Рішення

від 20.12.2024 по справі 910/7369/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2024Справа № 910/7369/22 (910/12853/23)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" (03186, м. Київ, вул. Антонова,5Б, офіс 701, ідентифікаційний номер 31445756)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дружба" (85334, Донецька обл., Покровський район, смт. Удачне, вул. Залізнична,53, ідентифікаційний номер 00695278)

про розірвання договору поставки та стягнення суми передплати за договором поставки

в межах справи № 910/7369/22

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Долина АПК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001"

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники сторін:

від позивача - Мухітдінов Р.Д.

від відповідача - Кравченко Н.Ф.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/7369/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001".

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дружба" про розірвання договору поставки та стягнення суми передплати за договором поставки в межах справи № 910/7369/22.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у задоволенні позовної заяви відмовлено повністю. Повернуто з державного бюджету судовий збір у розмірі 31 025,13 грн пропорційно зменшеним позовним вимогам, сплаченого ТОВ "ТАН-2001" згідно платіжної інструкції № 3073 від 14 серпня 2023 року на рахунок ОТП Банк: UА 44 300528 0000026001455006605, МФО: 300528, ТОВ "ТАН-2001" (Код ЄДРПОУ: 31445756, 03186, м. Київ, вул. Антонова, 5Б, офіс 701).

Постановою Північного апеляційного господарський суду від 18.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі №910/7369/22 (910/12853/23) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 02.10.2024 Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі №910/7369/22 (910/12853/23) скасовано. Справу № 910/7369/22 (910/12853/23) направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/7369/22 (910/12853/23) передано для розгляду судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 прийнято до свого провадження справу № 910/7369/22 (910/12853/23). Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 04.12.2024.

23.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про повернення судового збору.

23.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зміну предмету позову.

05.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.

07.11.2024 до Господарського суду міста Києванадійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 04.12.2024 оголошено перерву на 20.12.2024. Також у судовому засіданні позивач просив заишити без розгляду подану заяву про зміну предмету позову, у зв`язку з чим, судом було залишено вказану заяву без розгляду.

У судове засідання, призначене на 20.12.2024, з`явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги. Представник відповідача проти задоволення позову висловив заперечення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2022 між позивачем ТОВ «ТАН-2001» (Покупець) та відповідачем СТОВ Агрофірма "Дружба" (Постачальник) було укладено договори поставки № 355 АДК та № 356 АДК.

За умовами договору поставки № 355 АДК Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупця товар в кількості 280 тонн загальною вартістю 2 450 000,45 грн.

За умовами пункту 1.1 договору поставки № 355 АДК Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець оплатити і прийняти пшеницю 1 класу, що іменується "Товар". Товар поставляється Постачальником, завантажений у транспортний засіб, наданий Покупцем на умовах FCA (франко-перевізник) згідно Інкотермс 2010. Місце поставки (приміщення або склад), де перебуває товар Постачальника, знаходиться за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Новосергіївка.

Відповідно до пункту 4.1 договору поставки № 355 АДК, поставка товару в повному обсязі здійснюється на умовах пункту 1.1 у строк до 03.02.2022 включно.

За умовами договору поставки № 356 АДК Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця товар в кількості 1 350 тонн загальною вартістю 11 799 005,10 грн.

За умовами пункту 1.1. договору поставки № 356 АДК Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а Покупець оплатити і прийняти пшеницю 2 класу, що іменується "Товар". Товар поставляється Постачальником, завантажений у транспортний засіб, наданий Покупцем на умовах FCA (франко-перевізник) згідно Інкотермс 2010. Місце поставки (приміщення або склад), де перебуває товар Постачальника, знаходиться за адресою: Донецька область, Покровський район, с. Успенівка.

Відповідно до пункту 4.1 договору поставки № 356 АДК, поставка товару в повному обсязі здійснюється на умовах пункту 1.1 у строк до 03.02.2022 включно.

За змістом пунктів 9.2 ці договори набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (на що вказував і позивач у позовній заяві).

Водночас ліквідатор ТОВ «ТАН-2001», проаналізувавши банківські виписки, встановив, що позивач як Покупець здійснив попередню оплату в сумі 2 149 123,20 грн за договором поставки № 355 АДК та 10 350 004,50 грн за договором поставки №356АДК.

Однак, відповідач як Постачальник не поставив товар в кількості 280 тон за договором № 355 АДК та в кількості 1350 тон за договором № 356 АДК у строк до 03.02.2022.

02.06.2023 позивач надіслав на адресу відповідача претензію про повернення передплати в сумі 12 499 127,70 грн протягом трьох днів з моменту отримання цієї претензії.

У відповідь відповідач відмовив у повернені вказаної суми попередньої оплати, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом про розірвання договорів поставки та повернення попередньої оплати.

Після взаємозаліку сума попередньої оплати становить: 80 781,45 грн за договором поставки № 355 АДК від 13.01.2022 та 10 350 004,50 грн за договором поставки № 356 АДК від 13.01.2022, тобто всього 10 430 785,95 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (стаття 181 ГК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Водночас за змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 663 ЦК України врегульовано, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (абзаци перший - четвертий частини першої статті 664 ЦК України).

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина перша статті 665 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (абзац перший частини першої статті 693 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина друга статті 693 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина четверта статті 612 ЦК України).

Абзацом першим частини першої статті 613 ЦК України визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (частина друга статті 613 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом (частини перша статті 615 ЦК України).

Водночас підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України, згідно частини першої якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 ЦК України).

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 ЦК України).

Як установлено судом, позивачем (Покупцем) здійснено попередню оплату за договорами поставки на суму 12 499 127,70 грн, розмір якої після взаємозаліку становить 10 430 785,95 грн, однак відповідачем (Постачальником) Товар на вказану суму не поставлявся.

Так, пунктами 4.4 договорів сторони погодили, що Покупець зобов`язаний за власний кошт організувати перевезення Товару, а Постачальник зобов`язаний за власний кошт завантажити Товар на транспортний засіб Покупця в місці поставки.

Відповідно до п.4.5 договорів завантаження Товару здійснюється тільки при наданні Покупцем довіреності та повідомлення (що надається Постачальнику у будьякій зручний для Покупця формі, в тому числі за допомогою e-mail на електронну адресу: druzba@agrotis.com.ua, з подальшим направленням оригіналів даних документів на юридичну адресу Постачальника) із зазначенням переліку транспортних засобів, державних номерів та ПІБ водіїв, які будуть здійснювати перевезення Товару на адресу Покупця.

Натомість, Покупцем не організовано перевезення Товару, не надано транспорт для навантаження Товару, не надано довіреність на отримання товару, як-то передбачено пунктами 4.4, 4.5 договорів.

Відтак, невиконання обов`язку Постачальника щодо поставки Товару Покупцю у визначений договорами строк (до 03.02.2022) зумовлене простроченням Покупця, а не внаслідок порушення Постачальником умов договорів.

Отже, порушення договірних умов з боку Постачальника щодо передачі Товару у встановлений строк не відбулося, у зв`язку з чим норми частини другої статті 693 ЦК України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Одночасно, судом не встановлено істотного порушення Постачальником умов спірних договорів поставки, що визначено в позові як невиконання Покупцем умов спірних договорів в частині поставки товару у строк до 03.02.2022, відтак підстави для розірвання цих договорів у порядку вимог частини другої статті 651 ЦК України відсутні.

Таким чином, у задоволенні позову в частині позовних вимог про розірвання договорів поставки № 355 АДК та № 356 АДК від 13.01.2022 суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити.

Разом із цим, Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 зауважив, що ключовим для правильного вирішення цього спору у частині стягнення авансових платежів є встановлення обставин того, чи є зобов`язання з поставки товару за спірними договорами припиненими, зокрема й з урахуванням правових наслідків відкриття щодо Покупця (ТОВ «ТАН-2001») ліквідаційної процедури у справі про його банкрутство.

Постановою Господарського суду міста Києва від 29.03.2023 у справі №910/7369/22 визнано боржника ТОВ «ТАН-2001» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено його ліквідатором арбітражного керуючого Мухітдінова Р. Д.

Позов у цій справі подано ліквідатором банкрута у серпні 2023 року, тобто після відкриття ліквідаційної процедури.

Так, із моменту відкриття стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс правовідносин боржника, i норми законодавства про банкрутство у справах про банкрутство мають спеціальний характер щодо інших законодавчих актів України.

Відповідна усталена правова позиція щодо пріоритетного застосування спеціального законодавства про банкрутство у такій категорії справ викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №Б13/115-12.

Згідно з імперативними приписами частини першої статті 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, серед іншого, господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо.

Зі змісту наведеної норми та суті спірних правовідносин слідує, що внаслідок відкриття щодо Покупця ліквідаційної процедури виконання останнім договірних зобов`язань щодо прийняття Товару у власність (що вимагає продовження здійснення господарської діяльності) є неможливим, адже таке виконання (як вірно зазначено скаржником) потребуватиме, зокрема, укладання договорів з перевізником, договорів оренди складів та/або інше, що включає в себе більше ніж один технологічний цикл.

Отже, таке продовження здійснення господарської діяльності банкрутом не може тлумачитись як закінчення технологічного циклу з виготовлення продукції, а відтак суперечить вимогам абзацу другого частини першої статті 59 КУзПБ.

Частиною третьою статті 202 ГК України визначено, що до відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно статті 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Аналогічного змісту норма міститься у частині першій статті 205 ГК України, за якою господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Керуючись наведеними нормами у їх взаємозв`язку з положеннями абзацу другого частини першої статті 59 КУзПБ, суд дійшов висновку, що з дати ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом зобов`язання за договором поставки, за яким боржник як кредитор вважається таким, що прострочив, вважається припиненим, якщо виконання відповідних зобов`язань призведе до здійснення господарської діяльності понад технологічний цикл.

На відповідних обставинах наголошував Верховний Суд у постанові від 02.10.2024, прийнятій у даній справі.

Відтак, оскільки на даний час здійснення поставки та прийняття товару (зернових) є неможливим у зв`язку з завершенням боржником ТОВ «ТАН-2001» господарської діяльності із підстав визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, що є обставиною, за яку жодна з сторін не відповідає, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дружба" отриманої суми передоплати у загальному розмірі 10 430 785,95 грн. за договорами поставки №355 АДК та №356 АДК від 13.01.2022.

До того ж, у пунктах 4.10 договорів встановлено, що поставка товару пізніше строку, зазначеного в пункті 4.1 договору (03.02.2022), є можливою тільки за умови підписання додаткової угоди про продовження строку поставки товару.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази підписання сторонами додаткових угод до договорів поставки №355 АДК та №356 АДК від 13.01.2022 щодо продовження строку поставки товару після 03.02.2022.

За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку задовольнити позовні вимоги в частині стягнення передоплати у загальному розмірі 10 430 785,95 грн.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Дружба" (85334, Донецька обл., Покровський район, смт. Удачне, вул. Залізнична, 53, ідентифікаційний номер 00695278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" (03186, м. Київ, вул. Антонова, 5Б, офіс 701, ідентифікаційний номер 31445756) 10 430 785 (десять мільйонів чотириста тридцять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн. 95 коп. заборгованості та 156 461 (сто п`ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 80 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В решті вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.01.2025

Суддя Д.В. Мандичев