Ухвала

від 10.01.2025 по справі 904/5638/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10.01.2025м. ДніпроСправа № 904/5638/24

Суддя Загинайко Т.В., щодо матеріалів

за позовом Комунального закладу освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської обл., вул. Дніпровська, буд. 574; ідентифікаційний код 23067389)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" (04109, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 74; ідентифікаційний код 23365454)

про стягнення 84 995 грн. 48 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальний заклад освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№5398/24 від 25.12.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" про стягнення 84 995 грн. 48 коп. - заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2024 позовну заяву Комунального закладу освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської обл., вул. Дніпровська, буд. 574; ідентифікаційний код 23067389) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" (04109, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 74; ідентифікаційний код 23365454) про стягнення 84 995 грн. 48 коп. - залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників процесу (з доказами направлення всім учасникам процесу);

- надати суду докази направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам процесу, відповідно до норм процесуального закону;

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (з доказами направлення всім учасникам процесу);

- навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (з доказами направлення всім учасникам процесу);

- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (з доказами направлення всім учасникам процесу);

- зазначити зміст позовних вимог відповідно до описової частини позовної заяви (з доказами направлення всім учасникам процесу).

З долученої судом до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 30.12.2024 була доставлена до електронного кабінету позивача 31.12.2024 о 09:43 год.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, останній день строку для усунення недоліків - 07.01.2025 (31.12.2024 + 7 днів).

В подальшому позивачем подано позовну заяву (вх.№934/25 від 09.01.2025), з якої вбачається, що вона є уточненою позовною заявою.

Отже, уточнена позовна заява подана позивачем з порушенням процесуального строку, встановленого судом в ухвалі від 30.12.2024.

Щодо поданих матеріалів суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як зазначалося вище, ухвалою господарського суду від 30.12.2024 позовну заяву Комунального закладу освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської обл., вул. Дніпровська, буд. 574; ідентифікаційний код 23067389) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" (04109, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 74; ідентифікаційний код 23365454) про стягнення 84 995 грн. 48 коп. - залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників процесу (з доказами направлення всім учасникам процесу);

- надати суду докази направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам процесу, відповідно до норм процесуального закону;

- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (з доказами направлення всім учасникам процесу);

- навести попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (з доказами направлення всім учасникам процесу);

- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (з доказами направлення всім учасникам процесу);

- зазначити зміст позовних вимог відповідно до описової частини позовної заяви (з доказами направлення всім учасникам процесу).

З наданої позивачем уточненої позовної заяви вбачається, що позивачем лише частково усунуто недоліки позовної заяви, зокрема, надано квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, з яких вбачається, наявність зареєстрованого Електронного кабінету у всіх учасників процесу, а також направлення копії уточненої позовної заяви з додатками іншим учасникам процесу.

При цьому суд зауважує, що позивачем в порушення вимог ухвали суду від 30.12.2024 не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у учасників процесу.

Крім того, в порушення вимог ухвали суду від 30.12.2024, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (з доказами направлення всім учасникам процесу), а також не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (з доказами направлення всім учасникам процесу).

На стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі або повернення позовної заяви після постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху з підстав, вказаних в ухвалі суду, суд вирішує єдине питання - чи були усунуті позивачем недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, суд доходить висновку про те, що позивачем не було усунуто своєчасно недоліки поданої позовної заяви.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодекс України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

При цьому, судом враховано, що уточнена позовна заява сформована позивачем в системі "Електронний суд".

Щодо наведеного у тексті уточненої позовної заяви зазначення накласти арешт на майно та рахунки відповідача в межах позовних вимог суд ПОВТОРНО вважає за необхідне зазначити таке.

Частинами 1-2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частинами 1, 2 статті 169 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Згідно з частиною 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Статтею 138 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: - найменування суду, до якого подається заява; - повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; - предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; - захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; - ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; - пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; - інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Отже, позивачем у заяві по суті - позовній заяві в порушення положень Господарського процесуального кодексу України безпідставно зазначено вимогу щодо накладення арешту на майно та рахунки відповідача, а тому вона не може бути розглянута судом.

Враховуючи викладене, суд наголошує, що в ухвалі від 30.12.2024 судом було роз`яснено позивачеві щодо того, які саме норми процесуального закону регулюють порядок подання заяви про забезпечення позову.

Проте, як вбачається, позивачем не взято до уваги роз`яснення суду.

Суд зауважує, що за змістом частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, а саме: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами ґрунтується насамперед на положеннях частини 1 статті 68 Конституції України, згідно з якою кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Крім того, важливе значення для розкриття цього принципу мають ще деякі норми прямої дії Конституції України, а саме: частина 1 статті 55 права і свободи людини і громадянина захищаються судом; частина 2 статті 55 кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; частини 3 статтею 125 юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Розкриття принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами також вимагає аналізу положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 6 "Право на справедливий суд", стаття 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту", стаття 17 "Заборона зловживання правами", стаття 35 "Умови прийнятності").

Так статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників процесу та вимоги Конвенції.

Відповідно до частини 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Отже, суд зобов`язаний виявляти зловживання сторонами своїми процесуальними правами, а також протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи.

Відповідно до частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Враховуючи викладене, позивачем безпідставно заявлено вимогу щодо накладення арешту на майно та рахунки відповідача.

Керуючись статтею 43, частиною 4 статті 174, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального закладу освіти "Спеціальна школа "Світанок" Дніпропетровської обласної ради" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської обл., вул. Дніпровська, буд. 574; ідентифікаційний код 23067389) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Інженерні-Системи" (04109, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 74; ідентифікаційний код 23365454) про стягнення 84 995 грн. 48 коп. - повернути без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 10.01.2025.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Додатки: позовна заява (вх.5398/24 від 25.12.202) з додатками, в тому числі фіскальний чек Укрпошти про сплату 3 043 грн. 00 коп).

Суддя Т.В. Загинайко