Рішення

від 09.01.2025 по справі 916/4416/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4416/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ( просп. Дмитра Яворницького, 24А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49044) до відповідача: Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" (вул. Дунайська, 188, м. Рені, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., 68803) про стягнення 13514,06грн.

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) звернулось до Господарського суду Одеської області до Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" про повернення коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України в розмірі 13514,06грн.

Ухвалою суду від 11.10.2024 позовну заяву залишено без руху.

21.10.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.10.2024 відкрито провадження у справі. Справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України до електронного кабінету.

Згідно сформованих довідок про доставку електронного листа, ухвала суду була доставлена до електронного кабінету відповідчів 30.10.2024.

При цьому, згідно з ч.ч. 4 та 5 ст. 6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)..

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, кі унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі..

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом до електронного кабінету, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Як зазначає позивач, на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало зведене виконавче провадження № 48501594 про стягнення заборгованості з ТОВ "Лагуна-Рені", код за ЄДРПОУ: 31180219, на користь стягувачів (держави, юридичних та фізичних осіб).

До складу вказаного зведеного виконавчого провадження входило виконавче провадження № 49139730 з примусового виконання наказу № 916/2166/15, виданого 28.08.2015 Господарським судом Одеської області, про: «Стягнення з ТОВ "Лагуна-Рені" на користь ДП "Ренійський морський торговельний порт" заборгованості з орендної плати в сумі 12151,11 грн., пеню в сумі 1362,95 грн.». Стягувач за вищевказаним виконавчим документом визначено ДП "Ренійський морський торговельний порт", адреса: м. Рені, вул. Дунайська, 188, код ЄДРПОУ: 01125809.

Під час здійснення зведеного виконавчого провадження № 48501594, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було звернуто стягнення на майно боржника: майновий комплекс - нежитлова будівля, площею 562,5 м.кв., за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б.

21.12.2016 відбулись електронні торги з реалізації лоту № 183175: майновий комплекс - нежитлова будівля, площею 562,5 м.кв., за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б.

Переможцем електронних торгів було визначено ТОВ «Скарбниця Бесарабії», що підтверджується протоколом № 221791 проведення електронних торгів від 21.12.2016. 29.12.2016 державним виконавцем було складено акт про проведені електронні торги.

Згідно наявної інформації в автоматизованій системі виконавчого провадження, по зведеному виконавчому провадженню № 48501594 надійшли кошти від реалізації майна у сумі 6 884 650,00 грн., які в подальшому, відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», розподілені наступним чином:

- стягнуті витрати виконавчого провадження на суму 30 135,20 грн.;

- стягнутий виконавчий збір на суму 192 474,05 грн.;

- стягнута заборгованість за виконавчими документами та перераховано стягувачам коштів на суму 1 925 444,47 грн., в тому числі і по виконавчому провадженню № 49139730 кошти у сумі 13514,06 грн., які були перераховані стягувачу ДП "Ренійський морський торговельний порт" згідно платіжного доручення від 23.01.2017 року за № 95;

- повернуто коштів, що залишились на депозитному рахунку після задоволення всіх вимог стягувачів за виконавчими документами, боржнику ТОВ «Лагуна-Рені» на суму 4 736 596,28 грн.

Державним виконавцем 30.06.2017 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 49139730, яке входило до складу зведеного виконавчого провадження № 48501594, у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

07.06.2017 Господарським судом Одеської області по справі № 916/24/17 позов ТОВ «Лагуна-Рені» задоволено повністю та прийнято рішення про:

- визнання недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2014;

- визнання недійсним протокол проведення електронних торгів № 221791 від 21.12.2016 складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2016;

- визнання недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2016.

На розгляді Господарського суду Одеської області перебувала позовна заява ТОВ «СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ» до ДП «Сетам», Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення 32432210,63 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 позов задоволено частково: стягнуто з Державного підприємство "СЕТАМ" (буд. № 4-б, вул. Стрілецька, м. Київ, 01001, код 39958500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" (буд. № 188б, вул. Дунайська, м. Рені, Одеська обл., 68802, код 38794386) інфляційні збитки у розмірі 77864 (сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 84 коп, 3% річних від простроченої суми у розмірі 34368 (тридцять чотири тисячі триста шістдесят вісім) грн 65 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн 50 коп; стягнуто з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" (буд. № 188б, вул. Дунайська, м. Рені, Одеська обл, 68802, код 38794386) суму, сплачену в якості розрахунку за об`єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650 (шість мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн, інфляційні збитки в розмірі 159241 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок одна) грн 95 коп, 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601 (п`ятдесят дві тисячі шістсот одна) грн 94 коп, суму прямих збитків в розмірі 480235 (чотириста вісімдесят тисяч двісті тридцять п`ять) грн74 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650 (сто тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн 94 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2021 внесено виправлення в пункт 3 резолютивної частини тексту рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 року у справі № 916/3626/20; пункт 3 вступної та резолютивної частини рішення та пункт 3 резолютивної частини повного тексту рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 року по справі № 916/3626/20 викладено в наступній редакції: « 3. Стягнути з держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529) шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" (буд. № 188б, вул. Дунайська, м. Рені, Одеська обл, 68802, код 38794386) суму, сплачену в якості розрахунку за об`єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650 (шість мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн, інфляційні збитки в розмірі 159241 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок одна) грн 95 коп, 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601 (п`ятдесят дві тисячі шістсот одна) грн 94 коп, суму прямих збитків в розмірі 480235 (чотириста вісімдесят тисяч двісті тридцять п`ять) грн74 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650 (сто тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн 94 коп.».

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 було залишено без змін.

Вимоги позивача ТОВ «Скарбниця Бессарабії» були задоволені в частині стягнення коштів з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області у розмірі 6884650,00 грн. (сплачених на електронних торгах, які були визнані судом недійсними у зв`язку з неправомірними діями державних виконавців).

03.11.2021 Господарським судом Одеської області були видані накази на примусове виконання вищевказаного рішення суду, і зокрема наказ, яким стягнуто з держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529) шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" (буд. № 188б, вул. Дунайська, м. Рені, Одеська обл, 68802, код 38794386) суму, сплачену в якості розрахунку за об`єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650 (шість мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн, інфляційні збитки в розмірі 159241 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок одна) грн 95 коп, 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601 (п`ятдесят дві тисячі шістсот одна) грн 94 коп, суму прямих збитків в розмірі 480235 (чотириста вісімдесят тисяч двісті тридцять п`ять) грн 74 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650 (сто тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн 94 коп.

В цей же час, у вищевказаному наказі суд вказав, що боржником за цим наказом є Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 43315529).

Постановою Верховного Суду від 02.06.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 були залишені без змін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області № 916/3626/20 від 08.04.2024 було виправлено описку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 у справі № 916/3626/20 про стягнення з держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529) шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" (буд. № 188б, вул. Дунайська, м. Рені, Одеська обл, 68802, код 38794386) суми, сплаченої в якості розрахунку за об`єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650 (шість мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн, інфляційних збитків в розмірі 159241 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч двісті сорок одна) грн 95 коп, 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601 (п`ятдесят дві тисячі шістсот одна) грн 94 коп, суми прямих збитків в розмірі 480235 (чотириста вісімдесят тисяч двісті тридцять п`ять) грн 74 коп та витрат зі сплати судового збору в розмірі 113650 (сто тринадцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн 94 коп, шляхом виправлення описки у найменуванні боржника за цим наказом, а саме замість: «Боржником за цим наказом є: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 43315529)» вказати: «Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529)».

В подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області № 916/3626/20 від 26.08.2024 внесені виправлення до пункту 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 08.04.2024 по справі № 916/3626/20 замінивши помилково вказане «Боржником за цим наказом є: Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529)» на вірне: «Боржником за цим наказом є: Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529)» та виправлено описку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 у справі № 916/3626/20.

Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відділ) на адресу стягувача надіслана вимога від 05.06.2024 за вих. № 18776/03.1 щодо повернення на рахунок відділу у місячний строк коштів, а саме: - 13514,06 грн., які були перераховані згідно платіжного доручення від 23.01.2017 року за № 95.

Позивач вказує, що вказаний лист від 05.06.2024 за вих. № 18776/03.1 надісланий ДП "Ренійський морський торговельний порт" рекомендованим поштовим відправленням за трек-номером 0600929552927 та від ДП "Ренійський морський торговельний порт" на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) жодної відповіді на лист від 05.06.2024 за вих. № 18776/03.1 не було надано.

Позивач стверджує, що станом на теперішній час відповідні грошові кошти на рахунок відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надходили.

Враховуючи вищевикладене, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса) звернулось до Господарського суду Одеської області до Державне підприємство "Ренійський морський торговельний порт" про повернення коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України в розмірі 13514,06грн. та судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

За письмовою заявою стягувача - фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).

Органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

Стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).

У разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, такі суми зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум.

Отже, всі кошти, які надходять на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби в подальшому перераховуються державним виконавцем на користь отримувачів коштів, у порядку, визначеному чинним законодавством, зокрема Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Судове рішення, яким визнані недійсними торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Лагуна-Рені», яке набрало законної сили, є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового рішення правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.

Отже, встановивши, що правові підстави набуття ДП "Ренійський морський торговельний порт" грошових коштів на суму 13514,06 грн., перерахованих відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) згідно статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» як кошти для задоволення вимог стягувача, які в свою чергу були отримані від реалізації майна боржника під час здійснення зведеного виконавчого провадження № 48501594, та у подальшому електронні торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Лагуна Рені» визнані судом недійсними, відпали, у зв`язку з чим, отримані кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.

Факт визнання судом недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна боржника ТОВ «Лагуна Рені», за результатами яких було отримано кошти від реалізації та з яких кошти у сумі 13514,06 грн. перераховано стягувачу як стягнення боргу за виконавчим документом, є підставою для повернення цих коштів.

В постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/2212/18 містяться наступні висновки щодо природи кондиційних зобов`язань та умов застосування ст. 1212 ЦК України: «Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним. Аналіз норм статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі. Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна. Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17 та у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 757/42443/15-ц (провадження № 61-38890св18).»

Таким чином, суд вважає, що між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області та стягувачем ДП "Ренійський морський торговельний порт" наявні саме кондикційні зобов`язання щодо повернення грошових коштів у 13514,06 грн.

За таких обставин суд доходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними, законними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву задовольнити повністю.

2. Стягнути з ДП "Ренійський морський торговельний порт" (вул. Дунайська, 188, м. Рені, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., 68803, код ЄДРПОУ: 01125809) на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ( просп. Дмитра Яворницького, 24А, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49044, код 43315529) суму коштів в розмірі 13514,06 грн. та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028 грн.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов