Рішення

від 03.01.2025 по справі 760/17088/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/9438/24

Справа № 760/17088/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року місто Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі судді Майстренка О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана в її інтересах адвокатом Зачепіло З.Я. (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» (надалі - відповідач) про повернення безпідставно отриманих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з позивача на користь відповідача на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. вчиненого 14.12.2021, № 25305, у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 стягнуто грошові кошти.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 760/643/24 виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. вчинений 14.12.2021, № 25305 визнаний таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладене, позивач вважає, що грошові кошти у сумі 25428,04 грн. безпідставно набуті відповідачем і в силу вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягають стягненню на користь позивача.

Згідно із Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Майстренко О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 26.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

16 серпня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача в якому останній вказав, що грошові кошти були стягнуті з позивача на користь відповідача як заборгованість у кредитних відносинах, при цьому існування заборгованості за кредитним договором позивачем не спростовано. Крім того сума, яку просить стягнути відповідач включає в себе витрати виконавчого провадження, які не надходили на рахунок відповідача і на думку останнього не можуть бути з нього стягненні.

Інші учасники судового розгляду заяв по суті до суду не надали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Так як розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, сторони у судове засідання не викликалися. Суд вважає за можливе розглянути справу за матеріалами, які містяться у справі.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. вчинено виконавчий напис від 14.12.2021 № 25305 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у сумі 47102 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецулом В.А. від 21.12.2021 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса.

Судом встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 760/643/24 виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. вчинений 14.12.2021, № 25305 визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до наданої позивачем виписки з банківської карти із заробітної плати позивача примусово стягнуто 25428,04 грн. у межах виконавчого провадження.

У відзиві відповідач визнає, що на його користь із позивача в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 стягнуто 23260,98 грн в рахунок погашення заборгованості, а інші кошти - це витрати виконавчого провадження, які на рахунок відповідача не надходили.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ч. 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів).

Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.

Зі змісту ст. 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Результат аналізу ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна (висновки Верховного Суду у постанові від 06.10.2021 у справі № 623/363/20, постанові від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20).

Відтак, правові підстави набуття відповідачем грошових коштів, що стягнені з позивача у примусовому порядку у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, на підставі виконавчого напису нотаріуса від 14.12.2021 № 25305, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали.

Суд відхиляє твердження відповідача щодо правомірності стягнення з позивача коштів як заборгованості у кредитних відносинах, право на вимогу якої перейшли до відповідача у встановлений спосіб.

Грошові кошти у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 стягненні з позивача саме на підставі виконавчого напису нотаріуса від 14.12.2021 № 25305, який наразі не підлягає виконанню як правова підстава до стягнення.

При цьому відповідач не позбавлений можливості доводити наявність підстав для стягнення з позивача кредитної заборгованості в іншому порядку.

Тому, отримані відповідачем грошові кошти підлягають стягненню на користь позивача відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Щодо суми грошових коштів, які підлягають стягненню, то суд звертає увагу, що позивач не надав доказів суми стягнення з позивача у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 (зокрема, довідки приватного виконавця про стягнення коштів та розподіл сум до стягнення). У банківській виписці, яка надана позивачем відповідні відомості також відсутні.

Водночас відповідач у відзиві визнає стягнення на його користь з позивача грошових коштів у сумі 23260,98 грн. у виконавчому провадженні, яке здійснювалось на виконання виконавчого напису нотаріуса від 14.12.2021 № 25305.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З огляду на наведене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 23260,98 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати позивача у справі в силу приписів ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволенню позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 16, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» (код ЄДРПОУ 43492595) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 23260,98 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО» (код ЄДРПОУ 43492595) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1108,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «РІАЛЬТО», код ЄДРПОУ 43492595, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124.

Суддя О.М. Майстренко