Рішення

від 07.01.2025 по справі 420/24842/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24842/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військової частини НОМЕР_2 ), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 та 2022 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 та 2022 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704, та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 та 2022 роки;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2024 рік, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення за посадою заступника начальника відділу організації служби штату;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2024 рік, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення за посадою заступника начальника відділу організації служби штату, та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2024 рік;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військової частини НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 та 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016, 2017 та 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 та 2018 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з розміру, що виник до січня 2023 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з розміру, що виник до січня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у період з січня 2016 року до 04.05.2024 року він проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовій частині НОМЕР_2 ). Грошове забезпечення у цей період нараховувалось та виплачувалось із урахуванням посадових окладів та окладів за військовим званням, розрахованих із 1762,00 грн замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Неправильний розрахунок грошового забезпечення призвів до виплати не у належному розмірі інших виплат, які розраховуються з грошового забезпечення та є предметом цього спору. Такі дії не відповідають первісній редакції пункту 4 Постанови КМУ №704, яка відновлена з 01.01.2020 року. Окрім того, позивач зазначає, що за період служби індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась у належному розмірі. Також, позивач зауважує, що грошова допомога на оздоровлення за 2024 рік виплачена йому без урахування грошового забезпечення, яке він отримував, перебуваючи тимчасово виконуючим обов`язки. Позивач не погоджується із таким обчисленням грошового забезпечення, тому звернувся до суду із цим позовом.

22.08.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) подало відзив, у якому зазначило, що позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Відповідач вважає, що визнання нормативно-правового акту таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акта. Саме тому, первісна редакція п. 4 Постанови № 704 застосуванню не підлягає. Щодо грошової допомоги за 2024 рік за посадою заступника начальника відділу, то така вимога, на думку відповідача, також є безпідставною. Позивач проходив службу на посаді старшого офіцера відділу. Грошова допомога на оздоровлення розраховується на день видання наказу про її виплату за штатною посадою, яку займає військовослужбовець. Позивач обіймав штатну посаду старшого офіцера відділу, тому допомога обрахована та виплачена правильно. Індексація за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 нарахуванню не підлягає, оскільки її виплата припинена на цей період абзацом 18 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

У відповіді на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) від 26.08.2024 року позивач зазначив, що із викладеними у відзиві доводами він не погоджується. Позивач у відповіді зазначив аналогічні доводи тим, які попередньо зазначені у позовній заяві.

26.08.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) подало відзив, у якому зазначило, що позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Відповідач зазначає, що позивача виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), тому остаточні розрахунки має проводити саме цей відповідач. Індексація, на думку відповідача, виплачена позивачеві у належному розмірі. Оскільки індексація грошового забезпечення не входить до складу місячного грошового забезпечення, тому до обчислення виплат, які розраховуються із сум грошового забезпечення, не включається.

26.08.2024 року позивач подав відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), у якій зазначив, що викладені у відзиві доводи він не визнає та просить задовольнити позов із урахуванням викладених у ньому обґрунтувань.

Ухвалою суду від 12.08.2024 року у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 18 травня 2009 року по 22 грудня 2019 року, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується сторонами.

З 23 грудня 2019 року по 04 травня 2024 року позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) на посаді старшого офіцера (з адміністративно-юрисдикційної діяльності) відділу організації служби штабу (28 тарифний розряд, посадовий оклад 5640 грн), що підтверджується витягом з наказу від 23.12.2019 № 107-ОС.

В періоди з 13.01.2023 по 12.07.2023, 13.07.2023-12.01.2024, 13.01.2024-02.05.2024 тимчасово виконував обов`язки за вакантною посадою заступника начальника відділу організації служби штабу (41 тарифний розряд, посадовий оклад 7470 грн), що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ). (а.с. 32)

Періоди тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою заступника начальника відділу організації служби штабу підтверджуються також витягами з наказів. (а.с. 34-38)

Наказом начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.05.2024 року № 126-ос позивача звільнено з військової служби та припинено (розірвано) контракт за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України.

Наказом начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 04.05.2024 року № 129-ос позивача виключено із списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У період з 30.01.2020 19.05.2023 позивачу виплачувалось грошове забезпечення, розраховане без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704.

Грошова допомога на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 та 2022 роки розрахована із сум грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704.

Грошова допомога на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2024 рік виплачена у квітні 2024 року у сумі 29032,26 грн, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення за посадою старшого офіцера (з адміністративно-юрисдикційної діяльності) відділу організації служби штабу, а не із розміру грошового забезпечення, яке позивач отримував за посадою заступника начальника відділу організації служби штабу, обов`язки якого виконував тимчасово.

У період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року позивачеві не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - січня 2008 року.

Грошові допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 та 2018 роки не включали у суми грошового забезпечення, з якого були обраховані, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - січня 2008 року.

У період з 01.01.2023 по 31.12.2023 позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення, виходячи з розміру, що виник до січня 2023 року.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач наголошує на неправильному розрахунку грошового забезпечення, яке перелічене вище.

Відповідачі вважають, що із позивачем проведені усі належні йому розрахунки.

Дослідивши позиції сторін викладені у заявах по суті, враховуючи приписи діючого законодавства суд приходить до наступних висновків.

Спірним питанням у цій справі, зокрема є тлумачення та застосування сторонами Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова №704) та безпосередньо п. 4, яким визначені розміри посадових окладів та окладів за військове звання військовослужбовців.

Позивач вважає, що його грошове забезпечення за 30.01.2020 19.02.2023 роки повинно визначатись з врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, а не шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1січня 2018 року.

Правові відносини у цьому спорі врегульовані Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова № 704).

Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Тобто, на момент набрання чинності постановою №704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Саме із урахуванням такої позиції та із таким правозастосуванням вказаної постанови у цій справі позивачу розраховувалось грошове забезпечення у спірному періоді.

Суд не погоджується із таким розрахунком грошового забезпечення та зазначає, що аналогічне питання вже було неодноразово предметом розгляду ВС КАС, а у Постанові від 02.08.2022 року по справі №440/6017/21 суд прийшов до таких висновків:

34. Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон України від 05.10.2000 № 2017-III Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

35. У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

36. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

37. При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

38. Верховний Суд повторює, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під умовами слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

39. Відтак, на думку колегії суддів зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

40. Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

41. При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII Про Державний бюджет України на 2019 рік було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

42. У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік (далі - Закон № 294-IX) та Закон № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.

43. Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

44. Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

45. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

46. У справі Кечко проти України (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

47. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

48. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

49. Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). …

62. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Вищенаведена правова позиція ВС КАС викладена настільки зрозуміло та переконливо, що суд у цій справі не вбачає необхідності наводити інші аргументи на спростування хибної позиції відповідача.

Постанова Кабінету Міністрів України Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 № 481 від 12.05.2023 року застосуванню не підлягає, оскільки вона набрала чинності після виникнення спірних правовідносин, та відповідно не може розповсюджувати свою дію на цей спір згідно зі статтею 58 Конституції України.

Вимоги щодо грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2022 роки є похідними та підлягають задоволенню, оскільки розраховуються із грошового забезпечення.

Вимога щодо перерахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік виходячи з розміру грошового забезпечення, яке позивач отримував за посадою заступника начальника відділу організації служби штабу, обов`язки якого виконував тимчасово.

Як встановлено судом, позивачеві у квітні 2024 року виплачено грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2024 рік у сумі 29032,26 грн, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення за посадою старшого офіцера (з адміністративно-юрисдикційної діяльності) відділу організації служби штабу.

Водночас у період з 13.01.2024-02.05.2024 позивач тимчасово виконував обов`язки заступника начальника відділу організації служби штабу за відповідним наказом та отримував грошове забезпечення саме за цією посадою, обов`язки за якою виконував.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Наказом Міністра Оборони України від 11.06.2008 року № 260 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Інструкція).

Ця Інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

30.1. Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

30.3. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Таким чином, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається із розміру грошового забезпечення, на який військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання такої допомоги.

З огляду на те, що у період підписання наказу про надання грошової допомоги для оздоровлення за 2024 рік, позивач тимчасового виконував обов`язки за вакантною посадою заступника начальника відділу організації служби штабу за відповідним наказом, яка є штатною, та отримував грошове забезпечення саме за цією посадою, грошова допомога на оздоровлення підлягала визначенню виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), які виплачувались позивачеві на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

З огляду на викладене, ця позовна вимога підлягає задоволенню.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині індексації грошового забезпечення, суд керується наступним.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991р. №1282-XII (далі - Закон №1282-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст. 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000р. №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз. 8 п. 4 Порядку №1078).

Відповідно до п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів від 09.12.2015р. №1013 (далі - Постанова №1013) п. 5 Порядку №1078 викладено в новій редакції:

5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, починаючи з 09.12.2015р. обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.

Пунктом 1 Постанови №1013 внесено зміни до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, що призвело до збільшення посадових окладів працівників, заробітна плата яких обчислюється за вказаною тарифною сіткою.

Відповідно до п. 3 Постанови №1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів доручено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (Офіційний вісник України, 2003р., №29, ст.1471).

Виходячи з системного аналізу п.1-3 Постанови №1013, базовий місяць січень 2016 року застосовується для подальшої індексації заробітної плати за посадами, оклади (тарифні ставки) за якими підвищилися в грудні 2015 року у зв`язку з прийняттям Постанови №1013, що відповідає положенням п. 5 Порядку №1078 в редакції з 09.12.2015р.

В свою чергу, Порядок №1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).

Станом на час виникнення спірних правовідносин тарифні ставки (оклади) військовослужбовців обчислювалися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007р. №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 р.

Зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 р. у зв`язку з набранням чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Таким чином індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачу протиправно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за вказаний вище період із урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в Постанові по справі №400/1118/21 від 26.01.2022 року.

Вимоги щодо врахування сум індексації за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. до обчислення грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 та 2018 роки заявлені передчасно та задоволенню не підлягають, оскільки цей спір є похідним і виникне тільки після належного розрахунку та виплати індексації за цей період.

Вимога щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з розміру, що виник до січня 2023 року, є безпідставною та задоволенню не підлягає з огляду на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 р. № 2710-IX зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Таким чином, у 2023 році не підлягала нарахуванню та виплаті індексація грошового забезпечення.

Окремо суд зауважує, що оскільки позивача звільнено з військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), саме на цей суб`єкт владних повноважень покладається обов`язок щодо остаточного із позивачем розрахунку по сумам грошового забезпечення.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704 за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) за період з 30.01.2020 року по 19.05.2023 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 та 2022 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 та 2022 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року № 704, та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 та 2022 роки.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2024 рік, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення за посадою заступника начальника відділу організації служби штату.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2024 рік, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення за посадою заступника начальника відділу організації служби штату, та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2024 рік.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.