Постанова

від 10.01.2025 по справі 440/13061/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: М.В. Довгопол

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 р. Справа № 440/13061/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазоіл" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024, по справі № 440/13061/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазоіл"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗОІЛ" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №11631872/43889159 від 14.08.2024 року, №11631874/43889159 від 14.08.2024; №11631870/43889159 від 14.08.2024 року; №11631873/43889159 від 14.08.2024 року; №11631871/43889159 від 14.08.2024 року; №11661432/43889159 від 20.08.2024 року; №11661433/43889159 від 20.08.2024 року; №11661434/43889159 від 20.08.2024 року; №11661435/43889159 від 20.08.2024 року; №11661436/43889159 від 20.08.2024 року; №11661437/43889159 від 20.08.2024 року; №11661438/43889159 від 20.08.2024 року; №11661439/43889159 від 20.08.2024 року; №11661440/43889159 від 20.08.2024 року; №11661441/43889159 від 20.08.2024 року; №11661442/43889159 від 20.08.2024 року; №11625060/43889159 від 13.08.2024 року; №11625061/43889159 від 13.08.2024 року; №11625061/43889159 від 13.08.2024 року; №11625062/43889159 від 13.08.2024 року; №11625063/43889159 від 13.08.2024 року; №11625064/43889159 від 13.08.2024 року; №11625065/43889159 від 13.08.2024 року; №11625066/43889159 від 13.08.2024 року; №11625067/43889159 від 13.08.2024 року; №11661429/43889159 від 20.08.2024 року; №11661428/43889159 від 20.08.2024 року; №11661427/43889159 від 20.08.2024 року; №11661426/43889159 від 20.08.2024 року; №11661425/43889159 від 20.08.2024 року; №11661424/43889159 від 20.08.2024 року; №11651162/43889159 від 19.08.2024 року; №11651163/43889159 від 19.08.2024 року; №11651161/43889159 від 19.08.2024 року; №11651160/43889159 від 19.08.2024 року; №11642309/43889159 від 15.08.2024 року; №11693234/43889159 від 27.08.2024 року; №11680504/43889159 від 23.08.2024 року; №11684390/43889159 від 26.08.2024 року; №11669135/43889159 від 21.08.2024 року; №11680502/43889159 від 23.08.2024 року; №11680501/43889159 від 23.08.2024 року; №11661430/43889159 від 20.08.2024 року; №11661431/43889159 від 20.08.2024 року; №11642310/43889159 від 15.08.2024 року; №11648549/43889159 від 16.08.2024 року; №11632068/43889159 від 14.08.2024 року; №11661422/43889159 від 20.08.2024 року; №11661423/43889159 від 20.08.2024 року; №11669134/43889159 від 21.08.2024 року; №11680503/43889159 від 23.08.2024 року.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: №148 від 24.08.2023 року; №149 від 25.08.2023 року; №150 від 29.08.2023 року; №151 від 29.08.2023 року; №152 від 30.08.2023 року; №21 від 01.09.2023 року; №22 від 01.09.2023 року; №23 від 01.09.2023 року; №24 від 04.09.2023 року; №25 від 04.09.2023 року; №26 від 05.09.2023 року; №27 від 05.09.2023 року; №28 від 05.09.2023 року; №29 від 05.09.2023 року; №30 від 09.09.2023 року; №31 від 09.09.2023 року; №153 від 25.08.2023 року; №154 від 25.08.2023 року; №155 від 25.08.2023 року; №156 від 26.08.2023 року; №157 від 26.08.2023 року; №158 від 26.08.2023 року; №159 від 26.08.2023 року; №160 від 31.08.2023 року; №6 від 01.09.2023 року; №7 від 01.09.2023 року; №8 від 01.09.2023 року; №9 від 01.09.2023 року; №10 від 01.09.2023 року; №11 від 01.09.2023 року; №32 від 04.09.2023 року; №33 від 06.09.2023 року; №34 від 06.09.2023 року; №35 від 06.09.2023 року; №167 від 31.08.2023 року; №20 від 04.09.2023 року; №17 від 08.09.2023 року; №1 від 20.09.2023 року; №5 від 20.09.2023 року; №16 від 08.09.2023 року; №3 від 01.09.2023 року; №4 від 06.09.2023 року; №15 від 04.09.2023 року; №13 від 01.09.2023 року; №12 від 01.09.2023 року; №146 від 25.08.2023 року; №161 від 26.08.2023 року; №147 від 24.08.2023 року; №18 від 01.09.2023 року; №19 від 07.09.2023 року; №5 від 12.09.2023 року; №14 від 02.09.2023 року, виписані та подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗОІЛ".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року позовну заяву ТОВ «НАФТОГАЗОІЛ» повернуто позивачеві на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, через порушення правила об`єднання позовних вимог.

Приймаючи рішення суд виходив з того, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправними рішень Комісії обґрунтовуються різними обставинами та підтверджуються різними доказами, у зв`язку з чим не підлягають об`єднанню в одному позові.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що позбавлений можливості роз`єднати позовні вимоги, виділивши їх у самостійні провадження, оскільки позовні вимоги сформульовані безособово у такий спосіб, що на стадії відкриття провадження у справі не дозволяє встановити, яка чи які вимоги зобов`язального характеру позивач заявив як похідні вимоги, до якої саме основної (чи основних) позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення, а по друге: на стадії відкриття провадження неможливо встановити, які з доданих позивачем до позовної заяви документів, на думку позивача, підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в розрізі кожного окремих 50 рішень, що позивач оскаржує у позовній заяві.

Не погодившись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що

На підставі ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 3 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За приписами частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вимог частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Згідно з частиною 1, 4, 5 статті 172 КАС України в одній позовній заявіможе бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собоюпідставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.

Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

Таким чином, у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

В свою чергу, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС України).

Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту позовних вимог позивача не вбачається підстав, передбачених частинами 4 та 5 статті 172 КАС України. Вищезазначені підстави стосовно заборони об`єднання позовних вимог є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не скористався процесуальним правом, передбаченим частиною 6 статті 172 КАС України, відповідно до якого суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Твердження суду щодо не можливості роз`єднати позовні вимоги, виділивши їх у самостійні провадження на стадії відкриття провадження у справі не вказує на порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та не позбавляє суд вирішити таке питання до початку розгляду справи по суті.

Отже, суд першої інстанцій дійшов помилкового та передчасного висновку щодо порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та про наявність підстав для застосування пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазоіл" - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 440/13061/24 - скасувати.

Справу № 440/13061/24 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов