Рішення

від 06.01.2025 по справі 420/18387/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18387/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП , до відповідача, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, у якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7709/15-32-07-01 від 28.02.2024.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

Позивач стверджує, що відповідно до введеного законодавцем мораторію на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства вчинені в періоді дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (з 01 березня 2020 року по 30 червня 2023), відповідач не мав права їх застосовувати.

Також позивач вважає невірним визначенням відповідача про існування у підприємства довгострокових зобов`язань.

Застосований відповідачем розрахунок за формулою дисконтування заборгованості, на думку позивача, є протиправним, оскільки ґрунтується на нормах міжнародного стандарту фінансового обліку, в той час як позивач застосовує національне положення бухгалтерського обліку.

(б) Позиція відповідача

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень зазначав, що впродовж перевірки він встановив, що в період, який перевірявся, позивач мав довгострокові зобов`язання, які належали до дисконтування. Заборгованість позивача перед його контрагентом шляхом виписування простих векселів була визначена самим позивачем як довгострокова заборгованість. Згідно з наданими до перевірки первинними та бухгалтерськими документами відповідач серед інших порушень податкового законодавства встановив заниження позивачем податку на прибуток.

Також відповідач посилається на те, що під час перевірки позивач не надав наказ про облікову політику позивача, зокрема затверджену методику розрахунку теперішньої вартості довгострокової заборгованості, тому відповідач застосував міжнародні стандарти фінансової звітності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

03.07.2024 суд ухвалив відкрити загальне позовне провадження.

19.09.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

02.10.2024 на судовому засіданні, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, за згодою сторін суд ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом

Відповідач провів документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2017 по 30.06.2023 року. Підставою проведення перевірки став наказ Головного управління ДПС в Одеській області № 7883-п від 29.09.2023 та повідомлення № 505/КПР/15-32-07-01-13.

07.02.2024 за результатами перевірки відповідач склав акт з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2017 по 30.06.2023 року» № 3910/15-32-07- 01/41773476.

Згідно з висновками акта перевірки позивач порушив п. 44.2 ст. 44 п.п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 ПК України А саме: встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевіряється, на загальну суму 3 800 324,00 грн, у тому числі за 2019 рік на суму 655 074 та перше півріччя 2023 року на суму 3 145 250,00 грн та завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 2 000 116, грн у тому числі за 2018 рік на суму 2 000 116, 00 грн.

28.02.2024 позивач отримав податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 7709/15-32-07-01 від 28.02.2024 (далі -ППР) на суму 4 750 405,00 грн (3 800 324,00 грн, - за податковим зобов`язанням та 950 081,00 грн штрафні санкції).

Підставою для визначення грошового зобов`язанням, що повинен сплатити позивач став висновок в акті перевірки: « перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за рахунок заниження «Інших доходів по рядку 2240» на суму 17 473 610 за перше півріччя 2023 року, завищення значення 2050 «Собівартість реалізованої продукції» на суму 2 000 116 грн. за 2018 рік та завищення значення 2270 «Інші витрати» на суму 3639 300 за 2019 рік, що призвело до заниження значення 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначені у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» на загальну суму 21 112 910, 00 грн, у тому числі за 2019 рік на суму 3 639 300 та 1 півріччя 2023 року на суму 17 473 610, 00 грн та завищення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку) на суму 2 000 116 грн у тому числі за 2018 рік на суму 2 000 116,00 грн. Період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якого вчинено ці порушення : рік 2018, рік 2019, рік 2023.

З огляду на зміст акту перевірки податковий орган встановив: за період з 01.12.2017 по 30.06.2023 ТОВ «ТОРГОВІЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» задекларовано в рядку 01 декларації(й) „Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського облік у сумі 271 047 099 грн.

Перевіркою відображених у рядку 01 декларації Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку показників за період з 01.12.2017 по 30.06.2023 встановлено, що на формування цих показників мало вплив: продаж алкогольних напоїв власного виробництва (коньяк, вермут) та виноматеріалів.

Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «ТОРГОВІЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» показників у рядку 01 Декларацій „дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.12.2017 по 30.06.2023 встановлено заниження у розмірі 17 473 610 грн., у тому числі:

за півріччя 2023 року у розмірі - 17 473 610 грн.

В акті перевірки відповідач зазначає, що ТОВ «ТОРГОВІЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» мало довгострокові зобов`язання, які підлягали дисконтуванню, а саме: на підставі договору поставки від 17.08.2020 №1708/1, укладеного між ТОВ "САНІБА", код 41610922, - «Постачальник» та ТОВ «ТОРГОВІЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» - «Покупець» та відповідно до наданих до перевірки документів Постачальником було поставлено на адресу Покупця за період з 01.09.2020 по 06.10.2020 виноград та виноградні суміші в асортименті на загальну суму - 63 520 329,15 грн.

В бухгалтерському обліку дані операції з ТОВ "САНІБА" відображено наступним чином:

Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»:

Кт 511 «Довгострокові векселя, видані в національній валюті» на суму - 63 520 329,15 грн.

Дт 201 «Сировина та матеріали»:

Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму - 52 933 607,63 грн.

Дт 644 «Податковий кредит»:

Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму - 10 586 721,52 грн.

Згідно з наданими до перевірки документами, також встановлено, що ТОВ «ТОРГОВІЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» було складено наступні векселі на користь ТОВ "САНІБА", код 41610922 на загальну суму 63 520 329,00 грн:

1. № АА 2611467 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням - ТОВ "САНІБА" - 5 000 000,00 грн;

2. № АА 2611468 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням - ТОВ "САНІБА" - 5 000 000,00 грн;

3.№ АА 2611469 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням - ТОВ "САНІБА" - 5 000 000,00 грн;

4. № АА 2611470 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням- ТОВ "САНІБА"- 5 000 000,00 грн;

5. № АА 2611471 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням- ТОВ "САНІБА" - 5 000 000,00 грн;

6. № АА 2611472 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням- ТОВ "САНІБА" - 5 000 000,00 грн;

7. № АА 2611473 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням - ТОВ "САНІБА" - 5 000 000,00 грн;

8. № АА 2611474 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням - ТОВ "САНІБА" - 5 000 000,00 грн;

9. № АА 2611475 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням - ТОВ "САНІБА" - 5 000 000,00 грн;

10. № АА 2611476 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням- ТОВ "САНІБА" - 5 000 000,00 грн;

11 № АА 2611477 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням - ТОВ "САНІБА" - 5 000 000,00 грн;

12 № АА 2611478 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням - ТОВ "САНІБА" - 5 000 000,00 грн;

13 № АА 2611479 від 26.10.2020, простий, за пред`явленням- ТОВ "САНІБА" - 3 520329,00 грн.

За даними бухгалтерського обліку ТОВ «ТОРГОВІЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП»:

-по рахунку 511 «Довгострокові векселя, видані в національній валюті» станом на 30.06.2023 обліковується кредиторська заборгованість у розмірі 63 520 329,15 грн.;

-по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ "САНІБА» станом на 30.06.2023 кредиторська заборгованість відсутня.

Відповідно до поданої фінансової звітності малого підприємства, ТОВ «ТОРГОВІЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» в розділі 1 «Баланс» по рядку 1595 «Довгострокові зобов`язання, цільове фінансування та забезпечення» відображено довгострокові зобов`язання станом на 30.12.2020 року у розмірі - 63 520 300 грн., станом на 30.12.2021 року у розмірі - 63 520 300 грн., станом на 30.12.2021 року у розмірі - 63 520 300 грн.

Відповідач зазначає, що беручи до уваги, що не змінюється суть та строки зобов`язань по векселям виданим у національній валюті, ним встановлено наявність довгострокової заборгованості у розмірі 63 520 329,15 грн., яка не відображена в бухгалтерському обліку за теперішньою вартістю.

Відповідач в акті перевірки робить висновок, що кредиторська заборгованість ТОВ «ТОРГОВІЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» перед ТОВ «САНІБА», шляхом виписування простих векселів за пред`явленням була визнана платником довгостроковою заборгованістю у повній сумі.

Також, відповідач в акті перевірки зазначає, що впродовж проведення перевірки згідно з наданими до перевірки документами та регістрами бухгалтерського обліку було встановлено наступне:

відповідно до Договору надання коштів у позику , в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 24.05.2023 № 24/05, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП», код ЄДРПОУ 40153285, - «Кредитодавець» та ТОВ «ТОРГОВІЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» - «Позичальник» встановлено: п.п.1.1. Кредитодавець згідно положень цього Договору надає Позичальнику фінансовий кредит на наступних умовах:

сума кредиту - 25 000 000 грн.;

позичальник сплачує Кредитодавцю проценти за користування Кредитом у розмірі - 24%;

п.п.1.4. Орієнтовна сукупна вартість Кредиту за цим Договором становить 24 % в процентному значенні та 31 010 224,66 грн у грошовому виразі, та складається з платежів:

1.4.1. погашення основної суми Кредиту - 25 000 000 грн;

1.4.2. проценти за користування Кредитом 6 010 224,66 грн.

Враховуючи відсутність у ТОВ «ТОРГОВІЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» інших фінансових запозичень за перевіряємий період та ненадання до перевірки наказу (наказів) про облікову політику, зокрема затверджену методику розрахунку теперішньої вартості довгострокової заборгованості, для розрахунку теперішньої вартості заборгованості за векселями, зазначеними у Таблиці 1, використана ставка дисконтування у розмірі - 24 % річних.

Розрахунок дисконту (різниці між майбутньою та теперішньою вартістю грошового зобов`язання) наведено нижче:

теперішня вартість (PV=FV/(l+0,24)A2 - 46 046 719,53 грн;

майбутня вартість - 63 520 329,15 грн;

ставка Дисконтування - 24% річних;

число періодів - 2;

сума дисконту - 17 473 609,62 грн.

Для розрахунку теперішньої вартості заборгованості за векселями, податковим органом використана наступна формула:

PV=FV:(l+i)An, де

PV -теперішня вартість;

FV - майбутня вартість;

і- ставка дисконтування;

п - строк (кількість періодів).

Далі, в акті перевірки контролюючий орган робить висновок, що на порушення п.9 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) №11 «Зобов`язання», зі змінами, п.30, п.31 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) №13 «Фінансові інструменти», зі змінами, п. 44.2, ст.44 та п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, встановлено, ТОВ «ТОРГОВІЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» не включало до складу інших доходів по рядку 2240 Фінансової звітності малого підприємства та відповідно не включало до складу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку рядку 01 Декларації з податку на прибуток доходи на суму дисконту від наявної у підприємства довгострокової заборгованості у розмірі 17 473 609,62 грн, у тому числі за перше півріччя 2023 року у розмірі 17 473 610 грн.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

З огляду на предмет та підстави позову позивач не погоджується з порушенням, що стосується заниження податку на прибуток, в періоді, що перевірявся. Позивач оскаржує спірне рішення в контексті порушення відповідачем встановленої законом процедури застосування штрафних санкцій, а також не погоджується по суті з встановленими відповідачем порушеннями податкового законодавства.

Щодо існування права у податкового органу застосовувати штрафні санкції за порушення вчинені у спірному періоді

Пунктом 52-1 інших перехідних положень Розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин. Постановами КМУ від 19.08.2022 № 928, від 23.12.2022 № 1423, 25.04.2023 № 383, якими внесли зміни до постанови КМУ «Про встановлення карантину та Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.06.2024 4 запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236.

Цими змінами продовжено карантин на всій території України до 30.06.2023.

Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651, з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено.

З огляду на період, за який проведена перевірка (01.12.2017-30.06.2023), період здійснення господарських відносин з ТОВ САНІБА, за якими відповідач вважає, що позивач мав довгострокові зобов`язання, які належали до дисконтування (з 01.09.2020 по 06.10.2020), дати подання фінансової звітності за вказаними господарськими операціями, вони мали місце протягом дії карантину.

Таким чином, суд погоджується з аргументами позивача, що за вчинені, на думку відповідача, правопорушення в періоді з 01 березня 2020 року по 30 червня 2023 року відповідач не мав права застосовувати штрафні санкції, за підставами, визначеними в ППР № 7709/15-32-07-01 від 28.02.2024. Отже з цих підстав суд робить висновок, що штрафні санкції визначені в ППР від 28.02.2024 у сумі 950 081,00 грн протиправно.

Щодо висновків відповідача про заниження позивачем податку на прибуток.

Податкове повідомлення-рішення 7709/15-32-07-01 від 28.02.2024 р., прийнято, як на думку контролюючого органу, у тому числі, у зв`язку з заниженням податку на прибуток, оскільки необхідним було здійснення дисконтування заборгованості за виданими векселями, яке ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» не здійснило.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці,які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Поряд із тим, відповідно до пункту 5 П(С)БО 15 «Дохід» дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, операції щодо видачі та погашення векселя є своєрідним способом проведення негрошового розрахунку за отримані товари (роботи, послуги).

У свою чергу вексель по суті виступає письмовим борговим зобов`язанням у вигляді цінного паперу, складеного за встановленою формою, що посвідчує відносини позики і передбачає зобов`язання особи, яка його видала (векселедавця), сплатити у визначений строк зазначену в ньому суму коштів особі, якій він виданий (векселедержателю).

Звертаючись до фактів цієї справи, податкове повідомлення-рішення 7709/15-32-07-01 від 28.02.2024 прийнято, на думку контролюючого органу, у зв`язку з заниженням податку на прибуток, оскільки необхідним було здійснення дисконтування заборгованості за виданими векселями, яке позивач не здійснив.

Так, відповідач визначив наявну кредиторську заборгованість за векселями, як «Довгострокові зобов`язання» та здійснив дисконтування такої заборгованості, шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання із застосуванням П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», 12 «Фінансові інвестиції», 11 «Зобов`язання».

В бухгалтерському обліку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, операції з видачі векселя в рахунок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу товарів відображається в такий спосіб: у продавця закривається дебіторська заборгованість за кредитом рахунка 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» і з`являється заборгованість, що відображається за дебетом рахунка 341 «Короткострокові векселі, отримані в національній валюті».

У покупця одночасно закривається кредиторська заборгованість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» і з`являється заборгованість по рахунку 621 «Короткострокові векселі в національній валюті».

Як зазначає позивач, він допустив бухгалтерську помилку по відображенню вищевказаних векселів на рахунках бухгалтерського обліку, а саме: замість 621 рахунку «Короткострокові векселі в національній валюті» помилково відображено на 511 «Довгострокові векселі видані в національній валюті».

Проте суд погоджується з позицією позивача, що за усіма ознаками, векселі видані ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» відповідають критерію короткострокові, та мають відображатись на 621 рахунку «Короткострокові векселі в національній валюті», у відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України та пункту 10 П (С) БО 11 . Адже прострочення сплати грошового зобов`язання, яке визначене в рамках одного року не переводить таке зобов`язання у категорію довгострокових. Відображення бухгалтером векселів «за пред`явленням» на рахунку 511 «Довгострокові векселі видані в національній валюті» не може фактично вважатися визнанням останніх довгостроковою заборгованістю. Крім того, виписані векселі є безвідсотковими, а тому, відповідно до пунктів 10 та 11 П (С) БО 11 не можуть вважатися довгостроковими зобов`язаннями, та оцінені за фактичною собівартістю (сумою боргу за договором).

Також суд звертає увагу на те, що заборгованість на вимогу (в даному випадку за пред`явленням) свідчить про те, що, якщо строк сплати не вказаний в угоді або залежить від моменту пред`явлення вимоги з боку кредитора, то така заборгованість є поточною. Оскільки не можна передбачити, коли саме кредитор пред`явить вимогу, неможливо сказати, що строк сплати перевищує 12 місяців кредитор може зробити це в будь-який момент, не чекаючи 12 місяців.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, якщо угода не включає строк погашення позики або цей строк визначається моментом вимоги, то борг повинен бути сплачений протягом 30 календарних днів , що відповідає термінам поточної заборгованості. Таким чином, кредиторська заборгованість за простими векселями була визнана позивачем поточними зобов`язаннями відповідно до П(С)БО 11 «Зобов`язання», а сам факт непред`явлення векселів у вказаний строк до погашення свідчить лише про прострочення звернення зі сторони векселедержателя, що, в свою чергу, не звільняє позивача від обов`язку по сплаті векселя у місячний строк, з моменту пред`явлення вимоги до погашення. Виписані на користь ТОВ «САНІБА» векселі відповідають сумі грошового зобов`язання за договором, загальна сума номіналів векселів дорівнює сумі боргу, а відтак жодного дисконту за зобов`язаннями за векселями не виникає.

Щодо проведення відповідачем дисконтування заборгованості, шляхом вирахування різниці (дисконту) між майбутньою та теперішньою вартістю зобов`язання із застосуванням П(С)БО 13 «Фінансові інструменти», 12 «Фінансові інвестиції» і 28 «Зменшення корисності активів»

В розумінні Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання» - П(С)БО 11) довгострокові зобов`язання - всі зобов`язання, які не є поточними зобов`язаннями, а поточні зобов`язання - зобов`язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Сума погашення - недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Теперішня вартість - дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За змістом пункту 7, 8 П(С)БО 11 до довгострокових зобов`язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові зобов`язання; відстрочені податкові зобов`язання; довгострокові забезпечення.

Зобов`язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов`язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов`язання на довгострокове. Довгострокові зобов`язання, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов`язання.

Водночас, пунктами 10 і 11 П(С)БО 11 визначено, що поточні зобов`язання включають: короткострокові кредити банків; поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків; короткострокові векселі видані.

Поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення. Пунктом 4 П(С)БО 11 визначено, що сума погашення - це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

Таким чином, можна зробити висновок, що короткострокові кредитні операції слід відображати на дату балансу за номінальною вартістю. В свою чергу, дисконтуванню на дату балансу підлягають лише довгострокові грошові зобов`язання, за якими передбачаються майбутні платежі і тільки на той строк, що залишився до погашення (за умовами договору).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 826/16321/18. В контексті нормативного регулювання П(С)БО 11, зобов`язання, які виникли на підставі вищевказаних векселів Позивача, виписаних на погашення заборгованості по оплаті товару за договором поставки 17.08.2020 №1708/1, відносяться до поточних зобов`язань, які відображаються не за теперішньою вартістю, а за сумою погашення.

З огляду на акт перевірки, відповідач здійснив дисконтування за формулою, що встановлена Міжнародним стандартом фінансової звітності. Суд відхиляє посилання відповідача на міжнародні стандарти, відповідно до яких, на його думку, позивач зобов`язаний був здійснити дисконтування та вважає їх такими, що не відповідають положенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивач стверджує, що він здійснює бухгалтерський облік виключно за національними стандартами. В свою чергу в акті перевірки відповідач посилається на ненадання на його вимогу позивачем наказу про облікову політику. Суд погоджується з тим, що це дуже важливий і потрібний для підприємства розпорядчий документ, проте ні Податковий кодекс України, ні Закон України Про бухгалтерський облік не вимагають видання наказу про облікову політику.

Крім того, відповідно до ч.3 статті 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Відповідач не має права визначати методику та давати вказівки платнику податків (який керується виключно національними стандартами (положеннями) бухгалтерського обліку) щодо методики, про що було зазначено у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі №160/6203/20.

Таким чином, застосований відповідачем розрахунок за формулою дисконтування заборгованості позивача є неправомірним, оскільки ґрунтується на нормах міжнародного стандарту фінансового обліку, застосування якого позивачем не доведено.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 04 січня 2023 року у справі № 640/10524/20 та від 26 липня 2023 року № 640/15028/19. У постанові від 30 січня 2019 року у справі № 442/456/17 Велика Палата Верховного Суду, здійснюючи відступ від позиції Верховного Суду України, вказала на те, що цей Суд при ухваленні постанови від 25 травня 2016 року у справі № 419/794/15-а віддав перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України.

Одночасно, п. 56.21. ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

На підставі викладеного з урахуванням наведених вище норм законодавства, суд робить висновок про те, що відповідач протиправно нарахував позивачу суму дисконту від наявної у підприємства поточної заборгованості, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №7709/15-32-07-01 від 28.02.2024 є протиправним та належить до скасування. Таким чином, позовні вимоги належать до задоволення.

VI. Судові витрати

З урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог, на підставі ч.1 ст.139 КАСУ суд здійснює розподіл судових витрат на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №7709/15-32-07-01 від 28.02.2024.

3.Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166; 65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП (ЄДРПОУ 41773476; 67831, Одеська обл., Овідіопольський район, с. Мар`янівка, вул. Миру, буд.12 Б) судовий збір у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО