Ухвала

від 08.01.2025 по справі 904/5290/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами

08.01.2025м. ДніпроСправа № 904/5290/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляк С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Семчук Н.В.;

від відповідача-1: Чернецька О.А.;

від відповідача-2: представник не з`явився;

від третьої особи-1: представник не з`явився;

від третьої особи-2: представник не з`явився;

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-2021" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024

у справі №904/5290/23

за позовом Дніпровської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-2021"

2. Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,

про скасування декларації, припинення та скасування державної реєстрації об`єкту нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

Через систему "Електронний суд" 15.11.2024 від відповідача-1 надійшла заява від 15.11.2024 за вих. №б/н про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі №904/5290/23 за нововиявленими обставинами, у якій заявник просить прийняти та задовольнити заяву про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 по справі №904/5290/23, а також відмовити Дніпровській міській раді у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою від 15.11.2024 відкладено вирішення питання про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 по справі №904/5290/23 до повернення матеріалів справи №904/5290/23 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою від 13.12.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 08.01.2025.

06.01.2025 від позивача надійшли заперечення на подану заяву.

У судовому засіданні 08.01.2025 представник відповідача-1 надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити подану заяву. Представник позивача заперечив проти задоволення заяви, а також подав клопотання про долучення додаткових доказів.

Представники відповідача-2 та третіх осіб в судове засідання 08.01.2025 не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 233 ГПК України ухвала постановлена у нарадчій кімнаті за результатами оцінки фактичних обставин справи.

Стислий виклад позиції відповідач-1 (заявника)

ТОВ «Зевс-2021» зазначає, що Дніпровська міська рада, будучи позивачем у справі, приховала факт передачі земельної ділянки, на якій розташована спірна будівля, в оренду іншій юридичній особі - ТОВ «Уніком». Передача земельної ділянки відбулася 03 липня 2024 року, тобто до ухвалення закінчення перегляду рішення суду в апеляційному порядку (13 листопада 2024 року). Однак міська рада не повідомила суд про зміну свого статусу щодо цієї земельної ділянки.

На думку заявника, згідно з чинним законодавством лише власник або користувач земельної ділянки має право звертатися до суду з вимогами щодо нерухомого майна, розташованого на цій ділянці. Після передачі ділянки в оренду міська рада втратила статус належного позивача та на момент розгляду справи в апеляційній інстанції позивач більше не мав прав на земельну ділянку, а отже його позовні вимоги були юридично необґрунтованими.

Разом з тим, ТОВ «Зевс-2021» зазначає, що факт передачі ділянки в оренду суттєво впливає на зміст судового рішення, адже відповідач-1 мав право посилатися на це як на підставу для відмови у задоволенні позову. Документи, що підтверджують передачу земельної ділянки в оренду стали доступними відповідачу лише після завершення апеляційного розгляду. Таким чином, такі обставини є нововиявленими та не могли бути відомі заявнику раніше.

Стислий виклад позиції позивач

Дніпровська міська рада, ознайомившись зі змістом заяви, заперечує проти її задоволення та зазначає таке. У своїй заяві ТОВ «Зевс-2021» вказує, що про нововиявлені обставини дізналося випадково від орендаря, працівники якого чули про наявність відведеної земельної ділянки. За їх словами, вони отримали інформацію про те, що орендована територія буде передана в оренду іншій особі. Заявник стверджує, що отримав цю інформацію від орендарів у 20-х числах жовтня 2024 року та одразу передав її своїм юристам. При цьому ТОВ «Зевс-2021» вважає, що строки для подання заяви не пропущено.

Втім, жодних доказів на підтвердження цих тверджень, надано не було. Таким чином, Дніпровська міська рада вважає, що строк для подання заяви про перегляд рішення пропущено через недоведеність обставин.

Крім того, рішення органів місцевого самоврядування, такі як рішення Дніпровської міської ради, завчасно публікуються на офіційному сайті ради та є загальнодоступними. Таким чином, відповідач міг своєчасно ознайомитися з ними та подати їх до суду на стадії розгляду справи. Подання заяви про перегляд рішення на підставі нововиявлених обставин є спробою заявника легалізувати свої недоліки у виконанні процесуальних обов`язків.

Щодо тверджень ТОВ «Зевс-2021» про те, що Дніпровська міська рада на момент розгляду справи № 904/5290/23 вже передала земельну ділянку ТОВ «Уніком» за договором оренди, позивач зазначає, що ця інформація не має відношення до спірних правовідносин у справі. Предметом спору є самовільно зайнята земельна ділянка за адресою: м. Дніпро, ж/м Тополя-3, буд. 1В, а не інша ділянка, що передана в оренду.

Таким чином, звернення Дніпровської міської ради до суду з вимогою усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою є правомірним, оскільки відповідач використовував цю ділянку без правовстановлюючих документів, що порушує статтю 125 Земельного кодексу України та статтю 53(1) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач вважає, що ТОВ «Зевс-2021», звертаючись із заявою про перегляд рішення, намагається досягти переоцінки доказів, які через недбалість самого відповідача не були подані на етапі розгляду справи. Верховний Суд у справі № 910/13908/17 підкреслив, що перегляд рішення за нововиявленими обставинами не передбачає повторного дослідження всіх обставин, а лише врахування нових, які мають вирішальне значення.

З огляду на наведене Дніпровська міська рада заперечує проти задоволення заяви ТОВ «Зевс-2021» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Стислий виклад позиції відповідача-2 та третіх осіб

Пояснень не надали.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі № 904/5290/23 позовні вимоги задоволено частково, вирішено усунути Дніпровській міській раді (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514) перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-2021" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Троїцька, будинок 11, приміщення 8; ідентифікаційний код 44062349) знести самочинно побудовану будівлю загальною площею 51,4 кв. м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, житловий масив Тополя-3, будинок 1В; в задоволенні решти позовних вимог (про скасування декларації, припинення права та скасування державної реєстрації об`єкта нерухомого майна) відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-2021" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Троїцька, будинок 11, приміщення 8; ідентифікаційний код 44062349) на користь Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514) 2.684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 к.) судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-2021" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі №904/5290/23 залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі №904/5290/23 залишено без змін.

На примусове виконання вказаного рішення суду було видано накази від 23.12.2024.

Через систему "Електронний суд" 15.11.2024 від відповідача-1 надійшла заява від 15.11.2024 за вих. №б/н про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 по справі №904/5290/23, у якій просить прийняти та задовольнити заяву про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 по справі №904/5290/23, а також відмовити Дніпровській міській раді у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою від 15.11.2024 відкладено вирішення питання про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 по справі №904/5290/23 до повернення матеріалів справи №904/5290/23 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою від 13.12.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться 08.01.2025

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи і надані докази заявника, суд доходить висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України, які в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення у справі №904/5290/23.

Так, відповідно ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 зазначила, зокрема, таке:

« 5.2. Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, провадження № 12-158гс19, (пункти 7.4-7.5)).

5.3. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

5.4. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).

5.5. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).

5.6. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).

5.7. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії», від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2).

5.8. Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції.

5.9. Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.

5.10. Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).

5.11. Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

5.12. Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

5.13. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

5.14. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення».

Таким чином, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і зумовлює виникнення, зміну чи припинення правовідносин;

- має суттєве значення для правильного вирішення конкретної справи. Якщо б нововиявлена обставина була відома господарському суду при винесенні судового рішення, то вона обов`язково вплинула б на висновок суду;

- уже існував у момент звернення заявника до господарського суду та під час розгляду справи господарським судом, але про його існування стало відомо лише після прийняття відповідного судового рішення;

- не був і не міг бути відомим ні особі, яка заявила про це потім, ні господарському суду, який розглядав справ.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, надану судом при прийнятті судового рішення, що переглядається.

Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст. 86 ГПК України.

За відсутності принаймні однієї з цих ознак, обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі №19/5009/1481/11, від 03.04.2018 по справі №910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 зазначила також таке:

« 5.23. За змістом статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

При розгляді заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має враховувати, що відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 232 ГПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно у судах апеляційної та касаційної інстанцій відбувається перегляд судових рішень, що закінчується прийняттям постанови (частина четверта статті 232 ГПК України).

Відтак основною стадією судового розгляду, є стадія розгляду справи у суді першої інстанції, тоді як суди апеляційної та касаційної інстанцій здійснюють перегляд судового рішення суду першої інстанції, відповідно, у апеляційному чи касаційному порядку».

ТОВ «Зевс-2021» у своїй заяві зазначає, про те що Дніпровська міська рада, будучи позивачем у справі, приховала факт передачі земельної ділянки, на якій розташована спірна будівля, в оренду іншій юридичній особі - ТОВ «Уніком». Передача земельної ділянки відбулася 03 липня 2024 року.

Таким чином, вказаних обставин не існувало під час розгляду справи господарським судом, який закінчився прийняттям місцевим судом рішення у справі, а тому такі обставини не є нововиявленими.

При цьому, суд відзначає, що відповідно до ч.ч. 3 та 4 та ст. 232 ГПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується саме ухваленням рішення суду, а перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

А тому нововиявлена обставина - це юридичний факт, який уже існував під час розгляду справи саме місцевим господарським судом.

Суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі,

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається заявник не можуть бути визначені нововиявленими фактами, а переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

З урахуванням вищевикладеного, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-2021" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі №904/5290/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі №904/5290/23 слід залишити в силі.

Керуючись положеннями статей 1, 2, 4, 7, 8, 13, 14, 15, 17, 73-79, 86, 230, 234, 235, 255, 257, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-2021" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі №904/5290/23 відмовити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 у справі №904/5290/23 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її (оголошення) підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 10.01.2025.

Суддя С.А. Дупляк