Ухвала

від 10.01.2025 по справі 904/68/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

10.01.2025 Справа № 904/68/25за позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

відповідача 2 Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спрінт», м. Кривий Ріг

третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірадок Трейд», м. Кривий Ріг

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права довірчої власності та права оренди

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Криворізької південної окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спрінт», третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірадок Трейд», в якому просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Бізнес Груп» та фізичну особу-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича усунути перешкоди територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради у праві користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:003:0052 площею 0,0105га та повернути земельну ділянку шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: торговельний павільйон продовольчих та непродовольчих товарів, площею 64,6кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Університетський, 4г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846682012110);

- скасувати державну реєстрацію права довірчої власності фізичної особи - підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича на об`єкт нерухомого майна, торговельний павільйон продовольчих та непродовольчих товарів, площею забудови 64,6кв. м та загальною площею 60,7га, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Університетський, 4г, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 1846682012110;

- скасувати державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим

номером 1211000000:02:003:0052 площею 0,0105га, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, проспект Університетський, 4г.

Разом із позовною заявою Керівника Криворізької південної окружної прокуратури подала заяву про забезпечення позову: шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Преміум Бізнес Груп» на праві довірчої власності Присяжнюку Віктору Юрійовичу, торговельний павільйон площею 64,6 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Університетський, 4г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846682012110) та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", Фізичній особі підприємцю Присяжнюку Віктору Юрійовичу та будь-яким іншим особам, у тому числі, суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна торгівельного павільйону площею 64,6 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Університетський, 4г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846682012110)

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення (аналогічний висновок міститься у п. 3.5 постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Статтею 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачу, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення або унеможливлення виконання рішення господарського суду, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам (подібний висновок міститься у п. 3.17 постанови Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Отже, забезпечення позову є вжиттям заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідача, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу (такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/19506/20).

Заяву про забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2012 у справі №32/5005/5257/2012 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Рітейл» (на даний час має назву ТОВ "Мірадок Трейд") визнано право власності на

торговельний павільйон продовольчих та непродовольчих товарів, позначений в плані

під літерою А-1, площею забудови 64,6 кв.м, розташований за адресою: м. Кривий Ріг,

Дзержинський район, пр. Горького.

На підставі вказаного рішення суду від 12.09.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Рітейл» зареєстровало право власності на вказаний торговельний павільйон за вказаною адресою.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 09.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Рітейл» продало Товариству з обмеженою відповідальністю «Спрінт» вказане нерухоме майно, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна від 09.11.2012.

Тобто, Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Рітейл» продало спірний об`єкт на підставі рішення суду яке на момент його продажу, ще не набрало законної сили, оскільки оскаржувалось в апеляційному порядку.

В подальшому постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 задоволено апеляційну скаргу прокурора та скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову, в зв`язку з чим вирішено абзаци 2 та 3

резолютивної частини рішення замінити абзацом наступного змісту: "В задоволенні

зустрічного позову про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна

відмовити."

Таким чином, скасовано правовстановлюючий документ (рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2012 у справі № 32/5005/5257/2012) на підставі якого зареєстровано право власності на нерухоме майно, а будівництво торгівельного павільйону за адресою: м. Кривий Ріг, Гагаріна, 4г, є самочинним.

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спрінт» продовжило володіти самочинно збудованим майном та вчиняти щодо нього правочини, а саме 06.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Спрінт» продано Товариству з обмеженою відповідальністю «Преміум Бізнес Груп» вказане майно, що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомого майна.

Не дивлячись на самочинний характер будівництва вказаного павільйону, під його розміщення відведено земельну ділянку.

Так, рішенням Криворізької міської ради №109 від 24.12.2015 під самочинно збудоване нерухоме майно за вказаною адресою було відведено земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:003:0052 площею 0,0105 га. На виконання вказаного рішення між міською радою та ТОВ «СПРІНТ» укладено договір оренди земельної ділянки №2016041 від 10.02.2016.

В подальшому рішенням Криворізької міської ради №4027 від 28.08.2019 внесено зміни до даного договору оренди земельної ділянки, та орендарем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Бізнес Груп».

На даний час торгівельний павільйон за адресою пр. Університетський, 4г розташований на земельній ділянці 1211000000:02:003:0052 площею 0,0105 га, яка передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Преміум Бізнес Груп» на підставі договору оренди земельної ділянки №2021177 від 23.03.2021.

Відповідно до договору про встановлення довірчої власності від 04.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Бізнес Груп», як довірчий засновник передало у довірчу власність, довірчого власника - ОСОБА_1 , торговельний павільйон продовольчих та непродовольчих товарів, площею забудови 64,6 та загальною площею 60,7 кв.м, розташований за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Університетський, 4г.

Рішення про присвоєння спірному обєкту адреси: м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, 4г в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не виявлено.

Враховуючи викладене, встановлено самочинну забудову міста та проведення державної реєстрації права власності на підставі документів, що були скасовані.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Бізнес Груп» маючи зареєстроване право власності на спірний самочинно збудований об`єкт нерухомості не обмежене в розпорядженні таким майном, відсутність арешту торгівельного комплексу, розташованого за адресою: пр-т. Університетський, 4г. В м. Кривий Ріг, реєстрація права власності на яке оскаржується прокурором, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статтею 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишилось невиконаним стосовно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатись як невід`ємна частина процесу в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 23.07.1999 у справі Іммобільяре Саффі проти Італії.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що незастосування заходу забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Преміум Бізнес Груп» на праві довірчої власності Присяжнюку Віктору Юрійовичу, торговельний павільйон площею 64,6 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846682012110) та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", Фізичній особі підприємцю Присяжнюку Віктору Юрійовичу та будь-яким іншим особам, у тому числі, суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна торгівельного павільйону площею 64,6 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Університетський, 4г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846682012110), може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиті заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті та ніяким чином не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті.

Відтак, приймаючи до уваги, що обраний позивачем захід спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав у разі задоволення позову, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви та вважає за необхідне її задовольнити.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Керівника Криворізької південної окружної прокуратури задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Преміум Бізнес Груп» (50027, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, проспект Металургів, буд. 42А; код ЄДРПОУ 39087424) та на праві довірчої власності Присяжнюку Віктору Юрійовичу, торговельний павільйон площею 64,6 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846682012110).

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" (50027, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, проспект Металургів, буд. 42А; код ЄДРПОУ 39087424), Фізичній особі підприємцю Присяжнюку Віктору Юрійовичу ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі, суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна торгівельного павільйону площею 64,6 кв.м., який розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Університетський, 4г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1846682012110).

Сторонами у виконавчому провадженні за цією ухвалою про забезпечення позову є:

Стягувач: Криворізька південна окружна прокуратура (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27; код ЄДРПОУ/умовний код: 02909938) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., пл. Молодіжна, буд. 1; ідентифікаційний код 33874388).

Боржник:

-Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" (50027, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг, проспект Металургів, буд. 42А; код ЄДРПОУ 39087424);

-Фізична особа підприємець Присяжнюк Віктор Юрійович ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили 10.01.2025 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2025 у справі № 904/68/25 про забезпечення позову до виконання становить три роки - до 11.01.2028.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.І. Ярошенко