Рішення
від 07.01.2025 по справі 420/34664/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34664/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000027/1 від 07.05.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000231 від 07.05.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500090/2024/000010/1 від 17.05.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500090/2024/000075 від 17.05.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000036/2 від 30.05.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000272 від 30.05.2024 року.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з метою митного оформлення ввезених товарів до Одеської митниці було надано митні декларації № 24UA500050005960U8 від 06.05.2024, № 24UA500090005278U5 від 17.05.2024, № 24UA500050007003U0 від 29.05.2024. Відповідачем прийняті рішення про коригування митної вартості № UA500050/2024/000027/1 від 07.05.2024 року, № UA500090/2024/000010/1 від 17.05.2024 року та № UA500050/2024/000036/2 від 30.05.2024 року. Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України. Позивач вважає прийняте відповідачем рішення протиправним, оскільки з наданих документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару та відсутні будь-які суперечності та неповнота в наданих документах, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару, а відповідач формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими.

29.11.2024 року від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що декларантом для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подано митну декларацію. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

29.11.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

05.12.2024 року від представника Одеської митниці надійшли заперечення.

Заяви чи клопотання від сторін.

29.11.2024 року до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, яке обґрунтовано тим, що складність даної справи полягає у характері спірних правовідносин та предметі спору, які потребують надання усних пояснень з метою з`ясування всіх обставин.

11.12.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.

17.12.2024 року від представника Одеської митниці надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.12.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Обставини справи.

15.08.2023 року між компанією SIS Company SP. Z o.o., Польща (Продавець) та ПАТ «Рокитнівський скляний завод» (Покупець) укладено Договір № 1595, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує соду кальциновану (надалі - Товар) в асортименті, кількостях, та по цінах, зазначених в Доповненнях, які з моменту їх підписання Сторонами стають невід`ємними частинами даного Контракту.

Згідно з п. 2.2. Контракту, Вартість Товару вказується в Доповненнях, які з моменту їх підписання Сторонами стають невід`ємними частинами даного Контракту.

Відповідно до п.п. 2.3.-2.4. Контракту, оплата за Товар по даному Контракту здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця.

Умови оплати погоджуються Сторонами окремо і зазначаються у Доповненнях до даного Контракту.

Згідно з п. 3.1. Контракту, базисні умови поставок погоджуються Сторонами окремо і зазначаються у Доповненнях до даного Контракту.

Пунктом 4.1 Контракту передбачено, що пакування мусить бути стандартним, таким, що забезпечило б збереження Товарів при транспортуванні і при завантажувально-розвантажувальних роботах.

Згідно з п. 5.1. Контракту, якість Товарів повинна відповідати параметрам Товарів, які вказані в сертифікатах якості (відповідності), та вимогам до Товарів, які вказані в Доповненнях.

Згідно Додаткової угоди № 4 від 09.02.2024 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року змінено пункт 2.5. Контракту та викладено в наступній редакції:

«п. 2.5. Всі ціни та розрахунки по даному Контракту визначаються і здійснюються в євро (EUR) або доларах США (USD) про що вказується у Доповненнях до даного Контракту».

У всьому іншому, що не передбачено даною Додатковою угодою, Сторони керуються умовами Контракту № 1595 від 15.08.2023 року.

15.04.2024 року укладено Доповнення № 12, відповідно до якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцю, а Покупець оплатити і прийняти у власність Карбонат динатрію (сода кальцинована, щільна, Na2CО3 min 99%).

Обсяг поставки Товару 800 (вісімсот) тонн.

Поставка Товару здійснюється на умовах СРТ згідно Міжнародних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року.

08.05.2024 року укладено Доповнення № 13, відповідно до якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцю, а Покупець оплатити і прийняти у власність Карбонат динатрію (сода кальцинована, щільна, Na2CО3 min 99%).

Обсяг поставки Товару 1 000 (одна тисяча) тонн.

Поставка Товару здійснюється на умовах СРТ згідно Міжнародних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року.

10.05.2024 року укладено Доповнення № 14, відповідно до якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцю, а Покупець оплатити і прийняти у власність Карбонат динатрію (сода кальцинована, щільна, Na2CО3 min 99%).

Обсяг поставки Товару 500 (п`ятсот) тонн.

Поставка Товару здійснюється на умовах СРТ згідно Міжнародних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року.

14.12.2022 року між ФОП ОСОБА_1 (Митний брокер) та ПАТ «Рокитнівський скляний завод» (Замовник) укладено Договір доручення № 015/ТБО на надання брокерських послуг та декларування товарів, відповідно до якого Митний брокер від імені, за дорученням, та за рахунок Замовника, керуючись законодавством України, надає послуги, пов`язані з декларуванням товарів, які належать Замовнику та переміщуються через митний кордон України (далі Товари), та надає митно-брокерські та консультаційні послуги у сфері митного законодавства.

06.05.2024 року декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення поставленого товару за Договором № 1595 від 15.08.2023 року до Одеської митниці була подана митна декларація №24UA500050005960U8.

Митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.7 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) у поданих документах (контракт 1595 від 15.08.2024 та інвойс № FV-ZAL 11/2024 від 02.05.2024) відрізняються підписи голови правління Йоанни Вибач, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки;

4) декларація про походження товару (код 0862) № FV-ZAL 11/2024 від 02.05.2024 не містить посилання на інвойс та містить посилання на документ № FV-ZAL 10/2024, який митному органу не надавався;

5) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;

6) у копії митної декларації країни відправлення № 24160400EX00036269 від 19.04.2024 вказані: інші умови поставки; інший одержувач , вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення № № FV-ZAL 11/2024 від 02.05.2024 та № WD02024000001018 від 02.05.2024, чому така різниця у вартості вантажу - документів не надано;

7) відповідно гр.20 ЕМД поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутня будьяка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару,

8) Рахунок-фактура (інвойс) № WD02024000001018 від 02.05.2024, пакувальний лист № WD02024000001018 від 02.05.2024 зроблено на бланку Greenline BULGARIA CHEMICALS LTD, проставлена печатка одержувача/імпортера BULGARIA CHEMICALS LTD, яка не має відношення до даного оформлення.

На підставі зазначеного було зобов`язано позивача протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) калькуляцію витрат; 8) комерційний документи (інвойс) між нерезидентами.

06.05.2024 року листом декларант повідомив, що додаткові документи по митній вартості надаватись не будуть.

07.05.2024 року Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення №UA500050/2024/000027/1 про коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Також, 07.05.2024 року Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000231.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

17.05.2024 року декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення поставленого товару за Договором № 1595 від 15.08.2023 року до Одеської митниці була подана митна декларація № 24UA500090005278U5.

Митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.7 контракту вартість пакування, маркування, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні Продавця товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

3) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату;

4) відсутня цінова, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, зокрема підпису (власноручного/електронного) відповідальних осіб платника, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації;

5) у копії митної декларації країни відправлення № 24160400EX00040929 від 03.05.2024 вказані: інші умови поставки; інший одержувач , вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення від 03.05.2024 № WD02024000001158 інформація про різницю у вартості вантажу документів не надано.

6) у пункті 6 наданій специфікації № 13 від 15.08.2023 до контракту № 1595 зазначено що вантажовідправником є :1 ) CINER TC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI CAD. N0: 41 USKUDAR / ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLINE CHEMICALS LTD.STR. «GEO MILEV» N0: 12, BURGAS 8000, BULGARIA, VAT: BG204542096, або2) WE IC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI CAD. N0:41, USKUDAR / ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLENE CHEMICALS LTD., 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria,VAT: BG204542096 що не відповідає даним зазначеним у графі 2 МД.

На підставі зазначеного було зобов`язано позивача протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам накористь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) калькуляцію витрат; 8) комерційний документи (інвойс) між нерезидентами.

17.05.2024 року декларант надіслав лист-відповідь на повідомлення №Б/Н від 17.05.2024, в якому зазначено, що додаткові документи щодо визначення митної вартості надаватись не будуть.

17.05.2024 року Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення №UA500090/2024/000010/1 про коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Також, 17.05.2024 року Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500090/2024/000075.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

29.05.2024 року декларантом позивача з метою здійснення митного оформлення поставленого товару за Договором № 1595 від 15.08.2023 року до Одеської митниці була подана митна декларація № 24UA500050007003U0.

Митну вартість поставлених товарів визначило за основним методом, за ціною договору щодо товарів які імпортуються (вартість операції).

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.7 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості ,внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення складових митної вартості самого товару;

2) у пакувальному листі міститься посилання на контракт № 08122022 від 08.12.2022, якії до митного оформлення не надавався;

3)у поданих документах (контракт 1595 від 15.08.2024 та інвойс № 486/264 від 28.05.2024 відрізняються підписи голови правління Йоанни Вибач, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки;

4) у копії митної декларації країни відправлення № 24410700EX00003696 від 09.05.2024 вказані: інші умови поставки; інші документи, інший одержувач, інше судно, вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення, внаслідок чого виникають сумніви що дана експортна декларація стосується даної поставки товару;

5) відповідно гр.20 ЕМД поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутня будьяка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару,

6) Рахунок-фактура (інвойс) № WD02024000001223 від 27.05.2024, пакувальний лист № WD02024000001223 від 27.05.2024 зроблено на бланку Greenline BULGARIA CHEMICALS LTD, проставлена печатка одержувача/імпортера BULGARIA CHEMICALS LTD, яка не має відношення до даного оформлення.

На підставі зазначеного було зобов`язано позивача протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та або інформація біржових організацій про вартість товару.

Листом від 29.05.2024 № б/н декларант повідомив, що більше додаткові документи, окрім вже наданих, по митній вартості надаватись не будуть.

30.05.2024 року Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів прийнято рішення №UA500050/2024/000036/2 про коригування заявленої позивачем митної вартості товару із застосуванням резервного методу.

Також, 30.05.2024 року Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000272.

Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з ч.ч.5-6 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Висновки суду.

Суд зазначає, що ч.2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та від 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З огляду на матеріали справи суд встановив, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі Договору № 1595 від 15.08.2023 року, укладеного між компанією SIS Company SP. Z o.o., Польща (Продавець) та ПАТ «Рокитнівський скляний завод» (Покупець).

МД № 24UA500050005960U8 від 06.05.2024 року

Щодо тверджень відповідача про те, що відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.7 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Згідно з п.4.1. Договору № 1595 від 15.08.2023 року, пакування мусить бути стандартним, таким, що забезпечило б збереження Товарів при транспортуванні і при завантажувально-розвантажувальних роботах.

Так, відповідно до п. 8 Доповнення №12 від 15.04.2024 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року, упаковка Товару - біг-бег, загального призначення.

Крім того, пунктом 2.7 Договору № 1595 від 15.08.2023 року передбачено, що загальна вартість включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки, маркування, оформлення всіх необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні Продавця.

Таким чином, ціна товару включає в себе вартість упаковки, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 - має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем, в спірному рішенні, не доведено понесення позивачем додаткових витрат на пакування, маркування товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Отже, наданими до митного оформлення документами підтверджено, що ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту в пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17 та у справі № 160/8775/18 від 18.12.2019, що враховує суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Стосовно твердження митного органу про те, що відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Пунктом 2.7 Договору № 1595 від 15.08.2023 року передбачено, що загальна вартість включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки, маркування, оформлення всіх необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні Продавця.

Згідно наданих до митного оформлення документів вбачається, що доставка товару здійснювалась на умовах СРТ.

Відповідно до правил Інкотермс за умов СРТ (Carriage Paid To або «Перевезення оплачено до») продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Тобто, за умовами поставки СРТ ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна.

Отже, при заповненні митної декларації № 24UA500050005960U8 від 06.05.2024 року включено у митну вартість товарів витрати на завантаження, що повністю відповідає умовам поставки СРТ, а тому доводи митного органу щодо того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, є безпідставними.

Щодо тверджень відповідача про те, у поданих документах (контракт 1595 від 15.08.2024 та інвойс № FV-ZAL 11/2024 від 02.05.2024) відрізняються підписи голови правління Йоанни Вибач, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки.

Суд зазначає, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки митного органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також, суд зазначає, що митний орган, як і декларант, не має відповідних знань та кваліфікації для встановлення розбіжностей у підписах.

Так, подані позивачем Договір № 1595 від 15.08.2023 року та інвойс № FV-ZAL 11/2024 від 02.05.2024 року містять всі необхідні реквізити, підписи та печатки відповідальних осіб. Розбіжностей в інформації в документах у порівнянні з поданими інвойсом, митною декларацією не встановлено. Розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Стосовно зауважень митного органу про те, що декларація про походження товару (код 0862) № FV-ZAL 11/2024 від 02.05.2024 не містить посилання на інвойс та містить посилання на документ № FV-ZAL 10/2024, який митному органу не надавався суд не приймає до уваги та вважає такі висновки відповідача безпідставними, формальними, несуттєвими та такими, що жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.

При цьому, оцінюваний товар можливо ідентифікувати відповідно до інших поданих декларантом документів для митного оформлення, а тому підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару у даному випадку відсутні.

Щодо зауважень митного органу про те, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплату, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс CPT (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination, ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)), термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.

Відповідно до п.5 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Таким чином, витрати щодо перевезення оцінюваних товарів для цілей визначення митної вартості включаються до ціни товару, а тому посилання відповідача на те, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату, є неспроможними.

Щодо зауважень відповідача про те, що відповідно гр.20 ЕМД поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Так, відповідно до пункту 7 частини десятої статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів.

Так, згідно наданих інвойсів поставка товару здійснюється на умовах СРТ, згідно з Інкотермс-2010.

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс CPT покупець бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Також, позивач повідомив Одеську митницю, що страхування товару не здійснювалося.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що у разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 24.12.2020 року по справі №814/1046/16.

Отже, враховуючи те, що контрактом №1595 від 15.08.2023 року не передбачалися умови щодо обов`язку однієї із сторін щодо страхування товару, а відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що сторонами вказаного контракту здійснювалось страхування товару, відсутність інформації щодо страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Стосовно доводів відповідача про те, що у копії митної декларації країни відправлення № 24160400EX00036269 від 19.04.2024 вказані: інші умови поставки; інший одержувач , вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення № № FV-ZAL 11/2024 від 02.05.2024 та № WD02024000001018 від 02.05.2024, чому така різниця у вартості вантажу - документів не надано.

У наданій копії митної декларації країни відправлення вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, тому що вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації та власне митним органом у надісланому повідомленні в рамках проведення процедури консультацій з декларантом «код 4100 - не прямий контракт».

Між виробником (експортером товару) та ПАТ «Рокитнівський скляний завод» є компанія посередник «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару. Саме в зв`язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому декларанту, в копії декларації країни експорту наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки та рахунок-фактуру (інвойс) між експортером товару SIS Company SP. z o.o. та компанією-посередником «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).

Також суд звертає увагу, що Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позиції щодо ненадання декларації країни відправлення в цілому: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країн відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Крім того, відповідно статті 335 Митного кодексу України, експортна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, що є обов`язковими для здійснення митного контролю та митного оформлення, в зв`язку з чим не є документом, необхідним для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 року у справі №280/8548/21, від 20.09.2022 року у справі №280/7457/21.

Таким чином, зауваження стосовно відомостей в експортній декларації є необґрунтованим.

Щодо того, що рахунок-фактура (інвойс) № WD02024000001018 від 02.05.2024, пакувальний лист № WD02024000001018 від 02.05.2024 зроблено на бланку Greenline BULGARIA CHEMICALS LTD, проставлена печатка одержувача/імпортера BULGARIA CHEMICALS LTD, яка не має відношення до даного оформлення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7 Доповнення №12 від 15.04.2024 року постачальником Товару, який буде поставлятися згідно даного Доповнення, є компанія GREENLINE CHEMICALS Ltd, 2А Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria,VAT: BG204542096.

Так, пакувальний лист від 02.05.2024 року № WD02024000001018 оформлений компанією песередником GREENLINE CHEMICALS Ltd. на підставі контракту № 08122022 від 08.12.2022 року між GREENLINE CHEMICALS Ltd. та SIS Company SP. z o.o.

Таким чином, постачальником товару придбаного позивачем є саме компанія GREENLINE CHEMICALS Ltd, а тому у пакувальному листі від 02.05.2024 року № WD02024000001018 є посилання на контракт № 08122022 від 08.12.2022 року.

Також суд зазначає, що у митній декларації № 24UA500050005960U8 від 06.05.2024 року зазначено, що вантаж поставляється не за прямим контрактом «код 4100 - не прямий контракт».

У наданому до митного органу пакувальному листі складеному та оформленому постачальником товару «SIS Company» Sp. z o.o.» міститься посилання на номер Контракту, а саме: Контракт № 1595 від 15.08.2023 року, Додаткову угоду № 4 від 09.02.2024 року та Доповнення № 12 від 15.04.2024 року, які було укладено між ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» та Постачальником товару «SIS Company» Sp. z o.o., (Poland).

Таким чином наявність р вказаних документів жодним чином не впливає на вартість товару, оскільки не містить вартісних показників, а вказані доводи митного органу є безпідставними.

МД № 24UA500090005278U5 від 17.05.2024 року

Щодо тверджень відповідача про те, що відповідно до п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.7 контракту вартість пакування, маркування, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні Продавця товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

Згідно з п.4.1. Договору № 1595 від 15.08.2023 року, пакування мусить бути стандартним, таким, що забезпечило б збереження Товарів при транспортуванні і при завантажувально-розвантажувальних роботах.

Так, відповідно до п. 8 Доповнення №13 від 08.05.2024 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року, упаковка Товару - біг-бег, загального призначення.

Крім того, пунктом 2.7 Договору № 1595 від 15.08.2023 року передбачено, що загальна вартість включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки, маркування, оформлення всіх необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні Продавця.

Таким чином, ціна товару включає в себе вартість упаковки, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 - має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем, в спірному рішенні, не доведено понесення позивачем додаткових витрат на пакування, маркування товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Отже, наданими до митного оформлення документами підтверджено, що ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту в пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17 та у справі № 160/8775/18 від 18.12.2019, що враховує суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Стосовно твердження митного органу про те, що відповідно до п.6 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п.2.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Пунктом 2.7 Договору № 1595 від 15.08.2023 року передбачено, що загальна вартість включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки, маркування, оформлення всіх необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні Продавця.

Згідно наданих до митного оформлення документів вбачається, що доставка товару здійснювалась на умовах СРТ.

Відповідно до правил Інкотермс за умов СРТ (Carriage Paid To або «Перевезення оплачено до») продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Тобто, за умовами поставки СРТ ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна.

Отже, при заповненні митної декларації № 24UA500050005960U8 від 06.05.2024 року включено у митну вартість товарів витрати на завантаження, що повністю відповідає умовам поставки СРТ, а тому доводи митного органу щодо того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, є безпідставними.

Щодо зауважень митного органу про те, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс CPT (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination, ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)), термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.

Відповідно до п.5 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Таким чином, витрати щодо перевезення оцінюваних товарів для цілей визначення митної вартості включаються до ціни товару, а тому посилання відповідача на те, що серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату, є неспроможними.

Стосовно тверджень відповідача про те, що відсутня цінова, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, зокрема підпису (власноручного/електронного) відповідальних осіб платника, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації.

Суд зазначає, що цінова пропозиція не є платіжним документом, а лише офертою продавця щодо продажу наявного у нього товару за заявленою ціною.

Цінова підтверджує факт оплати за товар, а тому доводи митного органу зводяться до формального посилання на вимоги Постанови правління НБУ "Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах" від 28.07.2008 № 216.

Також, суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить посилання на те, які саме приписи вказаних нормативно-правових актів не дотримано при формуванні банківських платіжних документів.

Банківський платіжний документ наданий до митного оформлення (Платіжна інструкція в іноземній валюті) містить інформацію про платника (графа 50 збігається із відомостями про Позивача), отримувача коштів (графа 59 збігається з продавцем товару за зовнішньоекономічним контрактом), суму та валюту (графи 32, 381 500,00 доларів США, що відповідає сумі згідно Рахунку-фактури (інвойс) № 482/264 від 15.05.2024 року), а також призначення платежу (графа 70, у якій міститься посилання на Контракт № 1595 від 15.08.2023 року та Доповнення № 13 від 08.05.2024 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року).

Таким чином, надана до митного оформлення платіжна інструкція в іноземній валюті № 8 від 10.05.2024 року підтверджує факт оплати поставки товару за наявною у ній інформацією: номером та датою контракту, номером та датою специфікації, сумою за поставлену партію товару, назвою отримувача коштів та назвою відправника.

Стосовно твердження митного органу про те, що у копії митної декларації країни відправлення № 24160400EX00040929 від 03.05.2024 вказані: інші умови поставки; інший одержувач, вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення від 03.05.2024 № WD02024000001158 інформація про різницю у вартості вантажу документів не надано.

У наданій копії митної декларації країни відправлення вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, тому що вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації та власне митним органом у надісланому повідомленні в рамках проведення процедури консультацій з декларантом «код 4100 - не прямий контракт».

Між виробником (експортером товару) та ПАТ «Рокитнівський скляний завод» є компанія посередник «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару. Саме в зв`язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому декларанту, в копії декларації країни експорту наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки та рахунок-фактуру (інвойс) між експортером товару SIS Company SP. z o.o. та компанією-посередником «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).

Також суд звертає увагу, що Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позиції щодо ненадання декларації країни відправлення в цілому: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країн відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Крім того, відповідно статті 335 Митного кодексу України, експортна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, що є обов`язковими для здійснення митного контролю та митного оформлення, в зв`язку з чим не є документом, необхідним для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 року у справі №280/8548/21, від 20.09.2022 року у справі №280/7457/21.

Таким чином, зауваження стосовно відомостей в експортній декларації є необґрунтованим.

Щодо зауважень відповідача про те, що у пункті 6 наданій специфікації № 13 від 15.08.2023 до контракту № 1595 зазначено що вантажовідправником є :1 ) CINER TC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI CAD. N0: 41 USKUDAR / ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLINE CHEMICALS LTD.STR. «GEO MILEV» N0: 12, BURGAS 8000, BULGARIA, VAT: BG204542096, або 2) WE IC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI CAD. N0:41, USKUDAR / ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLENE CHEMICALS LTD., 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria,VAT: BG204542096 що не відповідає даним зазначеним у графі 2 МД.

Згідно з умовами Доповнення № 13 від 08.05.2024 року, виробником Товару, який буде поставлятися згідно даного Доповнення є: (зазначено або/або в залежності від того, товар якої торгової марки буде поставляється):

1) CINER TC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI CAD. N0: 41 USKUDAR / ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLINE CHEMICALS LTD. STR. «GEO MILEV» N0: 12, BURGAS 8000, BULGARIA, VAT: BG204542096, або

2) WE IC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI CAD. N0:41, USKUDAR / ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLENE CHEMICALS LTD., 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria,VAT: BG204542096.

В графі 2 поданої до митного оформлення МД № 24UA500090005278U5 від 17.05.2024 року зазначено, що вантажовідправником є: WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIKRETI ON BEHALF OF GREENLENE CHEMICALS LTD. SULTANTEPE MAH. PASALIMANI CAD. N0:41, USKUDAR / ISTANBUL/TURKEY, оскільки, виробником товару, що поставляється по даній МД є: KAZAN SODA Mulk Kume Evleri 1. Cadde No:122 Yenikent Sincan-Ankara-Turkey, що відповідає пункту 2 Доповнення № 13 від 08.05.2024 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року.

Тобто, вантажовідправник: WE IC VE DIS TICARET A.S. (повна назва - WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIKRETI, де ANONIM SIKRETI або A.S. акціонерне товариство).

Адреса вантажовідправника: SULTANTEPE MAH. PASALIMANI CAD. N0:41, USKUDAR/ISTANBUL/TURKEY.

Вантажовідправник діє від імені: GREENLENE CHEMICALS LTD,

Отже, враховуючи вищенаведене, розбіжності, на які посилається відповідач, не є розбіжностями щодо складових ціни (митної вартості), про які йдеться в частині третій статті 53 МК, і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості.

МД № 24UA500050007003U0 від 29.05.2024 року

Щодо тверджень відповідача про те, що відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.7 контракту вартість пакування товару включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення складових митної вартості самого товару.

Згідно з п.4.1. Договору № 1595 від 15.08.2023 року, пакування мусить бути стандартним, таким, що забезпечило б збереження Товарів при транспортуванні і при завантажувально-розвантажувальних роботах.

Так, відповідно до п. 8 Доповнення №14 від 10.05.2024 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року, упаковка Товару - біг-бег, загального призначення.

Крім того, пунктом 2.7 Договору № 1595 від 15.08.2023 року передбачено, що загальна вартість включає в себе: вартість Товару, вартість упаковки, маркування, оформлення всіх необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні Продавця.

Таким чином, ціна товару включає в себе вартість упаковки, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 - має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідачем, в спірному рішенні, не доведено понесення позивачем додаткових витрат на пакування, маркування товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

Отже, наданими до митного оформлення документами підтверджено, що ціна товару включає в себе вартість пакування та маркування, у зв`язку з чим згідно з положеннями підпункту в пункту 1 частини десятої статті 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 815/6794/17 та у справі № 160/8775/18 від 18.12.2019, що враховує суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Стосовно зауважень відповідача про те, що у пакувальному листі міститься посилання на контракт № 08122022 від 08.12.2022, який до митного оформлення не надавався, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7 Доповнення №14 від 10.04.2024 року постачальником Товару, який буде поставлятися згідно даного Доповнення, є компанія GREENLINE CHEMICALS Ltd, 2А Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria,VAT: BG204542096.

Так, пакувальний лист від 02.05.2024 року № WD02024000001018 оформлений компанією песередником GREENLINE CHEMICALS Ltd. на підставі контракту № 08122022 від 08.12.2022 року між GREENLINE CHEMICALS Ltd. та SIS Company» SP. z o.o.

Таким чином, постачальником товару придбаного позивачем є саме компанія GREENLINE CHEMICALS Ltd, а тому у пакувальному листі від 02.05.2024 року № WD02024000001018 є посилання на контракт № 08122022 від 08.12.2022 року.

Також суд зазначає, що у митній декларації № 24UA500050007003U0 від 29.05.2024 року зазначено, що вантаж поставляється не за прямим контрактом «код 4100 - не прямий контракт».

У наданому до митного органу пакувальному листі складеному та оформленому постачальником товару «SIS Company» Sp. z o.o.» міститься посилання на номер Контракту, а саме: Контракт № 1595 від 15.08.2023 року, Додаткову угоду № 4 від 09.02.2024 року та Доповнення № 14 від 10.05.2024 року, які було укладено між ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» та Постачальником товару «SIS Company» Sp. z o.o., (Poland).

Суд звертає увагу, що пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця).

Законодавством не встановлено вимог до оформлення пакувального листа.

Таким чином наявність чи відсутність вказаних документів жодним чином не впливає на вартість товару, оскільки не містить вартісних показників, а вказані доводи митного органу є безпідставними.

Стосовно твердження відповідача про те, що у поданих документах (контракт 1595 від 15.08.2024 та інвойс № 486/264 від 28.05.2024 відрізняються підписи голови правління Йоанни Вибач, що в свою чергу свідчить, що вказані документи можуть містити явні ознаки підробки.

Суд зазначає, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки митного органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також, суд зазначає, що митний орган, як і декларант, не має відповідних знань та кваліфікації для встановлення розбіжностей у підписах.

Так, подані позивачем Договір № 1595 від 15.08.2023 року та інвойс № 486/264 від 28.05.2024 року містять всі необхідні реквізити, підписи та печатки відповідальних осіб. Розбіжностей в інформації в документах у порівнянні з поданими інвойсом, митною декларацією не встановлено. Розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Щодо зауважень Одеської митниці про те, що відповідно гр.20 ЕМД поставка товару здійснюється на умовах CPT Одеса тобто вартість страхування не включена у вартість товару. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Так, відповідно до пункту 7 частини десятої статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів.

Так, згідно наданих інвойсів поставка товару здійснюється на умовах СРТ, згідно з Інкотермс-2010.

Відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс CPT покупець бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику.

Також, позивач повідомив Одеську митницю, що страхування товару не здійснювалося.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що у разі, якщо товар фактично не страхувався, то відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 24.12.2020 року по справі №814/1046/16.

Отже, враховуючи те, що контрактом №1595 від 15.08.2023 року не передбачалися умови щодо обов`язку однієї із сторін щодо страхування товару, а відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що сторонами вказаного контракту здійснювалось страхування товару, відсутність інформації щодо страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Щодо твердження митного органу про те, що у копії митної декларації країни відправлення № 24410700EX00003696 від 09.05.2024 вказані: інші умови поставки; інші документи, інший одержувач, інше судно, вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення, внаслідок чого виникають сумніви що дана експортна декларація стосується даної поставки товару.

У наданій копії митної декларації країни відправлення вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, тому що вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації та власне митним органом у надісланому повідомленні в рамках проведення процедури консультацій з декларантом «код 4100 - не прямий контракт».

Між виробником (експортером товару) та ПАТ «Рокитнівський скляний завод» є компанія посередник «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару. Саме в зв`язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому декларанту, в копії декларації країни експорту наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки та рахунок-фактуру (інвойс) між експортером товару SIS Company SP. z o.o. та компанією-посередником «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).

Також суд звертає увагу, що Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позиції щодо ненадання декларації країни відправлення в цілому: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країн відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Крім того, відповідно статті 335 Митного кодексу України, експортна декларація країни відправлення не входить до переліку документів, що є обов`язковими для здійснення митного контролю та митного оформлення, в зв`язку з чим не є документом, необхідним для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 року у справі №280/8548/21, від 20.09.2022 року у справі №280/7457/21.

Таким чином, зауваження стосовно відомостей в експортній декларації є необґрунтованим.

Щодо твердження митного органу про те, що рахунок-фактура (інвойс) № WD02024000001223 від 27.05.2024, пакувальний лист № WD02024000001223 від 27.05.2024 зроблено на бланку Greenline BULGARIA CHEMICALS LTD, проставлена печатка одержувача/імпортера BULGARIA CHEMICALS LTD, яка не має відношення до даного оформлення.

Відповідно до п.7 Доповнення №14 від 10.04.2024 року постачальником Товару, який буде поставлятися згідно даного Доповнення, є компанія GREENLINE CHEMICALS Ltd, 2А Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria,VAT: BG204542096.

Так, пакувальний лист від 02.05.2024 року № WD02024000001018 оформлений компанією песередником GREENLINE CHEMICALS Ltd. на підставі контракту № 08122022 від 08.12.2022 року між GREENLINE CHEMICALS Ltd. та SIS Company SP. z o.o.

Таким чином, постачальником товару придбаного позивачем є саме компанія GREENLINE CHEMICALS Ltd, а тому у пакувальному листі від 02.05.2024 року № WD02024000001018 є посилання на контракт № 08122022 від 08.12.2022 року.

Також суд зазначає, що у митній декларації № 24UA500050005960U8 від 06.05.2024 року зазначено, що вантаж поставляється не за прямим контрактом «код 4100 - не прямий контракт».

У наданому до митного органу пакувальному листі складеному та оформленому постачальником товару «SIS Company» Sp. z o.o.» міститься посилання на номер Контракту, а саме: Контракт № 1595 від 15.08.2023 року, Додаткову угоду № 4 від 09.02.2024 року та Доповнення № 14 від 10.05.2024 року, які було укладено між ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» та Постачальником товару «SIS Company» Sp. z o.o., (Poland).

Суд звертає увагу, що пакувальний лист - це документ, у якому відображаються всі види й сорти товару, наявного в кожному товарному місці (наприклад, у контейнері, ящику, коробці), тобто він дає інформацію про кількість кожного сорту (число одиниць в упаковці) і номер упаковки (місця).

Законодавством не встановлено вимог до оформлення пакувального листа.

Таким чином наявність чи відсутність вказаних документів жодним чином не впливає на вартість товару, оскільки не містить вартісних показників, а вказані доводи митного органу є безпідставними.

Відтак, зауваження відповідача зазначені в оскаржуваних рішеннях суд вважає необґрунтованими та такими, що жодним чином не впливають на можливість підтвердження задекларованої позивачем митної вартості товару.

Під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи.

Як вже було зазначено судом вище, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Наявність у базі даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів.

За таких обставин, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000027/1 від 07.05.2024 року, № UA500090/2024/000010/1 від 17.05.2024 року, № UA500050/2024/000036/2 від 30.05.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000231 від 07.05.2024 року, № UA500090/2024/000075 від 17.05.2024 року та № UA500050/2024/000272 від 30.05.2024 року є протиправними та належить до скасування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Одеської митниці на користь Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 30280,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду:

Договір про надання правової допомоги від 02.04.2024 року, додаткова угода від 04.11.2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 03.12.2024 року, прибутковий касовий ордер, свідоцтво та ордер про надання правової допомоги.

Відповідно до додаткової угоди від 04.11.2024 року, розмір гонорару (винагороди) за здійснену правову допомогу та послуги Виконавця згідно даної Додаткової угоди визначається з розрахунку 510,00 грн. (п`ятсот десять гривень 00 копійок) за 1 годину витраченого часу та зазначається в Акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 03.12.2024 року Виконавцем було надано наступні послуги:

- усна консультація, опрацювання і правовий аналіз документів (Контракту, додатків та додаткових угод до нього, рахунків-фактур, пакувальних листів, коносаментів, вантажних відомостей, сертифікатів про походження, платіжних інструкцій, митних декларацій, листування, рішень про коригування митної вартості, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, тощо) 2 години;

- визначення правової позиції. Складання та підготовка процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (складання позовної заяви, відповіді на відзив, клопотання, підготовка та сканування додатків до позовної заяви) та подання до суду (через систему «Електронний суд») 8 годин.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співрозмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат в сумі 5 100,00 грн. відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість відшкодування витрат на правову допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 5 100,00 грн.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" (вул. Патріотична, 18, смт. Рокитне, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34200, код ЄДРПОУ 00293462) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

2. Визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000027/1 від 07.05.2024 року.

3. Визнати противоправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500050/2024/000231 від 07.05.2024 року.

4. Визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500090/2024/000010/1 від 17.05.2024 року.

5. Визнати противоправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500090/2024/000075 від 17.05.2024 року.

6. Визнати противоправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000036/2 від 30.05.2024 року.

7. Визнати противоправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500050/2024/000272 від 30.05.2024 року.

8. Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) на користь Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" (код ЄДРПОУ 00293462) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 30280,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5100,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.01.2025
Оприлюднено13.01.2025
Номер документу124339546
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —420/34664/24

Рішення від 07.01.2025

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бутенко А.В.

Ухвала від 10.12.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бутенко А.В.

Ухвала від 12.11.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бутенко А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні