Постанова

від 10.01.2025 по справі 460/1401/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1401/24 пров. № А/857/30980/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіШинкар Т.І.,

суддівІщук Л.П., Обрізко І.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області (філія ГСЦ МВС) на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 (головуючий суддя Поліщук О.В.) ухвалену у відкритому судовому засіданні в м. Львові о 16 год. 28 хв., повний текст складено 22 жовтня 2024 року у справі № 460/1401/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області» про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В :

09.02.2024 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Рівненській області», в якому просив: визнати протиправною відмову відповідача у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які обчислюються із застосуванням розміру посадового окладу, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023; зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які обчислюються із застосуванням розміру посадового окладу, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року позов задоволено повністю.

09.10.2024 від представника Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року заяву представника Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» задоволено: замінено боржника - Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» у виконавчому провадженні № 76182757 від 08.10.2024 на Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Рівненській області.

Задовольняючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень. Суд першої інстанції вказав, що у даному випадку відбулося публічне правонаступництво (передання адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень - Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» до іншого - Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Рівненській області, який набув адміністративну компетенцію попереднього та став його правонаступником. Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність заміни сторони у виконавчому провадженні - Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» її правонаступником - Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Рівненській області.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Рівненській області подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року та в задоволенні такої відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року № 259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі - Наказ №259) визначено в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України. Скаржник вказує, що пунктом 2 Наказу № 259 уповноважено ГСЦ МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та №826/12704/18 з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС) з 01 травня 2024 року. Скаржник зазначає, що позивачем не надано жодних доказів вибуття Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» (ліквідація, реорганізація, тощо) як сторони виконавчого провадження, як і не надано доказів того, що РСЦ ГСЦ МВС є правонаступниками такої особи.

Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали судді суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року позов задоволено повністю:

визнано протиправною відмову Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які обчислюються із застосуванням розміру посадового окладу, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023;

зобов`язано Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які обчислюються із застосуванням розміру посадового окладу, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022, з 01.02.2023.

08.10.2024 постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 460/1401/24.

09.10.2024 від представника Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали судді суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

Вищенаведені висновки щодо публічного правонаступництва органів державної влади відповідають правовій позиції Верховного Суду, сформованій у постановах від 11.10.2019 у справі №812/1408/16 та від 08.12.2022 у справі № 819/3391/15.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 року №259 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (далі - Наказ №259) визначено в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2 Наказу №259 уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18 з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).

Пунктом 3 Наказу № 259 установлено, що пункт 2 цього наказу застосовується з 01.05.2024 року.

Крім того Наказом № 259 визнано таким, що втратив чинність Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 року № 129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» (із змінами).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.06.2024 року №432 внесені зміни до Наказу №259, а саме: п.2 викладено в такій редакції:

«Уповноважити Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 та судових рішень у справах №826/3858/18 та №826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладенням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС)».

Слід зазначити, що згідно з підпунктом 2 пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.02.2019 №129 «Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій», в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 16.04.2021 №291, до 01.05.2024 в Міністерстві внутрішніх справ України саме територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву були визначені уповноваженими установами на видачу довідок про розмір грошового забезпечення.

Однак наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 року №259, зі змінами, внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.06.2024 року №432, з 01.05.2024 року функції з видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій покладені на Регіональні сервісні центри ГСЦ МВС.

Таким чином адміністративні функції з видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії перейшли від Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області, що, водночас, є підставою для здійснення заміни сторони виконавчого провадження у справі № 460/1401/24 з Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Рівненській області, як правильно зазначив суд першої інстанції.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку відбулося публічне правонаступництво (передання адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень - Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Рівненській області» до іншого - Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Рівненській області, який набув адміністративну компетенцію попереднього та став його правонаступником.

Слід зазначити, що виконання судового рішення Регіональним сервісним центром Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Рівненській області як належною стороною та боржником в цих правовідносинах є реалізацією його компетенції, а тому такий не повинен ставити під сумнів акт правосуддя, який набрав законної сили.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про наявність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні у цій справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За таких обставин, з врахуванням статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 312, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №460/1401/24 про заміну сторони виконавчого провадження - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко