Ухвала

від 06.01.2025 по справі 420/38607/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/38607/24

У Х В А Л А

06 січня 2025 року Суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідив матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Предметом звернення до суду із вказаним позовом є незгода позивача із нарахуванням та виплатою грошового забезпечення у період з 24.02.2022 року по 04.09.2024 року.

Ухвалою суду від 18.12.2024 року залишено позов без руху та надано позивачу 10-денний термін для усунення недоліків адміністративного позову шляхом: надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.

26.12.2024 року від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом, в якій представник позивача вказав, що строк звернення до суду із позовними вимогами за період з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року не є порушеним. В іншій частині представник позивача вказав, що звернувся до суду із вимогами у строк 3 місяці + 8 днів. Відповідач не надав позивачу повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні та, станом на дату звернення до суду, відповіді на заву щодо нарахованих та виплачених сум, також, не надав.

Також, представник позивача наголошує на тому, що позивач тривалий час проходив військову службу та був звільнений за станом здоров`я.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакцій, чинній до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

19.07.2022 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX, яким ч. 2 ст. 233 КЗпП України викладено у наступній редакції: "Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."

Тобто, статтею 233 КЗпП України, в редакції чинній станом на теперішній час, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Суддя зазначає, що за даним позовом позивач оскаржує дії відповідача щодо нарахування грошового забезпечення, у період 24.02.2022 року по 04.09.2024 року, під час проходження ним служби.

Суд вказує на те, що ч. 2 ст. 233 КЗпПУ в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX набрала чинності лише 19.07.2022 року.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що в частині позовних вимог за період з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року включно строк звернення до суду із вказаним позовом не пропущено.

Щодо позовних вимог за період з 20.07.2022 року по 04.09.2024 року, суд зазанчає наступне.

Позивача звільнено з військової служби з 04.09.2024 року.

З позовом до суду позивач звернувся 13.12.2024 року, тобто із порушенням тримісячного строку на звернення до суду із вказаним позовом, який закінчився 05.12.2024 року.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених.

У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

Законодавець законодавчо закріпив, що підставою для поновлення пропущеного строку може бути наявність обставин, які зумовили обмеження можливості реалізувати своє право на судовий захист протягом строку, встановленого законом.

Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Суд враховує що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18)щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Так, зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Звернення позивача із заявами щодо отримання відомостей про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення не змінює момент, з якого він повинен буув дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, як і не перериває такий строк.

Суд наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суддя зазначає, що позивач не вчиняв жодних дій з метою поновлення свого права на належне грошове забезпечення до 09.12.2024 року (звернення до відповідача із заявою), хоча звільнений з військової служби з 04.09.2024 року та сама заява від 09.12.2024 року подана поза межами строку звернення до суду із вказаним позовом.

Суд зазначає, що доводи представника позивача з приводу того, що позивач проходив військову службу у минулому та звільнений за станом здоров`я з військової служби не є поважними підставами для поновлення строку звернення до суду із вказаним позовом, оскільки з 04.09.2024 року вказані правовідносини припинили своє існування.

Позивач не надав доказів щодо наявності перешкод, пов`язаних зі станом здоров`я, для звернення до суду із вказаним позовом у період з 04.09.2024 року по 13.12.2024 року.

З позовом до суду позивач звернувся 13.12.2024 року, тобто з порушенням строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, в редакції чинній на теперішній час.

Тобто, позивачем пропущено строк звернення до суду із вказаним позовом за період з 20.07.2022 року по 04.09.2024 року без поважних причин.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.

Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про наявність підстав для повернення адміністративного позову в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 року по 04.09.2024 року.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути позивачеві адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 20.07.2022 року по 04.09.2024 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.В.Бжассо