Рішення

від 09.01.2025 по справі 420/35970/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/35970/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Держмитслужби України) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України без статусу юридичної особи публічного права, код ЄДРПОУ ВП: 44005631) про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000498/2 від 26.09.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом до Одеської митниці подана митна декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Однак за результатами митного оформлення митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000498/2 від 26.09.2024. Позивач з даним рішенням не погоджується та вважає його протиправним та таким, що порушує його права та інтереси. Документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування та картки відмови на позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача

Ухвалою судді від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.12.2024 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД), було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до митниці разом з МД містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою суду від 06.12.2024 в задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

06.12.2024 до суду від ТОВ «Лоад-Тех» надійшла відповідь на відзив, згідно з якою з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 23.04.2019 у справі №810/1479/16 та від 26.02.2019 року у справі № 808/454/18. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Аналогічна позиція наведена у Постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17. Умови оплати товару стосується виключно взаємовідносин між Сторонами контракту. Дана обставина жодним чином не впливає на визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України та це не передбачено жодними нормами митного законодавства України. Крім того, разом з листом декларанта від 25.09.2024 відповідачу було надано висновок про вартісні характеристики товару 3-3/902 від 18.09.2024. Також в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

10.12.2024 до суду від Одеської митниці надійшли пояснення, згідно з якими твердження позивача не відповідає дійсності та є безпідставним, так як рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000498/2 від 26.09.2024 складене посадовою особою митного органу відповідно до чинного законодавства України та відповідно до рекомендацій Державної митної служби України; щодо своєї форми - Рішення повністю відповідає Наказу № 598 від 24.05.2012 Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», в графі 33 Рішення детально розписані фактичні обставини справи, наведено належні пояснення щодо розбіжностей в наданих ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» до митного оформлення документах, наведено повну інформацію щодо джерел, які використовувалися при визначені митної вартості оцінюваних товарів, отриману за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», та також обґрунтовано позицію митного органу посилаючись на відповідні норми митного законодавства України.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 5 грудня 2023 р. між Позивачем ТОВ «ЛОАД-ТЕХ» (Покупець) та компанією КНР «Qingdao Hailifend Rigging Co., Ltd»( Продавець) було укладено контракт № HLF231205LTH та підписано Специфікацію № 3 від 12.04.2024 року. Перевезення - Вид транспорту: Морський контейнер. Період поставки 90 робочих днів.

Згідно з п. 1 укладеного позивачем Контракту продавець зобов`язується продати і поставити Покупцеві продукцію власного виробництва, іменовану надалі «Товар», а Покупець згоден прийняти і оплатити Товари, що наводяться у міру потреби в окремих Специфікаціях, згідно із зазначеними в них даних, відповідно до умов даного Контракту.

Відповідно до п. 2 контракту ціни на Товар встановлюються в доларах США і вказані в специфікації на кожну поставку до цього Контракту. Ціни за цим Контрактом тверді і не підлягають зміні протягом терміну дії цього Контракту. Загальна сума Контракту складається з сум кожної фактичної поставки за даним Контрактом.

Згідно п. 3 контракту оплата Товару повинна бути проведена в доларах США. Спосіб оплати: Всі платежі за цією угодою здійснюються Покупцем на користь Продавця на наступний рахунок: BENEFICIARY`S BANK: BANK OF CHINA SHANDONG BRANCH, JIMO SUB-BRANCH; SWIFT CODE: BKCHCNBJ500; BENEFICIARY: Qingdao Hailifend Rigging Co., Ltd; ACCOUNT NUMBER: 2364 3415 1769; ADDRESS: JIMO QINGDAO CHINA. Оплата за даним Контрактом проводиться в наступному порядку (п. 3.3.1): Авансовий платіж в розмірі 100% (20% передоплата та 80% після надання копії бортового коносаменту). Відвантаження товару Продавець виконує протягом 60 (шестидесяти) днів після отримання повідомлення підтверджуючого банку про оплату Покупцем товару відповідно до п. 3.3.1. Датою відвантаження вважається дата штемпеля на товаросупровідних документах, т.е. дата передачі Товару перевізнику (п. 4.2). Відвантаження здійснюється на умовах INCOTERMS 2000 на відповідність Специфікаціям до Контракту (п. 4.3). Враховуючи вищенаведене, вбачається, що поставка Товару відбувалася по прямому контракту.

Відповідно до укладеної Специфікації та рахунку-фактурі № HK2404015LTH від 21.06.2024 р., загальна сума поставки товару склала 25 693,33 доларів США:

Товар № 1 SHORT LINK CHAIN DIN 5685А ELECTRO коротколанковий ОЦ DIN 5685A, 2X14 - GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг 4000 м., SHORT LINK CHAIN DIN 5685А ELECTRO GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг коротколанковий ОЦ DIN 5685A, 3X16 - 4000 м., SHORT LINK CHAIN DIN 5685А ELECTRO GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг коротколанковий ОЦ DIN 5685A, 5X23 - 5000 м., SHORT LINK CHAIN DIN 5685А ELECTRO GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг коротколанковий ОЦ DIN 5685A, 6X24 - 1000 м., SHORT LINK CHAIN DIN 5685А ELECTRO GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг коротколанковий ОЦ DIN 5685A, 8X32 - 1000 м., SHORT LINK CHAIN DIN 5685А ELECTRO GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг коротколанковий ОЦ DIN 5685A, 12x49 - 200 м., LONG LINK CHAIN DIN 5685C ELECTRO GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг довголанковий ОЦ DIN 5685C, 2x22 - 2000 м., LONG LINK CHAIN DIN 5685C ELECTRO GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг довголанковий ОЦ DIN 5685C, 3x27 - 1000 м., LONG LINK CHAIN DIN 5685C ELECTRO GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг довголанковий ОЦ DIN 5685C, 4x31 - 2000 м., LONG LINK CHAIN DIN 5685C ELECTRO GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг довголанковий ОЦ DIN 5685C, 5x35 - 1000 м., LONG LINK CHAIN DIN 5685C ELECTRO GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг довголанковий ОЦ DIN 5685C, 6x42 - 3000 м., LONG LINK CHAIN DIN 5685C ELECTRO GALV.(Bags package,50m/pc)/ Ланцюг довголанковий ОЦ DIN 5685C, 8x50 - 3000 м. Призначені для кріплення, зачеплення, підвіски або утримання різноманітних вантажів або конструкцій при підйомі або переміщенні вантажів. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Qingdao Hailifeng Rigging Co., Ltd. Країна виробництва - Китай, CN.;

Товар № 2 G80 MASTER LINK A343 yellow color/ Ланка овальна G80 А343 SL-33, 13 10-8 5.3t - 80 шт., G80 FORGED MASTER LINK EN818 (SLR-454)/ Ланка овальна G80 NORY SL-454, 27.0 t (470 X 250) - 4 шт., G80 MASTER LINK ASSEMBLY A346 (SLR-032) Ланка з додатковими овалами G80 А346 SL-32, 10-8 (6.7t) - 200 шт., G80 WELDED MASTER LINK ASSEMBLY A347 (SLR-094)/ Ланка зі збільшеними додатковими овалами G80 A347 SL-94, 1/2"(2.4t) - 100 шт., G80 WELDED MASTER LINK ASSEMBLY A347 (SLR-094)/ Ланка зі збільшеними додатковими овалами G80 A347 SL-94, 3/4" (5.0t) - 100 шт., G80 WELDED MASTER LINK ASSEMBLY A347 (SLR-094)/ Ланка зі збільшеними додатковими овалами G80 A347 SL-94, 7/8"(8.0t) - 88 шт., EYE HOOK 320A (Alloy) yellow color/ Гак чалочний 320А SL-130, 0.75t - 2000 шт., EYE HOOK 320A (Alloy) yellow color/ Гак чалочний 320А SL-130, 1.5t - 450 шт., EYE HOOK 320A (Alloy) yellow color/ Гак чалочний 320А SL-130, 2.0t - 2000 шт., G80 EYE SLING HOOK WITH LATCH (SLR-013)/ Гак чалочний G80 SL-13, 10-8 - 300 шт., G80 EYE SLING HOOK WITH LATCH (SLR-013)/ Гак чалочний G80 SL-13, 16-8 - 200 шт., GRADE 80 CRADLE CLEVIS GRAB HOOK yellow color/ Гак-обмежувач вилковий G80 SL-86, 13-8 5.3T - 180 шт., G80 WELD ON HOOK/ Гак з приварювальною поверхнею G-80 SL-19, 8.0t - 50 шт., TURNBUCKLE US TYPE FED SPEC FF-T-791B (JAW-JAW)/ Талреп вилка- вилка, 3/8*6 - 250 шт., TURNBUCKLE US TYPE FED SPEC FF-T-791B (JAW-JAW)/ Талреп вилка- вилка, 1/2"x6 - 250 шт., TURNBUCKLE US TYPE FED SPEC FF-T-791B (JAW-JAW)/ Талреп вилка- вилка, 5/8"X6" - 1640 шт., WIRE ROPE CLIPS DIN 1142 GALV./ Затискач для тросу DIN1142, 6mm - 5000 шт., WIRE ROPE CLIPS DIN 1142 GALV./ Затискач для тросу DIN1142, 8mm - 5000 шт., WIRE ROPE CLIPS DIN 1142 GALV./ Затискач для тросу DIN1142, 16mm - 1500 шт., WIRE ROPE CLIPS DIN 1142 GALV./ Затискач для тросу DIN1142, 22mm - 1000 шт., WIRE ROPE CLIPS DIN 1142 GALV./ Затискач для тросу DIN1142, 26mm - 500 шт., G-2130 US TYPE LIFTING SHACKLE/ Скоба такелажна G-2130, 3/8" - 1000 шт. Призначені для кріплення, зачеплення, підвіски або утримання різноманітних вантажів або конструкцій при підйомі або переміщенні вантажів. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Qingdao Hailifeng Rigging Co., Ltd. Країна виробництва - Китай, CN.;

Товар № 3 Large Opening Horizontal Clamp GR-P Type/ Захват для металу горизонтального типу GR-P, 0.75t - 10 шт., Large Opening Horizontal Clamp GR-P Large Opening Horizontal Clamp GR-P типу GR-P, 1.5t - 20 шт., Type/ Захват для металу горизонталь Type/ Захват для металу горизонтального типу GR-P, 2.5t - 20 шт. Використовуються при підйомі і переміщенні вантажів, у цивільних цілях. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Qingdao Hailifeng Rigging Co., Ltd. Країна виробництва - Китай, CN.;

Товар № 4 DIN 580 EYE BOLT GALV./ Рим-болт DIN580, M16 - 200 шт., DIN 580 EYE BOLT GALV./ Рим-болт DIN580, M22 - 100 шт., DIN 580 EYE BOLT GALV./ Рим-болт DIN580, M36 - 100 шт., DIN 580 EYE BOLT GALV./ Рим-болт DIN580, M48 - 50 шт. Призначені для кріплення, зачеплення, підвіски або утримання різноманітних вантажів або конструкцій при підйомі або переміщенні вантажів. Торговельна марка - немає даних. Виробник - Qingdao Hailifeng Rigging Co., Ltd. Країна виробництва - Китай, CN.).

24.09.2024 р. декларантом позивача (ФОП ОСОБА_1 ) була подана електронна митна декларація за формою МД-2, з додатком форми МД-6 (додаток п.п. 6, 7 до позову) та декларацію митної вартості (ДМВ) до МД-2 вн. № 4693 (додаток п. 8 до позову), в якій митну вартість товару визначено: Товар № 1 - 9 266,20 дол. США; , Товар № 2 - 14 836,18 дол. США; Товар № 3 - 796,55 дол. США; Товар № 4 - 796,55 дол. США.

Заявлена Митна вартість товару складається з:

вартості товару №1 зазначеному в інвойсі, специфікації до контракту 9 266,20 дол. США * 41,3567 грн. курс НБУ на дату подання декларації) = 383 219,4535 грн., витрат на транспортування (перевезення поза межах державного кордону України) 144 540,5263грн., та загальна сума складає: 527 759,98 грн. (графа 45 МД);

вартості товару №2 зазначеному в інвойсі, специфікації до контракту 14 836,18 дол. США * 41,3567 грн. курс НБУ на дату подання декларації) = 613 575,4454 грн., витрат на транспортування (перевезення поза межах державного кордону України) 127 251,4545 грн.,та загальна сума складає: 740 826,90 грн. (графа 45 МД);

вартості товару №3 зазначеному в інвойсі, специфікації до контракту 796,55 дол. США * 41,3567 грн. курс НБУ на дату подання декларації) = 32 942,6794 грн., витрат на транспортування (перевезення поза межах державного кордону України) 5 987,2959 грн.,та загальна сума складає: 38 929,98 грн. (графа 45 МД);

вартості товару №4 зазначеному в інвойсі, специфікації до контракту 794,40 дол. США * 41,3567 грн. курс НБУ на дату подання декларації) = 32 853,7625 грн., витрат на транспортування (перевезення поза межах державного кордону України) 7 433,4033, та загальна сума складає: 40 287,17 грн. (графа 45 МД).

До електронної митної декларації форми МД-2 додано документи для здійснення митного оформлення відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме (графа 44): 1) пакувальний лист б/н від 21.06.2024 р.; 2) рахунок-фактура комерційний інвойс № HK2404015LTH від 21.06.2024 р.; 3) коносамент № SXE24060690 від 05.07.24 р.; 4) міжнародна товаротранспортна накладна № 4988 від 23.09.24 р.; 5) сертифікат походження № С240650622960110 від 04.09.24 р.; 6) рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4584985 від 02.09.2024 р.; 7) довідка про транспортні витрати №439804 від 15.09.24 р.; 8) додаткова угода №1, від 07.12.2023 р.; 9) специфікація № 3 від 12.04.24 р.; 10) зовнішньоекономічний контракт № HLF231205LTH від 05.12.23 р.; 11) договір доручення № 07092023 від 07.09.2023 р. з брокером ФОП ОСОБА_1 ; 12) договір про транспортно-експедиційне обслуговування № 11/10/23 від 11.10.23 р.; 13) Звіт про зважування від 23.09.2024 р. б/н; 14) Копія митної декларації країни відправлення № 422720240000658401 від 01.07.24 р.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 24UA500500032793U7 від 24.09.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000498/2 від 26.09.2024 а саме: пунктом 3.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 05.12.2023 № HLF231205LTH обумовлено авансовий платіж в розмірі 100 % , згідно додаткової угоди №1 від 07.12.2023 до даного контракту сторони погодили викласти п.3.1.1 у наступній редакції: Товар має бути 100% оплачений на момент його прибуття в порт призначення (до Покупця). Покупець має наступні варіанти послідованості оплати товару: п. 1.1 оплатити 20% від вартості специфікації (інвойсу) в якості авансу перед виробництвом товару. Залишок 80% вартості специфікації (інвойсу) безпосередньо перед прибуттям товару в порт призначення Покупця; п. 1.2 сплатити 100% партії відвантаженого товару перед прибуттям в порт призначення Покупця; п.1.3 сплачувати за товар будь-якими іншими частками, але щоб в будь-якому разі партія товару, яка прибуває в порт призначення Покупця на момент прибуття була оплачена 100%, але до митного оформлення не надані платіжні документи, що унеможливлює розрахувати митні платежі.

На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4)копію митної декларації країни відправлення.

25.09.2024 р. представником Позивача декларантом на вищевказаний запит було надано Відповідачу: 1) лист декларанта 25.09.2024 р.; 2) Лист імпортера №548-09 від 25.09.2024 р. 3) банківський платіжний документ № 321 від 17.05.2024 р. 4) банківський платіжний документ № 335 від 12.09.2024 р.; 5) Акт звірки взаємних розрахунків від 25.09.2024 р.; 6) прайс-лист від 21.06.2024 р.; 7) висновок про вартісні характеристики товару 3-3/902 від 18.09.2024 р.; 8) Копія митної декларації країни відправлення № 422720240000658401 від 01.07.24 р.; 9) переклад експортної ВМД; 10) переклад комерційного рахунку; 11) переклад сертифікату походження; 12) переклад пакувального листа.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500500032793U7 від 24.09.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару 1 2,34 за кг нетто (МД від 16.07.2024 № UA500080/2024/8450) ніж заявлено декларантом 1,15 дол. США/за кг нетто; по товару 2 2,19 за кг нетто (МД від 04.09.2024 № UA500500/2024/30708) ніж заявлено декларантом 1,85 дол. США/за кг нетто; по товару 3 2,70 за кг нетто (МД від 04.09.2024 № UA500500/2024/30708) ніж заявлено декларантом 2,09 дол. США/за кг нетто; по товару 4 1,94 за кг нетто (МД від 29.07.2024 № UA500080/2024/9047) ніж заявлено декларантом 1,73 дол. США/за кг нетто.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 24UA500500033182U3 від 27.09.2024 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 181 088,83 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Зважаючи на безпідставну відмову митного органу в розмитнені товару за митною вартістю, визначеною декларантом, та на підставі повного пакету документів для митного оформлення товару, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані митна декларація країни експорту, документи, що містять відомості про вартість страхування, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16 та ін.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу митниці, надано всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при митному оформленні товару надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Щодо зауважень митного органу про те, що «згідно з п. 3.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 05.12.2023 № HLF231205LTH обумовлено авансовий платіж в розмірі 100 %, згідно додаткової угоди №1 від 07.12.2023 до даного контракту сторони погодили викласти п.3.1.1 у наступній редакції: Товар має бути 100% оплачений на момент його прибуття в порт призначення (до Покупця).Покупець має наступні варіанти послідованості оплати товару:п.1.1.оплатити 20% від вартості специфікації (інвойсу) в якості авансу перед виробництвом товару. Залишок 80% вартості специфікації (інвойсу) безпосередньо перед прибуттям товару в порт призначення Покупця.п.1.2.Сплатити 100% партії відвантаженого товару перед прибуттям в порт призначення Покупця. п.1.3. Сплачувати за товар будь-якими іншими частками, але щоб в будь-якому разі партія товару, яка прибуває в порт призначення Покупця. на момент прибуття була оплачена 100%, але до митного оформлення не надані платіжні документи, що унеможливлює розрахувати митні платежі», - суд зазначає наступне.

На зазначені зауваження декларантом ФОП ОСОБА_1 було надано пояснення від 25.09.2024, до яких додано пояснення вантажоотримувача, а також банківські платіжні документи, акт звірки взаємних розрахунків, з продавцем: код документу 9000 Лист імпортера №548-09 від 25.09.2024, код документу 3001, 321 від 17.05.2024, код документу 3001 335, від 12.09.2024, код документу 3011, Акт звірки взаємних розрахунків від 25.09.2024.

У листі ТОВ «Лоад-Тех» від 25.09.2024 № 548-09 зазначено, що оплата постачальнику Qingdao Hailifeng Rigging Co.,Ltd. за контрактом HLF231205LTН від 05.12.2023 здійснювалася у наступному порядку: 1) 17.05.2024 - 33010,20 дол. США, що складає 20% від суми специфікації №3 від 12.04.2024 (165050,99 *20%-33010,205); 2) 12.09.2024 - 20554,66 дол. США, що складає 80% від суми фактично відвантаженого товару за інвойсом HK2404015LTH від 21.06.2024 (25693,33*80% = 20554,665). На підтвердження здійснення цих платежів додано копії банківських документів (свіфт).

Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження митного органу про ненадання платіжних документів, що унеможливило розрахувати митні платежі. При цьому з наданих позивачем документів вбачається, що заявлена митна вартість товарів відповідає наданим документам. Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару не встановлено.

Крім того, митним органом зауважено, що 25 та 26 вересня 2024 р. декларантом ФОП ОСОБА_1 надіслано деякі з додаткових документів та повідомлено митний орган про надання усіх додаткових документах. Однак декларантом не надано висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Однак матеріалами справи підтверджується, що разом з листом декларанта від 25.09.2024 відповідачу було надано висновок про вартісні характеристики товару № 3-3/902 від 18.09.2024, підготовлений Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків». Тобто зазначене твердження позивача не узгоджується із фактичними обставинами справи та прямо їм суперечить.

Таким чином, правових підстав для витребування митним органом додаткових документів та прийняття у подальшому Рішень про коригування митної вартості за резервним методом визначення митної вартості у митного органу не було.

Вирішуючи спір, суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо цієї складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом.

Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 МК України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

При цьому суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення ЄСПЛ у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог митного законодавства і не довів правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, у зв`язку із чим останнє підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

У позовній заяві зазначено, що позивачем планується понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн, проте на момент вирішення справи до суду не надано рахунків, актів приймання виконаних робіт та ін., які б підтверджували понесення позивачем таких витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» (65045, Одеська обл., місто Одеса, вул. Велика Арнаутська, будинок 76, офіс 2; ЄДРПОУ 38935167) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А; ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000498/2 від 26.09.2024.

Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОАД-ТЕХ» судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.В. Завальнюк