Рішення

від 07.01.2025 по справі 420/32039/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32039/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 15.10.2024 надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перевірки, викладених у зверненні позивача ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» від 20.05.2024, наявності у ОСОБА_1 права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з обов`язковим виїздом до ПАТ «Одесахарчореммаш»;

2. Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перевірку викладених у зверненні позивача ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» від 20.05.2024 року, наявності у ОСОБА_1 права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 шляхом виїзної перевірки до ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ», за результатами якої вжити заходи відповідно чинного законодавства, обов`язково письмово повідомивши ПАТ ««ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» про результати проведеної перевірки.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 працював майстром цеху лиття ПАТ «Одесахарчореммаш» (колишній ливарний завод) в період з 03.10.1991 по 01.10.1994, тобто всього три роки, при необхідних десяти роках для призначення пільгової пенсії. Починаючи з 1994 року ОСОБА_1 був призначений начальником механіко-збірного цеху, який не має жодного відношення до цеху лиття та не має відношення до робіт зі Списку № 1. ПАТ «Одесахарчореммаш» наполягає на тому, що товариство не видавало довідку ОСОБА_1 для подачі до органів пенсійного фонду, яка б підтверджувала його право на призначення пенсії на пільгових умовах. На скаргу від 20.05.2024, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 26.08.2024 та зареєстрована за № 36797/8, адвокат 09.09.2024 отримала електронною поштою відповідь, що ОСОБА_1 з 02.05.2016 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на виконання постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 24.11.2016 по справі № 523/9459/16-а, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 10.04.2019. Припинення виплати пенсії здійснюється на підставі статті 49 Закону № 1058. На теперішній час відсутні підстави для припинення виплати пенсії ОСОБА_1 . Позивач вважає бездіяльність протиправною та такою, що суперечать чинному законодавству України.

Вважаючи зазначені дії відповідачів протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

21.10.2024 ухвалою судді залишено без руху позовну заяву та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви оформленої у відповідності до вимог до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, із вірним зазначенням місця проживання чи перебування позивача та зазначити наявність чи відсутність самостійних вимог щодо предмету спору третьої особи та на стороні позивача чи відповідача вона виступає.

24.10.2024 до суду надійшла заява представника позивача (вхід.№566898/24) про усунення недоліків на виконання ухвали від 21.10.2024.

Ухвалою судді від 29.10.2024 ухвалено відкрити провадження у адміністративній справі; розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст.262 КАС України).

Вказаною ухвалою суддею встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

29.10.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ»; відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

13.11.2024 (вх.№ ЕС/63196/24) від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких вказано, що відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню,

З покликанням на фактичні обставини прийняття рішення по справі № 523/9459/16-а, його оскарження та виконання відповідач зазначає, що посилання ПАТ ОХРМ на те, що Головне управління не зважаючи на наявність рішення суду, яке набрало законної сили повинно вжити заходи для зупинення виплати пенсії ОСОБА_1 не мають під собою жодного правового підґрунтя, оскільки ч. 1 ст. 49 Закону України Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058 (далі Закон України № 1058) чітко визначено підстави та умови за яких органи пенсійного фонду України мають право припинити виплату пенсії. Як стверджує відповідач, жодним із пунктів чинного закону не визначено про можливість припинення органами Пенсійного фонду пенсії, яка призначена на підставі рішення суду, що набрало законної сили, організації додаткової перевірки наявності у пенсіонера оригіналів первинних документів (трудової книжки та наданих довідок).

Як вказано відповідачем, у своїх відповідях на звернення ПАТ ОХРМ Головним управлянням, Пенсійним Фондом України та Міністерством Соціальної Політики України неодноразово наголошувалось на тому, що відповідно до ст. 129? Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

На думку відповідача, твердження ПАТ ОХРМ стосовно того, що Головним управлінням звернення позивача належним чином розглянуто не було є неправдивим, оскільки Головним управління неодноразово надавались відповіді на звернення, окрім того, відповіді на аналогічні звернення надавались Міністерством Соціальної Політики, які повністю підтверджують позицію Головного управління.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ».

21.11.2024 до суду надійшли пояснення представника третьої особи (вхід.ЕП/19297/24) щодо адміністративного позову та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 26.11.2024 пояснення щодо адміністративного позову та клопотання про витребування доказів, представника третьої особи адвоката Семенцова О.І. (вхід.№ЕП/19297/24) по справі №420/32039/24 повернуто заявнику

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Судом встановлено, що 20.05.2024 ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» звернулось до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області із скаргою, в якій просило:

1) негайно зупинити виплату пенсії ОСОБА_1 (номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

2) призначити та провести додаткову комплексну перевірку пенсійної справи ОСОБА_1 з обов`язковим виїздом комісії фонду до ПАТ «Одесахарчореммаш» для проведення перевірки усіх первинних документів, витребування у ОСОБА_1 оригіналів трудової книжки та оригіналів представлених ним довідок;

3) за результатами проведеної перевірки, у разі підтвердження доводів ПАТ «Одесахарчореммаш» щодо відсутності у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу для призначення йому пенсії, скасувати Рішення Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії та вирішити питання щодо негайного перегляду справи № 523/9459/16-а за нововиявленими обставинами, а також зобов`язання ОСОБА_1 повернути незаконно отриману пенсію з 2016 року;

4) притягнути до відповідальності осіб, винних у халатному відношенні до своїх професійних обов`язків, які жодного разу, прикриваючись незаконним судовим рішенням, не вжили заходи для зупинення ОСОБА_1 виплати пенсії, хоча достеменно знали про те, що справа тричі перебувала в апеляційній інстанції;

5) надати відповідь в межах встановленого законом строку на вищевказану електронну адресу адвоката.

Так, у даній скарзі, позивачем з покликанням на прийняття постанови по справі №523/9459/16-а, на кримінальне провадження №12020160490001618 від 20.05.2020, п.4.2, 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, п. «а» ст.13, ст.62, ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.3, п.8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 зазначено, що оскільки у ОСОБА_1 відсутні оригінали належних та допустимих доказів того, що він має право на отримання пільгової пенсії, ПАТ «Одесахарчореммаш» наполягає на тому, що Керівництво ГУ ПФУ в Одеській області має усі необхідні повноваження для вжиття усіх необхідних заходів для проведення відповідної перевірки, з`ясування підстав для отримання пільгової пенсії та зупинення її виплати.

У відповідь на вказану заяву Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області складено листа від 09.09.2024 №1500-0308-8/137764, в якому зазначено таке:

«На Вашу адвокатську скаргу від 20.05.2024, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 26.08.2024 та зареєстрована за №36797/8 повідомляємо, що на виконання постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 24.11.2016 по справі №523/9459/16-а ОСОБА_1 з 02.05.2016 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон 1058).

Постановою Верховного Суду від 10.04.2019 касаційну скаргу Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року - без змін. Припинення виплати пенсії здійснюється на підставі статті 49 Закону №1058.

На теперішній час відсутні підстави для припинення виплати пенсії ОСОБА_1 »

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перевірки, викладених у зверненні позивача ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» від 20.05.2024, наявності у ОСОБА_1 права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з обов`язковим виїздом до ПАТ «Одесахарчореммаш», позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.

В першу чергу, суд зазначає, що предметом перевірки при розгляді даної справи є бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перевірки, викладених у зверненні позивача ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» від 20.05.2024 обставин.

Суд розглядаючи дану справу не надає оцінку судовим рішенням по справі 523/9459/16-а.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Частинами першою та третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено , що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: 1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; 2) проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Відповідно до п.3 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 21 грудня 2022 року № 28-2), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 40/26485 (далі Положення № 28-2) основними завданнями головного управління Фонду:

реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення, загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;

забезпечення ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, осіб, які мають право на пільги, а також отримувачів житлових субсидій;

здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Законів України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування";

профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, на базі інформації з електронних систем та реєстрів;

здійснення контролю за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів;

виконання інших завдань, визначених законом.

Пунктом 4 даного Положення № 28-2 визначено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

- забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення;

- здійснює розгляд звернень, заяв та скарг підприємств, установ, організацій і громадян з питань діяльності Фонду, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.

Підпунктом 6 пункту 6 Положення № 28-2 Головне управління Фонду має право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Таким чином, у відповідача наявна компетенція проводити перевірку документів, поданих для оформлення пенсії та обов`язок по розгляду скарг з питань діяльності Фонду.

Зі змісту скарги позивача від 20.05.2024 судом встановлено, що однією з вимог публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» була вимога негайно зупинити виплату пенсії ОСОБА_1 (номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Розглядаючи дану справу, суд зазначає, що вичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії визначено у ст.49 Закону України Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування.

Так, відповідно до ч.1 ст.49 Закону України Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

З аналізу вказаних приписів Закону України Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для припинення виплати пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із поданням представником позивача 20.05.2024 скарги.

В той же час, судом встановлено, що позивач у скарзі від 20.05.2024 також просив:

- призначити та провести додаткову комплексну перевірку пенсійної справи ОСОБА_1 з обов`язковим виїздом комісії фонду до ПАТ «Одесахарчореммаш» для проведення перевірки усіх первинних документів, витребування у ОСОБА_1 оригіналів трудової книжки та оригіналів представлених ним довідок;

- за результатами проведеної перевірки, у разі підтвердження доводів ПАТ «Одесахарчореммаш» щодо відсутності у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу для призначення йому пенсії, скасувати Рішення Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії та вирішити питання щодо негайного перегляду справи № 523/9459/16-а за нововиявленими обставинами, а також зобов`язання ОСОБА_1 повернути незаконно отриману пенсію з 2016 року;

- притягнути до відповідальності осіб, винних у халатному відношенні до своїх професійних обов`язків, які жодного разу, прикриваючись незаконним судовим рішенням, не вжили заходи для зупинення ОСОБА_1 виплати пенсії, хоча достеменно знали про те, що справа тричі перебувала в апеляційній інстанції.

Однак, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, який складено 09.09.2024 №1500-0308-8/137764 судом встановлено, що пенсійним органом дані вимоги позивача не розглянуто та не надана оцінка їх правомірності та обґрунтованості.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, щодо не розгляду скарги публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» від 20.05.2024.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перевірку викладених у зверненні позивача ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» від 20.05.2024, наявності у ОСОБА_1 права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 шляхом виїзної перевірки до ПАТ «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ», за результатами якої вжити заходи відповідно чинного законодавства, обов`язково письмово повідомивши ПАТ ««ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» про результати проведеної перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, які дають суб`єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Як вже встановлено судом, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 09.09.2024 №1500-0308-8/137764, пенсійним органом усі вимоги позивача, що викладені у скарзі не розглянуто та не надано оцінки їх правомірності та обґрунтованості.

Як вбачається зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Таким чином, суди не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду заяви, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.

В даному випадку, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції відповідача.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, зокрема у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 по справі № 810/3393/17 зазначено, що:

«…На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не мають втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Якщо на момент прийняття суб`єктом владних повноважень рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду. Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд».

Аналогічну правову позицію висловлено Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/11251/18.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.08.2018 у справі №820/2605/17, безпідставним є посилання в обґрунтування касаційної скарги на те, що зобов`язавши відповідача повторно розглянути клопотання позивача суд вийшов за межі позовних вимог та втрутився у його дискреційні повноваження, а також те, що вказане клопотання відповідачем розглянуто та надано письмову відповідь, у зв`язку з чим підстави повторного розгляду клопотання відсутні, оскільки відповідачем передбаченого законодавством рішення за результатами клопотання позивача прийнято не було.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи те, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню шляхом:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розгляду скарги публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» від 20.05.2024;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути скаргу публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» від 20.05.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 даної статті визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3933846595.1 від 10.10.2024 (а.с.15).

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1514,00 грн (1/2 від 3028,00 грн).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо розгляду скарги публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» від 20.05.2024.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути скаргу публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» від 20.05.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» суму сплаченого судового збору у розмірі 1514,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: публічне акціонерне товариство «ОДЕСАХАРЧОРЕММАШ» (65102, М. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 197, код ЄДРПОУ 00383834);

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385);

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА