Справа № 420/28600/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 січня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Д.І.С. БУД» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,
встановив:
Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації (далі позивач, Департамент) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі відповідач, Держаудитслужба), третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Д.І.С. БУД» (далі третя особа, ТОВ «Д.І.С. БУД»), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі: відкриті торги з особливостями по предмету закупівлі «Капітальний ремонт адмінбудівлі Кочубеївської сільської ради за адресою: с. Кочубеївка, Кочубеївської територіальної громади Бериславського району Херсонської області» (СРV за ДК 021:2015: 454530007 - капітальний ремонт і реставрація), унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу UА-2023-08-04-010649-а.
Ухвалою суду від 17.09.2024 позов було залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.
Ухвалою від 02.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем 11.10.2024 поданий відзив.
Позивачем 14.10.2024 подано відповідь на відзив.
Третя особа не скористалась своїм правом подати пояснення щодо позову та відзиву.
Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.
Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.
Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
Як встановлено судом, Департамент розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації 04 серпня 2023 року о 16:30 год в електронній системі закупівель було оприлюднено оголошення про відкриті торги з особливостями UA-2023-08-04-010649-a за предметом закупівлі «Капітальний ремонт адмінбудівлі Кочубеївської сільської ради за адресою: с. Кочубеївка, Кочубеївської територіальної громади Бериславського району Херсонської області (СРV за ДК 021:2015: 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація)», строком поставки робіт до 29 грудня 2024 року та з очікуваною вартістю предмета закупівлі 10 976 350,80 грн.
Згідно з оголошенням, кінцевий строк подання тендерних пропозицій та дата і час розкриття тендерних пропозицій - 31 серпня 2023 року о 14:00 год.
Тендерну документацію із унесеними в подальшому змінами затверджено рішенням уповноваженої особи замовника від 22.08.2023, протокол №22.
Розділом ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації визначено, що « … учасник повинен розмістити (завантажити) в електронній системі закупівель (далі Система) всі документи передбачені цією тендерною документацією до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону. Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, зазначених в пункті 47 Особливостей і в цій тендерній документації та завантаження з нижченаведених файлів, які надаються в сканованому вигляді в форматі Portable Document Format (PDF) або у вигляді електронних документів з накладеним електронним підписом відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Тендерна пропозиція повинна складатися з наступних документів: … Документально підтверджену інформацію про відповідність учасників кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону (відповідно до додатку № 3). Перелік кваліфікаційних критеріїв зазначений у розділі 5 цієї тендерної документації. …
Відсутність чи неналежне оформлення усіх або будь-якого з документів, перелічених у цьому розділі, є підставою для відхилення тендерної пропозиції, з причини невідповідності тендерної пропозиції умовам тендерної документації.
При визначенні кваліфікаційних критеріїв замовник керується переліком кваліфікаційних критеріїв, зазначених у статті 16 Закону, пп. 28 та 44 Особливостей. Відповідно до статті 16 Закону та п. 28 Особливостей замовник встановлює наступні кваліфікаційні критерії: … - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; … Для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям учасник у складі своєї пропозиції відкритих торгів надає документи відповідно до переліку документів, зазначених у Додатку № 3 до цієї документації відкритих торгів.
Якщо кваліфікаційна частина тендерної пропозиції не містить документів, які підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, згідно з умовами тендерної документації, така тендерна пропозиція відхиляється.
Учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються в разі, якщо їх отримано електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: … 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону; …».
Пунктом 1 «Наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» Таблиці 1 Додатку №3 до тендерної документації «Документи для підтвердження інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям» установлено наступне:
«…Довідка у формі табл. 1.1, що містить інформацію про наявність в Учасника штатних та/або за договорами ЦПХ працівників керівного, інженерно-технічного персоналу та основного складу робітників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід у відповідній галузі та будуть безпосередньо зайняті виконанням робіт, що є предметом цієї закупівлі.
Для підтвердження інформації про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати:
- Заявлена учасником кількість інженерно-технічних працівників бути достатньою для виконання робіт за предметом закупівлі.
Обов`язкова наявність:
- головного інженера;
- виконавця робіт, який повинен мати вищу освіту та досвід у сфері будівництва;
- сертифікованого інженера проектувальника в частині кошторисної документації;
Головний інженер, виконавець робіт, інженери-проектувальники, зазначені учасником у довідці, повинні мати вищу освіту та досвід у сфері будівництва.
До довідки обов`язково додаються:
- документи, що підтверджують кваліфікацію працівників, зазначених у довідці (дипломи, посвідчення, свідоцтва тощо);
- документ про освіту (диплом), сканована копія кваліфікаційного сертифікату інженера проектувальника в частині кошторисної документації завірена печаткою та підписом інженера проектувальника, дійсного на дату подання документів (відповідно до Закону України від 20.05.1999 № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність»);
- скановані оригінали або копії документів, що підтверджують наявність трудових та/або цивільно-правових відносин між учасником та працівниками, що вказані у довідці, а саме: або копії наказів про прийняття на роботу таких працівників, або трудові договори, або витяги з трудових книжок із відміткою про працевлаштування працівника до учасника, або цивільно-правові угоди. …».
У закупівлі прийняв участь один учасник - ТОВ «Д.І.С. БУД».
Товариством у складі тендерної пропозиції на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям надав:
- довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації (інженерно-технічних робітників, робочих), які мають необхідні знання та досвід від 29.08.2023 № 17, яка у пункті 7 містить інформацію про інженера з проектно-кошторисної документації Назукіна Михайла Юрійовича.
- наказ від 13.03.2023 № 2 про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду інженера з проектно-кошторисної документації;
- кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, Серія АР № 018066, відповідно до якого ОСОБА_1 має категорію провідного інженера-проектувальника на роботи (послуги) пов`язані із створенням об`єктів архітектури, спроможність виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом: інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки).
Пропозицію ТОВ «Д.І.С. БУД» визнано найбільш економічно вигідною електронною системою закупівель, у зв`язку з чим протокольним рішенням уповноваженої особи замовника від 05.09.2023 №26 це товариство визначено переможцем процедури закупівлі та вирішено прийняти рішення про намір укласти з ним договір про закупівлю.
05.09.2023 в електронній системі закупівель було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем закупівлі.
19 вересня 2023 року між Департаментом та ТОВ «Д.І.С. БУД» був укладений договір № 19-09/29Р про закупівлю робіть по об`єкту «Капітальний ремонт адмінбудівлі Кочубеївської сільської ради за адресою: с. Кочубеївка, Кочубеївської територіальної громади Бериславського району Херсонської області (СРV за ДК 021:2015: 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація)».
На підставі наказу Держаудитслужби від 08.08.2024 № 205 «Про початок моніторингу процедур закупівель / закупівель» відповідачем здійснено моніторинг процедури закупівлі «Капітальний ремонт адмінбудівлі Кочубеївської сільської ради за адресою: с. Кочубеївка, Кочубеївської територіальної громади Бериславського району Херсонської області (СРV за ДК 021:2015: 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація)», очікуваною вартістю 10 976 350,80 грн з ПДВ.
Держаудитслужбою в електронній системі закупівель 13.08.2024, 20.08.2024 та 21.08.2024 були оприлюднені запити замовнику на пояснення.
У запиті від 21.08.2024 у замовника запитувалось яким документом (зазначити назву файлу(ів) та номер сторінки) учасник ТОВ «ТОВ Д.І.С БУД» виконав вимоги пункту 1 Додатку 3 тендерної документації щодо підтвердження наявності сертифікованого інженера проектувальника в частині кошторисної документації.
Замовником 23.08.2024 у відповідь на запит в електронній системі закупівель оприлюднені накази про призначення працівників (Сiдько Ігоря Володимировича директором та головним інженером, Тройнякова Олексія Вікторовича заступником директора з будівництва, П`ятигорця Василя Олександровича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - виконавцями робіт, ОСОБА_4 інженером з проектно-кошторисної роботи, Синицької Iрини Вiленiвни інженером з охорони праці, ОСОБА_5 майстером будівельних та монтажних робіт, Лукащука Вячеслава Дмитровича опоряджувальником будівельний, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 електрозварниками, ОСОБА_9 прибиральником службових приміщень), а також дипломи та посвідчення працівників.
За результатом проведеного моніторингу відповідачем складено оскаржений висновок від 30.08.2024 та того ж дня оприлюднено його в електронній системі закупівель.
Згідно з висновком, за результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостей установлено порушення пункту 28 Особливостей. За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ТОВ «Д.І.С. БУД»» установлено порушення вимог пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей, статті 5 Закону.
За результатами аналізу питань дотримання Замовником відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору та їх оприлюднення порушень не встановлено.
Суть порушення викладена у висновку наступним чином:
« …
Відповідно до пункту 1 Додатку № 3 «Документи для підтвердження інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям» тендерної документації зазначено, що тендерна пропозиція повинна містити, зокрема: «Довідка у формі табл. 1.1, що містить інформацію про наявність в Учасника штатних та/або за договорами ЦПХ працівників керівного, інженерно-технічного персоналу та основного складу робітників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід у відповідній галузі та будуть безпосередньо зайняті виконанням робіт, що є предметом цієї закупівлі. Для підтвердження інформації про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати: Заявлена учасником кількість інженерно-технічних працівників бути достатньою для виконання робіт за предметом закупівлі. Обов`язкова наявність: - головного інженера; - виконавця робіт, який повинен мати вищу освіту та досвід у сфері будівництва; - сертифікованого інженера проектувальника в частині кошторисної документації; Головний інженер, виконавець робіт, інженери проектувальники, зазначені учасником у довідці, повинні мати вищу освіту та досвід у сфері будівництва.
До довідки обов`язково додаються: - документи, що підтверджують кваліфікацію працівників, зазначених у довідці (дипломи, посвідчення, свідоцтва тощо); - документ про освіту (диплом), сканована копія кваліфікаційного сертифікату інженера проектувальника в частині кошторисної документації завірена печаткою та підписом інженера проектувальника, дійсного на дату подання документів (відповідно до Закону України від 20.05.1999 № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність»); - скановані оригінали або копії документів, що підтверджують наявність трудових та/або цивільно-правових відносин між учасником та працівниками, що вказані у довідці, а саме: або копії наказів про прийняття на роботу таких працівників, або трудові договори, або витяги з трудових книжок із відміткою про працевлаштування працівника до учасника, або цивільно-правові угоди».
Учасник ТОВ «ТОВ «Д.І.С. БУД»» на підтвердження вищезазначеної вимоги надав: - довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації (інженерно-технічних робітників, робочих), які мають необхідні знання та досвід від 29.08.2023 № 17, яка у пункті 7 містить інформацію про інженера з проектно-кошторисної документації Назукіна Михайла Юрійовича. - наказ від 13.03.2023 № 2 про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду інженера з проектно-кошторисної документації.
Також надано кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, Серія АР № 018066 (далі Сертифікат). У сертифікаті зазначено, що ОСОБА_1 має категорію провідного інженера-проектувальника на роботи (послуги) пов`язані із створенням об`єктів архітектури, спроможність виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом: інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки), що не відповідає вимогам пункту 1 Додатку № 3 тендерної документації. З огляду на викладене під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 21.08.2024 звернулась через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання пояснень (інформації та документів). Замовник 23.08.2024 надав пояснення де зазначив посилання на ті ж самі документи, які було подано у тендерній пропозиції ТОВ «ТОВ «Д.І.С. БУД»» (наказ від 13.03.2023 № 2 та Сертифікат ).
Вищезазначені пояснення не спростовують того, що учасник ТОВ «ТОВ «Д.І.С. БУД»» не підтвердив наявність сертифікованого інженера проектувальника в частині кошторисної документації, що не відповідає вимогам пункту 1 Додатку № 3 тендерної документації.
Отже Замовник, виявивши невідповідність в документах (Сертифікат), які надав у тендерній пропозиції учасник ТОВ «ТОВ «Д.І.С. БУД»», не надав можливості учаснику виправити наведену невідповідність, чим порушив вимоги пункту 43 Особливостей та не дотримався принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону. Слід зазначити, що відповідно до інформації розміщеної на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у списках атестованих осіб відсутня інформація щодо наявності у ОСОБА_1 сертифіката інженера проектувальника в частині кошторисної документації.
Відповідно до абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Однак на порушення вимог абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Д.І.С. БУД», як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. …».
Також відповідач у висновку зобов`язав позивача усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вважаючи вказаний висновок відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Протиправність висновку позивач мотивує тим, що фактично порушення вимог тендерної документації у тендерній пропозиції Учасника закупівлі на день оголошення переможця відсутнє, оскільки до укладання договору з переможцем в результаті внутрішнього моніторингу позивачем було встановлено, що на підприємстві учасника працювала інженер кошторисник ОСОБА_10 , яка мала усі необхідні документи (диплом та сертифікат). У ході підготовки позовної заяви від ТОВ «Д.І.С БУД» також отримані звіти, що подаються товариством щоквартально до податкової служби, Пенсійного фонду України та які містять відомості за 4 квартал 2023 року та 1 квартал 2024 року про працівника ОСОБА_10 .
При цьому позивач також не погоджується і з покладенням на нього обов`язку припинити зобов`язань за договором, указуючи на таке.
На твердження позивача, за результатами закупівлі укладено договір № 19-09/29Р від 19.09.2023 про закупівлю робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт адміністративної будівлі Кочубеївської сільської ради за адресою: вул. Менонітська 80, с. Кочубеївка, Кочубеївської територіальної громади Бериславського району Херсонської області» та станом на дату оприлюднення висновку будівельні роботи за вказаним договором практично завершені.
Позивач переконаний, що відповідач не має повноважень зобов`язувати розірвати договір замовника з постачальником, позаяк такі повноваження не передбачені Законами України «Про публічні закупівлі», «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43.
Крім того, Цивільним та Господарським кодексами України, положеннями договору № 19-09/31Р від 19.09.2023 не передбачено односторонньої відмови від виконання зобов`язань, припинення зобов`язань в односторонньому порядку. Оскільки договір сумлінно виконується обома його сторонами, то ТОВ «Д.І.С. БУД» відмовилося у добровільному порядку розірвати укладений договір про закупівлю робіт. Натомість вирішення даного питання у судовому порядку завдасть підприємству невиправданої значної матеріальної шкоди. При цьому чинним законодавством не передбачено такої підстави для припинення договору, як вимога органу державного фінансового контролю про вчинення таких дій, згадане зобов`язання відповідача порушує загальні принципи укладення та припинення (розірвання) договорів, передбачених Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України. Припинення зобов`язань відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відбувається у судовому порядку, однак висновок контролюючого органу не є підставою для розірвання зобов`язань відповідно до норм діючого законодавства.
Позивач вважає, що на стадії укладеного договору із переможцем сутність проведення моніторингу стосовно дослідження питань щодо визначення предмета закупівлі, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідність вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», внесення змін до тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій втрачає сенс.
Покликаючись на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20, позивач зазначає, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі у порядку, передбаченому статтею 31 цього ж Закону, оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною. Відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до визначення переможця закупівлі, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.
Норми Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачають порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. У свою чергу, висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статті 2 КАС України. Тому відповідач повинен чітко та послідовно із посиланням на нормативно-правовий акт вказати, яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
При цьому відповідачем мають враховуватись принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.
Таким чином, зобов`язання, визначені відповідачем щодо усунення порушення законодавства позивачем у сфері публічних закупівель є непропорційними.
Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскарженому висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов`язань, призведе до порушення майнових прав та інтересів ТОВ «Д.І.С. БУД» та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.
При цьому, у спірному висновку взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою відповідача про зобов`язання позивача розірвати укладений за результатами публічної закупівлі договір. Отже зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання договору, укладеного за результатами проведених торгів, Держаудитслужба порушує принцип пропорційності та діє без легітимної мети.
У підсумку просить визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі: відкриті торги з особливостями по предмету закупівлі «Капітальний ремонт адмінбудівлі Кочубеївської сільської ради за адресою: с. Кочубеївка, Кочубеївської територіальної громади Бериславського району Херсонської області» (СРV за ДК 021:2015: 45453000- 7 капітальний ремонт і реставрація), унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу UA-2023- 08-04-010649-a.
Відповідач у відзиві заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що доводи, викладені в такій позовній заяві, є необґрунтованими та безпідставними.
Вказує, що на підставі наказу Держаудитслужби від 08.08.2024 № 205 «Про початок моніторингу процедур закупівель / закупівель» здійснила моніторинг процедури закупівлі «Капітальний ремонт адмінбудівлі Кочубеївської сільської ради за адресою: с. Кочубеївка, Кочубеївської територіальної громади Бериславського району Херсонської області (СРV за ДК 021:2015: 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація)», очікуваною вартістю 10 976 350,80 грн з ПДВ. За результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що відображені у висновку про його результати, який оприлюднено в електронній системі закупівель відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону № 922 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023- 08-04-010649-a).
Під час проведення моніторингу закупівлі установлено порушення позивачем: пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 Замовник у пункті 1 розділу ІІІ Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації установив вимогу: «Тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону»; пункту 43 Особливостей Замовник, виявивши невідповідності в документах (Сертифікат), які надав у тендерній пропозиції учасник ТОВ «ТОВ «Д.І.С. БУД», не надав можливості учаснику виправити наведену невідповідність та не дотримався принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі»; абзацу п`ятого підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «Д.І.С. БУД» як таку, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідач вказує, що позивач не спростовує самого факту виявленого порушення відсутності у поданій ТОВ «Д.І.С. БУД» тендерній пропозиції документів, що підтвержують наявність сертифікованого інженера проектувальника в частині кошторисної документації, обов`язковість подання яких позивач визначив на власний розсуд.
Зазначає, що згідно із пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба має право здійснювати моніторинг та складати висновок під час дії договору.
Щодо зобов`язальної частини висновку про результати моніторингу процедури закупівлі відповідач зазначає, що у цьому висновку містяться усі зазначені обов`язкові елементи форми висновку, затвердженої Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552, та дотримані усі вимоги щодо змісту висновку, визначені частиною сьомою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Висновок містить вимогу щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про вжиття таких заходів, що насамперед вказує, яких саме заходів має вжити позивач, а також на спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
Такий спосіб усунення порушення, як припинення зобов`язань за договором є пропорційним та слугує легітимній меті, оскільки у разі дотримання замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26 січня 1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - «Закон №2939-XII»), згідно із частиною першою статті 1 якого здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 3 листопада 2015 року, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року №43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 9 цього Положення визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Підпунктом 9 пункту 4 Положення №43 установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:
вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог;
звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства;
передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Згідно з преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі Закон №922-VIII) цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Пунктом 3-7 Розділу X Закону України «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
На виконання цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджені «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості).
Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Тобто під час складення тендерної документації замовник торгів зобов`язаний враховувати приписи Постанови №1178, якою визначено особливості, у тому числі, критеріїв та методики оцінки тендерної пропозиції та підстав для відхилення тендерної пропозиції.
Згідно пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Частинами 1, 4, 6, 7, 8 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 р. № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 р. за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).
Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Розділом ІІ Порядку № 552 встановлено порядок заповнення вступної частини форми висновку:
- у пункті 1 зазначаються: повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; місцезнаходження;
- у пункті 2 зазначаються назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності), а також його очікувана вартість;
- у пункті 3 зазначаються унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу;
- у пункті 4 зазначається, яку з визначених частиною першою статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» процедур закупівель застосовано замовником;
- у пункті 5 зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», за наявності якої (яких) керівник органу державного фінансового контролю або його заступник прийняв рішення про початок моніторингу процедури закупівлі;
- у пункті 6 вступної частини форми висновку зазначається дата початку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Датою початку здійснення моніторингу процедури закупівлі є дата оприлюднення рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю;
Інформація, зазначена у пунктах 1-4 розділу II цього Порядку, заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель.
Вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.
Розділом III Порядку № 552 визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку:
- у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення);
- у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися;
- разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
З аналізу даних правових норм слідує, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону № 922-VII. У разі виявлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель складається висновок за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 р. № 552.
Судом встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі UА-2023-08-04-010649-а, Держаудитслужбою в електронній системі закупівель 30.08.2024 розміщено висновок, яким встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Вказаний висновок складено з дотриманням форми, визначеної Порядком № 552, та статті 8 Закону № 922-VII. Зокрема, у висновку вказано інформацію про замовника, ідентифікаційний код юридичної особи та її місцезнаходження; інформацію про предмет закупівлі; інформацію про оприлюднення; застосовану процедура закупівлі; підставу здійснення моніторингу - виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; дату початку моніторингу.
Щодо виявлених Держаудитслужбою порушень суд зазначає таке.
Як видно із змісту оскарженого висновку, за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ТОВ «Д.І.С. БУД»» відповідачем установлено порушення вимог пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей, статті 5 Закону № 922-VII.
Згідно із статтею 5 Закону № 922-VII закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.
За змістом частини 1, пункту 2 частини 2, частини 3 статті 22 Закону № 922-VII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації зазначаються такі відомості, як один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Згідно із приписами пункту 28 Особливостей Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому - восьмому цього пункту.
У тендерній документації зазначаються:
один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;
підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.
Відповідно до частин першої, другої статті 16 Закону № 922-VII, Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Згідно з пунктом 48 Особливостей, у разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.
Як вбачається з тендерної документації, замовник відповідно до статті 16 Закону та пункту 28 Особливостей встановив наступні кваліфікаційні критерії:
- наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів;
- наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю;
- наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.
Для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям учасник у складі своєї пропозиції відкритих торгів надає документи відповідно до переліку документів, зазначених у Додатку № 3 до цієї документації відкритих торгів.
У свою чергу, відповідно до пункту 1 Таблиці 1 Додатку №3 до тендерної документації «Документи для підтвердження інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям» позивач визначив, що на підтвердження кваліфікаційного критерію щодо наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, учасник в складі своєї пропозиції надає довідку у формі табл. 1.1, що містить інформацію про наявність в Учасника штатних та/або за договорами ЦПХ працівників керівного, інженерно-технічного персоналу та основного складу робітників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід у відповідній галузі та будуть безпосередньо зайняті виконанням робіт, що є предметом цієї закупівлі.
Обов`язкова наявність, зокрема, сертифікованого інженера проектувальника в частині кошторисної документації.
До довідки обов`язково додається документ про освіту (диплом), сканована копія кваліфікаційного сертифікату інженера проектувальника в частині кошторисної документації завірена печаткою та підписом інженера проектувальника, дійсного на дату подання документів (відповідно до Закону України від 20.05.1999 № 687-ХІV «Про архітектурну діяльність»).
Таким чином, цим пунктом замовник визначив вимогу щодо документального підтвердження учасника кваліфікаційним критеріям, передбаченим пунктом 2 частини 2 статті 16 Закону № 922-VIII наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
Як видно з матеріалів справи, у складі тендерної пропозиції учасник ТОВ «Д.І.С. БУД» подав довідку №17 від 29.08.2023 «Наявність працівників відповідної кваліфікації (інженерно-технічних робітників, робочих), які мають необхідні знання та досвід», у якій інженером з проектно-кошторисної роботи зазначений виключно Назукін Михайло Юрійович.
До довідки додано:
- наказ від 13.03.2023 № 2 про прийняття на роботу ОСОБА_1 на посаду інженера з проектно-кошторисної документації;
- кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, Серія АР № 018066, відповідно до якого ОСОБА_1 має категорію провідного інженера-проектувальника на роботи (послуги) пов`язані із створенням об`єктів архітектури, спроможність виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом: інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості щодо об`єктів будівництва класу наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки).
У складі тендерної пропозиції відсутній такий документ, як кваліфікаційний сертифікат інженера проектувальника в частині кошторисної документації, виданий на ім`я ОСОБА_1 або іншої особи.
Слід підкреслити, що учасник ТОВ «Д.І.С. БУД» не подавав під час закупівлі інформацію про наявність у нього іншого, ніж ОСОБА_1 , сертифікованого інженера проектувальника в частині кошторисної документації.
Жодного документу про те, що на підприємстві учасника працювала сертифікований інженер кошторисник ОСОБА_10 , ТОВ «Д.І.С. БУД» у складі тендерної пропозиції та взагалі під час закупівлі не подавало.
Отже, замовник не звернув уваги на те, що учасник ТОВ «ТОВ «Д.І.С. БУД»» не підтвердив наявність сертифікованого інженера проектувальника в частині кошторисної документації та, відповідно, не пропонував учаснику усунути цю невідповідність у порядку, визначеному пунктом 43 Особливостей.
Положеннями пункту 19 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII передбачено, що у тендерній документації зазначаються, зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Перелік формальних помилок затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 710, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998, як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.
Наведене свідчить, що законодавець передбачив перелік помилок, які унеможливлюють беззаперечне відхилення тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі.
З огляду на вищезазначені приписи норми права, формальний характер мають порушення, які належать до технічних, механічних та інших помилок, допущених учасниками в документах, які вони подали у складі тендерної пропозиції, і такі, що не нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника.
У зазначеному вище Переліку не віднесено до формальних таку помилку, як не подання учасником документу на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, обов`язковість надання якого установлена замовником в тендерній документації.
Варто також зазначити, що кваліфікаційні критерії є складовою тендерної документації відкритих торгів, тобто невідповідність кваліфікаційному критерію як складовій частині тендерної документації, є одночасно і невідповідністю тендерній документації замовника в цілому. Такі невідповідності не можна вважати формальними порушеннями.
Ураховуючи наведене, суд погоджується із висновком відповідача про те, що тендерна пропозиція ТОВ «Д.І.С. БУД» не відповідала вимогам пункту 1 Додатку № 3 тендерної документації.
Згідно із пунктом 36 Особливостей, якщо була подана одна тендерна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначених замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, розкриває всю інформацію, зазначену в тендерній пропозиції, крім інформації, визначеної пунктом 40 цих особливостей, не проводить оцінку такої тендерної пропозиції та визначає таку тендерну пропозицію найбільш економічно вигідною. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється відповідно до частин третьої та четвертої статті 28 Закону.
Замовник розглядає таку тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 29 Закону (положення частин другої, п`ятої - дев`ятої, одинадцятої, дванадцятої, чотирнадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п`ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей. Замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту щодо її відповідності вимогам тендерної документації.
Відповідно частинам 1, 3, 4, 10, 13, абзацам 1, 4 частини 15 статті 29 Закону № 922-VIII оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.
Критеріями оцінки є: 1) ціна; або 2) вартість життєвого циклу; або 3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов`язані із предметом закупівлі.
У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу до цього критерію крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), а саме витрати, пов`язані з:
1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів;
2) технічним обслуговуванням;
3) збором та утилізацією товару (товарів);
4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов`язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).
У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
Замовник та учасники не можуть ініціювати будь-які переговори з питань внесення змін до змісту або ціни поданої тендерної пропозиції/пропозиції.
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. У разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об`єднавши лоти.
Водночас, пунктом 43 Особливостей передбачено, що якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника процедури закупівлі більше ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, крім випадків, пов`язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Абзацом 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей установлений припис про те, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.
В аспекті спірних правовідносин суд зазначає, що недотримання учасником вимог тендерної документації мало б мати наслідком невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям тендерної документації. Невідхилення такої пропозиції та укладання із таким учасником договору свідчить про порушення вимог законодавства при його вчиненні.
Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом у постановах від 25 березня 2021 року у справі №818/268/18, від 02 березня 2023 у справі №160/4436/21, від 28 вересня 2023 року у справі №140/13717/21, від 21 грудня 2023 року у справі №480/11854/21, від 05 серпня 2024 року у справі № 120/12783/23 та інших.
За таких обставин суд погоджується із висновком відповідача про порушення позивачем вимог пункту 43 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей, статті 5 Закону № 922-VIII.
Доводи позивача про відсутність у дійсності виявленого порушення є необґрунтованими і спростовані наявними доказами.
Щодо доводів позивача про відсутність у органів державного фінансового контролю права вимагати від Замовника або учасників процедури закупівлі розірвання укладених договорів про закупівлю, неконкретизованість та необґрунтованість висновку, невідповідність його вимогам щодо форми і змісту висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, непропорційність способу усунення порушення, то суд зазначає таке.
Згідно пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Частинами 1, 4, 6, 7, 8 статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.
Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).
Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.
Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.
Розділом ІІ Порядку № 552 встановлено порядок заповнення вступної частини форми висновку:
- у пункті 1 зазначаються: повне найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; місцезнаходження;
- у пункті 2 зазначаються назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності), а також його очікувана вартість;
- у пункті 3 зазначаються унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір і дата його оприлюднення на вебпорталі уповноваженого органу;
- у пункті 4 зазначається, яку з визначених частиною першою статті 13 Закону України «Про публічні закупівлі» процедур закупівель застосовано замовником;
- у пункті 5 зазначається (зазначаються) підстава (підстави), визначена (визначені) статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», за наявності якої (яких) керівник органу державного фінансового контролю або його заступник прийняв рішення про початок моніторингу процедури закупівлі;
- у пункті 6 вступної частини форми висновку зазначається дата початку здійснення моніторингу процедури закупівлі. Датою початку здійснення моніторингу процедури закупівлі є дата оприлюднення рішення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю;
Інформація, зазначена у пунктах 1-4 розділу II цього Порядку, заповнюється на підставі даних електронної системи закупівель.
Вступна частина форми висновку заповнюється електронною системою закупівель автоматично.
Розділом III Порядку № 552 визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку:
- у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення);
- у пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися;
- разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
З аналізу даних правових норм слідує, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону № 922-VII. У разі виявлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель складається висновок за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 р. № 552.
Судом встановлено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі UА-2023-08-04-010649-а, Держаудитслужбою 30.08.2024 в електронній системі закупівель розміщено висновок, яким встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Вказаний висновок складено з дотриманням форми, визначеної Порядком № 552, та статті 8 Закону № 922-VII. Зокрема, у висновку вказано інформацію про замовника, ідентифікаційний код юридичної особи та її місцезнаходження; інформацію про предмет закупівлі; інформацію про оприлюднення; застосовану процедура закупівлі; підставу здійснення моніторингу - виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; дату початку моніторингу; опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
Крім того, за своїм змістом висновок Держаудитслужби є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 КАС України. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що належить встановити адміністративному суду.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.
Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.
Така правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 5 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 26 листопада 2020 року у справі №160/11367/19, на деякі з яких також здійснює покликання і скаржник.
Проте, фактичні обставини у вказаних справах, а також у справах, на правові висновки у яких покликається скаржник, не відповідають фактичним обставинам цієї справи, оскільки у згадуваних вище справах висновки Держаудитслужби за результатами моніторингу публічної закупівлі містили або вказівку контролюючого органу «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень», або взагалі такої не містили. Тобто, відповідний підрозділ Держаудитслужби жодним чином не конкретизував спосіб, у який має бути на його думку усунуто виявлені в ході перевірки порушення.
Згідно ж фактичних обставин цієї справи відповідач в оскаржуваному висновку зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Тобто, оскаржуваний висновок Держаудитслужби містить спосіб (шлях) усунення виявлених порушень, запропонований відповідачем замовнику, а тому висновки Верховного Суду, на які здійснює покликання позивач, не є релевантними до цієї справи
При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30 серпня 2024 року у справі №260/1417/23, які полягають в наступному.
Відповідно до частини шостої статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Одночасно, вказаною правовою нормою визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Враховуючи викладене, Законом на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Отже, у разі дотримання вимог Закону відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.
Враховуючи наявність порушень, встановлених Держаудитслужбою під час моніторингу, зазначені у оскаржуваному висновку вимоги щодо припинення зобов`язань за договором підлягають виконанню.
Аналогічні висновки були висловлені Верховним Судом у справах №160/9990/20 (постанова від 29 жовтня 2021 року), № 420/693/21 (постанова від 26 жовтня 2022 року), №200/100092/20 (постанова від 10 листопада 2022 року), № 280/8475/20 (постанова від 24 січня 2023 року), №260/2993/21 (постанова від 31 січня 2023 року), №520/6848/21 (постанова від 9 лютого 2023 року), №500/4553/22 (постанова від 19 квітня 2024 року).
За цих обставин Суд вважає, що спірний висновок відповідача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, правомірним та підстави для його скасування відсутні.
Також Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2024 року у справі №260/1417/23 наголошує, що проведення публічних закупівель в першу чергу направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.
Відповідно до приписів Закону №2939-XII фінансовий контроль держава здійснює через органи державного фінансового контролю шляхом проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Пунктами 7, 8, 10 статті 10 Закону № 2939-XII визначено, зокрема, право органу державного фінансового контролю:
- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства;
- порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;
- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що орган фінансового контролю має право як і висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, статтею 43 Закону №922-VIII регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави.
Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.
Тож, враховуючи правові позиції Верховного Суду у цій категорії справ, Держаудитслужба мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов`язань за договором.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 1 лютого 2024 року у справі № 260/3428/21, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22, від 30 серпня 2024 року у справі №260/1417/23.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний позивачем висновок контролюючого органу є обґрунтованим та прийнятий правомірно і підстави для його скасування відсутні.
Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 КАС України).
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).
Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного висновку, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати відповідно до статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні позову Департаменту розвитку територій Херсонської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Д.І.С. БУД» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.01.2025 |
Оприлюднено | 13.01.2025 |
Номер документу | 124340130 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Пекний А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні