Ухвала

від 09.01.2025 по справі 320/61791/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 січня 2025 року м. Київ № 320/61791/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМАНТ-ПРОГРЕС"

доГоловного управління Державної податкової інспекції України в Київській області

провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІАМАНТ-ПРОГРЕС" із позовом до Головного управління Державної податкової інспекції України в Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №30111 від 19.09.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних №10 від 29.08.2022, №12, 14 від 31.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМАНТ-ПРОГРЕС" №10 від 29.08.2022, №12, 14 від 31.08.2022 датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від суддями від 24.12.2024 дану справу передано на розгляд судді Колесніковій І.С. Фактично матеріали даної адміністративної справи передано канцелярією суду 31.12.2024.

З урахуванням перебування судді у відпустці з 30.12.2024 до 08.01.2025 включно, судом розглянуто матеріали адміністративної справи у перший робочий день після відпустки.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Тобто, однією із вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Аналіз норми пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України дає підстави для висновку, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність обумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов`язального характеру повинні бути пред`явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує рішення Головного управління ДПС у Київській області, в той час як відповідачем зазначено Головне управління Державної податкової інспекції України в Київській області.

При цьому вимоги заявлено до Державної податкової служби України, проте не визначено відповідачем даного суб`єкта.

Предметом позову зазначено рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації №30111 від 19.09.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних №10 від 29.08.2022, №12, 14 від 31.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, до матеріалів справи долучено рішення №30111 від 19.09.2022 про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір» встановлено, що з 01.01.2024 за подання юридичною особою до суду позову немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн).

Абзацом 2 частини 3 статті 6 вказаного Закону передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Крім того, згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Верховний Суд в постанові від 16.12.2020 по справі №520/3902/2020 (№К/9901/28475/20) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, порядок прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості визначається Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

Отже, з наведеного вбачається, що про відповідність/невідповідність платника податків критеріями ризиковості комісією регіонального рівня приймається рішення, яке надсилається виключно в електронній формі. При цьому, рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості надсилається платнику податку у день прийняття через електронний кабінет.

Вагомим, є те, що інформація та документи стосовно виключення платників податків з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків подаються (отримуються) виключно в електронній формі.

У свою чергу, із даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 13.12.2024 тобто після спливу шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.

При цьому, заяву про поновлення строку позивачем до позовної заяви не додано.

Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, позивач в порушення вимог статті 161 КАС України не додав до матеріалів позову відповідної заяви про поновлення строку, оформленої належним чином та не додав докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМАНТ-ПРОГРЕС" залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Колеснікова І.С.