Рішення

від 10.01.2025 по справі 904/3982/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2025м. ДніпроСправа № 904/3982/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Паркінг", Дніпропетровська область, м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та припинення права володіння

Представники:

від позивача: Семчук Н.В.;

від відповідача: Носкова Н.М.;

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Паркінг", в якій просить суд:

- усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самочинно побудованої автостоянки, що складається з: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І - споруди. Загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг»;

- припинити право володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» на об`єкт нерухомого майна, а саме автостоянку: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а.

Суд ухвалою від 11.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 02.10.2024.

Разом із позовною заявою Дніпровська міська рада подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг», а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів відносно автостоянки з будівлями, яка розташована за адресою: м.Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, (об`єкт нерухомості за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 674743012101);

- заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку, інші дії передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі щодо автостоянки з будівлями, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а (об`єкт нерухомості за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 674743012101), який належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг».

Суд ухвалою від 11.09.2024 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задовольнив. Заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг», а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів відносно автостоянки з будівлями, яка розташована за адресою: м.Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674743012101). Заборонив державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку, інші дії, передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по справі №904/3982/24 щодо автостоянки з будівлями, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674743012101) та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг».

В підготовче засідання 02.10.2024 з`явились представники позивача та відповідача. 02.10.2024 відповідач подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Суд ухвалою від 02.10.2024 відклав підготовче засідання на 28.10.2024.

18.10.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач з 24.11.2023 є власником нерухомого майна (А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І споруди, загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674743012101 на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2023, укладеного з ТОВ «Паркінг-Трейд», посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., реєстровий номер 2975. До 02.10.2024 відповідач не був обізнаний про справу №200/7824/15-ц, в тому числі про заочне рішення Бабушкінськиого районного суду м. Дніпропетровська та постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області. Відповідач наголошує, що з моменту набрання законної сили постанови суду Апеляційного суду Дніпропетровської області по справі № 200/7824/15-ц від 11.02.2016 позивачем, як власником земельної ділянки (в розумінні ст.23,83 Земельного кодексу України) протягом 7 років не вчинялись будь- які дії щодо витребування земельної ділянки від попередніх власників спірного нерухомого майна, що спричинило на сьогодні спір та порушення права власності добросовісного набувача нерухомого майна ТОВ «Вілс Паркінг». До того ж, в матеріалах справи наявний лист від 21.06.2024 №4/1-341 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради «Про надання інформації», з якого вбачається, що в Реєстрі будівельної діяльності міститься інформація щодо Реєстрації Повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 29.07.2021 по об`єкту будівництва «Капітальний ремонт автостоянки за адресою: вул. Макуша Салакунова, 23 А м. Дніпро», внаслідок чого відповідач приходить до обґрунтованого висновку, що позивач був обізнаний про наявність автостоянки та не заперечував проти її існування до моменту подання позовної заяви. Позивачем взагалі не було використано механізм, передбачений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В підготовче засідання 28.10.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився. 28.10.2024 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд ухвалою від 28.10.2024 відклав підготовче засідання на 11.11.2024.

11.11.2024 відповідач подав до суду письмові пояснення.

В підготовче засідання 11.11.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився.

Суд ухвалою від 11.11.2024 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 11.12.2024 включно. Відклав підготовче засідання на 11.12.2024.

В підготовче засідання 11.12.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

Суд ухвалою від 11.12.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 10.01.2025.

У судове засідання 10.01.2025 з`явились представники позивача та відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц позовні вимоги ПП «ОПО» було задоволено, зокрема, визнано за Приватним підприємством «ОПО» право власності на автостоянку, за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Мукаша Салакунова, 23а, яка складається з Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-навіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м : літ № 1-огорожі площею 868,0 кв.м: Літ. І - площею 9062,0 кв.м.

Позивач зазначає, що земельна ділянка, на якій розташовано об`єкт нерухомості за адресою: вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, у м. Дніпрі, належить територіальній громаді міста Дніпро, в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності в силу ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». У листопаді 2015 року заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.12.2015 відкрито провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі за позовом Приватного підприємства «ОПО» до ОСОБА_1 про розірвання договору та визнання права власності. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 по справі № 200/7824/15-ц апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задоволено, заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц - скасовано, у задоволенні позовних вимог ПП «ОПО» до Юрченко Юрія Анатолійовича про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна - відмовлено.

Позивач зазначає, що 08.07.2015 між ПП «ОПО» (код ЄДРПОУ 39433292) та ПП «Смерш-62» (код ЄДРПОУ 39433402) було укладено договір позики грошей, відповідно до якого розмір основного зобов`язання становив 2 000 000,00 грн, строк виконання основного зобов`язання закінчувався 08.07.2016. В забезпечення вимог за вищевказаним договором 08.07.2015 між ПП «ОПО» (код ЄДРПОУ 39433292) та ПП «Смерш-62» (код ЄДРПОУ 39433402) укладено договір іпотеки, що зареєстрований в реєстрі за № 283, який посвідчений Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., предметом іпотечного договору було нерухоме майно, а саме автостоянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , про що до Державного реєстру Іпотек було внесено запис про іпотеку за № 10335400. 04.03.2016 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Л.В. відповідно до статті 75 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та на підставі акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 01.03.2016 і протоколу проведення аукціону, складеного Правобережною товарною біржею від 01.03.2016 видано Свідоцтво № 417, яким посвідчено право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на нерухоме майно, а саме автостоянку, що складається з Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-навіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м : літ №1-огорожі площею 868,0 кв.м.: Літ.І-площею 9062,0 кв.м.в АДРЕСА_1 , на підставі рішення суду, виданого 03.06.2015 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, зареєстроване в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.07.2015 Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г.О., номер запису про право власності 10316816, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674743012101. В подальшому, 13.07.2017 приватним нотаріусом Андрєєвою Г.О. було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу № 652 від 13.07.2023 вказаного майна (номер відомостей про речове право 21375965). За вказаним договором купівлі-продажу ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 1/2 автостоянки за адресою : АДРЕСА_1 , що складається з : Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-иавіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м: літ№1-огорожі площею 868,0 кв.м.: Літ.І-площею 9062,0 кв.м. 13.07.2017 приватним нотаріусом Андрєєвою Г.О. було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу №655 від 13.07.2023 вказаного майна (номер відомостей про речове право 21380288). За вказаним договором купівлі-продажу ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 1/2 автостоянки за адресою : АДРЕСА_1 , що складається з : Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-навіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м: літ №1-огорожі площею 868,0 кв.м.: Літ.І-площею 9062,0 кв.м. 17.05.2023 за актом приймання - передачі ОСОБА_3 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркінг Трейд» прийняло майно, а саме автостоянку за адресою : АДРЕСА_1 . 17.05.2023 приватним нотаріусом Ричкою К.О. зареєстровано право власності (номер відомості про речове право 50384077) за ТОВ «Паркінг Трейд» на підставі зазначеного акту приймання-передачі. 24.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паркінг Трейд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» укладено договір купівлі-продажу вказаної автостоянки, що складається з : літ. А-1-будівля вартової, літ.Б,В,Г-навіси, літ.Д-вбиральня, №1,2,І-споруди. Загальна площа 10052 кв.м. Вказаний договір зареєстрований в реєстрі за № 2975 приватним нотаріусом Ричкою К.О. та відповідно зареєстровано право власності в реєстрі речових прав (номер відомості про речове право 52676798). Отже, на теперішній час, власником спірного об`єкту нерухомості є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг».

Позивач зазначає, що земельна ділянка розташована по вул. Мукаша Салакунова, 23 А на праві комунальної власності належить Дніпровській міській раді, та станом на час подання цього позову, право користування на неї відсутнє у будь-яких фізичних або юридичних осіб.

За таких обставин як зазначає позивач, оскільки документ, який би встановлював належність ПП «ОПО» на праві власності вказаного нерухомого майна - відсутній, отже і право власності у нього не виникло, а тому він не мав права розпоряджатися зазначеним нерухомим майном.

На підставі викладеного позивач просить суд:

- усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самочинно побудованої автостоянки, що складається з: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І - споруди. Загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг»;

- припинити право володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» на об`єкт нерухомого майна, а саме автостоянку: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а.

Згідно з положеннями статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно із ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 Цивільного кодексу України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Стаття 376 Цивільного кодексу України розміщена у главі 27 "Право власності на землю (земельну ділянку)", тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Відповідно до частини другої статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому формулювання положень статті 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

З огляду на викладене самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 Цивільного кодексу України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Правовий аналіз ст. 376 Цивільного кодексу України дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва:

- об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;

- відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва;

- створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки.

Документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди за Приватним підприємством «ОПО» на вказану земельну ділянку відсутні. Також відсутні будь-які документи на підтвердження надання Дніпровською міською радою дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання. Таким чином, законні правові підстави зайняття зазначеної земельної ділянки Приватним підприємством «ОПО» відсутні. Докази відведення Приватному підприємству «ОПО» спірної земельної ділянки для здійснення будівництва автостоянки в матеріалах справи також відсутні.

Таким чином, зазначена земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, не наданих у користування іншим особам, рішення уповноваженого органу на розпорядження земельною ділянкою про передачу її в оренду Приватному підприємству «ОПО» не приймалося. Протилежне відповідачем не доведено.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 по справі № 200/7824/15-ц позовні вимоги ПП «ОПО» було задоволено, зокрема, визнано за Приватним підприємством «ОПО» право власності на автостоянку, за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Мукаша Салакунова, 23а, яка складається з Літ А-1-будівля вартової площею 20,4 кв.м: літ Б-навіс площею 313,2 кв.м: Літ В-навіси площею 464,0 кв.м: Літ Г- навіс площею 348,0 кв.м : літ № 1-огорожі площею 868,0 кв.м: Літ. І - площею 9062,0 кв.м.

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. 07.07.2015 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 10316816 про право власності за Приватним підприємством «ОПО» (код 39433292) на об`єкт нерухомого майна - автостоянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674743012101), яка складається з літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: вул. Мукаша Салакунова, 23а у м. Дніпро. Підставою виникнення права власності є рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі № 200/7824/15-ц.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 скасовано заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 у справі №200/7824/15-ц в частині визнання права власності на об`єкти нерухомого майна за Приватним підприємством «ОПО». Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.02.2016 у справі № 200/7824/15-ц мотивовано тим, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Позивачем були направлені до компетентних органів запити щодо правових підстав будівництва спірного об`єкту нерухомого майна на земельній ділянці за адресою: вул. Мукаша Салакунова, 23а у м. Дніпро.

Листом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради № 4/11-341 від 21.06.2024 (т. 1 а.с. 59-61) повідомлено, що в Реєстрі будівельної діяльності станом на час надання відповіді міститься інформація щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 29.07.2021 по об`єкту будівництва «Капітальний ремонт автостоянки за адресою: вул. Мукаша Салакунова, 23а. Відповідно до вказаної декларації 27.07.2021 Мірошниченко Володимир Олександрович повідомив про початок виконання будівельних робіт з видом вказаних робіт «Капітальний ремонт» об`єкту будівництва будівлі загальною площею 20,4 кв.м. У вказаній декларації міститься інформація щодо відсутності документу на земельну ділянку. Документ створено в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 29.07.2021.

Листом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 4/11-438 від 05.07.2024 (т. 1 а.с. 64-65) повідомлено, що станом на 01.07.2024 за результатами пошуку земельної ділянки за адресою « АДРЕСА_1 » у Системі не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами.

Листом Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 14.06.2024 № 3/15-292 (т. 1 а.с. 62) повідомлено, що згідно даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста офіційно адреса - АДРЕСА_1 , жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній.

За інформацією Дніпровського міського бюро технічної інвентаризації № 7637 від 01.07.2024 (т. 1 а.с. 63) технічна інвентарізація на об`єкт нерухомого майна за адресою вул. Мукаша Салакунова, 23 А, КП «ДМБТІ» не проводилась.

Господарський суд зазначає, що належні докази затвердження проекту будівництва, а також прийняття спірного нерухомого майна до експлуатації в матеріалах справи відсутні.

Наведені вище обставини дають суду підстави вважати автостоянку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674743012101), яка розташована за адресою: вул. Мукаша Салакунова, 23а у м. Дніпро самочинним будівництвом.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 Цивільного кодексу України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Так, частинами 3 - 5 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 1 та 2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ч. 1 ст. 373 Цивільного кодексу України). Елементом особливої правової охорони землі є норма ч. 2 ст. 14 Конституції України про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України).

Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Формулювання положень ст. 376 Цивільного кодексу України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Тож реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст.76 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

В подальшому, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено зміни щодо власників нерухомого майна.

Так, з 24.11.2023 право власності на спірне майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг».

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. (ст.391 Цивільного кодексу України).

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем повинна бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Якщо ж на час подання позову порушення припинилися, то й відпадає підстава для пред`явлення негаторного позову. Власник має право у даному випадку вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права. Характерною ознакою такого позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Другою умовою застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими засобами.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України).

Отже, залежно від ознак самочинного будівництва особи, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат. При цьому знесення самочинного будівництва можливе добровільно особою, яка його здійснила (здійснює), а також, за наявності для цього підстав, примусово, однак лише за рішенням суду, зокрема, ухваленим за позовом відповідного органу місцевого самоврядування та у разі неможливості здійснити перебудову такого будівництва.

Відповідач користується земельною ділянкою за відсутності на це будь-яких правових підстав. За таких обставин наявність на спірній земельній ділянці автостоянки може вважатись перешкодою у користуванні/розпорядженні позивачем своїм майном.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги щодо усунення перешкод Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самочинно побудованої автостоянки, що складається з: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І споруди, загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг», обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про припинення права володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» на об`єкт нерухомого майна, а саме автостоянку: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації.

Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ). До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно (пункт 152 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності (пункт 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

З наведеного вбачається, що рішення суду про знесення/демонтажу самочинно побудованого нерухомого майна, а саме автостоянки: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а, є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ).

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що вимога про припинення права володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» на об`єкт нерухомого майна, а саме автостоянку: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д -вбиральня, № 1, 2, І - споруди, загальна площа 10052 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 674743012101, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23а є неналежним та неефективним способом захисту, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Як вказано вище, суд ухвалою від 11.09.2024 заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову задовольнив. Заборонив Товариству з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг», а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, міна, найм, виділ часток та інше) по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів відносно автостоянки з будівлями, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674743012101). Заборонив державному реєстратору вчиняти будь-які дії (в тому числі реєстрацію та перереєстрацію права власності, внесення записів про накладення арештів, заборон на відчуження, записів про іпотеку, інші дії, передбачені чинним законодавством), окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по справі №904/3982/24 щодо автостоянки з будівлями, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23 а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 674743012101) та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг».

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 7 ст. 145 Господарсько процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, відповідно до ч. 7 ст. 145 Господарсько процесуального кодексу України суд вважає за необхідне зазначити, що заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір (за позовну вимогу про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3028,00 грн; витрати по сплаті судового збору (за позовну вимогу про припинення права володіння) покладаються на позивача у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» (49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Фосфорна, буд. 8, ідентифікаційний код 45306956) усунути перешкоди Дніпровській міській раді (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код: 26510514) у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самочинно побудованої автостоянки, що складається з: літ. А-1-будівля вартової, літ. Б, В, Г- навіси, літ. Д - вбиральня, № 1, 2, І споруди, загальна площа 10052 кв.м, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Салакунова Мукаша, буд. 23а, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» (49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Фосфорна, буд. 8, ідентифікаційний код 45306956), про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вілс Паркінг» (49102, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Фосфорна, буд. 8, ідентифікаційний код 45306956) на користь Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код: 26510514) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.01.2025

Суддя І.В. Мілєва