дотримання податковим органом порядку призначення, місця проведення та строків проведення перевірки.

28.10.2024 до суду від представника позивача адвоката Сергієнко Т.Г. засобами системи «Електронний суд» надійшли письмові пояснення (т. 4 а.с. 94-99), в яких та зазначила, що оригінали документів були вилучені слідчими органами, а тому до матеріалів справи додаються та надавались для перевірки документи, що роздруковані з електронної пошти за підписами лише однієї сторони - ТОВ «Екотехноінвест».

Додала, що на сторінці 49 акту перевірки було допущено помилку щодо розрахунку різниці у наданому розмірі послуг з постачання електроенергії, так як 166913 кВт/год. 157590 кВт/год. = 9323 кВт/год., а не 7580,74 кВт/год., як зазначено в акті перевірки. Відповідні різниця в сумі повністю відповідає сумі, перерахованій у гривні з розрахунку ціни електроенергії за 1 кВт/год., яка складала 3,53 кВт/год. Таким чином на суму 32 870,37 грн не було нараховано ПДВ, що відповідає загальним розрахункам між сторонами, так як позивач на той час не був платником ПДВ.

18.11.2024 до суду від представника відповідача Прокопчука О.О. засобами системи «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, в яких той повторив доводи, що приведені у заявах відповідача по суті.

У судових засіданнях представник позивача вимоги позовної заяви підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі, хоча й визнала правомірність нарахування відповідачем податковим повідомленням-рішенням №00106040704 штрафних санкцій за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в межах суми 1 020,00 грн із 527 340,00 грн, нарахованих відповідачем у зв`язку з неподанням платником Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП у кількості 517 об`єктів.

Представник відповідача у судових засіданнях проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Суд, здійснивши розгляд справи за правилами загального позовного провадження, заслухав пояснення учасників справи, дослідив письмові докази, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

КП "Миргородводоканал" (код ЄДРПОУ 03362560) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у статусі юридичної особи 19.07.2010 за №15871020009000002 (т. 3 а.с. 124-126). Засновником Підприємства є Миргородська міська рада. Основним видом діяльності Підприємства за КВЕД є: 36.00 Забір, очищення та постачання води. Підприємство перебуває на податковому обліку з 26.07.2004 в ГУДПС у Полтавській області (Миргородська ДПІ). У періоді, який перевірявся, КП "Миргородводоканал" було платником ПДВ, земельного податку, ПДФО, військового збору, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, єдиного податку 3 групи з урахуванням особливостей оподаткування за ставкою 2%, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України у період з 28.04.2022 по 01.08.2023, платником податку на прибуток - у період з 01.01.2017 по 27.04.2022 та з 01.08.2023 по останній день перевірки.

Рішенням Миргородської міської ради Полтавської області від 24.05.2023 №110 «Про реорганізацію Комунальних підприємств «Миргородтеплоенерго» та «Миргородводоканал» Миргородської міської ради» (т. 3 а.с. 134-135) з метою підвищення ефективності роботи житлово-комунального господарства Миргородської міської територіальної громади та раціонального використання майна комунальної власності ухвалено припинити КП «Миргородводоканал» в результаті реорганізації шляхом приєднання до КП «Тепловодсервіс» Миргородської міської ради (код ЄДРПОУ 45136285). Цим же рішенням установлено, що КП «Тепловодсервіс» є правонаступником майна, прав та обов`язків КП «Миргородводоканал».

На час розгляду та вирішення цієї справи КП "Миргородводоканал" перебуває у стані припинення.

Наказом в.о. начальника ГУДПС Рябкової А. від 12.09.2023 №2198-п на підставі пп. 20.1.4 ст. 20, пп. 78.1.7 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.21 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України у зв`язку із внесенням до ЄДР відомостей щодо припинення КП «Миргородводоканал» (ідентифікаційний номер 03362560) була призначена документальна позапланова виїзна перевірка КП «Миргородводоканал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по останній день проведення перевірки, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2017 по останній день проведення перевірки терміном 10 робочих днів з 12.09.2023 (т. 2 а.с. 122).

Наказом в.о. начальника ГУДПС Рябкової А. від 20.09.2023 №2283-п було продовжено термін проведення перевірки на 5 робочих днів з 26.09.2023 (т. 2 а.с. 123).

У період з 12.09.2023 по 02.10.2023 посадовими особами ГУДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП «Миргородводоканал», результати якої оформлено актом від 09.10.2023 №9776/16-31-07-04-02/03362560 (т. 1 а.с. 20-114).

Вказаним актом зафіксовано порушення КП «Миргородводоканал» вимог податкового законодавства, зокрема:

- п. 185.1 ст. 185, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.11 ст. 201, п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, п. 2.3 Положення №88, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 517 254 грн, у т. ч. по періодах: лютий 2020 року 20 000 грн, серпень 2020 року 1666 грн, жовтень 2021 року 23815 грн, за листопад 2021 16544 грн, грудень 2021 6667 грн, січень 2022 9174 грн, лютий 2022 13540 грн, березень 2022 4319 грн, квітень 2022 411529 грн;

- п. 120?.2. ст. 120? Податкового кодексу України в результаті відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН всього на суму 1 763 458 грн за лютий-квітень 2022 року;

- пп. 168.1.2 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, у результаті чого:

не сплачено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 7 839 611,87 грн, у тому числі за: 2020 рік квітень 144 154,49 грн, травень 54 273,01 грн, червень 169 491,27 грн, липень 211 105,46 грн, серпень 139 236,72 грн, жовтень 145 018,22 грн, листопад 215 991,49 грн, грудень 279 446,01 грн; 2021 рік січень 195 820,72 грн, лютий 208 980,01 грн, листопад 139 378,77 грн, грудень 111 100,00 грн; 2022 рік березень 106 071,98 грн, квітень 237 949,57 грн, травень 292537,43 грн, червень 301 937,87 грн, липень 305 423,31 грн, серпень 369 226,37 грн, вересень 359404,12 грн, жовтень 364 174,84 грн, листопад 382 543,35 грн, грудень 352 969,26 грн; 2023 рік січень 300 649,64 грн, лютий 365 139,73 грн, березень 407 719,43 грн, квітень 370 257,31 грн, травень 365 302,05 грн, червень 355 573,78 грн, липень 588 735,66 грн;

несвоєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 6 904 747,73 грн, у тому числі за: 2017 рік березень 115 638,83 грн, квітень 72 092,03 грн, травень 121 373,14 грн, червень 105 805,48 грн, липень 137 575,45 грн, серпень 47 332,13 грн, вересень 67 025,93 грн, жовтень 80 339,96 грн, листопад 16 374,57 грн, грудень 55 127,00 грн; 2018 рік січень 128 198,23 грн, лютий 159 670,53 грн, березень 164 526,70 грн, квітень 188 332,91 грн, травень 31 282,32 грн, червень 169 515,36 грн, липень 97 908,28 грн, серпень 129 220,64 грн, вересень 157 350,00 грн, жовтень 187 800,00 грн, листопад 202 057,44 грн, грудень 207 272,31 грн; 2019 рік січень 239530,78 грн, лютий 111 397,27 грн, березень 219 117,73 грн, квітень 219 306,34 грн, травень 222159,78 грн; 2020 рік березень 154 454,44 грн, квітень 60 869,77 грн, травень 37 290,00 грн; 2021 рік березень 222 361,72 грн, квітень 226 343,78 грн, травень 224 684,54 грн, червень 223555,39 грн, липень 215 683,17 грн, серпень 210 666,85 грн, вересень 100 643,10 грн, жовтень 177 675,15 грн, листопад 111 100,00 грн, грудень 281 969,19 грн; 2022 рік січень 325 864,76 грн, лютий 321 841,27 грн, березень 287 280,93 грн, квітень 69 132,53 грн;

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, а саме невнесення інших змін до своїх облікових даних по об`єктах оподаткування (не подано повідомлення за формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням) у кількості 517 штук;

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 ст. 134, пп. 140.4.4 ст. 140 Податкового кодексу України, частин 1 та 3 ст. 9 Закону №996, п. 1.2, п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, абзацу 2 розділу I Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, внаслідок неправомірно визначених показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2022 року, у зв`язку з чим завищена сума від`ємного значення на 486 856 грн;

- п. 252.3 ст. 252, п. 255.3 ст. 255, пп. 255.11.2, пп. 255.11.10 ст. 255, пп. 255.11.2 ст. 255, п. 255.11.10 ст. 255, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме заниження рентної плати у загальній сумі 9 047 831,82 грн, у тому числі з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на 7 819 403,54 грн, з рентної плати за спеціальне водокористування на 1228428,28 грн, в результаті умисного заниження фактичного обсягу видобутої підземної води та обсягу використаної води, котрий є об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01.01.2017 по 02.10.2023.

Заперечення позивача на акт перевірки було частково задоволено, внаслідок чого порушення, описані в акті перевірки в частині неподання звітів про суми податкових пільг по земельному податку з юридичних осіб скасовано, а в іншій частині висновки акту залишено без змін (т. 2 а.с. 9-42).

На підставі висновків акту перевірки ГУДПС 22.11.2023, крім іншого, винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00106060704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 646 567,50 грн, з яких 517 254,00 грн - за податковими зобов`язаннями, 129 313,30 грн - за штрафними санкціями;

Не погоджуючись із правомірністю висновків податкової перевірки, представник позивача звернувся з позовом до суду, в якому просить скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі ПК України у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин).

Перший з мотивів заявленого позову зводиться до обставин порушення, як на думку позивача, підстав, строків та періоду проведення податкової перевірки.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на письмові пояснення, надані відповідачем (т. 3 а.с. 163-174), в яких представник спростовував звинувачення позивача з посиланням на положення пп. 78.1.7 ст. 78, ст. 102, п. 522, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Аналізуючи доводи сторін, суд з`ясував, що відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України в редакції, чинній на момент прийняття наказу ГУДПС від 20.09.2023 про призначення перевірки, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 392 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегламентовано статтею 78 ПК України, підпунктом 78.1.7 якої передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема у випадку коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Як встановлено судом, наказом ГУДПС від 12.09.2023 №2198-П відповідно до пп. 20.1.4 ст. 20, пп. 78.1.7 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.21 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у зв`язку із внесенням до ЄДР відомостей щодо припинення КП «Миргородводоканал» була призначена документальна позапланова виїзна перевірка Підприємтсва за період з 01.01.2017 по останній день проведення перевірки (т. 2 а.с. 122).

25.05.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1005871270042000002 внесено запис про рішення засновників щодо припинення юридичної особи КП «Миргородводоканал» в результаті реорганізації (т. 3 а.с. 124-126).

Саме цей факт і послугував підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі пп. 78.1.7 ст. 78 ПК України.

Тож фактична підстава призначення відповідачем позапланової перевірки, що пов`язана з фактом внесення до ЄДР відомостей щодо припинення юридичної особи, узгоджується з юридичною підставою, передбаченою пп. 78.1.7 ст. 78 ПК України, у зв`язку з чим доводи позивача щодо відсутності підстав для призначення перевірки суд відкидає як безґрунтовні.

З приводу періоду, який охоплювався податковою перевіркою, понад строки, визначені статтею 102 ПК України (1095 днів), суд з`ясував наступне.

Абзацом першим пункту 522 підрозділу 10 розділу XX ПК України в редакції Закону №540-IX від 30.03.2020 із змінами, внесеними згідно із законами №591-IX від 13.05.2020, №2120-IX від 15.03.2022, установлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім, зокрема, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (абз. 3 п. 522 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Цим же пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX ПК України установлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» дію пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Підпунктом 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України в редакції Закону №3219-IX від 30.06.2023 установлено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Тож з урахуванням з`ясованих судом обставин законодавчого зупинення перебігу строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, спочатку на період дії карантину, запровадженого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, а потім на період воєнного стану, а також з урахуванням наявності підстав, передбачених пп. 78.1.1 ст. 78 ПК України, твердження представника позивача з приводу виходу під час проведення перевірки за межі 1095-денного періоду, встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України, який може охоплювати така перевірка, суд визнає спростованими.

Твердження представника позивача з приводу того, що перевірка була продовжена без достатніх для цього підстав, нічим не обґрунтоване у тексті позовної заяви і залишилося без будь-яких обґрунтувань під час судових засідань, а тому до уваги судом не приймається і відкидається від судового розгляду як голослівне.

Податок на доходи фізичних осіб

Переходячи до аналізу обставин нарахування податкових зобов`язань, які оспорює позивач, суд розпочинає з оцінки правомірності нарахування податковим органом сум грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб (надалі - ПДФО) у розмірі 11 153 154,60 грн за податковим повідомленням-рішенням №00105742407, з яких 7 839 611,87 грн за податковим зобов`язанням, 2254821,62 грн за штрафними санкціями, 1 058 721,11 грн пеня.

Перевіркою встановлено, що у перевіреному періоді КП «Миргородводоканал» не сплачено ПДФО у загальній сумі 7 839 611,87 грн, а також несвоєчасно сплачено ПДФО у загальній сумі 6 904 747,73 грн.

Згідно з довідкою КП «Миргородводоканал» від 22.07.2024 №977 за підписом директора М.Собівчак (т. 3 а.с. 115), станом на 22.07.2024 КП «Тепловодсервіс» перераховано до місцевого бюджету заборгованість по КП «Миргородводоканал» з ПДФО у сумі 7 839 611,87 грн, факт чого підтверджується платіжними інструкціями, наданими позивачем (т. 3 а.с. 115-120).

Незважаючи на факт сплати суми податкового зобов`язання з ПДФО, представник позивача підтримав позов у частині вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00105742407 у повному обсязі.

Детальну інформацію про факти несплати та несвоєчасної сплати ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати в розрізі періодів та платіжних документів наведено у додатку №18 до акту перевірки (т. 1 а.с. 168-198).

Перевіркою встановлено факти щодо неперерахування та несвоєчасного перерахування ПДФО до бюджету у періоді з березня 2017 по липень (включно) 2023 року. Перевіркою встановлено, що за вказаний період у бухгалтерському обліку Підприємством самостійно нараховано ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, що підтверджується записом у регістрах бухгалтерського обліку (обороти по рахунку 6411 «Податок на доходи фізичних осіб», рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою», оборотно-сальдові відомості), наступною кореспонденцією рахунків: Дт 661 «Розрахунки за заробітною платою» Кт 6411 «Податок на доходи фізичних осіб». У відповідності до Порядку заповнення податкового розрахунку КП «Миргородводоканал» самостійно задекларувало нарахування заробітної плати та ПДФО за відповідні звітні періоди.

В ході перевірки встановлено, що протягом перевіреного періоду Підприємство при неперерахуванні та несвоєчасному перерахуванні ПДФО мало достатні обігові грошові кошти на розрахункових рахунках (у матеріалах перевірки наявні завірені належним чином копії оборотно-сальдових відомостей по рахунку 311 за перевірений період).

При цьому перевіркою зроблено висновок про те, що вказані дії є умисними, оскільки платником податків удавано і цілеспрямовано було створено умови порушення строків сплати, несплати ПДФО, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України. Вина підтверджується тим, що платник податків мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, зокрема своєчасно сплатити ПДФО, але не вжив достатніх заходів. Дані, що спростовують наявність вини у діях посадових осіб, станом на дату складання акту перевірки відсутні. Щодо надання пояснень з даного питання на момент проведення перевірки посадові особи, які вчинили правопорушення, звільнені.

Зі свого боку представник позивача у позовній заяві зазначив, що неперерахування ПДФО було допущено, як видно з додатку №18, лише у 2022 році, коли розпочалося повномасштабне вторгнення та оголошено воєнний стан на всій території України, що є форс-мажорною обставиною в розумінні вимог закону та є підставою для звільнення платника податків від сплати за таке порушення штрафних санкцій. В інші періоди перевірки підприємством було допущено прострочення виконання зобов`язання, а не його невиконання, що вказує передусім на відсутність вини у несвоєчасному перерахуванні податку, що зумовлено незалежними від волі керівництва підприємства причинами, зокрема, та безумовно мало від`ємні показники діяльності, та фактично працювало без отримання чистого доходу. За весь період перевірки результати фінансової діяльності підприємства були з від`ємним значенням, що вплинуло на необхідність визначати пріоритетні статті для погашення власних зобов`язань, серед яких безумовно є заробітна плата працівників та забезпечення діяльності підприємства, що відноситься до критичної інфраструктури. Відтак, у відповідача відсутні будь-які підстави для висновків про умисне невиконання зобов`язань щодо своєчасної сплати ПДФО.

При цьому форма вини при визначенні такої міри юридичної відповідальності, як фінансові (штрафні) санкції, є обов`язковим складом встановлення у діях платника податку складу правопорушення. Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1, але лише ті, що вчинені умисно. Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п. п. 124.2 та 124.3 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме з приводу того, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Факт відсутності винних дій з боку посадових осіб КП «Миргородводоканал», на переконання представника позивача, підтверджується постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.01.2024 у справі №541/4266/23.

Крім того, абзацом 18 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України з урахуванням змін, внесених Законом України від 12.05.2022 №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПК України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Надаючи оцінку доводам сторін з цього приводу, суд враховує наступне.

КП «Миргородводоканал» у спірних правовідносинах ніс обов`язок зі сплати ПДФО як податковий агент при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати працівникам Підприєства. Спору з цього приводу немає.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету визначає стаття 168 ПК України.

Так, відповідно до пп. 168.1.1 ст. 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп. 168.1.2 ст. 168 ПК України, податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Як встановлено перевіркою, КП «Миргородводоканал» самостійно задекларував нарахування заробітної плати та ПДФО за відповідні звітні періоди (стор. 64 Акту).

Позивач не заперечує власного обов`язку зі сплати ПДФО у спірний період, про що свідчить поведінка самого платника, який у липні 2024 року у добровільному порядку повністю сплатив суму основного зобов`язання, розмір якого визначений спірним ППР.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

У зв`язку з цим суд визнає безпідставними доводи позивача щодо протиправності висновків перевірки в частині порушення вимог пп. 168.1.2 ст. 168, абз. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України внаслідок несплати ПДФО на загальну суму 7 839 611,87 грн, у зв`язку з чим позов у відповідній частині вимог задоволенню не підлягає.

Заперечення платника у площині досліджуваних правовідносин фактично зводяться до тверджень про відсутність у контролюючого органу права застосовувати штрафні санкції та пеню з огляду на обставини форс-мажорного характеру, такі як карантин, встановлений Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а потім воєнний стан.

Крім цього у судових засіданнях представник позивача заперечував встановлені перевіркою факти порушень у вигляді несплати ПДФО у певні періоди, натомість обстоював позицію щодо обставин саме несвоєчасної сплати Підприємством податку у ці періоди, об`єктивним свідченням чого є факт остаточної сплати заборгованості з ПДФО у сумі 7 839 611,87 грн у липні 2024 року.

У зв`язку з цим суд з матеріалів справи встановив, що розрахунок штрафних санкцій з ПДФО здійснювався відповідачем згідно з пп. 54.3.5 ст. 54, п. 1251.2 ст. 1251 ПК України, а пені згідно з пп. 129.1.4, п. 129.4 ст. 129 ПК України з урахуванням п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (т. 4 а.с. 230-244).

Так, відповідно до пп. 54.3.5 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Надаючи оцінку твердженням представника позивача з приводу невірної кваліфікації податковим органом порушення, якого допустився платник, суд визнає помилковим судження представника позивача, відповідно до якого сплата підприємством сум заборгованості з ПДФО свідчить про факт прострочення сплати, а не про факт несплати грошового зобов`язання.

Як вже встановлено судом, подія остаточної сплати заборгованості з ПДФО у сумі 7 839 611,87 грн була вчинена позивачем лише у липні 2024 року, тобто після завершення податкової перевірки та винесення відповідного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин факт добровільної сплати податкового зобов`язання не змінює кваліфікацію виду порушення, якого допустився платник, у даному випадку несплата (неперерахування) суми податку, що й зафіксовано Актом перевірки, а у подальшому покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Тож у контролюючого органу виникли підстави для накладення на платника штрафу.

Проте суд не може погодитися із правомірністю висновків перевірки в частині наявності у платника умислу на порушення строків сплати з метою невиконання або неналежного виконання вимог ПК України.

Так, згідно з п. 1251.1 ст. 1251 ПК України, ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

відповідно до п. 1251.2 ст. 1251 ПК України, ті самі дії, вчинені умисно, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

У даному випадку обчислення штрафу контролюючим органом здійснювалося на підставі п. 1251.2 ст. 1251 ПК України, тобто у розмірі 25%.

У зв`язку з цим суд зазначає, що застосування п. 1251.2 ст. 1251 ПК України можливе лише у випадку встановлення податковим органом умислу в діях платника, що переслідує мету несплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Необхідною підставою для встановлення умислу в діях платника податків є встановлення обставин, які прямо вказують на те, що платник податку не лише усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачав його суспільно небезпечні наслідки, а й бажав їх настання.

Відповідно до п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Факт вчинення податкового правопорушення, передбаченого п. 1251.2 ст. 1251 ПК України, у вигляді несплати ПДФО встановлено за наслідками перевірки сальдо розрахунків з бюджетом з ПДФО по бухгалтерському рахунку 6411 «Податок на доходи фізичних осіб» станом на 12.09.2023.

Тож відповідачем встановлено лише факт несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань, тобто об`єктивну сторону податкового правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу.

Разом з цим суб`єктивна сторона вина, яка в силу ст. 125 ПК України має виражатися у формі умислу в діях платника, спрямованого на несплату узгодженої суми грошового зобов`язання, відповідачем доведеною ні під час перевірки, ні в ході судового розгляду не була, оскільки твердження податкового органу ґрунтуються лише на нічим непідтверджених судженнях щодо цілеспрямованого створення умов несплати податку з метою невиконання або неналежного виконання вимог ПК України.

При цьому посилання представника позивача на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.01.2024 у справі №541/4266/23, як на факт відсутності винних дій з боку посадових осіб КП «Миргородводоканал», суд до уваги не приймає, оскільки висновки міськрайонного суду щодо закриття провадження з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , голови комісії з реорганізації КП «Миргородводоканал» за ч. 1 ст. 1634 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосуються оцінки дій конкретної особи на предмет наявності складу адміністративного правопорушення, тоді як у спірному випадку предметом аналізу є вина платника - юридичної особи у вчиненні податкового правопорушення, що є іншим видом юридичної відповідальності.

Згідно з п. 112.7 ст. 112 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Таким чином, відповідальність за умисне скоєння податкового правопорушення настає лише у разі коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме на контролюючий орган покладено обов`язок доведення того, що платник податку умисно не сплатив податки своєчасно, при цьому має бути доведено, що платник податку удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог.

Водночас судовим розглядом встановлено, що висновки податкового органу про вчинення позивачем податкового правопорушення, передбаченого п. 1251.2 ст. 1251 ПК України, ґрунтуються виключно на виявленому факті несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідач зазначав, що платник мав можливість дотриматися норм чинного законодавства, але при цьому не вжив достатніх заходів.

Однак суд вважає, що обставини обізнаності щодо строків сплати сум грошових зобов`язань ще не свідчать про умисність дій платника податку, тоді як сам по собі факт несплати платником суми узгодженого грошового зобов`язання є підставою для застосування п. 1251.1 ст. 1251 ПК України, якою передбачено наслідки у вигляді накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Враховуючи вищевикладене суд визнає протиправним висновок відповідача про наявність підстав для накладення на платника штрафу у відповідності до п. 1251.2 ст. 1251 ПК України у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, оскільки за недоведеності умислу вчинення виявленого правопорушення контролюючий орган повинен був застосувати міру відповідальності, встановлену п. 1251.1 ст. 1251 ПК України, якою передбачено наслідки у вигляді накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Зважаючи на те, що податковим повідомленням-рішенням №00105742407 сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями визначена у розмірі 2 254 821,62 грн, яка становить 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (за вирахуванням сум податку у період з 01.03.2020 по 27.05.2022, в якому розрахунок та нарахування фінансових санкцій і пені не здійснювалося відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України), то 10% від суми такого податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, становитиме 901 928,65 грн (2 254 821,62 грн х 4 : 10%).

За таких обставин податкове повідомлення-рішення №00105742407 в частині визначення грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в межах суми 1 352 892,97 грн (2254821,62 грн - 901928,65 грн) слід скасувати як протиправне.

З приводу обставин правомірності визначення цим же податковим повідомленням-рішення суми пені сум зазначає наступне.

Відповідно до пп. 129.1.4 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Приписами пункту 129.4 статті 129 ПК України передбачено, що на суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов`язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Доводи позивача щодо несвоєчасної сплати сум ПДФО зводяться лише до тверджень про наявність форс-мажорних обставин у вигляді карантину та воєнного стану. З приводу інших періодів, впродовж яких перевіркою встановлено факти прострочення платежів, позивач будь-яких пояснень не надав.

Представник відповідача у свою чергу стверджував, що за період з 01.03.2020 по 27.05.2022 розрахунок та нарахування фінансових санкцій, пені не здійснювалося з огляду на зміни у законодавстві.

Таким чином позивач не спростовує і не заперечує факт прострочення сплати грошового зобов`язання з ПДФО.

Відповідно до Акту перевірки (стор. 66) платником несвоєчасно сплачено ПДФО у загальній сумі 6904747,73 грн, у тому числі за: 2017 рік березень 115 638,83 грн, квітень 72 092,03 грн, травень 121373,14 грн, червень 105 805,48 грн, липень 137 575,45 грн, серпень 47 332,13 грн, вересень 67 025,93 грн, жовтень 80 339,96 грн, листопад 16 374,57 грн, грудень 55 127,00 грн; 2018 рік січень 128 198,23 грн, лютий 159 670,53 грн, березень 164 526,70 грн, квітень 188 332,91 грн, травень 31 282,32 грн, червень 169515,36 грн, липень 97 908,28 грн, серпень 129 220,64 грн, вересень 157 350,00 грн, жовтень 187 800,00 грн, листопад 202 057,44 грн, грудень 207 272,31 грн; 2019 рік січень 239 530,78 грн, лютий 111 397,27 грн, березень 219 117,73 грн, квітень 219 306,34 грн, травень 222 159,78 грн; 2020 рік березень 154454,44 грн, квітень 60 869,77 грн, травень 37 290,00 грн; 2021 рік березень 222 361,72 грн, квітень 226343,78 грн, травень 224 684,54 грн, червень 223 555,39 грн, липень 215 683,17 грн, серпень 210 666,85 грн, вересень 100 643,10 грн, жовтень 177 675,15 грн, листопад 111 100,00 грн, грудень 281 969,19 грн; 2022 рік січень 325 864,76 грн, лютий 321 841,27 грн, березень 287 280,93 грн, квітень 69 132,53 грн.

З детального розрахунку штрафних санкцій та пені з ПДФО (т. 4 а.с. 230-244) суд встановив, що дійсно, як і стверджує представник відповідача, за період з 01.03.2020 по 27.05.2022 розрахунок та нарахування фінансових санкцій, пені не здійснювалося з огляду на зміни у законодавстві, оскільки відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Згодом Законом України від 12.05.2022 №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності з 27.05.2022, абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України було викладено у такій редакції: «69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті».

Тож припис пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Урядом з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, не застосовується з 27.05.202.

З огляду на встановлені перевіркою обставини несвоєчасної сплати ПДФО, відсутність спростувань з цього приводу з боку позивача, суд визнає необґрунтованими доводи представника позивача щодо протиправності нарахування сум пені з ПДФО, у зв`язку з чим залишає позов у відповідній частині вимог без задоволення.

Рентна плата

Надаючи оцінку на предмет правомірності податкового повідомлення-рішення №00106050704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ на 1 535 535,35 грн, з яких 1 228 428,28 грн за податковими зобов`язаннями, 307 107,07 грн за штрафними санкціями, та податкового повідомлення-рішення №00106070704, яким збільшено суму грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на 9 774 254,42 грн, з яких 7 819 403,54 грн за податковими зобов`язаннями, 1 954 850,88 грн за штрафними санкціями, суд враховує наступні обставини справи.

Перевіркою встановлено, що у період з 01.01.2017 по 02.10.2023 КП «Миргородводоканал» задекларовано рентної плати у сумі 7 397 740,19 грн, у тому числі за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 6 169 311,91 грн та за спеціальне використання води у сумі 1 228 428,28 грн.

Зведені дані щодо задекларованих згідно з поданими платником податковими деклараціями з рентної плати та встановленими у ході перевірки рентної плати (квартальна) відображено у таблиці (стор. 78-81 Акту).

Перевіркою встановлено, що у період з 01.01.2017 по 02.10.2023 КП «Миргородводоканал» здійснювало діяльність із забору, очищення та постачання води (КВЕД _36.00) для населення та для потреб вторинних водокористувачів м. Миргород, с. Велика Багачка Великобагачанського району, с. Гаркушинці Миргородського району, с. Попівка Миргородського району, с. Білики Миргородського району Полтавської області відповідно до отриманих дозволів на користування надрами:

- №4838 від 26.07.2017, виданого Державною службою геології та надр України. Мета користування надрами: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка питних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України. Назва родовища Великобагачанська ділянка. Вид корисної копалини питні підземні води. Строк дії дозволу п`ять років;

- №4757 від 12.04.2016, виданого Державною службою геології та надр України. Мета користування надрами: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка питних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України. Назва родовища водозабори №1, №2, №3. Вид корисної копалини питні підземні води. Строк дії дозволу п`ять років. Наказом Держгеонадр від 19.11.2021 №888 продовжено строк дії дозволу на п`ять років,

та дозволів на спеціальне водокористування:

- №0854/Пол від 18.11.2016 на строк до 18.11.2019, виданого Державним агентством водних ресурсів України. Встановлений ліміт забору води 3522,576 тис. м3/рік, ліміт використання води 594,003 тис м3/рік, обсяги поданої води іншим підприємствам та організаціям та населенню 3522,576 тис. м3/рік;

- №306/Пл/49д-18 від 22.10.2018 на строк по 22.10.2021, виданого Державним агентством водних ресурсів України. Встановлений ліміт забору води 5260,608 тис. м3/рік. Встановлений ліміт використання води: для населення 2875,78 тис. м3/рік, вторинним водокористувачам 906,949 тис. м3/рік, на власні потреби 1477,879 тис. м3/рік;

- №438/Пл/49д-19 від 13.08.2019 на строк по 13.08.2022, виданого Державним агентством водних ресурсів України КП Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (код 03361661). Встановлений ліміт забору води 54357,354 тис. м3/рік;

- №110Пл/49д-20 від 27.07.2020 на строк по 27.02.2023, виданого Державним агентством водних ресурсів України. Встановлений ліміт забору води 5260,608 тис. м3/рік.

Перевіркою встановлено, що розрахунок обсягу фактично використаної води КП «Миргородводоканал» здійснювало відповідно до показань електричних лічильників, які вказано у дозволах на спеціальне водокористування: СГВ-1,5, СКВ-1,5, СТВГ-65,ЛЛТ 80Г,ЛЛТ80Х,ЛЛ50Г, ЛЛТ50Х, СТВ80, МТК-ИА-50, MZ200, POLMATIK200, MZ-80MWN-80, NA-4.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування рентної плати за період з 01.01.2017 по 02.10.2023 встановлено її заниження на загальну суму 9 047 831,82 грн, у тому числі з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на 7 819 403,54 грн, з рентної плати за спеціальне водокористування на 1 228 428,28 грн.

В ході перевірки до КП "Миргородводоканал" надсилався запит №9 від 27.09.2023 (т. 2 а.с. 147-149) щодо надання звітів про покази засобів обліку (електричних лічильників), копій документів первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, копій розрахунків на обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, за спеціальне використання води та інші документи щодо розрахунку рентної плати за спеціальне використання води, тривалості роботи агрегатів, обсягу виробленої продукції чи наданих послуг, витрат електроенергії, пропускної спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо.

Однак до перевірки не надано звіти про покази засобів обліку (електричних лічильників), копії документів первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, відомості про тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускну спроможність водопровідних труб за одиницю часу, про що складено акт ненадання документів від 02.10.2023 №511/16-31-04-04-02/03362560 (т. 2 а.с. 153-157).

Представник позивача з приводу ненадання до перевірки документів щодо обсягу споживання корисних копалин на запит ГУДПС від 27.09.2023 у своїх письмових поясненнях (т. 4 а.с. 97-98) зазначав, що зазначений запит не направлявся на адресу підприємства, а документи стосовно обсягів видобутих корисних копалин не вимагалися перевіряючою, яка взагалі не була на підприємстві. Самостійно документи працівники підприємства не надавали, так як вони не відносяться до документів бухгалтерського чи податкового обліку та займають значний обсяг. Усі документи, наявні на підприємстві, додано до матеріалів справи.

Суд одразу ж визнає безпідставними твердження представника позивача з приводу ненаправлення на адресу підприємства запиту ГУДПС від 27.09.2023, оскільки відповідний запит, як свідчить його копія у матеріалах справи, була вручена головним державним інспектором ГУДПС Мариною Тимошенко головному бухгалтеру КП «Миргородводоканал» Дендері С.В. 27.09.2023 о 14:50 год під особистий підпис (т. 2 а.с. 147-149).

З огляду на цей доказ суд не приймає до уваги інформаційну довідку голови комісії з припинення КЕП «Миргородводоканал» О.Говорухи від 06.12.2024 (т. 5 а.с. 120), за змістом якої зі слів ОСОБА_3 вона не отримувала листа від 27.09.2023.

У зв`язку з ненаданням до перевірки документів щодо обсягу споживання корисних копалин, як зазначено у Додатку 15а до Акту перевірки «Зведені дані щодо задекларованих платником податків КП «Миргородводоканал» Миргородської міської ради та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно додатку 1 за період 01.01.17 по 02.10.2023» (т. 1 а.с. 201-202), для розрахунку об`єкта оподаткування користування надрами для видобування корисних копалин взято ліміти забору води згідно з наданими дозволами та зроблено перерахунок податкового зобов`язання з рентної плати за формулою (Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп), що наведена у п. 252.18 ст. 252 ПК України, де: Vф - обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об`єму); Вкк - вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктами 252.7 - 252.17 цієї статті; Свнз - величина ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках), встановлена у пункті 252.20 цієї статті; Кпп - коригуючий коефіцієнт, величина якого відповідає встановленому у пункті 252.22 цієї статті або величині добутку кількох коефіцієнтів, встановлених у пункті 252.22 цієї статті, у разі наявності підстав їх одночасного застосування за відповідними критеріями.

Для розрахунку ж сум заниження грошових зобов`язань з рентної плати за спеціальне використання води податковим органом взято дані платника щодо задекларованих у Додатку №5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» до податкової декларації з рентної плати за період з 01.01.2017 по 02.10.2023, зведені дані з приводу чого відображені у таблиці (стор. 85-86 Акту) та в додатку №15 до Акту перевірки «Зведені дані щодо задекларованих платником податків КП «Миргородводоканал» Миргородської міської ради та встановлених у ході проведення перевірки сум податкових зобов`язань з рентної плати за період 01.01.17 по 02.10.2023» (т. 1 а.с. 199).

Надаючи оцінку висновкам перевірки, на підставі яких податковим органом збільшено суму грошового зобов`язання за платежем надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ на 1 535 535,35 грн, суд враховує наступне.

Рентна плата, за визначенням наведеним у пп. 14.1.217 ст. 14 ПК України, - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

Аналогічно за ст. 251 ПК України, рентна плата складається з:

251.1.1. рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

251.1.2. рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;

251.1.3. рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;

251.1.4. рентної плати за спеціальне використання води;

251.1.5. рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

251.1.6. рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Питання, що пов`язані з рентною платою за спеціальне використання води, регулює стаття 255 ПК України.

Позивач є платником рентної плати за спеціальне використання води у розумінні п. 255.1 ст. 255 ПК України, спору з цього приводу немає.

Згідно з п. 255.3 ст. 255 ПК України, об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Відповідно до пп. 255.11.2 ст. 255 ПК України, рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об`єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

За умовою пп. 255.11.10 ст. 255 ПК України, обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі.

Саме з посиланням на факт ненадання до перевірки даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів контролюючим органом було констатовано факт умисного заниження фактичного обсягу видобутої підземної води та обсягу використаної води, котрий є об`єктом оподаткування рентною платою.

Однак суд не може погодитися із правомірністю такого висновку перевірки з урахуванням наступного.

Процедуру ведення державного обліку артезіанських свердловин та облаштування їх засобами вимірювальної техніки об`єму видобутих підземних вод визначає Порядок державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювальної техніки об`єму видобутих підземних вод, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 №963 (надалі Порядок №963).

Відповідно до пункту 5 Порядку №963 у редакції, яка була чинною до 13.07.2023, водокористувачі облаштовують артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод (далі засоби вимірювання), які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок.

Згідно з пунктом 8 Порядку №963, відомості про об`єм видобутих підземних вод вносяться водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод у порядку, встановленому Міндовкіллям.

Відповідно до пункту 8 Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 №391, та пункту 8 Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 №963, наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.03.2016 №110, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.04.2016 за №517/28647, був затверджений Порядок внесення відомостей про об`єм видобутих підземних вод водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод (надалі Порядок №110), який установлює єдину процедуру внесення відомостей про об`єм видобутих підземних вод водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод (далі автоматизована система обліку).

Згідно з пунктом 3 Порядку №110, автоматизована система обліку є комплексом програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, що забезпечують збирання, оброблення, накопичення, проведення аналізу, збереження та відображення відомостей про об`єм видобутих підземних вод (далі відомості) на підставі відомостей, що надійшли від Водокористувача. Водокористувач надає відомості із засобів вимірювання об`єму видобутих підземних вод (далі засоби вимірювання) або обладнання для автоматичної передачі даних (далі обладнання), підключених до автоматизованої системи обліку. Засоби вимірювання або обладнання встановлюються Водокористувачем на артезіанських свердловинах.

Обладнання має забезпечувати автоматичну передачу відомостей про об`єм видобутих підземних вод у безперервному режимі до автоматизованої системи не менш ніж один раз на годину (п. 5 Порядку №110).

Відповідно до п. 6 Порядку №110, у разі використання Водокористувачем засобів вимірювання об`єму видобутих підземних вод без обладнання Водокористувач здійснює внесення відомостей про об`єм видобутих підземних вод самостійно через мережу Інтернет один раз на добу через Персональний кабінет Водокористувача автоматизованої системи обліку з використанням електронного цифрового підпису.

Згідно з п. 7 Порядку №110, об`єктом автоматизованої системи обліку є об`єм видобутих підземних вод, що визначається в одиницях об`єму (метри кубічні).

Як встановлено податковою перевіркою, розрахунок обсягу фактично використаної води КП «Миргородводоканал» здійснювало відповідно до показань електричних лічильників, які вказано у дозволах на спеціальне водокористування: СГВ-1,5, СКВ-1,5, СТВГ-65,ЛЛТ 80Г,ЛЛТ80Х,ЛЛ50Г, ЛЛТ50Х, СТВ80, МТК-ИА-50, MZ200, POLMATIK200, MZ-80MWN-80, NA-4. Однак до перевірки не надано звіти про покази засобів обліку (електричних лічильників), копії документів первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів тощо.

На пропозицію суду надати відомості про об`єм видобутих підземних вод у формі документів, що передбачені Порядком №963 та Порядком №110, представник позивача надав лише вибіркові відомості по підйому води (т. 4 а.с. 178-207), пояснивши це тим, що за кожен рік перевірки їх надати неможливо, бо вони є досить великі за обсягом (т. 4 а.с. 98).

Водночас, повідомити суду чи здійснював КП «Миргородводоканал» підключення до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод у строк, передбачений пунктом 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.03.2016 №110, чи виконував обов`язок з автоматичної передачі відомостей про об`єм видобутих підземних вод у безперервному режимі до автоматизованої системи або самостійно через мережу Інтернет через Персональний кабінет Водокористувача автоматизованої системи обліку у відповідності до Порядку №110, представник позивача так і не зміг.

У позовній заяві представник позивача повідомляв, що журнали обліку води на підприємстві не ведуться (т. 1 а.с. 16 зворот).

У відповіді на відзив представник позивача додав, що звіти про покази засобів обліку не ведуться на підприємстві. Документи первинного обліку показників вимірювальної техніки не збереглися. В цілому облік спожитих природних копалин, зокрема, води здійснюється та декларується підприємством за обсягами споживання водокористувачів (т. 3 а.с. 113).

У письмових поясненнях від 06.01.2025 (т. 5 а.с. 116-117) представник позивача вже повідомив суду, що ним надаються суду документи щодо підйому води за весь період перевірки, так як на підприємстві наявні засоби вимірювальної техніки, ведеться облік води та у відповідності до цього здійснюється нарахування рентної плати (т. 5 а.с. 165-223).

При цьому представник позивача повідомив, що до перевірки ці документи не надавалися.

На предмет дотримання вимог Порядку №110 та Порядку №963 щодо автоматичної передачі даних об`ємів видобутих підземних вод представник позивача повідомив, що КП «Миргородводоканал» зверталося до Держгеонадр з листом від 27.05.2020 №325/03-2 стосовно надання доступу до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод водокористувача згідно з наказом Мінприроди №110.

У відповідь заступник голови Держгенадр Р.Сарамаг листом від 26.08.2020 №12998/10-1-20 повідомив, що станом на 21.08.2020 автоматизована система обліку видобутих підземних вод не створена. Після запуску автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод інформація щодо форми, порядку, технічних умов, процедури підключення та інструкції подання даних для їх внесення до автоматизованої системи, контактних даних буде розміщена на офіційному веб-сайті Держгеонадр (www.geo.gov.ua) та ДПВП «Геоінформ України (www.geoinf.kiev.ua). Додатково повідомив, що заяву КП «Миргородводоканал» (свердловини №№ 3234, 1275, 4-73, 1224-ре, 7-г, 1266-ре, 14, 122-34, 3/об69-92, 5/об76-101, 1а/1-г, 15а, 18/1552, 1/3600, 2/3600, 3/3717, 6, 7а1227-ре, 8/1226-ре, 9, 1, 14, 15/686-В, 16/494, 17/4116, 20/918-В, 10б/1505-ре, 13/1251-ре, 21а, 5/3747, 6/3600, 7/3600, 8/3600, 9/3600, 10/4116, 10а/3600, 12/4116, 21/4116 у Миргородському районі Полтавської області) від 27.05.2020 №325/03-2 для надання доступу до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод Держгеонадрами буде опрацьовано після запуску автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод, про що буде поінформовано додатково (т. 5 а.с. 139).

Листом від 03.12.2021 №21693/01-1/05-21 перший заступник голови Держгеонадр В. Бучко повідомив КП «Миргородводоканал» про опрацювання листа від 19.11.2021 №692 стосовно виконання п. 3 Порядку №963 та поінформував адресата про те, що з 08.11.2021 внесення даних до Державного реєстру артезіанських свердловин водокористувача проводиться самостійно через електронний кабінет. Самостійно внести дані до Реєстру можна через електронний кабінет. У зв`язку з цим матеріали звернення повернуто без розгляду (т. 5 а.с. 139 зворот).

За таких обставин суд визнає доведеними твердження відповідача щодо ненадання до перевірки звітів про покази засобів обліку (електричних лічильників), копій документів первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, відомостей про тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускну спроможність водопровідних труб за одиницю часу, що зафіксовано актом ненадання документів від 02.10.2023 №511/16-31-04-04-02/03362560 (т. 2 а.с. 153-157).

За фактом ненадання всіх оригіналів документів, що стосуються предмета перевірки, позивача було притягнуто до відповідальності, питання законності з приводу чого не охоплюється предметом цього позову.

Відповідно до п. 255.12 ст. 255 ПК України, порядок подання декларації, строки сплати, відповідальність платників рентної плати та контроль за її справлянням визначено статтями 257 і 258 цього Кодексу.

Питання відповідальності платників рентної плати та контроль за її справлянням регулює стаття 258 ПК України.

Так, відповідно до пп. 258.1.1 ст. 258 ПК України, на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

На суму податкових зобов`язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II цього Кодексу (пп. 258.1.2 ст. 258 ПК України).

Особливості контролю за справлянням рентної плати за спеціальне використання води регулює пп. 258.2.5 ст. 258 ПК України, за умовами якого органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.

Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства перелік водокористувачів - абонентів.

У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов`язані протягом 10 днів повідомити про це контролюючим органам та органам водного господарства.

У разі несплати рентної плати або сплати її не в повному обсязі протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про платників рентної плати до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття до них заходів згідно із законом.

З вищенаведеного правового регулювання випливає висновок про те, що відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність внесення до бюджету рентної плати за спеціальне водокористування у вигляді збільшення суми грошового зобов`язання за відповідним видом платежу може бути застосована контролюючим органом лише за наявності точних і достовірних даних про фактичні обсяги використаної води водокористувачем, як це передбачає імператив пп. 255.11.2 ст. 255 ПК України.

Відомості про об`єм видобутих підземних вод вносяться водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод у порядку, встановленому Міндовкіллям, як це передбачено пунктом 8 Порядку №963.

Однак, як встановлено судом зі змісту листа від 26.08.2020 №12998/10-1-20 заступника голови Держгеонадр Р.Сарамаг, станом на 21.08.2020 автоматизована система обліку видобутих підземних вод не створена.

Відповідач цих обставин під час проведення перевірки не врахував.

Натомість контролюючий орган, нараховуючи платнику суму грошового зобов`язання за платежем «рентна плата за спеціальне водокористування», вибірково використав одне з положень пп. 255.11.10 ст. 255 ПК України, відповідно до якого, у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі, хоча перевіркою й було встановлено факт використання КП «Миргородводоканал» для розрахунку обсягу фактично використаної води показань електричних лічильників, які вказано у дозволах на спеціальне водокористування: СГВ-1,5, СКВ-1,5, СТВГ-65,ЛЛТ 80Г,ЛЛТ80Х,ЛЛ50Г, ЛЛТ50Х, СТВ80, МТК-ИА-50, MZ200, POLMATIK200, MZ-80MWN-80, NA-4.

На підставі вказаного припису пп. 255.11.10 ст. 255 ПК України контролюючий орган для розрахунку двократного розміру суми грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне водокористування взяв дані платника щодо задекларованих ним у Додатку №5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» до податкової декларації з рентної плати за період з 01.01.2017 по 02.10.2023.

Однак у досліджуваному епізоді відповідач діяв не на підставі закону, оскільки застосував норму пп. 255.11.10 ст. 255 ПК України, яка не підлягала застосуванню з огляду на встановлений перевіркою факт обладнання свердловин вимірювальними приладами, у зв`язку з чим неприпустимим є застосування алгоритму обчислення обсягу фактично використаної води за відсутності вимірювальних приладів.

У даному випадку склалася ситуація, за якої усі спроби водокористувача в особі КП «Миргородводоканал» здійснювати облік видобутих підземних вод у відповідності до Порядку №963 виявилися безрезультатними за відсутності його вини, натомість внаслідок бездіяльності з боку Держгеонадр із впровадження автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод.

За таких обставин суд застосовує норму п. 112.7 ст. 112 ПК України, відповідно до якого, у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Встановлені судом обставини свідчать на користь висновку про те, що платником вживалися заходи для дотримання правил та норм обліку видобутих підземних вод, але з незалежних від нього причин такий облік здійснювався в інший, ніж передбачений законом, спосіб, через що дані такого обліку не можуть бути використані для визначення сум грошового зобов`язання з рентної плати за спеціальне використання води.

Внаслідок цих упущень відповідач визначив платнику суму грошового зобов`язання за платежем «надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ» у розмірі 1535535,35 грн (1 228 428,28 грн за податковими зобов`язаннями, 307 107,07 грн за штрафними санкціями) не у спосіб, що встановлений законом, у зв`язку з чим суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення №00106050704 у повному обсязі, оскільки протиправність нарахування основного податкового зобов`язання тягне за собою наслідки у вигляді протиправності нарахування і штрафних санкцій.

Надаючи оцінку висновкам перевірки, на підставі яких податковим органом збільшено суму грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на 9 774 254,42 грн, суд враховує наступне.

Позивач є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в силу приписів пп. 252.1.4 ст. 252 ПК України, спору з цього приводу немає.

Відповідно до п. 252.3 ст. 253 ПК України, об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр, до якої належать:

252.3.1. обсяг товарної продукції гірничого підприємства видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб`єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

252.3.2. обсяг товарної продукції гірничого підприємства видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб`єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл.

252.3.3. обсяг товарної продукції видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об`єктів.

Контролюючий орган в акті перевірки (стор. 83) обмежився посиланням лише на п. 252.3 ст. 252 ПК України, не конкретизуючи підпункт вказаної норми, за яким здійснювалося визначення об`єкта оподаткування.

Відповідно до п. 252.6 ст. 252 ПК України, базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Як свідчать встановлені судом обставини справи, у зв`язку з ненаданням до перевірки документів щодо обсягу споживання корисних копалин для розрахунку об`єкта оподаткування користування надрами для видобування корисних копалин контролюючим органом було взято ліміти забору води згідно з наданими дозволами та зроблено перерахунок податкового зобов`язання з рентної плати за формулою (Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп), що наведена у п. 252.18 ст. 252 ПК України.

Однак суд визнає такий спосіб визначення грошового зобов`язання протиправним з урахуванням наступного.

Перевіркою було встановлено (стор. 81 Акту), що у період з 01.01.2017 по 02.10.2023 КП «Миргородводоканал» проводило діяльність із забору, очищення та постачання води для населення та для потреб вторинних водокористувачів відповідно до дозволів на спеціальне водокористування:

- №0854/Пол від 18.11.2016 на строк по 18.11.2019, виданого Державним агентством водних ресурсів України. Встановлений ліміт забору води 3522,576 тис. м3/рік, ліміт використання води 594,003 тис. м3/рік, обсяги поданої води іншим підприємствам та організаціям та населенню 3522,576 тис м3/рік (т. 5 а.с. 147-150);

- №110Пл/49д-20 від 27.07.2020 на строк по 27.02.2023, виданого Державним агентством водних ресурсів України. Встановлений ліміт забору води 5260,608 тис. м3/рік (т. 5 а.с. 151-156).

Ліміти забору води за дозволами на спеціальне водокористування, як розрахункова величина фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об`єктів, використані законодавцем лише у диспозиції статті 255 ПК України, підпунктом 255.11.2 якої передбачено, що рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об`єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Норма статті 255 ПК України, як вже зазначалося вище, регулює питання рентної плати за спеціальне використання води.

Але відповідач на цей факт уваги не звернув та застосував один з методів визначення рентної плати за спеціальне використання води для обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, чим допустив порушення правил визначення суми грошового зобов`язання за відповідним видом податку.

При цьому відповідач не звернув уваги на приписи підпункту 258.2.2 статті 258 ПК України, який і визначає особливості контролю за справлянням рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Так, за умовами вказаного підпункту, контролюючі органи для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 252.2 статті 252 цього Кодексу у встановленому законодавством порядку можуть залучати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду, а також у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

За фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником рентної плати сум податкових зобов`язань або невиконання платником податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушує перед відповідним центральним органом виконавчої влади питання зупинення дії відповідного спеціального дозволу.

До доходів, що виникли у платника в результаті реалізації таким платником прав користування ділянкою надр у період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за виключенням випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення дії відповідного спеціального дозволу, застосовується адміністративно-господарська санкція у вигляді вилучення отриманого (нарахованого) платником або відповідним контролюючим органом прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин.

Органи державного гірничого нагляду у місячний строк після прийняття відповідного рішення надсилають до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, у місячний строк після прийняття відповідного рішення надсилає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Згідно з положеннями частини першої статті 61 Кодексу України про надра, державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (пункт 1), який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7).

Згідно з підпунктом 12 пункту 4 вказаного Положення, Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема за своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення і використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов.

Особливими умовами спеціальних дозволів на користування надрами №4838 від 26.07.2017, №4757 від 12.04.2016, виданих позивачу Держгеонадрами (т. 5 а.с. 82, 84), передбачена, зокрема, умова своєчасної і в повному обсязі сплати обов`язкових платежів до Державного бюджету згідно з чинним законодавством.

Тож контролюючий орган з метою отримання відомостей про обсяг товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, міг звернутися з відповідним запитом до Держгеонадр, однак цього не зробив. Натомість здійснив обчислення суми грошового зобов`язання за платежем «рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення» у розмірі 9 774 254,42 грн у спосіб, що не передбачений законом для даного виду податку.

Таким чином у даному епізоді відповідач, нараховуючи суму грошового зобов`язання, діяв не на підставі закону, оскільки застосував норму пп. 255.11.2 ст. 255 ПК України, яка не підлягала застосуванню, не окресливши під час перевірки конкретний об`єкт оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин відповідно до п. 252.3 ст. 252 ПК України. При цьому за наявності права, передбаченого пп. 20.1.3 ст. 20 ПК України, контролюючий орган не вжив заходів з метою отримання від Держгеонадра відомостей про обсяг товарної продукції - видобутої питної води з підземних джерел, що є результатом господарської діяльності позивача з видобування корисних копалин з надр.

Внаслідок цих упущень відповідач визначив суму грошового зобов`язання за платежем «рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення» у розмірі 9 774 254,42 грн (7 819 403,54 грн за податковими зобов`язаннями, 1 954 850,88 грн за штрафними санкціями) не у спосіб, що встановлений законом, у зв`язку з чим суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення №00106070704 у повному обсязі, оскільки протиправність нарахування основного податкового зобов`язання тягне за собою наслідки у вигляді протиправності нарахування і штрафних санкцій.

Штраф за порушення обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням

Податковим повідомленням-рішенням №00106040704 до позивача застосовано штрафні санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 527 340,00 грн у зв`язку з неподанням Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП у кількості 517 об`єктів.

Нормативною підставою для застосування контролюючим органом штрафу у порядку п. 117.1 ст. 117 ПК України слугували виявлені перевіркою обставини порушення п. 63.3 ст. 63 ПК України та п. 8.1, 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, з огляду на факт невнесення інших змін до своїх облікових даних (не подано повідомлення за формою 20-ОПП про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням) у кількості 517 шт. (стор. 91 Акту).

Так, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2017 по 02.10.2023 у господарській діяльності КП «Миргородводоканал» використовувалося нерухоме майно, свердловини тощо. Станом на 02.10.2023 КП «Миргородводоканал» повідомлення за формою 20-ОПП відомості про об`єкти оподаткування (очисні споруди, свердловини, комплекси, майданчики, виробничі ділянки, станції насосні, гаражі, газопровід, електровузли, контори, котельні, лабораторія тощо) не подавало. Зведені дані наведено у додатку 16 до Акту (т. 5 а.с. 90-93).

Позиція позивача, що відображена у заявах по суті, зводиться до того, що невідомо з яких документів та даних відповідачем було взято 517 об`єктів. Крім того, порушення зазначеної статті ПК України не може мати наслідком накладення штрафу за кожну одиницю об`єкту оподаткування.

У судових засіданнях представник позивача визнала правомірність податкового повідомлення-рішення №00106040704 лише в частині застосування штрафу у розмірі 1020,00 грн як за одне порушення, безвідносно до виявленої кількості об`єктів оподаткування.

У письмових поясненнях від 06.01.2025 представник позивача вже посилалася на відомість по амортизації основних засобів, яка по-перше відображає іншу кількість об`єктів (основних засобів), а по-друге дата їх введення в експлуатацію переважно 1990-ті роки та 2000-ні роки. З огляду на це, як на думку представника позивача, такі об`єкти не є такими, що пов`язані з оподаткуванням, були введені в експлуатацію не в період перевірки. Відносно тієї частини об`єктів оподаткування, що були введені в експлуатацію в період перевірки, то їх кількість ніяк не сягає 517 штук.

Вирішуючи спір з цього приводу, суд враховує наступне.

Загальні положення щодо обліку платників податків регулює стаття 63 глави 6 розділу II ПК України.

Так, відповідно до п. 63.1 ст. 63 ПК України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з окремими приписами п. 63.3 ст. 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно з п. 63.10 ст. 63 ПК України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, визначаються:

63.10.1. порядок обліку платників податків і зборів;

63.10.2. перелік документів, які подаються для взяття на облік платників податків, а також порядок подання таких документів;

63.10.3. форми заяв, свідоцтв та документів з питань реєстрації та обліку платників податків.

Відповідно до статті 62 глави 5, статей 63 - 68 глави 6 розділу II, пункту 133.3 статті 133, пунктів 153.13, 153.14 статті 153 розділу III, пункту 335.2 статті 335 розділу XVIII Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, з метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах був затверджений Порядок обліку платників і зборів (надалі Порядок №1588).

Приписами п. 1.2 Порядку №1588 передбачено, що ведення обліку платників податків є одним із способів податкового контролю. Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За умовою п. 1.3 Порядку №1588, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків.

Відповідно до п. 1.4 Порядку №1588, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом (п. 8.1 Порядку №1588).

Згідно з п. 8.2 Порядку №1588, об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об`єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі.

Юридична особа інформує про всі об`єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.

Відповідно ж до п. 117.1 ст. 117 ПК України, неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Спірними у досліджуваних правовідносинах є по-перше питання правомірності обчислення суми штрафу кратно виявленій перевіркою кількості об`єктів оподаткування, а по-друге питання наявності у позивача таких об`єктів оподаткування у кількості 517 штук.

Досліджуючи перше з озвучених питань, суд звертає увагу на те, що у подібних правовідносинах, які знайшли своє відображення у постановах від 18.11.2022 у справі №824/1298/18-а, від 28.09.2022 у справі №160/3561/20, від 04.05.2022 у справі №160/12341/19, від 15.02.2022 у справі №160/2155/20, від 03.06.2021 у справі №640/7244/19, від 20.05.2021 у справі №560/3008/19, від 21.07.2020 у справі №826/14197/17, Верховний Суд виходив з того, що встановлений факт неподання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 117.1 статті 117 ПК України.

З подібним підходом Верховний Суд розглядав справи №640/23530/21 (постанова від 10.11.2022), №640/18768/19 (постанова від 11.05.2022), однак, за наслідками касаційного перегляду направив їх на новий розгляд, оскільки суди попередніх інстанцій не встановили об`єктів, щодо яких не було подано повідомлення за формою 20-ОПП.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.04.2023 у справі №120/15979/21-а, посилання скаржника на те, що нарахування штрафу за кожну одиницю є некоректним та неправомірним, є безпідставними, оскільки вони не знаходять свого нормативного підтвердження. Встановлені у пункті 8.4 Порядку №1588 правила, які до того ж набрали чинності лише 27.07.2020 щодо можливості подання узагальнюючої інформації про однотипні об`єкти в одному повідомленні за формою 20-ОПП, не означають, що штрафна санкція розраховується виходячи з кількості не поданих узагальнюючих повідомлень. Право узагальнювати інформацію належить саме платнику податків, а не контролюючому органу під час вирішення питання розміру штрафних санкцій. Оскільки платник податків зобов`язаний подавати повідомлення за формою №20-ОПП про кожний об`єкт оподаткування та/або об`єкт, пов`язаний з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, то штрафна санкція розраховується за кожний об`єкт, щодо якого не було подано відповідне повідомлення.

Отже, практика Верховного Суду з першого питання є сформованою і усталеною, а тому підстави для відступлення від неї при вирішенні даного публічно-правового спору у суду немає.

Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Тобто, повідомлення за формою №20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об`єктів оподаткування та/або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль.

Як зазначив представник відповідача у відзиві на позов, з наданої КП «Миргородводоканал» оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 «Основні засоби» та Додатку 1 до акту приймання-передачі балансових рахунків, матеріальних активів КП «Миргородводоканал» передавального акту, затвердженого рішенням Миргородської міської ради восьмого скликання від 27.07.2023 №229, встановлено, що станом на 02.10.2023 КП «Миргородводоканал» повідомлення за формою 20-ОПП відомості об`єкти оподаткування не подавало. За таких обставин КП «Миргородводоканал» впродовж періоду з 01.01.2017 по 02.10.2023 набуло та мало право користування об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, які рахувалися на балансі підприємства у складі основних засобів на рахунку 10 «Основні засоби» та відображені у Додатку 1 до акту приймання-передачі балансових рахунків, матеріальних активів КП «Миргородводоканал» передавального акту, затвердженого рішенням Миргородської міської ради восьмого скликання від 27.07.2023 №229.

Надаючи оцінку методиці визначення кількості об`єктів оподаткування, яку застосував відповідач, з урахуванням лише даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 «Основні засоби» та Додатку 1 до акту приймання-передачі балансових рахунків, матеріальних активів КП «Миргородводоканал» передавального акту, затвердженого рішенням Миргородської міської ради восьмого скликання від 27.07.2023 №229, суд зазначає наступне.

Рахунок 10 "Основні засоби", відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об`єктів і орендованих єдиних (цілісних) майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об`єктів інвестиційної нерухомості.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, виконання робіт, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов`язана з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта; сума дооцінки вартості об`єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об`єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" також відображається сума створеного забезпечення, зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель.

У свою чергу Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Група основних засобів, за визначенням наведеним в п. 4 вказаного ПСБО, - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Об`єкт основних засобів, відповідно до п. 4 цього ж ПСБО, - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з`єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Якщо один об`єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об`єкт основних засобів.

Подібні (однорідні) об`єкти - об`єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.

Відповідно до п. 5 ПСБО 7, для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

5.1. Основні засоби

5.1.1. Земельні ділянки.

5.1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов`язані з будівництвом.

5.1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої.

5.1.4. Машини та обладнання.

5.1.5. Транспортні засоби.

5.1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

5.1.7. Тварини, які не пов`язані із сільськогосподарською діяльністю.

5.1.8. Багаторічні насадження, які не пов`язані із сільськогосподарською діяльністю, а також плодоносні рослини.

5.1.9. Інші основні засоби.

5.2. Інші необоротні матеріальні активи

5.2.1. Бібліотечні фонди.

5.2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи.

5.2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

5.2.4. Природні ресурси.

5.2.5. Інвентарна тара.

5.2.6. Предмети прокату.

5.2.7. Інші необоротні матеріальні активи.

За такого правого визначення основних засобів, які використовуються для цілей бухгалтерського обліку, суд констатує висновок про те, що дані про об`єкти, відображені в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10 «Основні засоби», як і в Додатку 1 до акту приймання-передачі балансових рахунків, матеріальних активів КП «Миргородводоканал» передавального акту, не є тотожними з об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, у розумінні визначення, наведеного в п. 63.1 ст. 63 ПК України та п. 8.2 Порядку №1588.

Відповідно до п. 8.4 Порядку №1588, у повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за формою №20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об`єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об`єкти оподаткування - офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об`єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об`єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об`єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).

Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою №20-ОПП як узагальнена з типом об`єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об`єкта оподаткування.

Згідно з п. 8.7 Порядку №1588, рекомендований довідник типів об`єктів оподаткування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центрального контролюючого органу та розміщується на інформаційних стендах у контролюючих органах.

Як з`ясував суд, формуючи додаток 16 до Акту перевірки «Зведені дані щодо неподаних повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-ОПП) КП «Миргородводоканал» (т. 5 а.с. 25-31), контролюючий орган із застосуванням Типів об`єктів оподаткування, опублікованого 24.04.2023 на офіційному сайті ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html), у табличному вигляді із зазначенням порядкового номера, коду типу об`єкта оподаткування та відповідної його назви, відобразив перелік найменувань об`єктів оподаткування, які увійшли до розрахунку штрафних санкцій, у кількості 517 штук, серед яких, до прикладу, значаться автошляхи очисних споруд, аеротенки, ангар-гараж, арт. скважина №14 Гоголя ЦРЛ, арт. скважина №15 М.Дивізій, арт. скважина №9 вул. Острівна, арт. свердловина №1 вул. Воровського В.Багачка, водогін 2700м с. Зубівка, водогін 2850м с. Кибинці, водогін №2400м с. Зубівка тощо, а також водонапірні башти, водопроводи, гаражі, каналізаційні мережі, колодязі, котельні, мережі водопроводів, насосні станції, автомобілі, трактори, туалет цегляний тощо.

На переконання суду використання контролюючим органом для ідентифікації об`єктів оподаткування лише даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 «Основні засоби» та Додатку 1 до акту приймання-передачі балансових рахунків, матеріальних активів КП «Миргородводоканал» передавального акту, затвердженого рішенням Миргородської міської ради восьмого скликання від 27.07.2023 №229, є неприпустимим у спірних правовідносинах, оскільки, як вже встановлено судом вище, такі дані не відображають дійсної інформації про об`єкти оподаткування платника, так як не дотримуються приписи Порядку №1588 щодо застосування принципу укрупнення інформації, яка надається про об`єкт оподаткування, методу відображення об`єктів нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера, а також не відображається інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби.

Крім цього дані оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 «Основні засоби» не відображають інформації про те коли саме були оформлені правоустановлюючі документи на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування, а також строки надання відомостей про ці об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП, на що звертав увагу Верховний Суд, направляючи справу №200/3904/21 на новий розгляд, у п. 179 постанови від 01.03.2023.

Тож застосування штрафної санкції у розмірі 527 340,00 грн з розрахунку 517 об`єктів оподаткування здійснено відповідачем за відсутності належної інформації про наявність у платника об`єктів оподаткування у такій кількості.

Застосування під час податкової перевірки хибної методики визначення кількості об`єктів оподаткування призвело і до відсутності у матеріалах цієї адміністративної справи належних та допустимих доказів необхідних для визначення кількості об`єктів, які мають бути включені платником до звітності за формою №20-ОПП, що позбавляє суд можливості встановити факт порушення платником п. 63.3 ст. 63 ПК України та п. 8.1, 8.2 ст. 8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, та самостійно визначити належний до сплати розмір штрафу.

У зв`язку з цим суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення №00106040704, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 527340,00 грн.

Штраф за нездійснення реєстрації податкових накладних по задекларованих протягом лютого-квітня 2022 року зобов`язаннях

Податковим повідомленням-рішенням №00106030704 до позивача за нездійснення реєстрації в ЄРПН податкових накладних у строк, визначений п. 1201.2 ст. 1201 ПК України, застосовано штраф за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 881729,00 грн, що становить 50% від суми задекларованих позивачем протягом лютого-квітня 2022 року податкових зобов`язань у розмірі 1763458,00 грн.

Це порушення пов`язане із встановленим перевіркою фактом перебування КП «Миргородводоканал» у період з 28.04.2022 по 01.08.2023 у статусі платника єдиного податку 3 групи з урахуванням особливостей, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України (стор. 34-37 Акту).

Представник відповідача у п. VІ своїх пояснень від 27.08.2024 (т. 3 а.с. 171-172) та в п. 2 пояснень від 09.12.2024 (т. 5 а.с. 48-50) повідомив суду, що відповідно до інформаційних баз ДПС України (ІКС «Податковий блок») директором КП «Миргородводоканал» Говорухою О.Б. 27.04.2022 було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (т. 5 а.с. 87).

У зв`язку з цим КП «Миргородводоканал», яке зареєстроване платником ПДВ з 16.02.1998, на період з 28.04.2022 по 31.07.2023 була призупинена реєстрація платником ПДВ внаслідок переходу на єдиний податок 3 групи за ставкою 2%.

31.07.2023 законодавцем скасовано умови єдиного податку 3 групи за ставкою 2% на період воєнного, надзвичайного стану, у зв`язку з чим з 01.08.2023 КП «Миргородводоканал» автоматично поновлено статус платника ПДВ.

В ході перевірки контролюючим органом за результатами аналізу податкової звітності та даних ЄРПН встановлено факти відсутності реєстрації податкових накладних всього на суму 1763458,00 грн, у т.ч. по періодах:

за лютий 2022 на суму 640 784,00 грн;

за березень 2022 на суму 543 103,00 грн;

за квітень 2022 на суму 579 571,00 грн (перелік у додатку №14 до Акту перевірки).

З огляду на це перевіркою сформульовано висновок про те, що всупереч вимог абз. 13 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України КП «Миргородводоканал» не здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2%, чим порушено п. 1201.2 ст. 1201 ПК України, що тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 50% суми податкових зобов`язань з ПДВ.

Спростовуючи висновки перевірки з цього приводу, представник позивача зазначав, що КП «Миргородводоканал» не здійснило перехід на систему оподаткування як платник ПДВ, а відтак у нього відсутні будь-які підстави для реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Податковим органом не надано будь-яких доказів на предмет того, що після переходу на 3 групу платника єдиного податку Підприємство повернулось на попередню систему оподаткування. Відтак, Підприємство на момент прийняття рішення про припинення не мало статусу платника ПДВ, а тому обов`язок, що передбачений ст. 120 ПК України щодо реєстрації податкових накладних, у нього відсутній.

Надаючи оцінку доводам сторін у площині досліджуваних правовідносин, суд враховує наступне.

Обставинами, які визнаються сторонами, є те, що у період з 28.04.2022 по 01.08.2023 КП «Миргородводоканал» здійснювало власну господарську діяльність у статусі платника єдиного податку 3 групи з урахуванням особливостей, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України. На момент переходу до провадження господарської діяльності у статусі платника єдиного податку 3 групи Підприємство задекларувало податкових зобов`язань за період лютий-квітень 2022 року всього на суму 1763458,00 грн.

Тож спірним залишається питання не / припинення у позивача статусу платника єдиного податку 3 групи 31.07.2023 у зв`язку зі зміною законодавчого регулювання та початком процедури припинення Підприємства.

У зв`язку з цим суд розпочинає власний аналіз з положень пункту 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема за порушення вимог законодавства в частині порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Законом України від 12.05.2022 №2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності з 27.05.2022, абзац перший пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України було викладено у новій редакції, якою установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Законом України від 13.12.2022 №2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності з 03.01.2023, внесено зміни, зокрема, до пп. 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який містить перелік обставин, за наявності яких платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків.

Однією з таких обставин є випадок, коли платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Відповідно ж до абз. 13 пп. 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у первісній редакції, платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп. 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, затверджений наказом Мінфіну від 29.07.2022 №225.

Позивач, як свідчать з`ясовані судом обставини справи, процедурою, передбаченою цим Порядком, не скористався.

З 01.08.2023 набрали чинності положення Закону України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», зокрема й щодо припинення пільгового режиму єдиного податку з 01.08.2023.

Вказаним Законом підрозділ 8 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 91.1 такого змісту: «Платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 цього підрозділу».

За такого правового регулювання очевидним на переконання суду є висновок про те, що платник податків КП «Миргородводоканал», який у період з 28.04.2022 по 01.08.2023 здійснював власну господарську діяльність у статусі платника єдиного податку 3 групи, з 01.08.2023 автоматично перейшов на облік у статусі платника ПДВ, на якому він перебував до застосування пільгового режиму єдиного податку.

Тож цілком обґрунтованим суд визнає висновок перевірки про те, що у зв`язку з відновленням КП «Миргородводоканал» з 01.08.2023 реєстрації у статусі платника ПДВ, у відповідності до абз. 13 пп. 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у такого платника автоматично виникає обов`язок зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими до переходу на спрощену систему з особливостями оподаткування, а саме:

- виписані податкові накладні на суму ПДВ 640 783,82 грн, податкові зобов`язання задекларовані за лютий 2022, що відображено у Декларації №9046489349 від 15.04.2022 (р. 9 «Усього податкових зобов`язань» Декларації) у сумі ПДВ 640 784 грн (т. 5 а.с. 235-239);

- виписані податкові накладні на суму ПДВ 543 102,40 грн, податкові зобов`язання задекларовані за березень 2022, що відображено у Декларації №9047578320 від 20.04.2022 (р. 9 «Усього податкових зобов`язань» Декларації) у сумі ПДВ 543 103 грн (т. 5 а.с. 240-244);

- виписані податкові накладні на суму ПДВ 521 637,65 грн, податкові зобов`язання задекларовані за квітень 2022, що відображено у Декларації №9053330513 від 19.05.2022 (р. 9 «Усього податкових зобов`язань» Декларації) у сумі ПДВ 579 571 грн (т. 5 а.с. 245-249).

Тож з 01.08.2023 у КП «Миргородводоканал» автоматично відновився обов`язок реєстрації податкових накладних за період лютий-квітень 2022 з граничним терміном реєстрації до 29.09.2023.

Однак, всупереч вимогам абз. 13 пп. 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, Підприємством не здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій платник податку перебував до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

За таких обставин суд визнає доведеним факт порушення КП «Миргородводоканал» вимог п. 1201.2 ст. 1201 ПК України, згідно з яким відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Обставини початку процедури ліквідації Підприємства ніяким чином на його грошові зобов`язання перед бюджетом зі сплати ПДВ у спірних правовідносинах не впливають.

За таких обставин суд визнає необґрунтованими доводи позивача з приводу протиправності податкового повідомлення-рішення №00106030704, яким застосовано штраф у розмірі 881 729,00 грн, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позову у цій частині вимог.

Податок на додану вартість

Податковим повідомленням-рішенням №00106060704 (т. 3 а.с. 76-77) збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 646 567,50 грн, з яких 517 254,00 грн за податковими зобов`язаннями, 129 313,30 грн за штрафними санкціями (25%).

На формування сум грошових зобов`язань з ПДВ вплинули висновки перевірки про порушення КП «Миргородводоканал»:

- приписів п. 185.1 ст. 185, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, ПК України, п. 2.3 Положення №88, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, шо призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 21 666,00 грн, у т.ч. за лютий 2020 року на 20 000,00 грн, за серпень 2020 року на 1 666,00 грн, внаслідок заниження задекларованих КП «Миргородводоканал» показників на суму 21 666,00 грн у рядку 4.1 колонка Б «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, за основною ставкою» як результату співпраці з ТОВ «НВП «Укргеологстром» за договорами №4/8Б-20 від 20.01.2020, №5/8Б-20 від 20.01.2020 з приводу придбання науково-технічних послуг в галузі інженерії у вигляді створення пакету документів та супроводу продовження дії та внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки;

- приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Квінтіс Пром 12» на загальну суму ПДВ 77157,00 грн, у т.ч. за жовтень 2021 року на 23815,00 грн, за листопад 2021 року на 16544,00 грн, за грудень на 6666,00 грн, за січень 2022 року на 19174,00 грн, за лютий 2022 року на 10956,00 грн, яке відображало надання послуг з передачі електроенергії КП «Миргородводоканал» на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу від 27.09.2021 №187/09/21;

- приписів п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 200 ПК України внаслідок включення до складу податкового кредиту операцій з придбання товарів, робіт, послуг за податковими накладними, реєстрація яких відсутня в ЄРПН, всього на суму 418 431,00 грн, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму ПДВ 418 430,97 грн, у т.ч.:

- за лютий 2022 року на 2 583,33 грн;

- за березень 2022 року на 4 319,01 грн;

- за квітень 2022 року на 402 304,36 грн.

Переходячи до вивчення кожної окремо виділеної перевіркою обставини, суд розпочинає з аналізу взаємовідносин позивача з ТОВ «НВП «Укргеологстром».

Перевіркою встановлено, що документальне оформлення операцій між ТОВ «НВП «Укргеологстром» як Підрядником та КП «Миргородводоканал» як Замовником за лютий, серпень 2020 року здійснювалося на підставі однотипних договорів №4/8Б-20 від 20.01.2020 та №5/8Б-20 від 20.01.2020, предметом яких є придбання Замовником робіт ДК 021:2015 71350000-6 у вигляді науково-технічних послуг в галузі інженерії Створення пакету документів та супроводу продовження терміну дії та внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки згідно з Технічним завданням (т. 5 а.с. 69-76).

Різняться ці договори лише об`єктами робіт, де за договором №4/8Б-20 об`єктом є Великобагачанська ділянка (свердловини №3234, №1275, №4-73, №1224-ре, №7-Г, №1266-ре, №14), що розташована в смт. Велика Багачка Великобагачанського району Полтавської області, а за договором №5/8Б-20 об`єктом є водозабори підприємства №1 (свердловини №1а/1-г, №15а, №18/1552, №1/3600, №2/3600, №3/3717, №6, №7а/1227-ре, №8/1226-ре, №9, №10, №14, №15/686-В, №16/494, №17/4116, №20/918-В), №2 (свердловини №10б/1505-ре, №13/1251-ре, №21а, №5/3747, №6/3600, №7/3600, №8/3600, №9/3600, №10/4116, №10а/3600, №12/4116, №21/4116), №3 (свердловини №1/22/34, №3/об69-92, №5/об76-101), що розташовані у м. Миргород Полтавської області.

Етапами виконання робіт за обома договорами є: створення пакету документів для проходження геологічної експертизи; організація і супровід проведення державної експертизи геологічних матеріалів відповідно до п. 27 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2011 №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами»; створення пакету документів для подовження терміну дії та внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, питних підземних вод; оформлення та подання пакету документів на отримання погодження до Мінекоенерго та на отримання спеціального дозволу до Держгеонадр; оформлення усіх необхідних згідно з чинним законодавством документів, договорів та ін. стосовно розрахунку вартості спеціального дозволу на користування надрами та геологічної інформації для подовження терміну дії та внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами та отримання спеціального дозволу.

Відповідно до п. 6.1 указаних договорів, загальна вартість робіт складає 120 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20 000,00 грн.

За умовами п. 8.1 обох договорів, замовник здійснює попередню оплату у розмірі 50% від вартості робіт згідно з рахунком-фактури Підрядника.

На виконання умов договору №4/8Б-19 його учасниками був складений акт надання послуг №183 без дати, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи (надані послуги): створення пакету документів для продовження терміну дії Спеціального дозволу на користування надрами (Великобагачанська ділянка) всього на суму 70 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 11666,67 грн (т. 5 а.с. 78).

На виконання умов договору №5/8Б-19 його учасниками був складений акт надання послуг №184 без дати, відповідно до якого виконавцем були виконані наступні роботи (надані послуги): створення пакету документів для продовження терміну дії Спеціального дозволу на користування надрами (водозабір №1, №2, №3) всього на суму 98 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 16333,33 грн (т. 5 а.с. 78).

Податковою перевіркою встановлено, що складені ТОВ «НВП «Укргеологстром» акти наданих послуг мають юридичну дефектність, оскільки в них відсутній особистий підпис, посади та прізвище особи, яка отримувала послугу, що у свою чергу не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а також відсутня дата складання акту наданих послуг, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Одночасно з цим перевіркою встановлено розбіжності між даними акту наданих послуг та виписаною податковою накладною, зокрема встановлено, що акт наданих послуг №184 на суму 98000,00 грн, у т.ч. ПДВ 16333,33 грн, не відповідає податковій накладній №10 від 11.02.2020 на суму 60000,00 грн, у т.ч. ПДВ 10000,00 грн.

За вказані послуги КП «Миргородводоканал» здійснило оплату відповідно до платіжних доручень №4506 від 11.02.2020 на суму 60 000,00 грн (за створення пакету документів для продовження терміну дії Спецдозволу на користування водозабором №1, №2, №3), №4507 від 11.02.2020 на суму 60 000,00 грн (за створення пакету документів для продовження терміну дії Спецдозволу на користування Великобачанською дільницею), №5572 від 18.08.2020 на суму 10 000,00 грн (за створення пакету документів по рахунку 233) (т. 5 а.с. 80).

У подальшому КП «Миргородводоканал» направлено заяви №43, №44 від 05.05.2020 до Державної служби геології та надр України на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод (т. 5 а.с. 81, 83), у відповідь на які Державна служба геології та надр України листами від 03.06.2020 №8276/01/11-20 та №8277/01/11-20 повідомила, що за результатами опрацювання заяв з доданими до неї документами встановлено, що органами державного геологічного контролю у лютому 2020 року проведено перевірку власника спеціального дозволу на користування надрами від 12.04.2016 №4757, від 26.07.2017 №4838, внаслідок чого виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, які на даний час не усунуто. Відповідно до пункту 15 Порядку, надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу, серед іншого, у разі невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою.

Враховуючи факт відмови Держгеонадрами у подовженні терміну дії Спеціального дозволу на користування надрами, контролюючий орган дійшов висновку про те, що надані ТОВ «НВП «Укргеологстром» послуги по створенню пакету документів для подовження терміну дії Спеціальних дозволів на користування надрами не можуть пов`язуватися з участю у господарській діяльності КП «Миргородводоканал».

Звідси відповідач виснував, що необхідним є не лише наявність усіх первинних документів, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а й відповідність цих документів вимогам первинного документу, зокрема щодо наявності усіх необхідних реквізитів. Якщо ж первинні документи не доводять зв`язок операції з господарською діяльністю платника, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2017 по 02.10.2023 встановлено заниження задекларованих КП «Миргородводоканал» показників на суму 21666,00 грн у рядку 4.1 колонка Б «Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за основною ставкою».

На спростування таких висновків перевірки позивач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», яка була чинною на момент укладення договірних відносин між КП «Миргородводоканал» та ТОВ «НВП «Укргеологстром», було передбачено, що для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає до органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, не пізніше ніж за шість місяців, заяву на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяви в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

У зв`язку з тим, що терміни дії спеціальних дозволів на користування надрами по Миргородському родовищу (4757) та Великобагачанській ділянці (4838) наближалися до завершення, керівництвом Підприємства було прийнято рішення про звернення з пакетом документів до Державної служби геології та надр України з проханням їх продовження за мінімум шість місяців до завершення. Відповідно до штатного розпису КП «Миргородводоканал» у штаті відсутні такі спеціалісти як геолог та/або гідрогеолог, у зв`язку з чим було прийнято рішення про залучення підрядної організації для виконання зазначеного комплексу робіт. За результатами отриманих комерційних пропозицій прийнято пропозицію ТОВ «НВП «Укргеологстром» щодо надання науково-технічних послуг в галузі інженерії. Кінцевим результатом послуг у галузі інженерії мало стати оформлення усіх необхідних документів договорів стосовно розрахунку вартості спеціального дозволу на користування надрами та геологічної інформації для подовження терміну дії та внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами. Відповідно до умов укладених договорів Замовником 11.02.2020 була здійснена попередня оплата у розмірі 50% від вартості робіт згідно з рахунком-фактурою Підрядника, тобто по 60 000 грн за договорами №4/8Б-20 від 20.01.2020 та №5/8Б-20 від 20.01.2020. У подальшому редакцією від 25.02.2020 до постанови Кабміну №615 були внесені зміни, а саме виключений пункт 27 щодо проведення державної експертизи геологічних матеріалів, що було одним з етапів виконання робіт, передбачених пп. 2.3.2 п. 2.3 Договорів, у зв`язку з чим підписано додаткову угоду до договору №5/8Б-20 про зменшення суми договору, яка стала становити 98 000,00 грн. Відповідно до умов розділу 9 договорів «Порядок виконання робіт» станом на 12.06.2020 вважаються виконані роботи підпункту 9.8. розділу 9 Договорів, а саме подані підписані пакети документів до Держгеонадр. За результатами їх розгляду 12.06.2020 КП «Миргородводоканал» отримало листами відмови Державної служби геології та надр України у продовженні дії спеціальних дозволів на користування надрами №4757 та №4838 та повернуло підготовлені Підрядником документи. Керуючись розділом 9 договорів «Порядок виконання робіт» наступним кроком виконання робіт мали бути дії, перелічені у п. п. 9.9 - 9.14 Договорів, однак у результаті Підрядник (за дорученням) не отримав спеціальний дозвіл на користування надрами. Розділ 8 договорів «Порядок розрахунків» передбачає оплату наступних 40% від вартості договорів після підписання акту прийому-передачі, вказаному у п. 9.10 договорів. Зазначені роботи підрядником виконані не були (у т.ч. за п. 9.10), а відповідно й не оплачені Замовником. Натомість Підрядник надіслав на поштову адресу КП «Миргородводоканал» акти надання послуг №184 та №183 без дати, за змістом яких Виконавцем, тобто Підрядником, виконані роботи по «Створенню пакету документів для подовження терміну дії Спеціального дозволу на користування надрами (водозабір 1, 2, 3)» відповідно до акту №184 та «Створенню пакету документів для подовження терміну дії Спеціального дозволу на користування надрами (Великобагачанська ділянка)» відповідно до акту №183. Зазначене не відповідало фактичному предмету робіт, передбачених Договорами №5/8Б-20 та №4/8Б-20, оскільки зазначеними актами надання послуг №183 та №184 у графі «сума з ПДВ» вказана повна ціна Договору. Відповідно факт їх підписання означав би позицію погодження Замовника з якістю та результатом виконаних робіт та виникала б підстава оплати суми Договору незалежно від позиції Замовника про її часткове виконання. З огляду на це працівниками Підприємства рекомендовано не підписувати акти надання послуг №183 та №184 до повного виконання робіт Підрядником. У подальшому КП «Миргородводоканал» неодноразово використовував пакети документів, виконані Підрядником на стадії виконання п. 9.8. розділу 9 Договорів, у т.ч. для повторних звернень до Державної служби геології та надр. При цьому взаємовідносини з ТОВ «НВП «Укргеологстром» залишилися не завершеними, відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт так і не були підписані з боку Підприємства, як і не сплачений залишок коштів. Тобто, між сторонами виник спір щодо виконання умов договору, проте лише в розрізі отримання результату роботи, а не відсутності факту надання послуг у цілому, адже відповідний пакет документів було створено, тож частково роботи з боку ТОВ «НВП «Укргеологстром» були виконані.

За таких обставин позивач вважає, що у контрагента були відсутні підстави для неформування податкових накладних та їх реєстрації у ЄРПН, оскільки відповідні послуги були надані у відповідності до укладених договорів з оформленням усіх необхідних первинних документів. В результаті суми ПДВ, сплачені за підготовку пакету документів, відповідно до технічного завдання були правомірно включені позивачем до податкового кредиту відповідних періодів. До перевірки позивачем були надані всі первинні документи, що підтверджують дії учасників господарської операції, зокрема, відповідне листування, акт виконаних робіт, що не підписаний з боку позивача, та інші документи (зокрема, відповідь з Держгеонадр), що вказує на часткове виконання умов договору контрагентом.

Надаючи оцінку доводам сторін у площині досліджуваних правовідносин, суд враховує наступне.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

-дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

-придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, за умовою підпункту «г» п. 198.5 ст. 198.5 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

З посиланням саме на обставини того, що послуги зі створення пакету документів та супроводу продовження терміну дії і внесення змін до Спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення надр, придбання яких у ТОВ «НВП «Укргеологстром» позивач декларував упродовж лютого, серпня 2020 року, не пов`язані з господарською діяльністю КП «Миргородводоканал», контролюючий орган пов`язував підстави для висновку про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Однак суд визнає такі судженні відповідача помилковими з урахуванням наступного.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначав Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, який був чинним на момент укладення договорів з ТОВ «НВП «Укргеологстром» і до 26.07.2023.

Як встановлено судом, КП «Миргородводоканал» здійснює користування надрами на підставі Спеціальних дозволів №4838 від 26.07.2017 та №4757 від 12.04.2016, строк дії яких становить 5 років (т. 5 а.с. 82, 84).

Пунктом 14 Порядку №615 передбачено, що для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає до органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, не пізніше ніж за шість місяців, заяву на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяви в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає заяву і ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону, та їх копію в електронній формі.

Відповідно ж до абзацу 16 пункту 8 Порядку №615, для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1, у паперовій або електронній формі (далі - заява).

Згідно з п. 1 додатку 1 «Перелік документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону» за видом користування надрами «Геологічне вивчення; геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка; геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ)», надається пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення геологорозвідувальних робіт на ділянці надр із зазначенням мети її геологічного вивчення, потужності підприємства; каталог географічних координат кутових точок ділянки надр (в системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди) із зазначенням її площі, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки підземних вод, - каталог географічних координат водозабірних споруд; оглядова карта (масштаб 1:200000); ситуаційний план з нанесеними межами площі геологічного вивчення та географічними координатами її кутових точок (в системі WGS 84 з точністю не менше однієї десятої секунди) у масштабі, який дає змогу перевірити правильність визначення координат, а для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки підземних вод, - ситуаційний план з нанесеними водозабірними спорудами та їх географічними координатами; оглядова геологічна карта (масштаб 1:200000 - 1:50000) з лініями проектних геологічних розрізів; гідрогеологічна карта (для родовищ підземних вод); геологічні розрізи.

Тож з огляду на обставини завершення строку дії спеціальних дозволів позивач в силу нормативних приписів чинного на той час законодавства зобов`язаний був підготувати та подати до Держгеонадр відповідний пакет документів, що й зумовило, як небезпідставно стверджує позивач, необхідність укладення договорів з профільною організацією на виконання даного виду робіт з огляду на відсутність у позивача таких спеціалістів як геолог та/або гідрогеолог.

За таких обставин висновок перевірки про непов`язаність результатів виконаних робіт за договорами №4/8Б-20 від 20.01.2020 та №5/8Б-20 від 20.01.2020 з господарською діяльністю КП «Миргородводоканал» суд визнає необґрунтованим, оскільки предметом цих договорів, як встановлено судом вище, є придбання Замовником робіт у вигляді науково-технічних послуг в галузі інженерії, а саме створення пакету документів та супроводу продовження терміну дії та внесення змін до Спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення надр.

Факт повернення Держгеонадрами заяви з доданими документами, як таких, що не відповідають вимогам Порядку №615, не спростовує факту виконання робіт за укладеними позивачем з ТОВ «НВП «Укргеологстром» договорами, і відповідно не знімає з позивача, як із замовника за такими договорами, обов`язку виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі й щодо оплати вартості замовлених послуг.

А відтак, включивши за правилом першої події (дата списання коштів з рахунку платника) суму ПДВ до складу податкового кредиту, позивач виконав імператив п. 198.2 ст. 198 ПК України, за відсутності підстав для формування податкового зобов`язання на умовах підпункту «г» п. 198.5 ст. 198.5 ПК України, на чому помилково наполягає відповідач.

Обставини непідписання актів надання послуг з боку замовника (позивача) також не спростовують факту надання частини послуг підрядником, оскільки об`єктивно, як цілком справедливо зазначає представник позивача, послуга у повному обсязі не була надана, що й стало підставою для непідписання актів надання послуг. Проте факт неповного виконання умов договорів не знімає із замовника обумовленого договорами обов`язку здійснювати авансові платежі, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Факт розбіжностей між даними акту наданих послуг та виписаною податковою накладною, де зокрема встановлено, що акт наданих послуг №184 на суму 98 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 16 333,33 грн, не відповідає податковій накладній №10 від 11.02.2020 на суму 60 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 10 000,00 грн, не позбавляє платника податку права на формування сум податкового кредиту у відповідному періоді, оскільки сума за податковою накладною не перевищує суму, що відображена в акті надання послуг.

За встановлених обставин суд визнає неправомірним висновок перевірки щодо заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ на 21666,00 грн, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №00106060704 підлягає скасуванню в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 21666,00 грн та в частині нарахування відповідної суми штрафних санкцій, яка з розрахунку 25% становить 5 416,50 грн.

Аналіз взаємовідносин з ТОВ «Квінтіс Пром 12».

Висновок податкової перевірки про завищення позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Квінтіс Пром 12» на загальну суму ПДВ 77 157,00 грн був сформульований за наслідками аналізу господарських взаємовідносин між ТОВ «Екотехноінвест» (- попередня назва ТОВ «Квінтіс Пром 12»), як постачальником, із КП «Миргородводоканал», як споживачем, з приводу придбання електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії споживачу від 27.09.2021 №187/09/21 (т. 2 а.с. 66-74), який був підписаний у м. Миргород від постачальника генеральним директором Мереніс Андрій Євгенович, від споживача директором Говорухою Олегом Бористовичем.

Відповідно до умов указаного договору, які розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕП від 14.03.2018 №312, Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити товар, а Споживач зобов`язується отримати товар та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити вартість товару.

Предметом поставки є товар (код згідно з ДК 021:2015 - 09310000-5 «Електрична енергія») електрична енергія у кількості 1503 300 кВт/год. за ціною 2,08333333 (без ПДВ) грн/од.

Відповідно до п. 2.3 цього договору, обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Споживача та фактичної погреби Споживача в електричній енергії.

Загальна сума цього договору складає 3 757 500,00 грн, у т.ч. ПДВ 626 250,00 грн.

Додатком №1 до договору є Заявка на постачання електричної енергії Споживачу від 27.09.2021 та Специфікація, якою визначено клас напруги, одиницю виміру, кількість товару, тариф на послуги з передачі електричної енергії, ціни за одиницю товару (т. 2 а.с. 75-77).

Додатковою угодою №1 від 11.05.2021 про внесення змін до Договору №187/09/21 від 27.09.2021 сторони узгодили збільшення з 01.10.2021 ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 2,748 грн з ПДВ (т. 2 а.с. 78).

Додатковою угодою №2 від 08.11.2021 про внесення змін до Договору №187/09/21 від 27.09.2021 сторони узгодили збільшення з 13.10.2021 ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 2,916 грн з ПДВ (т. 2 а.с. 80).

Додатковою угодою №3 від 16.11.2021 про внесення змін до Договору №187/09/21 від 27.09.2021 сторони узгодили збільшення з 01.11.2021 ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 3,2064 грн з ПДВ (т. 2 а.с. 82).

Додатковою угодою №4 від 16.11.2021 про внесення змін до Договору №187/09/21 від 27.09.2021 сторони узгодили збільшення з 05.11.2021 ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 3,5256 грн з ПДВ (т. 2 а.с. 84).

На підставі договору №187/09/21 від 27.09.2021 з боку ТОВ «Екотехноінвест» в ЄРПН на адресу КП «Миргородводоканал» були зареєстровані податкові накладні, перелік яких наведений на стор. 46-47 Акту, а також складені акти приймання-передачі електричної енергії №Б0024021091 від 30.09.2021 на обсяг електричної енергії 57157 кВт/год. вартістю електричної енергії з ПДВ 142892,50 грн, у т.ч. ПДВ 23815,42 грн, №Б0024021101 від 31.10.2021 на обсяг електричної енергії 48756 кВт/год. вартістю електричної енергії з ПДВ 139265,93 грн, у т.ч. ПДВ 23210,99 грн, №Б0024021111 без дати на обсяг електричної енергії 33030 кВт/год. вартістю електричної енергії з ПДВ 115044,82 грн, у т.ч. ПДВ 19174,14 грн, №Б0024021121 від 31.12.2021 на обсяг електричної енергії 27970 кВт/год. вартістю електричної енергії з ПДВ 98611,03 грн, у т.ч. ПДВ 16435,17 грн (т. 5 а.с. 61-62).

Як свідчать надані представником відповідача копії платіжних доручень та оборотно-сальдова відомість КП «Миргородводоканал» по рахунку 631 за жовтень 2021 року лютий 2022 року, на виконання умов договору Споживач сплатив Постачальнику 462943,91 грн (т. 5 а.с. 63-67, стор. 49 Акту).

Перевіркою питання правомірності сформованого та задекларованого ланцюга постачання по взаємовідносинах з ТОВ «Квінтіс Пром 12» (код ЄДРПОУ 34933742), попередні назви - ТОВ «Екотехноінвест» та ТОВ «Мiтинг Поiнт Україна», на загальну суму ПДВ 77157,00 грн за період жовтень - листопад 2021 року та січень, лютий 2022 року встановлено, що ТОВ «Квінтіс Пром 12» декларувало здійснення операцій з реалізації на адресу КП «Миргородводоканал» електричної енергії.

За результатами перевірки повноти, достовірності та документального оформлення цих операцій було встановлено, що реальний їх характер не підтверджено належними доказами, визначеними ПК України та іншими актами законодавства.

Укладені між постачальником в особі ТОВ «Квінтіс Пром 12» (до цього ТОВ «Мiтинг Поiнт Україна», потім ТОВ «Екотехноінвест», а з 15.11.2022 ТОВ «Квінтіс Пром 12») та покупцем в особі КП «Миргородводоканал» договір не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становлять предмет взаємовідносин між контрагентами.

Перевіркою досліджено та проаналізовано суб`єктність ТОВ «Квінтіс Пром 12» на відповідність визначенню, наданому статтею 55 ГК України, за наслідками чого з`ясовано, що на дату проведення перевірки ТОВ «Квінтіс Пром 12» є юридичною особою приватного права, зареєстрованою у встановленому законодавством України порядку в ЄДР 19.02.2007. Взято на облік у ГУДПС у м. Києві 19.02.2007. Підприємство змінило місцезнаходження на м. Дніпропетровськ, у зв`язку з чим з 15.12.2022 перебуває за основним місцем обліку в ГУДПС у Дніпропетровській області.

Відомості про посадових осіб підприємства:

до 14.11.2014 ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 );

з 31.12.2014 ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 );

з 17.11.2015 ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_4 );

з 25.10.2016 ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 );

з 09.02.2022 ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_6 );

з 21.07.2022 ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_7 );

з 15.11.2022 ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Керівник ОСОБА_10 є одночасно посадовою особою на 51 підприємстві. ТОВ «Квінтіс Пром 12» остання податкова декларація з ПДВ подана за вересень 2022 року. Балансова вартість основних засобів на кінець 30.09.2022 2572 тис. грн. Кількість працюючих на підприємстві за 2022 становила 7 осіб. Відносно ТОВ «Квінтіс Пром 12» прийнято рішення від 20.12.2022 №37785 щодо відповідності платника критеріям ризиковості посадова особа (засновник, керівник) ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є одночасно посадовою особою на 29 підприємствах, зареєстрованих в різних географічно-віддалених регіонах України, з яких 3 підприємства включено до переліку ризикових.

Виконуючи вимоги Глави 7 «Інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів» ПК України, в ході перевірки опрацьована та використана інформація, яка надійшла за результатами податкового контролю, здійсненого іншими ГУДПС.

Так, 17.03.2023 ГУДПС у Дніпропетровській області складено акт №668/04-36-07-09/34933742 щодо невстановлення ТОВ «Квінтіс Пром 12» за місцезнаходженням платника податків.

Документальне оформлення операцій від ТОВ «Квінтіс Пром 12» на адресу КП «Миргородводоканал» за жовтень - листопад 2021 року та січень, лютий 2022 року здійснювалося на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу №187/09/21.

Складені ТОВ «Квінтіс Пром 12» акти наданих послуг мають юридичну дефектність з огляду на відсутність особистого підпису, посади та прізвища особи, яка отримувала послугу, що не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; в акті приймання-передачі електричної енергії №Б0024021111 відсутня дата складання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Водночас встановлено розбіжності між актами приймання-передачі та виписаними податковими накладними, а саме: акти приймання-передачі електричної енергії виписані на загальний обсяг електричної енергії 166 913 кВт/год. на загальну суму ПДВ 159 332,26 грн, тоді як податкові накладні виписані на 157 590 кВт/год. на загальну суму ПДВ 77 157,31 грн.

Тобто, за результатами аналізу встановлено, що ТОВ «Квінтіс Пром 12» надало послуги по передачі електроенергії КП «Миргородводоканал» на 7 580,74 кВт/год. більше, ніж виписано податкових накладних.

За результатами проведеного аналізу кількісного балансу товару отриманого/реалізованого за даними ЄРПН встановлено, що ТОВ «Квінтіс Пром 12» за період жовтень-грудень 2021, січень, лютий 2022 здійснив придбання електричної енергії в обсязі 74316,9 кВт/год., тоді як у відповідних періодах здійснило реалізацію електричної енергії на адресу КП «Миргородводоканал» згідно з виписаними податковими накладними в обсязі 157590 кВт/год., тобто на 83273,1 кВт/год. більше, ніж придбано.

Крім цього, за даними ЄРПН ТОВ «Квінтіс Пром 12» за період жовтень-грудень 2021, січень, лютий 2022 здійснило реалізацію електричної енергії на користь 164 суб`єктів господарювання в обсязі 57039699,85 кВт/год. / мВт/год., які у подальшому неодноразово відкориговані як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.

У ланцюгу постачання основним постачальником електричної енергії до ТОВ «Квінтіс Пром 12» були:

- ДП «НАЕК «Енергоатом», ВП «Енергоатом-Трейдинг» (код ЄДРПОУ 24584661, ОВД виробництво електроенергії) та є експортером електроенергії до Республіки Молдова, Словаччини, Румунії;

- ТОВ «Енерджі Ексчейнж Солюшнс» (код ЄДРПОУ 44197402, ОВД торгівля електроенергією), яке є експортером електроенергії до Румунії;

- ТОВ «Електротрейдінг Груп» (код ЄДРПОУ 42190690, ОВД торгівля електроенергією), яке є експортером електроенергії до Угорщини, Словаччини, Румунії.

Тобто, ТОВ «Квінтіс Пром 12» для створення видимості реальності здійснення господарської операції придбає електричну енергію у виробників-експортерів, які застосовують « 0» ставку, що дає можливість формувати сумнівний податковий кредит для їх покупців на внутрішньому ринку України.

При цьому основним постачальником електричної енергії протягом усієї діяльності КП «Миргородводоканал» був ТОВ «Полтаваенергозбут» (код ЄДРПОУ 42223804). Але протягом вересня грудня 2021, січня, лютого 2022 згідно з виписаними податковими накладними на загальний обсяг електричної енергії 540417,26 кВт/год. ТОВ «Полтаваенергозбут» здійснював постачання активної електричної енергії одночасно з ТОВ «Квінтіс Пром 12». Поставка здійснювалася на підставі договору №116/02/21 від 12.03.2021 щодо постачання електричної енергії споживачу, укладеного між ТОВ «Полтаваенергозбут» (постачальник) та КП «Миргородводоканал» (споживач). Перевіркою даних додатку 2 «Заявка на постачання електричної енергії» до укладеного договору установлено, що об`єкти електроспоживання та адреси є ідентичними до договору №187/09/21 від 27.09.2021, укладеного між ТОВ «Квінтіс Пром 12» (попередня назва ТОВ «Екотехноінвест»).

Будь-які документи, які б підтверджували розрахунок фактичного розподілу отриманої одночасно від ТОВ «Полтаваенергозбут» та ТОВ «Квінтіс Пром 12» електричної енергії, підприємством не надано (показники лічильників електроенергії, акти звірок тощо). Також відсутні документи первинного обліку на підтвердження фактичного споживання КП «Миргородводоканал» відповідних обсягів електричної енергії, вказаної в актах приймання-передачі, що отримані від ТОВ «Полтаваенергозбут» та ТОВ «Квінтіс Пром 12».

Тож сукупність даних фактів, як на переконання контролюючого органу, свідчить про нереальність первинного постачання (продажу) від ТОВ «Квінтіс Пром 12», а також відсутність підтвердження факту реального одержання (купівлі) по ланцюгу постачання електричної енергії КП «Миргородводоканал», оскільки:

- виписані ТОВ «Квінтіс Пром 12» акти наданих послуг мають юридичну дефектність, в них відсутня інформація щодо особистого підпису, посади та прізвище особи, яка отримувала послугу, що у свою чергу не дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та відсутня дата складання акту № Б0024021111 наданих послуг;

- наявність рішення по ТОВ «Квінтіс Пром 12» щодо відповідності платника критеріям ризиковості;

- зміна місцезнаходження ТОВ «Квінтіс Пром 12» (зміна місця обліку з однієї області на іншу), що унеможливлює проведення контролюючих заходів та дослідження реальності задекларованих господарських операцій;

- керівник ТОВ «Квінтіс Пром 12» Кенжаєв Мухаммад Равшанбек Угли (РНОКПП НОМЕР_1 ) є одночасно посадовою особою на 51 підприємстві;

- відсутність ТОВ «Квінтіс Пром 12» за місцем місцезнаходження;

- зміна постачальника електричної енергії (ТОВ «Полтаваенергозбут»), взаємовідносини з яким здійснювалися на постійній основі протягом всієї діяльності КП «Миргородводоканал» на постачальника ТОВ «Квінтіс Пром 12» з ознаками ризиковості;

- здійснення постачальником ТОВ «Квінтіс Пром 12» реалізації електричної енергії в обсягах значно вищих за обсяги придбання.

Отже, з боку КП «Миргородводоканал» цілеспрямовано створено умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України, шляхом включення до складу податкового кредиту ПДВ від вартості нереальної послуги, споживання якої є удаваним. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил без цілеспрямованості дій (бездіяльності) особи є винною поведінкою, що порушує обов`язки, визначені за платником податків у статтях 16, 36 ПК України.

За результатами перевірки взаємовідносин КП «Миргородводоканал» з ТОВ «Квінтіс Пром 12» встановлено нездійснення «продавцями» господарської діяльності у визначенні пп. 14.1.36 ст. 14 ПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України.

Таким чином проведеною перевіркою встановлено, що оприбуткований КП «Миргородводоканал» у бухгалтерському та податковому обліку товар (електрична енергія) в дійсності не придбавався, а операції лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договору, актів приймання-передачі та інших документів) з метою ухилення від сплати податків та обов`язкових платежів.

З огляду на це надані для перевірки паперові носії (акти, податкові накладні) не можуть бути сприйняті контролюючим органом як первинні бухгалтерські документи, тому що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, як того вимагає ч. 1 ст. 9 Закону №996.

Документи, що підтверджують обставини, визначені п. 112.8 ст. 112, ст. 1121 ПК України, в ході перевірки не надано, що доводить факт порушення з боку КП «Миргородводоканал» вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, внаслідок чого контролюючим органом сформульовано висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Квінтіс Пром 12» на загальну суму ПДВ 77157,00 грн, у т.ч. за жовтень 2021 року на 23815,00 грн, за листопад 2021 року на 16544,00 грн, за грудень на 6666,00 грн, за січень 2022 року на 19174,00 грн, за лютий 2022 року на 10956,00 грн.

Зі свого боку позивач зазначав, що КП «Миргородводоканал» відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» є замовником і має здійснювати закупівлі товарів/робіт/послуг, зокрема й електричної енергії. Відповідно до норм Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.07.2019 впроваджено нову модель конкурентного ринку електроенергії, який замінив схему оптового ринку єдиного покупця на торгівлю на комерційних сегментах. Тому замовник має право укладати договірні відносини з будь-яким постачальником електричної енергії та у будь-якій їх кількості. Тож з 2019 року закупівля електричної енергії відбувається на конкурентних засадах у зв`язку з чим КП «Миргородводоканал» було прийнято рішення провести відкриті торги на закупівлю електричної енергії для потреб підприємства на вересень-грудень 2021 року. За наслідками проведеної процедури закупівлі (відкриті торги), на які подали свої пропозиції три учасники, переможцем процедури було визначено ТОВ «Екотехноінвест» (код ЄДРПОУ 34933742). Електрична енергія згідно з договором №187/09/21 від 27.09.2021 постачалася виключно на об`єкт Водозабір №2 (РП-6), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за вересень червень 2022 року та прибутковими накладними.

Оригінали договору, додатків до нього та первинної документації вилучено згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави (справа №552/74/64/23) та відповідно до протоколу обшуку підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області.

Додав, що відповідач в акті перевірки вказує на недоліки в оформленні актів приймання-передачі електричної енергії, що однак не свідчить про фіктивність укладеного договору та нереальність господарських операцій чи їх штучність. Коригування даних підприємством та надання послуг у більшому обсязі не вказує на те, що зазначені операції не відбулися, як і надання електричної енергії. Висновки податкового органу щодо діяльності ТОВ «Квінтіс Пром 12» поза межами правового поля зроблені виключно з даних податкового контролю, а не первісних бухгалтерських документів позивача, що не відповідає вимогами ПК України.

Відносно доводів щодо різниці обсягу наданих послуг між податковими накладними та актами виконаних робіт позивач пояснював, що оплата послуг за наданими послугами з надання електроенергії здійснювалася на умовах розстрочення однаковими платежами, що підтверджується роздруківкою з бухгалтерської програми щодо проведених платежів. При цьому, останній платіж на суму 32 870,37 грн був здійснений позивачем у червні 2022 року і на цей платіж не було нараховано ПДВ (відповідна податкова накладна не виписувалася), так як з квітня 2022 року позивач перейшов на спрощену систему оподаткування, що й пояснює розбіжності між актами приймання-передачі та виписаними податковими накладними.

Акти виконаних робіт не відповідають сумам проведених платежів, так як заборгованість сплачувалася рівними платежами на умовах розстрочення.

Щодо відсутності належним чином оформлених документів зазначив, що оригінали документів були вилучені слідчими органами, а тому до матеріалів справи додаються та надавались до перевірки документи, що роздруковані з електронної пошти за підписами лише однієї сторони - ТОВ «Екотехноінвест».

Крім того позивач стверджує, що на сторінці 49 Акту перевірки було допущено помилку в частині розрахунку різниці щодо наданого обсягу послуг з постачання електроенергії, так як 166913 кВт/год. - 157590 кВт/год. = 9323 кВт/год., а не 7580,74 кВт/год., як зазначено в акті перевірки. Відповідна різниця повністю відповідає сумі перерахованій у гривні з розрахунку ціни електроенергії за 1 кВт/год, яка становила 3,53 кВт/год.

Таким чином, на суму 32870,37 грн не було нараховано ПДВ, що відповідає загальним розрахункам між сторонами, так як позивач на той час не був платником ПДВ.

Надаючи оцінку доводам сторін у площині досліджуваних правовідносин, суд враховує наступне.

Як вже зазначалося судом вище, відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

-придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредит, відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вже з`ясовано судом, перевіркою встановлено, що ТОВ «Екотехноінвест» в ЄРПН на адресу КП «Миргородводоканал» були зареєстровані податкові накладні, перелік яких наведений на стор. 46-47 Акту.

Будь-яких зауважень щодо цих податкових накладних Акт перевірки не містить, відповідно й спору з приводу їх змісту відображених у них показників немає.

Тож за наявності зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, складених за фактом виконання умов договору №187/09/21 від 27.09.2021, а також відповідних розрахункових документів, дані яких відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача, суд визнає цілком правомірним зарахування КП «Миргородводоканал» відповідних сум ПДВ складу податкового кредиту.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Здійснення господарських операцій у контексті статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Висновки відповідача ґрунтуються на даних податкової інформації, яка надійшла за результатами податкового контролю, здійснених іншими ГУДПС, без проведення зустрічних звірок, що, у свою чергу, не може бути безумовною підставою для висновку про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

З огляду на встановлені обставини у справі, а також беручи до уваги індивідуальний характер юридичної відповідальності, суд зазначає, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни його контрагентом.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватися лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких первинних документах, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця щодо зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Будь-яких доказів того, що первинні документи і податкова звітність позивача є дефектними або підробленими, містять недостовірну інформацію, відповідачем не наведено.

Товар, придбаний у постачальника, був своєчасно та в повному обсязі оприбуткований позивачем на підставі податкових накладних шляхом здійснення записів у відповідних бухгалтерських документах, що підтверджується змістом Акту перевірки. Факт оплати товару з метою його подальшого використання у власній господарській діяльності, що у свою чергу призвело до змін в активах позивача, не спростований відповідачем. Реальні зміни майнового стану підприємства підтверджуються як необхідною первинною документацію (у тому числі й платіжними документами), так і подальшим рухом придбаного товару в процесі виробничої діяльності.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та його безпосереднім контрагентом. У той же час доказова база відповідача, що приведена в Акті перевірки, ґрунтується на припущеннях про сумнівність діяльності контрагента позивача, які знаходяться поза межами контролю позивача.

Доказів того, що договір №187/09/21 від 27.09.2021 разом з додатковими угодами до нього був визнаний нечинним або принаймні оспорений у судовому порядку, відповідач не надав.

У зв`язку з цим суд зазначає, що позивач не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на контролюючі органи, а тому не може володіти інформацією щодо виконання податкових зобов`язань та дотримання податкової дисципліни іншими господарюючими суб`єктами.

Тож за відсутності прямих доказів винної поведінки посадових осіб КП «Миргородводоканал» будь-які судження відповідача з цього приводу, які зводяться до звинувачень у порушенні п. 198.1. ст. 198 ПК України, внаслідок чого завищено суму податкового кредиту, є нічим іншим, як не обґрунтованими суб`єктивними припущеннями.

З приводу доводів перевірки щодо різниці обсягу наданих послуг між податковими накладними та актами виконаних робіт суд приймає до уваги пояснення позивача відносно того, що оплата послуг за наданими послугами з надання електроенергії здійснювалася підприємством на умовах розстрочення, що підтверджується дослідженими судом платіжними документами (т. 5 а.с. 63-67).

При цьому останній платіж на суму 32870,37 грн був здійснений позивачем у червні 2022 року і на цей платіж не було нараховано ПДВ (відповідна податкова накладна не виписувалася), так як з квітня 2022 року позивач перейшов на спрощену систему оподаткування, що й пояснює розбіжності між актами приймання-передачі та виписаними податковими накладними.

Як вірно зазначив представник позивача, на сторінці 49 Акту перевірки було допущено помилку в частині розрахунку різниці щодо наданого обсягу послуг з постачання електроенергії, так як 166913 кВт/год. - 157590 кВт/год. = 9323 кВт/год., а не 7580,74 кВт/год., як зазначено в акті перевірки.

Ця різниця повністю відповідає сумі перерахованій у гривні з розрахунку ціни електроенергії за 1 кВт/год, яка з 05.11.2021 становила 3,5256 грн з ПДВ відповідно до умов Додаткової угоди №4 від 16.11.2021 про внесення змін до Договору №187/09/21 від 27.09.2021 (т. 2 а.с. 84).

Таким чином, на суму 32870,37 грн не було нараховано ПДВ, що відповідає загальним розрахункам між сторонами, так як позивач у той проміжок часу не був платником ПДВ.

Як вже з`ясовано судом вище, податковою перевіркою відповідно до даних ІКС «Податковий блок» встановлено, що КП «Миргородводоканал» у період з 28.04.2022 по 31.07.2023 застосовувало спрощену систему оподаткування з особливостями, встановленими п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України, яка не передбачає реєстрацію платника єдиного податку 3 групи платником ПДВ.

При цьому перевіркою не встановлено випадків здійснення Підприємством у вказаному періоді операцій, які передбачають нарахування податкових зобов`язань згідно з п. 198.5 ст.198 ПК України (стор. 23 Акту).

Відповідно ж до п. 3.1.1.3 Акту, перевіркою питань правильності нарахування та сплати єдиного податку платника 3 групи у період з 28.04.2022 по 31.07.2023 будь-яких порушень не встановлено (стор. 18-21 Акту).

Тож за відсутності у позивача станом на червень 2022 року статусу платника ПДВ з одного боку та за відсутності порушень нарахування та сплати єдиного податку платника 3 групи у період з 28.04.2022 по 31.07.2023, відсутні й будь-які підстави для звинувачень позивача у несплаті сум ПДВ з останнього платежу за договором №187/09/21 від 27.09.2021 у розмірі 32 870,37 грн.

З огляду на встановлені судовим розглядом фактичні обставини справи суд визнає необґрунтованими з одного боку та суб`єктивними судженнями з іншого доводи відповідача щодо нереальності угоди з придбання КП «Миргородводоканал» електричної енергії у ТОВ «Екотехноінвест», у зв`язку з чим висновок перевірки про завищення сум податкового кредиту за такою угодою суд визнає таким, що не ґрунтується на нормах податкового законодавства, а тому рішення відповідача про визначення сум грошових зобов`язань, нарахованих за цими правовідносинами, слід визнати протиправними.

За встановлених обставин суд визнає неправомірним висновок перевірки щодо завищення позивачем суми податкового кредиту на загальну суму ПДВ 77 157,00 грн, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №00106060704 підлягає скасуванню в частині нарахування податкового зобов`язання у розмірі 77 157,00 грн та в частині нарахування відповідної суми штрафних санкцій, яка з розрахунку 25% становить 19 289,25 грн.

Податковий кредит за податковими накладними, реєстрація яких відсутня в ЄРПН.

Проведеною перевіркою за результатами проведеного аналізу по співставленню показників податкової звітності та даних ЄРПН встановлено, що КП «Миргородводоканал» включено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів, робіт, послуг за податковими накладними, реєстрація яких відсутня в ЄРПН, всього на суму 418 431,00 грн, у т.ч. по періодах:

Реєстр. № ДеклараціїДата ДеклараціїЗвітний (податковий) період Обсяг постачання без ПДВСума ПДВ згідно з даними деклараційСума ПДВ згідно з ЄРПН Сума ПДВ завищенняПостачальник основна ставкаставка 7% кодназва904648934915.04.22лютий 202212916,672583,33-02583,3344304591ТОВ «Коллсап Україна»904757832020.04.22березень 202260747,66-4252,3404252,3441449359ТОВ «Лівайн Торг» 333,3366,67-066,67364100816037за даним ІПН інформація відсутня905333051319.05.22квітень 20221029080205816-020581637035442ТОВ «Гідро-Вакуум Україна»905333051319.05.22квітень 20221000000200000-33 333,33166 666,742468262ТОВ «ГАЗ.УА»905333051319.05.22квітень 2022131172,126234,42-21 184,575 049,85131819АТ «Полтаваобленерго»905333051319.05.22квітень 20226250012500 -012500 41375408ТОВ «ПВП Насосенергопром»905333051319.05.22квітень 2022131775,7-9224,309224,341449359ТОВ «Лівайн Торг»905333051319.05.22квітень 202240002,7 8000,54 -08000,54 42223804ТОВ «Полтаваенергозбут»905333051319.05.22квітень 202215658,42 3131,68 -0 3131,68 32038234ДКП «Миргородтехінвентаризація»905333051319.05.22квітень 20223431,25686,25-0686,2530486189ТОВ «ПРО-Кабель»905333051319.05.22квітень 20222266,66453,34 -0453,34 41963063ТОВ «Нові Технології-1»Всього:2489884,49459472,2313476,6454517,9418 431хх

Крім встановленої розбіжності між показниками податкової звітності та даними ЄРПН в сумарному виразі перевіркою встановлена розбіжність за окремими постачальниками, зокрема:

- постачальником ТОВ «ГАЗ.УА» (код ЄДРПОУ 42468262) на адресу КП «Миргородводоканал» у квітні 2022 у ЄРПН були виписані та зареєстровані податкові накладні на загальну суму 200 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн (за основною ставкою), в той час як КП «Миргородводоканал» до складу податкового кредиту зараховано 200 000,00 грн, тобто безпідставно включено до складу податкового кредиту за податковими накладними, реєстрація яких відсутня в ЄРПН на суму ПДВ 166 666,7 грн;

- постачальником АТ «Полтаваобленерго» (код ЄДРПОУ 131819) на адресу КП «Миргородводоканал» у квітні 2022 у ЄРПН були виписані та зареєстровані податкові накладні на загальну суму 127 107,40 грн, у т.ч. ПДВ 21 184,57 грн (за основною ставкою), в той час як КП «Миргородводоканал» до складу податкового кредиту зараховано 26 234,42 грн, тобто безпідставно включено до складу податкового кредиту за податковими накладними, реєстрація яких відсутня в ЄРПН на суму ПДВ 5 049,85 грн.

У зв`язку з цим та на підставі п. 198.6 ст. 198 ПК України перевіркою сформульовано висновок, відповідно до якого КП «Миргородводоканал» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми по взаємовідносинах з вищевказаними постачальниками, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму ПДВ 418 430,97 грн, у т.ч.:

- за лютий 2022 року на суму ПДВ 2 583,33 грн;

- за березень 2022 року на суму ПДВ 4 319,01 грн;

- за квітень 2022 року на суму ПДВ 402 304,36 грн.

Позивач з цього приводу будь-яких пояснень не надав, висновки контролюючого органу не спростував і не намагався спростувати, що суд розцінює як визнання позивачем правомірності сформульованих у висновків перевірки про завищення суми податкового кредиту на загальну суму ПДВ 418 430,97 грн.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З огляду на встановлені перевіркою факти включення позивачем до складу податкового кредиту операцій з придбання товарів, робіт, послуг за податковими накладними, реєстрація яких відсутня в ЄРПН, суд визнає цілком правомірним висновок контролюючого органу щодо збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 523 038,75 грн, з яких 418 431,00 грн за податковими зобов`язаннями, 104 607,75 грн за штрафними санкціями (25%).

За встановлених судовим розглядом обставин правомірності нарахуванням контролюючим органом сум грошового зобов`язання з ПДВ суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення №00106060704 лише в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 123 528,75 грн, з яких 98 823,00 грн за податковими зобов`язаннями та 24 205,75 грн за штрафними санкціями.

Податок на прибуток

Податковим повідомленням-рішенням №00106010704 позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2022 року на 486 856,00 грн.

На формування сум грошових зобов`язань з податку на прибуток вплинув висновок перевірки про порушення КП «Миргородводоканал» п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 ст. 134, пп. 140.4.4 ст. 140 ПК України, частин 1, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2, п. 2.1, п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, абзацу 2 розділу I Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, внаслідок неправомірного визначення показників податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2021 рік та 1 півріччя 2022 рік, за рахунок:

-завищення від`ємного показника (збиток) рядка 02 податкової декларації КП «Миргородводоканал» з податку на прибуток підприємств за 2021 рік на суму 336 201,47 грн без ПДВ за операціями з придбання електроенергії у ТОВ «Квінтіс Пром 12» у жовтні-грудні 2021 року та у зв`язку із заниженням доходів на суму 101 069,45 грн;

-заниження позитивного показника (прибуток) рядка 02 податкової декларації КП «Миргородводоканал» з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2022 року на загальну суму 150 654,02 грн за операціями з придбання електроенергії у ТОВ «Квінтіс Пром 12», за якими обсяг придбання у січні-лютому 2022 року становить всього 150 654,02 грн без ПДВ.

Таких висновків контролюючий орган дійшов за наслідками перевірки повноти визначення задекларованих КП «Миргородводоканал» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2017 по 27.04.2022, якою встановлено заниження цього показника на суму 101 069,45грн, у т.ч. за 2021 рік 101 069,45 грн.

Так, перевіркою встановлено розходження між зазначеним вище показником рядків 01 декларації за 2021 рік та обліковими даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдові відомості) і відповідного Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід).

На запит посадової особи контролюючого органу від 25.09.2023 №7 щодо надання пояснень з цього питання станом на 02.10.2023 обґрунтованої відповіді не отримано. Згідно з отриманими у подальшому необґрунтованими доказами пояснень, по рахунку 70 за оборотами Дт Кт відображені суми з ПДВ, по іншим рахункам суми відповідають показникам бухгалтерського обліку. Однак, свідчення про недостовірність даних у наданих для перевірки і завірених оборотно-сальдових відомостях за 1-4 квартали 2021 року не надані. Копії оборотно-сальдових відомостей залучено до матеріалів перевірки.

Крім цього за наслідками аналізу договірних взаємовідносин позивача з ТОВ «Квінтіс Пром 12» щодо придбання електроенергії у жовтні 2021 року лютому 2022 року на умовах Договору про постачання електричної енергії споживачу №187/09/21 від 27.09.2021 було встановлено, що реальний їх характер не підтверджено належними доказами, визначеними ПК України та іншими актами законодавства.

Обґрунтування порушень порядку формування позивачем сум грошових зобов`язань з податку на прибуток є ідентичним з обґрунтуванням, наведеним у п. 3.1.2.2 Акту перевірки, про що зазначено у самому Акті (стор. 11).

З огляду на виявлені порушення контролюючий орган, з посиланням на ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1 ст. 44 ПК України, стверджує про те, що встановлені перевіркою дані і факти, які доводять нереальність господарських операцій, дозволяють стверджувати, що укладені між постачальником ТОВ «Квінтіс Пром 12» та покупцем КП «Миргородводоканал» договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять предмет взаємовідносин між контрагентами. Фактичний зміст операцій, з`ясований перевіркою, це формування активу за рахунок використання документів сумнівного контрагента, що фактично не міг здійснювати постачання у зв`язку з викладеними у п. 3.1.2.2 акту перевірки мотивами. Фактично здійснено безпідставне документальне оформлення непідтверджених належним чином господарських операцій і складено первинні документи всупереч норм ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, оскільки відсутній факт формування згідно з абз. 2 ст. 1 Закону №996 відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абз. 5 ст. 1 Закону №996, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Сам факт перерахування КП «Миргородводоканал» коштів зазначеному постачальнику за відсутності реального постачання товарів не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування. Водночас встановлено факт перерахування КП «Миргородводоканал» коштів за операціями з придбання товарів, які в реальності не відбулися (нереальних операцій). У зв`язку з цим перерахування коштів здійснювалося на підставі платіжних доручень з недостовірно зазначеними даними у їх реквізитах (призначення платежу за товари, які фактично не отримано від контрагента ТОВ «Квінтіс Пром 12» та отримання яких у майбутньому, виходячи з об`єктивних обставин, є нереальним). Відповідно відсутня можливість достовірно ідентифікувати реальне призначення платежу по вказаних операціях.

Виходячи з цієї позиції, перерахування КП «Миргородводоканал» коштів за нереальною операцією з придбання товарів виключає можливість їх кваліфікації як витрат, оскільки не відбувається ні зменшення активів (валюта балансу залишається незмінною на одну й ту ж саму суму зменшується показник у рядку «Гроші та їх еквіваленти» і збільшується у рядку «Інша поточна дебіторська заборгованість»), ні збільшення зобов`язань платника. А тому перерахування коштів КП «Миргородводоканал» за нереальними операціями з придбання товарів у загальній сумі 385 786,54 грн в бухгалтерському обліку необхідно відображати за дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

У свою чергу позивач з приводу розбіжностей у показниках декларації з податку на прибуток та звіту про фінансові результати зазначив, що на момент проведення перевірки на запит перевіряючих платником було надано вичерпне пояснення з розрахунками щодо відсутності будь-яких розбіжностей у звітних документах. Зокрема, відповідно до пояснень, що були надані для перевірки, сума доходу за 2021 рік згідно з оборотно-сальдовою відомістю складала:

1) Рах. 70 дохід від реалізації ( без ПДВ) 38 551 584,51 грн.

2) Рах. 71 інший операційний дохід 581 129, 67 грн.

3) Рах. 73 інші фінансові доходи 16,45 грн.

4) Рах. 74 інші доходи 416 820,89 грн.

Всього доходи 39 549 561, 52 грн.

Вирахувано з доходів рахунок 704 5144,40 грн.

Відтак, включено до звіту Ф2 39545 тис. грн. в Декларацію з податку на прибуток 39544417 грн.

Тож у розрахунку перевіряючими, як на думку позивача, не було враховано рядок 704 (суму ПДВ) та необхідність вирахування із суми доходу 79 рахунку.

Щодо операцій з ТОВ «Квінтіс Пром 12» представник позивача зазначив, що нереальність операцій з даним контрагентом та безпідставність доводів податкового органу спростовані позивачем у розділі 3 позову при обґрунтуванні протиправності податкового повідомлення-рішення №00106060704.

У письмових поясненнях від 18.11.2024 (т. 4 а.с. 216) представник відповідача додав, що за встановлених перевіркою обставин показники рядка 01 декларації за 2021 рік не відповідають бухгалтерському обліку підприємства, зокрема, регістрам бухгалтерському обліку. Будь-які подальші твердження щодо показників бухгалтерського обліку, не заявлені і не підтверджені підприємством під час перевірки, або шляхом реалізації передбачених Кодексом прав платника податків за результатами перевірки (ст. 86 ПК України) є доказом їх відсутності станом на дату складання фінансової і податкової звітності і не можуть бути доведені без проведення контрольно-перевірочних заходів. Наведений підприємством у письмових поясненнях власний розрахунок заниженої (за результатами перевірки) суми доходу у розмірі 101 069,45грн (розходження із сумою, визначеною у цьому розрахунку в розмірі 01651,21 грн має місце внаслідок заокруглення до 1 тис.грн у Звіті про фінансові результати) зроблений на підставі вибіркових (і не доведених належним чином) тверджень щодо показників рахунку 71 та субрахунку 704 без будь-якого їх співвідношення із загальними показниками зазначених вище регістрів бухгалтерського обліку (оборотно-сальдові відомості за 1-4 квартали 2021 року) та фінансової звітності (Звіт про фінансові результати). Тобто позивачем не надано доказів виключення сум цього розрахунку із звітних показників податкового обліку і обґрунтування правомірності цих дій на підставі вимог ПК України, а також не надано первинні документи щодо придбання, обліку і списання основних засобів, на які робиться посилання у розрахунку, що виключає достовірність розрахунку і його належність як доказу.

У бухгалтерському обліку сума отриманих доходів у розмірі 39 646 069,45 грн визначена КП «Миргородводоканал» самостійно у відповідності до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», що прийнято під час перевірки як вихідні дані для визначення порушення, і спору у цій площині немає.

Дохід з джерелом їх походження з України, за визначенням наведеним у пп. 14.1.54 ст. 14 ПК України, - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Термін «будь-який дохід», на переконання відповідача, свідчить про те, що до його складу включається все, що підпадає під це поняття, у т.ч. згідно з бухгалтерським обліком підприємства. Це є першою особливістю податковому обліку. Відсутність обґрунтувань (з посиланням на норми ПК України) щодо зменшення суми доходу у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік до розміру 39 544 417,00 грн свідчить про невідповідність цих дій вимогам податкового законодавства.

Другою особливістю податкового обліку є складання різниць, визначених відповідними положеннями цього Кодексу (пп. 134.1.1 ст. 134 ПК України). Це свідчить про те, що підприємством не використано єдиний, передбачений ПК України, шлях відображення у податковому обліку можливих виключень із визнання доходу у відповідності до бухгалтерського обліку (П(С)БО 15), але прив`язуючи це вже до поняття «прибуток із джерелом походження з України та за її межами» (пп. 134.1.1 ст. 134 ПК України).

Надаючи оцінку доводам сторін з цього приводу, суд розпочинає з аналізу обставин завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПК України, платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід`ємною частиною.

Відповідно до пп. 47.1.1 ст. 47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

КП «Миргородводоканал» у перевірений період мав статус платника податку на прибуток підприємств з 01.01.2017 по 27.04.2022, з 01.08.2023 по останній день перевірки, а в період з 28.04.2022 по 31.07.2023 підприємство було платником єдиного податку 3 групи.

Податковою перевіркою встановлено розходження між показником рядка 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків, визначений за правилами бухгалтерського обліку» Декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік (т. 1 а.с. 242-246) та обліковими даними бухгалтерського обліку (оборотно-сальдові відомості) і відповідного Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2021 рік (т. 1 а.с. 240-241).

Таке розходження в узагальненому вигляді наведено у табличному варіанті на стор. 9 Акту:

Декларації з податку на прибуток підприємств, грн№ рядкузміст рядку202101Дохід, визначений за правилами бухобліку39544417 Доходи , що прийняли участь у фінансовому результаті до оподаткування (ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ) Звітний період 2021 Дата надходження та номер звітного документа23.02.2022 №94324371422000Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, послуг)385472180Інші операційні доходи5812240Інші доходи417 всього39545Доходи по оборотно-сальдовій відомості Звітний період 202170Доходи від реалізації46 253 081,59 з ПДВ 38 544 234,66 без ПДВ71Інший операційний дохід 684 997,45718Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів662 699,92719Інші доходи від операційної діяльності22 297,5373Інші фінансові доходи16,4574 (745)Дохід від безоплатно отриманих необоротних активів385 954,89746 Інші доходи30 866,0 Всього доходи39 646 069,45 Розходження - 101 069,45

Як зазначено в Акті перевірки, на запит посадової особи контролюючого органу від 25.09.2023 №7 щодо надання пояснень з цього питання станом на 02.10.2023 обґрунтованої відповіді не отримано. Згідно отриманих в подальшому необґрунтованих доказами пояснень, по рахунку 70 за оборотами Дт Кт відображені суми з ПДВ, по іншим рахункам суми відповідають показникам бухгалтерського обліку. Однак, свідчення про недостовірність даних у наданих для перевірки і завірених оборотно-сальдових відомостях за 1 - 4 квартали 2021 року не надані. Копії оборотно-сальдових відомостей залучено до матеріалів перевірки.

Встановлене перевіркою порушення вплинуло на підрахунок фінансового результату до оподаткування за результатами фінансово-господарської діяльності КП «Миргородводоканал» за 2021 рік у бік завищення його від`ємного значення на суму 101 069,45 грн.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, позивач не заперечує факту розходження сум фінансового результату за результатами фінансово-господарської діяльності КП «Миргородводоканал» за 2021 рік, оскільки надає суду пояснення з приводу причин таких розходжень, які, на його думку, не були враховані під час проведення податкової перевірки.

Однак, як вірно стверджує представник відповідача, позивачем під час проведення перевірки не надано доказів виключення сум розрахунку із звітних показників податкового обліку і обґрунтування правомірності цих дій у порядку, передбаченому ПК України, а також не надано первинних документів щодо придбання, обліку і списання основних засобів, на які робиться посилання у розрахунку, що виключає достовірність розрахунку і його належність як доказу.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на висновок, сформульований у постанові від 05.12.2024 у справі №440/3451/22, де, скасовуючи рішення судів та направляючи справу на новий судовий розгляд, Верховний Суд зазначив, що ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Єдине виключення при застосуванні правових наслідків ненадання платником податків на вимогу контролюючого органу зазначених документів становить їх відсутність внаслідок виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами. При цьому виїмка документів або інше вилучення документів правоохоронними органами має бути підтверджено доказами.

Звертаючись до аналізу відповідних приписів ПК України, суд зазначає, що відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з пп. 140.4.4 ст. 140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Тож зважаючи лише на обставини того, що позивач маючи у своєму розпорядженні відповідні документи податкової звітності не надав обґрунтованих письмових пояснень під час проведення перевірки у порядку та в спосіб, визначені статтею 44 ПК України, суд вважає, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення відповідної звітності.

За таких обставин висновок перевірки про завищення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування за результатами фінансово-господарської діяльності КП «Миргородводоканал» за 2021 рік на суму 101069,45 грн суд визнає правовірним, у зв`язку з чим підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №00106010704 у відповідній частині відсутні.

Переходячи до аналізу взаємовідносин КП «Миргородводоканал» з ТОВ «Квінтіс Пром 12» з приводу постачання електроенергії у жовтні 2021 року - лютому 2022 року за договором №187/09/21 від 27.09.2021, реальний характер яких, за висновком перевірки, не підтверджено належними доказами, суд застосовує власні висновки, що сформульовані вище у контексті аналогічних правовідносин, але пов`язаних з оподаткуванням ПДВ, де суд з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності у підсумку зазначив, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит не може ставитися у пряму залежність від додержання податкової дисципліни його контрагентом. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватися лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про узгодженість дій позивача з контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента. Будь-яких доказів того, що первинні документи і податкова звітність позивача є дефектними або підробленими, містять недостовірну інформацію, відповідачем не наведено.

У відповідності до пп. 134.1.1 ст. 134 ПК України, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Тож за відсутності прямих доказів порушення податкової дисципліни з боку КП «Миргородводоканал» судження відповідача з цього приводу, які зводяться до звинувачень у порушенні пп. 134.1.1 ст. 134 ПК України внаслідок завищення від`ємного показника (збиток) рядка 02 Декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік на суму 235 132,02 грн (336201,47 грн - 101069,45 грн) за операціями з придбання електроенергії у ТОВ «Квінтіс Пром 12» у жовтні-грудні 2021 року та внаслідок заниження позитивного показника (прибуток) рядка 02 Декларації з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2022 року на суму 150 654,02 грн за операціями з придбання електроенергії у ТОВ «Квінтіс Пром 12» у січні-лютому 2022 року, є не обґрунтованими суб`єктивними припущеннями контролюючого органу, які визнаються судом протиправними.

За таких обставин визначення відповідачем розміру завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в межах суми 385 786,04 грн (235132,02 грн + 150654,02 грн) суд визнає незаконним, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення №00106010704 у відповідній частині підлягає скасуванню як протиправне.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд:

- визнає протиправним та скасовує лише в частині визначення грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в межах суми 1 352 892,97 грн податкове повідомлення-рішення №00105742407, яким платнику було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб загалом на 11 153 154,60 грн, з яких 7 839 611,87 грн за податковим зобов`язанням, 2254821,62 грн за штрафними санкціями, 1 058 721,11 грн пеня;

- визнає протиправним та скасовує у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №00106050704, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем надходження рентної плати за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ загалом на 1 535 535,35 грн, з яких 1228428,28 грн за податковими зобов`язаннями, 307 107,07 грн за штрафними санкціями;

- визнає протиправним та скасовує у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №00106070704, яким платнику було збільшено суму грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення загалом на суму 9 774 254,42 грн, з яких 7 819 403,54 грн за податковими зобов`язаннями, 1 954 850,88 грн за штрафними санкціями;

- визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення №00106040704, яким до платника було застосовано штрафні санкції у розмірі 527 340,00 грн у зв`язку з неподанням Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП у кількості 517 об`єктів;

- відмовляє у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення №00106030704, яким до платника застосовано штраф у розмірі 881 729,00 грн у зв`язку з відсутністю реєстрації в ЄРПН податкових накладних;

- визнає протиправним та скасовує лише в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в межах суми 123528,75 грн, з яких 98 823,00 грн за податковими зобов`язаннями та 24 205,75 грн за штрафними санкціями, податкове повідомлення-рішення №00106060704, яким платнику було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) загалом на 646 567,50 грн, з яких 517 254,00 грн за податковими зобов`язаннями, 129 313,30 грн за штрафними санкціями;

- визнає протиправним та скасовує лише в частині визначення розміру завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в межах суми 385 786,04 грн податкове повідомлення-рішення №00106010704, яким платнику було зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 півріччя 2022 року на 486 856,00 грн.

За таких обставин позов слід задовольнити частково.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач сплатив максимальну ставку судового збору у розмірі 30 280,00 грн, факт чого підтверджується платіжною інструкцією №44 від 07.05.2024 (т. 2 а.с. 100).

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням факту часткового задоволення позовних вимог позивач має право на відшкодування 59% витрат, понесених на сплату судового збору, тобто 17 865,20 грн, які слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства "Миргородводоканал" Миргородської міської ради у справі №440/5552/24 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати в частині визначення грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в межах суми 1 352 892,97 грн податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.11.2023 №00105742407.

3. Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.11.2023 №00106050704.

4. Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.11.2023 №00106070704.

5. Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.11.2023 №00106040704.

6. Визнати протиправним та скасувати в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 123 528,75 грн, з яких 98 823,00 грн за податковими зобов`язаннями та 24 205,75 грн за штрафними санкціями, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.11.2023 №00106060704.

7. Визнати протиправним та скасувати в частині визначення розміру завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в межах суми 385786,04 грн податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 22.11.2023 №00106010704.

8. В решті вимог позов залишити без задоволення.

9. Стягнути на користь Комунального підприємства "Миргородводоканал" Миргородської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області частину судових витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 17 865 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн 20 коп.

Позивач: Комунальне підприємство "Миргородводоканал" Миргородської міської ради (код ЄДРПОУ 03362560; вул. Шишацька, 82, м. Миргород, Полтавська область, 37604).

Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014).

Третя особа: Комунальне підприємство "Тепловодсервіс" Миргородської міської ради (код ЄДРПОУ 45136285; пров. Луговий, 11, м. Миргород, Миргородський р-н, Полтавська область, 37600).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.01.2025.

Суддя Є.Б. Супрун


Суд	Полтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	09.01.2025
Оприлюднено	13.01.2025
Номер документу	124333935
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Є.Б. Супрун

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 09.01.2025 по справі 440/5552/24ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —440/5552/24

Рішення від 09.01.2025

Рішення від 09.01.2025

Ухвала від 29.10.2024

Ухвала від 29.10.2024

Ухвала від 01.08.2024

Ухвала від 01.08.2024

Ухвала від 13.05.2024

Рішення
від 09.01.2025 по справі 440/5552/24
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД