Рішення

від 10.01.2025 по справі 500/6133/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6133/24

10 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" (далі - позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000033/2 від 15.05.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13 травня 2024 року з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме:

товар 1: консервовані гриби мариновані з додаванням оцту чи оцтової кислоти, в скляних банках:

- опеньки (Nameko) мариновані делікатесні, відбірні, в скляних банках 12*580 мл (500 г нетто) по 12 банок в упаковці - 2068 упаковок країни виробництва Китай. Виробник DALIAN KAIFULONG FOODS CO. LTD.

товар 2: консервовані гриби без додавання оцту чи оцтової кислоти, в скляних банках:

- опеньки (Nameko) натуральні відбірні без оцту, в скляних банках 12*580 мл (500 г нетто) по 12 банок в упаковці - 2 упаковки. Чиста вага нетто 12 кг. Країни виробництва Китай. Виробник DALIAN KAIFULONG FOODS CO., LTD. Торговельна марка: DREAM VALLEY.

Уповноваженим представником ТОВ "Перемога Фуд" було подано електронну митну декларацію №24UA403030005920U4 від 13.05.2024 з вартістю товару згідно рахунку - 2,70 дол. США/коробку.

Позивач вказує, що після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, відповідач прийняв спірне рішення №UA403000/2024/000033/2 від 15.05.2024, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом на рівні: товар 1 - 1,684 дол. США/кг, товар 2 - 1,60 дол. США/кг.

Позивач з таким рішенням суб`єкта владних повноважень не погоджується, вважає його протиправним та вказує, що декларантом було надано усі документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд. Підстави вказані у позовній заяві.

Ухвалою судді від 14.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

18.10.2024 до суду від Тернопільської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що під час здійснення митного контролю за МД №24UA403030005920U4 від 13.05.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено наступне:

1. Поставка даного товару здійснюється на умовах поставки FOB, згідно правил Інкотермс 2020 (п.6.3 ).

Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FOB (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до частини 10 ст. 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підляже сплаті, зокрема:- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;- витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої ст.53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактур (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавці договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомо, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка.

Однак, рахунки від 12.04.2024 №2146516869, №2146516870 та від 07.05.2024 №24/05/30/0/0173 не містять жодної інформації щодо згаданих складових.

2. Також не містять інформації щодо складових зазначених в листі Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" від 13.05.2024 №42/05. Оскільки, в листі вказано вартість погрузочно-розвантажувальних робіт в сумі в порту складає 8219,51 грн, а згідно рахунку від 12.04.2024 2146516870 це сума за міжнародне перевезення вантажобагажу морським транспортом.

3. Відповідно до залізничної накладної від 06.05.2024 № 31506904 здійснювалось перевантаження вантажу, однак в рахунку від 07.05.2024 №24/05/30/0/0173 не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової, лише вказано суму послуг за внутрішні наземні перевезення.

4. Не підтверджено частину транспортного маршруту Gdynia-Гливице порт, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Гливице порт. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати.

5. Експортна декларація країни відправлення № 090820240000036850 без відміток уповноваженого органу.

6. Платіжний документ про здійснення переказу SWIFT від 22.01.2024 на суму 15939,0 дол.США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема:

-У графі 70 переказу мститься посилання лише на реквізити контракту;

-Не містять обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/ електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).

Зазначає, що з урахуванням наведеного слідує, що у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд", зареєстровано як юридичну особу з основним видом економічної діяльності "46.90 Неспеціалізована оптова торгівля".

На виконання зовнішньоекономічного контракту № PF/DKF001 від 03.03.2023, укладеного між компанією "DALIAN KAIFULONG FOODS CO., LTD" (Китай) та ТОВ "Перемога Фуд" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) № KFL2024IE03 від 15.01.2024, позивачем на митну територію України ввезено товари.

13 травня 2024 року уповноваженою особою позивача, було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 24UA403030005920U4, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товари:

- Товар №1 "Консервовані гриби мариновані з доданням оцту чи оцтової кислоти в скляних банках: - Опеньки мариновані делікатесні відбірні (Nameko) в скляних банках 12х580мл, об`єм банки 580мл (500 г нетто) по 12 банок в упаковці -2068 упаковок. Чиста вага нетто: 12408 кг. Торгівельна марка: DREAM VALLEY Виробник: DALIAN KAIFULONG FOODS CO, LTD Країна виробництва: CN";

- Товар №2 "Консервовані гриби без додання оцту чи оцтової кислоти в скляних банках: - Опеньки натуральні відбірні без оцту (Nameko) в скляних банках 12х580 мл, об`єм банки 580 мл (500 г нетто) по 12 банок в упаковці - 2 упаковки. Чиста вага нетто: 12кг. Торгівельна марка: DREAM VALLEY Виробник: DALIAN KAIFULONG FOODS CO, LTD Країна виробництва: CN".

Як слідує з матеріалів судової справи та з інформації, що міститься в графі 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення подано наступні документи:

сертифікат якості №KFLEU-2401 від 15.01.2024;

пакувальний лист № KFLEU-2401 від 15.01.2024;

рахунок-проформа (Proforma invoice) №KFLEU-2401 від 02.01.2024;

рахунок-фактура (інвойс) № KFL2024IE03 від 15.01.2024;

коносамент № HLCUDL22401AQET3 від 28.01.2024;

накладна УМВС № 31506904 від 06.05.2024;

автотранспортна накладна №364 від 11.05.2024;

сертифікат про походження товару № С217169121870003 від 04.02.2024;

банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 22.01.2024;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2146516869 від 12.04.2024;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2146516870 від 12.04.2024;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №24/05/30/0/0173 від 07.05.2024;

прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 05.01.2024;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/DKF001 від 03.03.2023;

договір про надання послуг митного брокера № 102/01 від 05.01.2022;

договір (контракт) про перевезення № 1018 від 01.01.2024;

договір (контракт) про перевезення № 12/08 від 12.08.2022;

заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 15.01.2024;

інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11425228;

інші некласифіковані документи - етикетка №б/н від 03.08.2023;

інші некласифіковані документи - Лист №42/05 щодо транспортних витрат від 13.05.2024;

інші некласифіковані документи - Серт. санітар №224N09030002660001 від 19.01.2024;

інші некласифіковані документи - Сертифікат здоров`я №224N09030002660002 від 19.01.2024;

копія митної декларації країни відправлення №090820240000036850 від 26.01.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015№ 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю:

"105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів";

"106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів";

"117-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів спеціалізованим підрозділом митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості";

"203-1 Проведення повного митного огляду - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації";

"911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:

"Індикатор ризику: Індикатор ризику: 4.2.3. - загальна сума контракту не визначена. Індикатор ризику: 3.2.2. - наявні факти перевантаження. Індикатор ризику: 3.3.3. - відсутня інформація про склад сумуші.".

Митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:

"Початок консультації з митним органом:

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:

-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

-транспортні (перевізні) документи;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта окрім наданих до ЕМД документів, додатково було надано:

інші некласифіковані документи - Заява №21/05 від 14.05.2024;

банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг № 368 від 17.04.2024;

банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг № 367 від 17.04.2024.

Також листом від 14.05.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що надати інші додаткові документи, крім наданих до ЕМД, немає можливості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2024/000033/2 від 15.05.2024, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

-якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

-транспортні(перевізні) документи;

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне:

Встановлено, що оцінюваний товар поставляється на підставі зовнішньоекономічного договору від 03.03.2023 № PF/DKF001.

Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, належать, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено), транспортні (перевізні) документи, якщо з умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ( частина друга статті 53 МКУ).

Поставка даного товару здійснюється на умовах поставки FOB, згідно правил Інкотермс 2020 (п.6.3 ).

Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FOB (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до частини 10 ст. 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підляже сплаті, зокрема:- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;- витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої ст.53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавці договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містять реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомо, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка.

Однак, рахунки від 12.04.2024 № 2146516869, 2146516870 та від 07.05.2024 №24/05/30/0/0173 не містить жодної інформації щодо згаданих складових. Також не містять інформації щодо складових зазначених в листі Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" від 13.05.2024 №42/05. Оскільки, в листі вказано вартість погрузочно-розвантажувальних робіт в сумі в порту складає 8219,51 грн, а згідно рахунку від 12.04.2024 2146516870 це сума за міжнародне перевезення вантажобагажу морським транспортом. Відповідно до залізничної накладної від 06.05.2024 №31506904 здійснювалось перевантаження вантажу, однак в рахунку від 07.05.2024 №24/05/30/0/0173 не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової, лише вказано суму послуг за внутрішні наземні перевезення.

Не підтверджено частину транспортного маршруту Gdynia-Гливице порт, оскільки завантаження згідно з залізничною накладною здійснено у Гливице порт. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати.

Експортна декларація країни відправлення № 090820240000036850 без відміток уповноваженого органу.

Платіжний документ про здійснення переказу SWIFT від 22.01.2024 на суму 15939,0 дол.США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема:

-У графі 70 переказу мститься посилання лише на реквізити контракту;

-Не містять обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/ електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).

Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей, які впливають на заявлений рівень митної вартості товару та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості:

товару №1 згідно митного оформлення, яке вже здійснено згідно з ЕМД від 19.04.2024 № 24UA209230035266U4 на рівні 1,684 дол. США кг. (Товар - Гриби, консервовані з доданням оцту: Печериці ТМ Домашні продукти -STERILIZED CHAMPIGNON WHOLE IN ACETIC ACID IN BAG 3800GX4. Торгівельна марка: Домашні продукти. Виробник: ZHANGZHOU EXCELLENT IMPORTEXPORT CO LTD., ЦТР.Країна виробництва: CN., умови поставки - FOB Qingdao). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Товару №2 згідно митного оформлення, яке вже здійснено за МД від 07.07.2023 №UA403030/2023/17105 на рівні 1,60 дол. США/кг (товар - Консервовані гриби без додання оцту чи оцтової кислоти в скляних банках: - опеньки (Nameko), вагою нетто 500г(580мл), маса основного продукту 320г, 2050 упаковок по 12 скляних банок в упаковці. Термін придатності 08.02.2026.Чиста вага нетто складає: 12300,00кг.Країна виробництва: Китай. Торговельна марка: "Долина желаний". Виробник: ANSHAN DONGDA FOOD CO., LTD.; умови поставки - FOB).

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.".

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення рахунок-фактура (інвойс) № KFL2024IE03 від 15.01.2024 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № PF/DKF001 від 03.03.2023.

Також, митному органу представлено: сертифікат якості №KFLEU-2401 від 15.01.2024; пакувальний лист № KFLEU-2401 від 15.01.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №KFLEU-2401 від 02.01.2024; рахунок-фактура (інвойс) № KFL2024IE03 від 15.01.2024; коносамент № HLCUDL22401AQET3 від 28.01.2024; накладна УМВС № 31506904 від 06.05.2024; автотранспортна накладна №364 від 11.05.2024; сертифікат про походження товару № С217169121870003 від 04.02.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару №б/н від 22.01.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2146516869 від 12.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2146516870 від 12.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №24/05/30/0/0173 від 07.05.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 05.01.2024; договір про надання послуг митного брокера № 102/01 від 05.01.2022; договір (контракт) про перевезення № 1018 від 01.01.2024; договір (контракт) про перевезення № 12/08 від 12.08.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 15.01.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11425228; інші некласифіковані документи - етикетка №б/н від 03.08.2023; інші некласифіковані документи - Лист №42/05 щодо транспортних витрат від 13.05.2024; інші некласифіковані документи - Серт. санітар №224N09030002660001 від 19.01.2024; інші некласифіковані документи - Сертифікат здоров`я №224N09030002660002 від 19.01.2024; копія митної декларації країни відправлення №090820240000036850 від 26.01.2024.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно інвойсу №KFL2024IE03 від 15.01.2024 передбачено умови оплати 100% передплату за товар, тобто на день митного оформлення імпортованого товару, останній було оплачено в повному обсязі та надано контролюючому органу підтвердження такої оплати (свіфт віл 22.01.2024 на суму 15939,00 дол.США). У вказаному свіфті чітко визначено, що позивач здійснив оплату одночасно по 3 (трьом) проформам, які було надано як підтвердження: проформа № KFLEU-2309 від 28.07.2023, проформа №KFLEU-2313 від 30.11.2023, проформа № KFLEU-2401 від 02.01.2024.

Також, у вказаному свіфті чітко визначено: контракт №PF/DKF001 від 03.03.2023 згідно якого позивачем проведений платіж у сумі 15939,00 дол. США.

Щодо покликань відповідача на те, що в платіжній інструкції від 22.01.2024 у п.70 вказано лише реквізити контракту №PF/DKF001 від 03.03.2023 та відсутній підпис уповноваженої особи, суд зазначає, що загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18.

Безпідставними на думку суду є доводи митного органу, що декларантом не подано транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Суд зазначає, що вартість наданих транспортно-експедиційних послуг підтверджено позивачем в повному обсязі, ним були надані підтверджуючі документи, які не містять жодних розбіжностей чи неточностей.

Так, контролюючому органу було подано Договір про надання послуг №1018 від 01.01.2024 на здійснення міжнародного морського контейнерного перевезення вантажів, рахунки, що підтверджують вартість перевезення вантажу №2146516869, №2146516870 від 12.04.2024, накладна СМГС №31506904 від 06.05.2024, довідку №42/05 від 13.05.2024.

Згідно вищевказаних рахунків зазначено вартість: морського перевезення (фрахт) - 123487,65 грн, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в порту - 8219,51 грн.

Вказані суми було оплачено позивачем в повному обсязі та надано платіжні інструкції №367 та №368 від 17.04.2024.

Так як, доставка контейнера в Україну здійснювалась колією, то залізничним перевізником від порту Гдиня до станції Мостиська Драй Порт була Інтермодальна компанія РСС Intermodal S.A., яка виставила рахунок №24/04/30/0/0173 від 08.05.2024 на суму 1020,00 дол. США (оформлення контейнеру в порту, оформлення, перетин кордону на станції КПП Медика-УЗ Мостиська II).

Згідно пункту 1 параграфу 6 Угоди про співробітництво №12/08 від 12.08.2022 позивач (Замовник по договору) зобов`язується сплатити належні суми за надання послуг протягом 7 (семи) календарних днів, з дати виставлення рахунку. Тобто, на день митного оформлення цей рахунок ще не було оплачено, що не суперечить домовленостям сторін.

Поряд з цим, суд зауважує, що факт оплати транспортних послуг жодним чином не впливає на їх вартість.

З огляду на це суд зазначає, що надані декларантом позивача докази витрат на транспортне перевезення імпортованого товару є допустимими і достатніми доказами на підтвердження відповідних витрат на перевезення товарів, які включені до митної вартості товару.

Безпідставними є також доводи відповідача, щодо непідтвердження частини транспортного маршруту Гданськ-Гливице порт, а також що згідно залізничної накладної (СМГС) від 06.05.2024 №31506904 здійснювалось перевантаження вантажу, однак у рахунку №24/05/30/0/0173 від 07.05.2024 не зазначено жодної інформації щодо згаданої складової.

Параграфом 4 Угоди про співробітництво №12/08 від 12.08.2022 визначено, основні обов`язки перевізника:

-організація інтермодальних перевезень контейнерів (завантажених і порожніх);

-митне оформлення товару, оформлення ТІ або інших митних документів;

-інших послуг, узгоджених сторонами.

А тому, повторне розшифрування (конкретизація) наданих послуг у платіжному документі № №24/05/30/0/0173 від 07.05.2024 не є доцільною і не може бути підставою для коригування заявленої митної вартості імпортованого товару.

Стосовно підстави коригування митної вартості товару, що подана до митного оформлення експортна декларація країни відправлення №090820240000036850 не містить відміток уповноваженого органу, суд зазначає наступне.

Відповідно до стандартного правила 3.11 розділу 3 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.201 1)зміст декларації на товари визначається митною службою. Письмова форма декларації на товари повинна відповідати типовій формі ООН.

Як вбачається із вищевказаного, пред`явлена до митного оформлення експортна декларація країни відправлення №090820240000036856 була оформлена в країні експорту згідно встановленого зразка з усіма обов`язковими реквізитами та пройшла всі перевірки.

Отже, декларант Позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу, Відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №815/2162/17 зазначено про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначив про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000033/2 від 15.05.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №507 від 14.06.2024.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача понесених витрати пов`язаних з перекладом документів у розмірі 2810,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу надав платіжну інструкцію №506 від 14.06.2024, згідно якої вартість виконаних робіт за переклад документації згідно рахунку №69 від 07.06.2024 становить 2810,00 грн, які підлягають стягненню в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн слід відмовити, оскільки представником не подано жодних доказів понесення таких витрат, а також, до закінчення розгляду справи не заявлено (у позові чи окремою заявою), що такі докази буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Так, відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Також слід зазначити, що обґрунтовуючи необхідність їх стягнення представник позивача у позові посилається на положення ст.ст.325, 338 ММК України та Постанову КГС ВС від 03.09.2019 у справі №910/11153/17, які не регулюють порядок стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000033/2 від 15.05.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та 2810 (дві тисячі вісімсот десять) грн 00 коп. витрат за послуги перекладача.

Відмовити у стягненні на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 10 січня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" (місцезнаходження: вул. Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11, м. Київ, 01054, код ЄДРПОУ 44860440);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.