Рішення

від 09.01.2025 по справі 560/9794/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/9794/24

РІШЕННЯ

іменем України

09 січня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" звернулося в суд з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 30.05.2024 UA400000/2024/000137/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.05.2024 № UA400040/2024/000389.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації 23UA400040015678U8 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митний орган відмовив у митному оформленні товару та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.05.2024 № UA400040/2024/000389 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 30.05.2024 UA400000/2024/000137/2 в сторону збільшення за резервним методом. Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості відповідач обґрунтовує наявністю розбіжностей, що впливають на правильність визначення митної вартості товарів в частині включення складових митної вартості. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Просить позов задовольнити.

Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що митна вартість у розмірі 5145293,38 грн заявлена за першим (основним) методом визначення митної вартості та задекларована шляхом додавання до фактурної вартості лише витрат на транспортування у розмірі 126745,00 грн. Стверджує, що заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально відповідно до частини 9 статті 58 МК України. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 29.05.2024 24UA400040015678U8 у митного органу виникли сумніви щодо дійсної вартості та у правильності визначення митної вартості товару товару №1 "Напівавтоматичні промислові швейні машини, нові", оскільки заявлений рівень митної вартості 5,39 дол. США/кг був значно нижчий, ніж рівень митної вартості подібних товарів того ж виробника та торгівельної марки 6,21 дол. США/кг. В результаті опрацювання документів виявлені розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, а саме: заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному на пакуванні виробу; особа, яка зазначена в CMR відправником товару не відповідає продавцю товару; особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення; до митного оформлення не заявлено експедиційну винагороду, яка визначена у рахунку на перевезення; проформа не містить відміток покупця, як передбачено це формою документа; умови оплати зазначені у поданих до митного оформлення контракті, інвойсі та проформі не відповідають фактично здійсненим умовам оплати; подана до митного оформлення платіжна інструкція не містить відміток передбачених формою документу; до митного оформлення не надані передбачені зовнішньоекономічним контрактом коносамент, копію декларації країни відправлення та передбачену договором і рахунком на перевезення заявку; подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки; витрат на страхування цих товарів, комісійної та брокерської винагороди, вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складових митної вартості оцінюваних товарів. Зазначає, що процедура консультацій щодо обставин, чому заявлена митна вартість товару не визнана митним органом проведена під час митного оформлення. Оскільки декларант не усунув вищезазначені розбіжності додатково наданими документами, не підтверив включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, відповідачем прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 30.05.2024 UA400000/2024/000137/2. Підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, слугувала відсутність окремих документів та наявність розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, які не було спростовано декларантом, а також відсутність інформації про включення окремих складових до митної вартості товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваного в цій справі рішення про коригування митної вартості товарів. Вважає правомірними рішення про коригування митної вартості від 30.05.2024 UA400000/2024/000137/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA400040/2024/000389.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначає, що позивачем було подано під час митного оформлення усі документи, які вимагаються Митним кодексом України, під час проведення консультацій було додано додаткові наявні в позивача документи на вимогу митного органу. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач відхилив аргументи позивача та вказав, що оскаржуване рішення від 30.05.2024 UA400000/2024/000137/2 про коригування митної вартості товарів є правомірним.

Ухвалою від 07.01.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання представника Хмельницької митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює діяльність з оптової торгівлі швейними машинами.

05.02.2024 між позивачем (покупець) та компанією "Jack Technology Co.,LTD." (продавець) укладений контракт-імпорт №SV03-2024, згідно з яким продавець зобов`язується поставити позивачу за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця, товар згідно з інвойсами на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною цього контракту (пункт 1.1. Контракту).

Відповідно до пункту 2.1 контракту вартість товару визначається в доларах США та вказується у інвойсах для кожної поставки.

Загальна вартість товару, який буде поставлено за цим Контрактом, становить 126745,00 доларів США (пункт 2.3. Контракту). Поставка здійснюється на умовах CPT Baranowo (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в інвойсі (пункт 3.2. Контракту)

На виконання Контракту здійснена поставка товару, а саме: автоматичні промислові швейні машини "BRUCE" різної комплектації в асортименті, нові з запасними частинами та комплектуючими. Загальна вартість Товару складає 126745,00 доларів США.

Доставка товару від м. Бараново (Польща) до митного кордону України здійснювалась на замовлення та за рахунок позивача згідно з договором-доручення надання транспортно-експедиторського обслуговування від 15.05.2024 №9067 ФОП ОСОБА_1

29.05.2024 до митного оформлення подана митна декларація №24UА4000400015678U8. Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 5145293,38 грн. До складових митної вартості включена ціна товару 5119965,67 грн. (126745,00 доларів США х 40,3958 грн./1 долар США) та вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в розмірі 25327,71 грн. На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість до митної декларації додані: пакувальний лист (Packing list) б/н від 19.03.2024, рахунок-проформа (Proforma invoice) JK240205-UA-SV03 від 05.02.2024, рахунок-фактура (інвойс) (Іnvoice) від 19.03.2024 №JKYYJ24083, автомобільна накладна (CMR) від 24.05.2024, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 01.04.2024 №CCPIT3442401555136, платіжна інструкція від 28.03.2024 №5, рахунок-фактура (автотранспортні послуги) від 23.05.2024 №679, контракт-імпорт від 05.02.2024 №SV03-2024, договір-доручення надання транспортно-експедиторського обслуговування від 15.05.2024 №9067.

29.05.2024 відповідач просив надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Листом від 29.05.2024 декларант повідомив, що інших документів, що підтверджують митну вартість товару надати немає змоги.

Розглянувши подані документи, відповідач 30.05.2024 надіслав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000389 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/000137/2 в сторону збільшення за резервним методом. У рішенні відповідач зазначив, що заявлена митна вартість товару - 5,39 дол. США/кг, не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби - 6,21 дол. США/кг; заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному на пакуванні виробу; особа, яка зазначена в CMR відправником товару не відповідає продавцю товару; особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення; до митного оформлення не заявлена експедиційна винагорода, яка визначена у рахунку на перевезення; проформа не містить відміток покупця, як передбачено це формою документа; умови оплати зазначені у поданих до митного оформлення контракті, інвойсі та проформі не відповідають фактично здійсненим умовам оплати; подана до митного оформлення платіжна інструкція не містить відміток передбачених формою документу; до митного оформлення не надані передбачені зовнішньоекономічним контрактом коносамент копії декларації країни відправлення та передбачену договором і рахунком на перевезення заявку; подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки; витрат на страхування цих товарів; комісійної та брокерської винагороди; вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, як складових митної вартості оцінюваних товарів. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МК України застосований другорядний (резервний) метод, зазначений у пункті 2 частини 1 статті 57 МК України. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 22.03.2024 №UA500080/2024/003684.

Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 МК України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Таким чином, право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 30.05.2024 UA400000/2024/000137/2 відповідач зазначив, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 МК України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема, заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному на пакуванні виробу; особа, яка зазначена в CMR відправником товару не відповідає продавцю товару; особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення.

Разом з тим, відповідно до наданих позивачем документів виробником є Jack Technology Co., LTD, отримувачем - позивач, відправником є AGROBEX LOGISTYKA SP. Z О.О.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, згідно з частиною першою статті 57 МК України, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до положень статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідач стверджує що заявлений рівень митної вартості - 5,39 дол.США/кг, не відповідає мінімальному рівню митної вартості, яка міститься у ЄАІС ДПС, що становить 6,21 дол.США/кг.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено (постанови Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №260/718/19, від 27.04.2020 справі №140/804/19).

Отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять (постанова Верховного Суду від30.04.2020 по справі №820/231/16).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, зазначено посилання на митну декларацію, в порівняння з якою співставлялась вартість товару.

Разом з тим, щодо висновку митного органу про те, що особа, яка зазначена в CMR відправником товару не відповідає продавцю товару суд враховує, що у контракті продавцем зазначена компанія Jack Technology Co., LTD, а в наданій автотранспортній накладній (CMR) від 24.05.2024 відправником вказане AGROBEX LOGISTYKA SP. Z О.О.

Відповідно до статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення.

У постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/20 Верховний Суд зазначив, що умови міжнародного перевезення товарів не стосуються та напряму не впливають на ціну товару. Самі собою недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної) не можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів. Якщо оформлення вантажних накладних CMR, на які вказує митний орган як на дефект, пояснені платником і випливають із правовідносин продавця щодо зберігання та відвантаження товару, то відсутні нормативно та фактично обґрунтовані підстави для відмови у визнанні задекларованої митної вартості.

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 у графі 2 "Вантажовідправник/Експортер" зазначається, що якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) не є відправником, у графі зазначаються відомості про відправника і вчиняється запис: "Див. доп.", а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

В митній декларації від 30.05.2024 24UA400040015678U8 в графі 2 зазначено AGROBEX LOGISTYKA SP. Z О.О та в доповненні до графи 2 зазначено Jack Technology Co., LTD.

За змістом розділу 3 контракту №SV03-2024 поставки товару по кожному інвойсу має бути здійснена протягом 90 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, яка складає 50% загальної вартості, для кожного інвойсу окремо. Поставка здійснюється на умовах СРТ Baranowo (INCOTERMS 2010), якщо інше не вказано в інойсі. Датою поставки вважається момент передачі товару покупцю, з відповідною відміткою в інвойсі та коносаменті. Отже, у контракті №SV03-2024 відсутня відмітка щодо здійснення доставки третіми особами на замовлення продавця.

Водночас, ні під час проведення консультацій з декларантом, ні у матеріалах справи позивач не обґрунтував обставини щодо зазначення відправником AGROBEX LOGISTYKA SP. Z О.О. Посилання представника позивача, що товар відправлявся третьою особою на замовлення продавця - Jack Technology Co., LTD суд не бере до уваги, оскільки не надане документальне підтвердження вказаному. Відтак, у митного органу правомірно виник сумнів щодо дійсної вартості товару.

Твердження відповідача про те, що заявлений до митного оформлення виробник товару не відповідає виробнику зазначеному на пакуванні виробу та особі, яка здійснює перевезення суд вважає обгрунтованим, оскільки у митній декларації 24UA400040015798U4 у графі вантажовідправник/експортер зазначено AGROBEX LOGISTYKA SP. Z О.О.

Вирішуючи питання щодо особи, яка надає інформацію про вартість перевезення, що не відповідає особі, що здійснює перевезення суд враховує, що відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

У зв`язку з тим, що доставку товару здійснював фактичний перевізник LLC BIGUN-TRANS, що підтверджується автомобільною накладною (CMR) від 24.05.2024, а ФОП ОСОБА_1 надавав експедиторські послуги, то відповідно до Закону України "Про транспортно експедиторську діяльність" митний орган обґрунтовано дійшов висновку, що витрати на перевезення під час митного контролю та оформлення не були підтверджені належним чином.

Посилання представника позивача на пункт 2.1.1. договору від 15.05.2024 № 9067, що експедитор має право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими, митно-брокерськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим договором суд не бере до уваги, адже для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за договором №9067 ФОП ОСОБА_1 має право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару позивача. Однак вказане має бути підтверджене належними доказами, що позивач не здійснив.

Разом з тим, складовою митної вартості є витрати на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України, а експедиційні послуги виділені окремо та віднесені до послуг на території України (вказане підтверджується рахунком на оплату від 23.05.2024 №679). Тому, включення до митної вартості товарів плати за транспортно-експедиційні послуги суперечить пункту 5 частини 10 статті 58 МК України.

Умовами контракту SV15-2023 передбачено, що продавець має надати покупцю (позивачу) наступні документи (оригінали) для кожної поставки: контракт (3 примірника); коносамент (1 примірник); інвойс (з примірника); пакувальний лист (3 примірника); сертифікат походження (1 примірник); копію експортної декларації продавця (пункт 8.4). Крім того, пункт 2.4.2 договору №967 визначає, що позивач зобов`язаний надати експедитору заяву на надання транспортно-експедиторських послуг. Проте вказані документи не надані позивачем до митного оформлення і під час листування з брокером.

Посилання відповідача на відсутність у платіжній інструкції відміток передбачених формою документу суд вважає необґрунтованими, адже платіжна інструкція від 28.03.2024 №5 містить відмітку, що підписи звірені.

Стосовно числових значень витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки, суд враховує, що поставка здійснювалась на умовах CPT Baranowo (Інкотермс 2010). Термін CPT означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Тобто, покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Відтак, вказані умови поставки не містять зобов`язань покупця укласти договір перевезення.

Крім того, відповідно до умов CPT Baranowo (Інкотермс 2010) у продавця та покупця відсутні зобов`язання, щодо укладення договору страхування. Позивач отримує товар згідно з контрактом, який надавався для митного оформлення та не є посередницьким договором, а тому, не може передбачати брокерську (комісійну) винагороду посередника. Продавцем товару виступає компанія Jack Technology Co., LTD, яка є продавцем товару згідно з контрактом та яка зазначена в розшифруванні до графи 2 митної декларації.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" під кодом 4100 зазначається, що зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

Отже, вказане кодування зазначається саме тоді, коли застосовується договір купівлі-продажу товарів та немає місця застосування посередницьких договорів комісії чи брокерського договору.

В свою чергу відповідач довів обставини, які викликають сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару.

Враховуючи розбіжності в документах, поданих декларантом, відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, суд зазначає про обґрунтовані сумніви митниці щодо відомостей стосовно ціни, що фактично сплачена за товар.

Документи, подані позивачем не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, містили розбіжності, а також відсутні докази відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Суд зазначає, що митний орган з дотриманням вимог статті 58 МК України здійснив визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу, а оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів прийняте правомірно.

Враховуючи викладене, відповідач правомірно визначив митну вартість імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано з врахуванням поданих документів доданих до митної декларації. Отже, оскаржене рішення є правомірним та таким, що прийняте на підставі норм МК України з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а тому, позовні вимоги не належать до задоволення.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (вул. Малевича Казимира, 86Г, оф. 1,м. Київ,03150 , код ЄДРПОУ - 35860885) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук