Рішення

від 07.01.2025 по справі 420/37137/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/37137/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДР2019" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДР2019" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000510/2 від 06.10.2024 р.;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500500/2024/001029 від 06.10.2024 р.

Позовні вимоги мотивує тим, що 16.12.2020 р. між ТОВ "INVEST DAVR TEKS" та ТОВ "БАДР2019" укладено контракт № 02/2020. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів ТОВ "INVEST DAVR TEKS" здійснила на адресу ТОВ "БАДР2019" поставку товару. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товару за заявленою декларантом митною вартістю, у зв`язку з чим оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2024 р. № UA500500/2024/001029 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів 06.10.2024 р. № UA500500/2024/000510/2, яким за резервним методом скориговано митну вартість товару. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "БАДР2019" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом його визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 03.12.2024 р. позовну заяву позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 06.12.2024 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

23.12.2024 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів від 06.10.2024 р. № 24UA500500034205U5. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містять всіх складових митної вартості товарів. Так, відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. У СМR від 16.09.2024 р. А № 955006 зазначено, що перевізником є PE VOITSESHCHUK MYKOLA, але довідка про транспортні витрати від 03.10.2024 р. № 999 видані ФОП ОСОБА_1 . При цьому договір між ТОВ "БАДР2019" та ФОП ОСОБА_1 на здійснення міжнародного перевезення товарів до митного оформлення не надавався. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. 06.10.2024 р. декларантом в листі від 06.10.2024 р. було надано прайс-лист від 02.08.2024 р. та повідомлено, що всі наявні документи надані, додаткові документи надаватись не будуть. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З огляду на викладене, оскаржувані рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.

Ухвалою від 06.01.2025 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.12.2020 р. між ТОВ "INVEST DAVR TEKS" (Продавець) та ТОВ "БАДР2019" (Покупець) укладено контракт № 02/2020, за умовами якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець прийняти та оплатити трикотажні вироби для підлітків, дітей та дорослих. Асортимент, кількість, ціна, умови поставки, а також індивідуальні характеристики (у разі наявності таких) будуть вказані в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього контракту (п.1.1 контракту).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 контракту встановлено, що сума цього контракту становить 1000000 доларів США. Валютою цього контракту є долар США. Покупець оплачує поставлений Продавцем Товар за ціною, вказаною у інвойсах на кожну партію товару.

Відповідно до п.3.1 контракту оплата Товарів, що поставляються за цим контрактом, здійснюється Покупцем кількома способами, про що буде додатково вказано у специфікаціях або інвойсах. Умова 100 % попередньої оплати. Відповідно до виставлених Продавцем попередніх інвойсів - банківським переказом на рахунок Продавця в розмірі 100 % попередньої оплати (п.3.1.1 контракту). Умова 100 % відстрочки платежу (післяоплати). Банківським переказом на рахунок Продавця в розмірі 100 % оплати не пізніше 120 днів після отримання товару (п.3.1.1 контракту). Комбінований платіж. Частково попередня оплата, інша частина після отримання товару (п.3.1.3 контракту).

Згідно п.п.4.1, 4.2, 4.4 контракту Продавець повинен здійснити поставку Товару у відповідності з умовами поставки, які будуть визначатися сторонами додатково і відображатись в специфікаціях або комерційних інвойсах. Сторони погодилися, що для зазначення в специфікаціях або інвойсах умов поставки, ними будуть застосовуватися Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (ІНКОТЕРМС-2010) на умовах FCA м.Андижан Узбекистан. Поставка здійснюється на територію України. Постачальник забезпечує за свій рахунок дотримання всіх митних оформлень, в т.ч. пов`язаних з транзитом Товару через територію суміжних держав.

На виконання умов контракту ТОВ "INVEST DAVR TEKS" поставлено ТОВ "БАДР2019" товар, а саме: № 1 - толстовки чоловічі, трикотажні бавовняні, на блискавці, оверсайз - 119 шт., торговельна марка: BEKI, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 2 - толстовки чоловічі, трикотажні бавовняні, на блискавці - 178 шт., торговельна марка: BEKI, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 3 - костюми спортивні чоловічі, трикотажні, з бавовни - 2190 шт., торговельна марка: RAVAL, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 4 - светри чоловічі, трикотажні бавовняні - 315 шт., торговельна марка: DAVR, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 5 - сорочки нічні, жіночі трикотажні, бавовняні, начос - 16305 шт., торговельна марка: Andin, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 6 - толстовки чоловічі, трикотажні бавовняні, начос - 5049 шт., торговельна марка: BEKI, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 7 - світшоти чоловічі, трикотажні бавовняні, начос, принт - 600 шт., торговельна марка: RAVAL, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 8 - штани чоловічі трикотажні, бавовняні, начос - 1839 шт., торговельна марка: BEKI, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 9 - труси чоловічі, трикотажні, бавовняні - 3996 шт., торговельна марка: BEKI, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 10 - халати домашні, жіночі, трикотажні, бавовняні - 1560 шт., торговельна марка: FAZO-R, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 11 - піжами дівочі трикотажні, бавовняні - 360 шт., торговельна марка: Andin, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 12 - піжами дівочі трикотажні, бавовняні - 360 шт., торговельна марка: Andin, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 13 - сорочки нічні, жіночі трикотажні, бавовняні - 8380 шт., торговельна марка: Andin, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ; № 14 - толстовки чоловічі, типу худі, трикотажні бавовняні, оверсайз - 320 шт., торговельна марка: BEKI, виробник: ТОВ "INVEST DAVR TEKS", країна виробництва: Узбекистан, UZ.

06.10.2024 р. декларантом подано митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД № 24UA500500034205U5. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 16.09.2024 р. № 13; рахунок-фактуру (інвойс) від 16.09.2024 р. № 13; автотранспортну накладну від 16.09.2024 р. А № 955006; супровідний документ Т1 від 27.09.2024 р. № D 60142; книжку МДП від 16.09.2024 р. № SX.86452915; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 03.10.2024 р. № 999; довідку про транспортні витрати від 03.10.2014 р.; сертифікат про походження товару від 16.09.2024 р. № UZUA403011233901; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 16.12.2020 р. № 02/2020; додаткову угоду від 29.12.2022 р. № 1; специфікацію від 22.08.2024 р. № 13.

За результатами перевірки МД № 24UA500500034205U5 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 06.10.2024 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, не містять всіх складових митної вартості та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.

06.10.2024 р. позивачем додатково надано прай-лист від 02.0-8.2024 р.

06.10.2024 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000510/2, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 5,86 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,34 дол. США/кг нетто, товару № 2 - 5,86 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,50 дол. США/кг нетто, товару № 3 - 7,55 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,33 дол. США/кг нетто, товару № 4 - 5,86 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,90 дол. США/кг нетто, товару № 5 - 5,18 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,62 дол. США/кг нетто, товару № 6 - 5,86 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,23 дол. США/кг нетто, товару № 7 - 5,86 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,50 дол. США/кг нетто, товару № 8 - 5,97 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 1,89 дол. США/кг нетто, товару № 9 - 5,63 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,63 дол. США/кг нетто, товару № 10 - 5,31 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,98 дол. США/кг нетто,товару № 11 - 5,18 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,88 дол. США/кг нетто, товару № 12 - 5,18 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 3,06 дол. США/кг нетто, товару № 13 - 5,18 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,65 дол. США/кг нетто, товару № 14 - 5,86 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 1,86 дол. США/кг нетто.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності та не відображають всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та щодо ціни, яка фактично сплачується за товар, а саме: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) в СМR від 16.09.2024 р. А № 955006 зазначено, що перевізником є PE VOITSESHCHUK MYKOLA, але довідка про транспортні витрати від 03.10.2024 р. № 999 видані ФОП ОСОБА_1 . При цьому договір між ТОВ "БАДР2019" та ФОП ОСОБА_1 на здійснення міжнародного перевезення товарів до митного оформлення не надавався. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову. 06.10.2024 р. декларантом в листі від 06.10.2024 р. було надано прайс-лист від 02.08.2024 та повідомлено, що всі наявні документи надані, додаткові документи надаватись не будуть. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить: по товару № 1 - 5,86 дол. США/кг нетто (МД від 06.02.2024 р. № UA100340/2024/404245), ніж заявлено декларантом 2,34 дол. США/кг нетто, товару № 2 - 5,86 дол. США/кг нетто (МД від 06.02.2024 р. № UA100340/2024/404245), ніж заявлено декларантом 2,50 дол. США/кг нетто, товару № 3 - 7,55 дол. США/кг нетто (МД від 11.03.2024 р. № UA100100/2024/026192), ніж заявлено декларантом 3,33 дол. США/кг нетто, товару № 4 - 5,86 дол. США/кг нетто (МД від 06.02.2024 р. № UA100340/2024/404245), ніж заявлено декларантом 2,90 дол. США/кг нетто, товару № 5 - 5,18 дол. США/кг нетто (МД від 07.04.2024 р. № UA500500/2024/12090), ніж заявлено декларантом 2,62 дол. США/кг нетто, товару № 6 - 5,86 дол. США/кг нетто (МД від 06.02.2024 р. № UA100340/2024/404245), ніж заявлено декларантом 2,23 дол. США/кг нетто, товару № 7 - 5,86 дол. США/кг нетто (МД від 06.02.2024 р. № UA100340/2024/404245), ніж заявлено декларантом 2,50 дол. США/кг нетто, товару № 8 - 5,97 дол. США/кг нетто (МД від 15.04.2024 р. № UA100340/2024/614282), ніж заявлено декларантом 1,89 дол. США/кг нетто, товару № 9 - 5,63 дол. США/кг нетто (МД від 27.06.2024 р. № UA100350/2024/724499), ніж заявлено декларантом 2,63 дол. США/кг нетто, товару № 10 - 5,31 дол. США/кг нетто (МД від 07.04.2024 р. № UA500500/2024/12090), ніж заявлено декларантом 2,98 дол. США/кг нетто, товару № 11 - 5,18 дол. США/кг нетто (МД від 07.04.2024 р. № UA500500/2024/12090), ніж заявлено декларантом 3,88 дол. США/кг нетто, товару № 12 - 5,18 дол. США/кг нетто (МД від 07.04.2024 р. № UA500500/2024/12090), ніж заявлено декларантом 3,06 дол. США/кг нетто, товару № 13 - 5,18 дол. США/кг нетто (МД від 07.04.2024 р. № UA500500/2024/12090), ніж заявлено декларантом 2,65 дол. США/кг нетто, товару № 14 - 5,86 дол. США/кг нетто (МД від 06.02.2024 р. № UA100340/2024/404245), ніж заявлено декларантом 1,86 дол. США/кг нетто.

У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2024 р. № UA500500/2024/000510/2, відповідачем сформовано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001029.

Вважаючи дані рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із позовною заявою про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що надані позивачем документи містять розбіжності та не відображають всіх складових митної вартості товарів:

- не надано документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

- у СМR від 16.09.2024 р. А № 955006 зазначено, що перевізником є PE VOITSESHCHUK MYKOLA, але довідка про транспортні витрати від 03.10.2024 р. № 999 видані ФОП ОСОБА_1 , при цьому договір між ТОВ "БАДР2019" та ФОП ОСОБА_1 на здійснення міжнародного перевезення товарів до митного оформлення не надавався;

- не надано на вимогу митного органу додатково витребувані виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; експортну декларацію країни відправлення з перекладом на українську мову.

Стосовно ненадання документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.

Згідно п.п.4.1, 4.2 контракту від 16.12.2020 р. № 02/2020 Продавець повинен здійснити поставку Товару у відповідності з умовами поставки, які будуть визначатися сторонами додатково і відображатись в специфікаціях або комерційних інвойсах. Сторони погодилися, що для зазначення в специфікаціях або інвойсах умов поставки, ними будуть застосовуватися Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів у редакції 2010 року (ІНКОТЕРМС-2010) на умовах FCA м.Андижан Узбекистан. Поставка здійснюється на територію України.

Відповідно до специфікації від 22.08.2024 р. № 13 та інвойсу від 16.09.2024 р. № 13 умови поставки FCA-Андижан.

Згідно положень Інкотерме 2010 - Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) - термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При FCA поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця. Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки.

Відповідно до ст.А9 Правил Інкотермс 2010 щодо FCA продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити упаковку товару, за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі зазвичай прийнято відвантажувати вказаний у договорі товар без упаковки. Продавець може упакувати товар таким чином, як це необхідно для його перевезення, якщо тільки покупець до укладення договору не повідомить продавця про специфічні вимоги до упаковки.

З викладеного слідує, що як за умовами поставки FCA обов`язок маркування, пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування, маркування, включено до вартості товару.

Окрім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 "Процедура митної декларації" має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом, зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування, маркування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку вартість маркування, пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені постачальником до вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 р. у справі № 815/6794/17, від 18.12.2019 р. у справі № 160/8775/18, від 06.02.2020 р. у справі № 520/10709/18, від 16.07.2020 р. у справі № 804/3632/17, від 17.01.2023 р. у справі № 0440/5532/18, від 07.02.2023 р. у справі № 815/6775/17, від 21.03.2023 р. у справі № 815/5817/17.

Щодо тверджень відповідача про те, що в СМR від 16.09.2024 р. А № 955006 перевізником зазначено PE VOITSESHCHUK MYKOLA, але довідка про транспортні витрати від 03.10.2024 р. № 999 видана ФОП ОСОБА_1 , то суд зазначає наступне.

За умовами контракту від 16.12.2020 р. № 02/2020 та зі змісту специфікації від 22.08.2024 р. № 13, інвойсу від 16.09.2024 р. № 13 слідує, що базис поставки FCA-Андижан.

15.04.2024 р. між ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) та ТОВ "БОРД2019" (Замовник) укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1242024, відповідно до якого Експедитор зобов`язується виконати транспортне перевезення за маршрутом, указаним у разовій заявці Замовника, що є невід`ємною частиною цього договору, яка може бути отримана по факсу, електронною поштою і має юридичну силу нарівні з оригіналом, а Замовник - прийняти і оплатити перевезення в порядку, передбаченому цим договором (п.1.2 договору).

Згідно п.3.1.4 договору Експедитор 2 зобов`язаний проводити розрахунки з організаціями за послуги, пов`язані з транспортуванням вантажів Замовника та виставляти Експедитору 1 рахунки в покриття цих платежів з урахуванням винагороди на користь Експедитора 2.

Пунктом 3.2.7 договору визначено, що Замовник зобов`язаний своєчасно сплачувати рахунки Експедитора за надання послуг з організації перевезення вантажів в узгодженому розмірі і виконання ним доручень Замовника, в т.ч. виставлені за додаткові витрати, пов`язані з транспортуванням вантажів Замовника, з наданням Експедитором відповідних квитанцій або інших платіжних документів.

За приписами п.п.4.2, 4.3 договору оплата послуг Експедитора 2, а також інші витрати Експедитора понесені при наданні транспортно-експедиційного обслуговування проводяться Експедитором 1, шляхом безготівкової оплати на рахунок Експедитора 2. Валютою розрахунків є гривна. Рахунок повинен бути сплачений протягом 14 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, якщо інші умови не зазначені в Заявці.

В подальшому ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) 04.09.2024 р. уклав з ФОП ОСОБА_2 (Перевізник) договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 04092024, за умовами якого Перевізник зобов`язується виконати транспортне перевезення маршрутом, указаним у разовій заявці Експедитора, що є невід`ємною частиною цього договору, яка може бути отримана по факсу, електронною поштою і має юридичну силу нарівні з оригіналом, а Експедитор - прийняти і оплатити перевезення вантажу в порядку, передбаченому цим Договором.

В свою чергу 09.02.2023 р. між ФОП ОСОБА_2 (Орендар) та ФОП ОСОБА_3 (Орендодавець) укладено договір оренди, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове володіння наступне майно: 1. тягач марки RENAUT, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , колір білий, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; 2. напівпричіп SCHMITZ, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_3 , колір білий, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

З вищевикладеного слідує, що позивачем було укладено договір перевезення вантажів з ФОП ОСОБА_1 , який в свою чергу залучив до перевезення вантажів ФОП ОСОБА_2 , який орендував транспортний засіб та напівпричіп у ФОП ОСОБА_3 , що не суперечить вимогам законодавства.

За наслідками здійснення перевезення вантажу ФОП ОСОБА_1 виставив позивачу рахунок-фактуру від 03.10.2024 р. № 999 на суму 123827 грн. за транспортно-експедиційні послуги за маршрутом: від м.Андіжан, Узбекистан до м/п Орлівка - 110215 грн., від м/п Орлівка до м.Одеса, Україна - 13612 грн.

Позивачем на підтвердження транспортних витрат надавалися відповідачу довідка про транспортно-експедиційні витрати від 03.10.2024 р. № 999, у яких відображено маршрут перевезення, вартість кожної з наданих послуг, які ідентичні тим, що зазначені у рахунку-фактурі від 03.10.2024 р. № 999.

У СМR від 16.09.2024 р. А № 955006 містяться реквізити транспортного засобу, в якому перевозився товар - НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , маршрут перевезення, інформація про відправника та одержувача, посилання на інвойс від 16.09.2024 р. № 13, книжку МДП від 16.09.2024 р. № SХ.86452915 та печатка ФОП

ОСОБА_4 аркуш книжки МДП від 16.09.2024 р. № SХ.86452915 також містить реквізити транспортного засобу, у якому перевозився вантаж - НОМЕР_5 / НОМЕР_6 та печатку ФОП

ОСОБА_5 МД від 16.10.2024 р. № 24UA500500034205U5 (графа 18) також вказані реквізити транспортного засобу, в якому перевозився товар - НОМЕР_5 / НОМЕР_6 .

Наявність у довідці про транспортні витрати від 03.10.2024 р. № 999 та в рахунку-фактурі від 03.10.2024 р. № 999 реквізитів транспортного засобу, в якому перевозився товар - НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , ідентичного маршруту слідування вантажу, вартості перевезення, дозволяє співвіднести інформацію, вказану у довідці про транспортні витрати від 03.10.2024 р. № 999 та у рахунку-фактурі від 03.10.2024 р. № 999, з інформацією, наявною в інших документах, поданих під час митного оформлення, та відповідно, віднести зазначені довідку та рахунок-фактуру до даної поставки товарів як документи, що підтверджують митну вартість транспортних витрат.

Вказані документи оформлені належним чином і є достатніми доказами на підтвердження понесених позивачем витрат на перевезення, включених ним до заявленої митної вартості товару, що дають можливість ідентифікувати їх належність до поставки товару.

Частина 2 статті 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказаною нормою не встановлено конкретних вимог щодо виду таких документів. Надані декларантом довідка про транспортні витрати від 03.10.2024 р. № 999 та рахунок-фактура від 03.10.2024 р. № 999 є таким документами, що містять відомості про вартість перевезення товару.

Обґрунтованих доводів того, яким чином, за вказаних умов, залучення Експедитором третьої особи до перевезення товарів позивача для виконання договору від 15.04.2024 р. № 1242024 мало вплив на вартість перевезення, відповідачем не надано. При цьому суд зауважує, що СМR може бути джерелом відомостей про країну походження товару (ч.9 ст.43 МК України), про кількість вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування (ч.2 ст.191 МК України), про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари (ч.2 ст.221 МК України). Проте, приписами МК України не передбачено, що СМR є джерелом відомостей про митну вартість товарів. Натомість надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про вартості перевезення, і не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо тверджень відповідача про ненадання позивачем до митного оформлення договору між ТОВ "БАДР2019" та ФОП ОСОБА_1 на здійснення міжнародного перевезення товарів, то суд зауважує, що Верховний Суд в постанові від 21.11.2019 р. у справі № 804/9754/15 зазначив, що "Щодо висловленого занепокоєння Митниці в картці відмови у прийнятті митних декларацій від Товариства, такого як, не ненадання договору на перевезення товару, то Суд вважає за необхідне зазначити, що МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому подані позивачем документи про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів".

Доводи відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином саме інвойс є первинним документом, оскільки у ньому відображено відомості про господарську операцію.

Згідно правил бухгалтерського обліку відображення товарів у регістрах обліку визначається лише за фактом переходу права власності на нього. Ця подія має бути документально оформлена. Для імпортних операцій таким документом є митна декларація, у якій міститься вичерпна інформація щодо ввезеного на митну територію України товару: фіксується ціна товару, кількість, загальна сума (ураховуючи курс).

З огляду на викладене, первинними документами, на підставі яких в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог та яка фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов`язання у сумі нарахованих митних платежів та інвойс, який входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно ч.2 ст.53 МК України.

Тому виписка з бухгалтерської документації не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, експортної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову то суд вважає їх безпідставними, так як, по-перше, декларантом надавалися при митному оформленні прайс-лист від 02.08.2024 р., специфікація від 22.08.2024 р. № 13; по-друге, такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованих товарів з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованих товарів та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товари іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.

Відповідно до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2024 р. № UA500500/2024/000510/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товарів МД від 06.02.2024 р. № UA100340/2024/404245, МД від 11.03.2024 р. № UA100100/2024/026192, МД від 07.04.2024 р. № UA500500/2024/12090, МД від 15.04.2024 р. № UA100340/2024/614282, МД від 27.06.2024 р. № UA100350/2024/724499.

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив ці МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі № 804/6243/14.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2024 р. № UA500500/2024/000510/2 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2024 р. № UA500500/2024/000510/2, то і прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2024 р. № UA500500/2024/001029 також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2024 р. № UA500500/2024/000510/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2024 р. № UA500500/2024/001029, а тому позовні вимоги ТОВ "БАДР2019" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "БАДР2019", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 9093,76 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДР2019" (29000, м.Хмельницький, вул.Львівське шосе, буд.43, кв. 108, код ЄДРПОУ 43302478) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.10.2024 р. № UA500500/2024/000510/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.10.2024 р. № UA500500/2024/001029.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДР2019" (29000, м.Хмельницький, вул.Львівське шосе, буд.43, кв. 108, код ЄДРПОУ 43302478) судовий збір у сумі 9093 (дев`ять тисяч дев`яносто три) грн.76 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко