Ухвала

від 10.01.2025 по справі 916/5208/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/5208/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Бакуліної С.В., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Принцевської Н.М., Діброви Г.І., Ярош А.І.,

від 12.09.2024 (повний текст складено 23.09.2024)

у справі за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Родина"

до відповідачів: 1) Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Голубенко Ольги Миколаївни;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про відміну державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка", здійснену приватним нотаріусом Голубенко О.М., від 29.06.2022р. запис №1005491110012001792.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.04.2024: у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024: рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 у справі № 916/5208/23 скасовано; позовні вимоги задоволено; відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка", здійснену приватним нотаріусом Голубенко О.М. від 29.06.2022 запис №1005491110012001792.

09.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі №916/5208/23. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та заяву про зупинення дії постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі №916/5208/23 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2024: касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі №916/5208/23 залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" запропоновано усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі шляхом реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС ; роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвалою Верховного Суду від 26.11.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі №916/5208/23 повернуто.

28.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" звернулося до Верховного Суду з заявою про приєднання до касаційної скарги Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Голубенко Ольги Миколаївни на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 916/5208/23 на підставі статті 297 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2024: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" про приєднання до касаційної скарги Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Голубенко Ольги Миколаївни на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 916/5208/23 задоволено; приєднано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" до касаційної скарги Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Голубенко Ольги Миколаївни на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 916/5208/23.

05.12.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 916/5208/23. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024: головуючий суддя - Баранець О.М., судді Бакуліна С.В., Кролевець О.А.

Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2024: касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 916/5208/23 залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху; Товариству з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" запропоновано усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі шляхом: надати суду клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку (з урахуванням змісту цієї ухвали).

Ухвала Верховного Суду від 11.12.2024 доставлена в Електронний кабінет скаржника - 16.12.2024 о 19:40.

23.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги.

У вказаній заяві скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, зазначаючи, що важка хвороба ліквідатора, як єдиної особи, яка може забезпечити реєстрацію електронного кабінету в ЄСІТС, отримання лікування у вигляді опромінення, що заборонено переривати та може призвести до летального кінця, у поєднанні із прийняттям всіх можливих мір для усунення недоліку касаційної скарги, яка була подана фактично вчасно, є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження та надає право на поновлення такого строку. Також скаржник зазначає, що одразу після закінчення променевого опромінення та реабілітації після опромінення, ліквідатор за першої ж можливості прибув на територію України та організував отримання КЕП та організував реєстрацію електронного кабінету в ЕСІТС, чим фактично усунув недоліки раніше поданої касаційної скарги.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що підстави, викладені у ньому, є неповажними.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною третьою статті 288 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Згідно з положеннями частини першої, сьомої статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Верховним Судом встановлено, що оскаржувана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду прийнята 12.09.2024, повний текст якої складений 23.09.2024. Отже, останнім днем оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024, відповідно до приписів частини четвертої статті 116 та статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 14.10.2024.

Втім, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою лише 05.12.2024, тобто із значним пропуском строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Наведені скаржником обставини в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження оскаржуваних судових рішень, які наведені у клопотанні про усунення недоліків касаційної скарги є аналогічними та фактично дублюють зміст тих підстав, які були наведені у клопотанні про поновлення строку, встановленого для подання касаційної скарги при звернення скаржника з касаційною скаргою та визнані ухвалою Верховного Суду від 11.12.2024 неповажними.

Верховний Суд наголошує, що попереднє звернення з касаційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою і в жодному разі не дають право у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Водночас внутрішньо-організаційні питання функціонування юридичної особи носять суб`єктивний характер, та залежать від волі керівника та працівників. Юридична особа повинна виважено підходити до виконання своїх функцій, у тому числі щодо дотримання вимог процесуального законодавства.

Згідно з частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини першої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і, як наслідок, про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" на постанову на Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі №916/5208/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 119, 288, 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 916/5208/23.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2024 у справі № 916/5208/23.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді C. Бакуліна

О. Кролевець