Ухвала

від 09.01.2025 по справі 420/37110/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/37110/24

У Х В А Л А

09 січня 2025 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи Херсонський слідчий ізолятор (смт. Чорноморське, Одеський р-н, Одеська обл., 67570, код ЄДРПОУ 07805221) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи Херсонський слідчий ізолятор, у якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність державної установи Херсонський слідчий ізолятор щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби;

зобов`язати державну установу Херсонський слідчий ізолятор нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно у розмірі 30 000 грн. за кожен місяць служби.

Адміністративний позов поданий за допомогою системи Електронний суд.

Ухвалою суду від 09.12.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

19.12.2024 року від Державної установи Херсонський слідчий ізолятор надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 з 22.08.2011 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, яка неодноразово зазнавала реорганізаційних змін, а саме в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу. Наказом державної установи «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023 № 4/ОС «Про особовий склад» був звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України згідно із п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів). Остаточний розрахунок при звільненні з ОСОБА_1 проведено 27 лютого 2023 року, розмір компенсаційних витрат складав 70 299,18 грн.

З цих підстав відповідач вважає, що про факт невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022, за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно, ОСОБА_1 повинен був дізнатися 27.02.2023 року, отримуючи повний розрахунок при звільненні.

Відповідач посилається на ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яка передбачає, що строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Отже, на переконання відповідача, оскільки остаточний розрахунок при звільненні позивач отримав 27.02.2023 року, то позовні вимоги щодо стягнення додаткової виплати за період з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року заявлені позивачем з пропуском встановленого строку звернення до суду.

Додатково щодо пропуску позивачем строку звернення до суду відповідач зазначив, що позивачем долучено до матеріалів позовної заяви лист державної установи від 27 січня 2023 року № 117/ВС, яким установа проінформувала Голову Первинної Профспілкової організації працівників територіальних органів Міністерства юстиції України Компанієць А.В., що виплата додаткової винагороди, відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168, особам рядового та начальницького складу, які проходять службу в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» не здійснювалась.

Відповідач вказує, що згідно ордеру адвокат Компанієць А.В. представляла інтереси ОСОБА_1 з 07.09.2023 року та була обізнана про факт нездійснення виплат додаткової винагороди, відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168, особам рядового та начальницького складу, які проходять службу в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор».

Отже, посилаючись на те, що ОСОБА_1 в період проходження служби, а також при звільненні та після звільнення мав інформацію про розмір виплаченого грошового забезпечення, відповідач наполягає на тому, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, який визначений ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

25.12.2024 року представником позивача подані заперечення на клопотання (заяву) відповідача про залишення позову без розгляду.

Заперечуючи проти доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, представник позивача посилається на наступне:

до набрання чинності 19.07.2022 року Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Представник позивача вважає, що зміни в законодавстві, які обмежують термін звернення до суду з трудовими спорами до трьох місяців, не поширюються на події, які мали місце до 19.07.2022. Отже, за період з 24.02.2022 по 14.05.2022 застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, тобто без обмеження будь-яким строком;

щодо посилань відповідача на проведення з позивачем 27.02.2023 остаточного розрахунку при звільненні та у зв`язку із цим відліку 3-місячного строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції після 19.07.2022), представник позивача зауважив, що позивач оскаржив наказ про звільнення від 24.01.2023 № 4/ОС та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 у справі № 420/25713/23 був поновлений. На виконання рішення суду від 04.12.2023 у справі № 420/25713/23, ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» було видано наказ № 47/ОС від 20.12.2023, яким скасовано п. 1.5 наказу ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023 № 4/ОС «Про особовий склад» в частині звільнення майора внутрішньої служби ОСОБА_1 та поновлено його на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу з 25.01.2023. У зв`язку з викладеним представник позивача заперечує щодо застосування 3-місячного строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції після 19.07.2022) та пов`язання його відліку з проведенням остаточного розрахунку при звільненні, оскільки позивач вважається таким, що не звільнявся із займаної посади та проходить до теперішнього часу службу в органах ДКВС України, а зазначений відповідачем 3-місячний строк пов`язується саме з моментом отримання письмового повідомлення про нараховані суми саме при звільненні. Однак, у даному випадку відсутній факт звільнення позивача.

щодо посилань відповідача на обізнаність представника позивача у січні 2023 року про факт нездійснення виплати додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ № 168, особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор», представник позивача зазначає, що лист від 27.01.2023 було направлено ОСОБА_2 , як голові Профспілкової організації, в той час як в даному випадку представництво інтересів позивача здійснюється ОСОБА_2 , як адвокатом в рамках надання правової допомоги. Тобто, факт отримання ОСОБА_2 матеріалів щодо порушення прав усіх осіб рядового і начальницького складу ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» в рамках здійсненні інших повноважень та не пов`язаних із представництвом інтересів позивача, не може свідчити про повідомлення та обізнаність про такі обставини самого позивача, з урахуванням того, що договір про надання йому правової допомоги було укладено після спливу більш ніж 8 місяців (07.09.2023) після отримання листа від 23.01.2023.

Розглянувши заяву ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов наступного.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22 серпня 2011 року проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме в державній установі Херсонський слідчий ізолятор на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу.

Наказом Міністерства юстиції України від 13.05.2022 № 1951/5 Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території, в державній установі Херсонський слідчий ізолятор з 14.05.2022 оголошено простій та дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами установи.

У подальшому, наказом Міністерства юстиції України від 06.07.2022 № 2829/5 припинено з 11.07.2022 простій, оголошений відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.05.2022 № 1951/5, зокрема, в державній установі Херсонський слідчий ізолятор.

Наказом державної установи Херсонський слідчий ізолятор від 11.07.2022 № 44/ОС-пр оголошено простій персоналу установи з 11.07.2022 до закінчення дії воєнного стану та дозволено працівникам установи до закінчення простою бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами адміністративних будівель установи.

Наказом Міністерства юстиції України від 06.10.2022 № 4298/5 Про затвердження структури та штату державної установи Херсонський слідчий ізолятор змінено структуру та штат установи з 300 посад на три штатні одиниці, до якої входять: керівництво - 1 посада; група фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку - 1 посада; група по роботі з персоналом - 1 посада.

Наказом державної установи Херсонський слідчий ізолятор від 21.10.2022 № 1-ОД Про попередження про наступне вивільнення персоналу установи розпочато процедуру масового вивільнення.

Наказом державної установи Херсонський слідчий ізолятор від 24.01.2023 № 4/ОС Про особовий склад, ОСОБА_1 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів згідно із п.4 ч.1 ст.77 Закону України Про Національну поліцію.

Позивач оскаржив наказ про звільнення від 24.01.2023 № 4/ОС у судовому порядку (адміністративна справа № 420/25713/23).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року у справі № 420/25713/23, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 року, визнано протиправним та скасувати наказ державної установи Херсонський слідчий ізолятор від 24 січня 2023 року № 4/ОС Про особовий склад в частині звільнення майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого оперативного відділу. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу Державної установи Херсонський слідчий ізолятор з 25 січня 2023 року. Стягнуто з Державної установи Херсонський слідчий ізолятор на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 січня 2023 року по 04.12.2023 року у сумі 211 212,10 грн. з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року у справі № 420/25713/23, наказом ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» № 47/ОС від 20.12.2023 року скасовано п. 1.5 наказу ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» від 24.01.2023 № 4/ОС «Про особовий склад» в частині звільнення майора внутрішньої служби ОСОБА_1 та поновлено майора внутрішньої служби ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу з 25.01.2023.

Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено тим, що у період проходження служби з 24.02.2022 року по 13.05.2022 року йому не виплачено додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби.

Що стосується доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що позовні вимоги в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 включно у розмірі 30000 грн. за кожен місяць служби, є трудовим спором, оскільки їх необхідно розцінювати як вимоги про виплати грошового забезпечення у належному розмірі, яке охоплюється поняттями заробітна плата і оплата праці.

Таким чином, в аспекті спірних правовідносин, поняття грошове забезпечення та заробітна плата, які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому позовні вимоги в межах у цій частині охоплюються застосованим статті 233 КЗпП України визначенням законодавство про оплату праці.

Частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України "Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів" у редакції до 19.07.2022 року передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)..

Отже, з 19.07.2022 строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Тобто, редакція ст. 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строком звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022 року.

Водночас, суд наголошує, що відповідно до пункту першого глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, оскільки з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року скасовано на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, то з 01.07.2023 почався відлік 3-місячного строку звернення до суду з позовними заявами (у спорах, пов`язаних з порушенням законодавства про оплату праці) та 30.09.2023 відповідний строк закінчився.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2023 по справі № 990/139/23.

Також суд враховує постанову Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22, в якій суд касаційної інстанції висновував про таке: …на момент звільнення позивача з військової служби, 14 липня 2021 року, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, тобто у таких справах строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати не обмежується.

Правову позицію з приводу того, яка саме редакція статті 233 КЗпП України підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, викладено зокрема, у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі №160/759/23, від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23, від 27 квітня 2023 року у справі №420/14777/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 27 квітня 2023 року у справі №300/4201/22, від 28 вересня 2023 року у справі №140/2168/23, від 18 жовтня 2023 року у справі №380/14605/22.

З огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Як встановлено судом, з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 року у справі № 420/25713/23, яке набрало законної сили 12.03.2024 року, у спірний період (з 24.02.2022 по 13.05.2022) та наразі позивач проходить службу в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» на посаді старшого оперуповноваженого оперативного відділу. Тобто, є діючим співробітником.

Отже, суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що відлік 3-місячного строку звернення до суду, визначеного ч. 2 ст. 233 КЗпП України (в редакції після 19.07.2022), здійснюється з дати проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні - 27.02.2023 року.

Спірні правовідносини щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 13.05.2022 рр. виникли до набуття чинності Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX.

Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли до 19.07.2022 року частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні даного позову не пропущено строк звернення до суду.

Суд також відхиляє твердження відповідача стосовно обізнаності представника позивача у січні 2023 року про факт нездійснення виплати додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ № 168, особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в ДУ «Херсонський слідчий ізолятор».

Листом ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» від 27 січня 2023 року № 117/ВС інформовано голову Первинної Профспілкової організації працівників територіальних органів Міністерства юстиції України Компанієць А.В., що виплата додаткової винагороди, відповідно до Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168, особам рядового та начальницького складу, які проходять службу в державній установі «Херсонський слідчий ізолятор» не здійснювалась.

Однак, як слушно зазначає представник позивача, лист від 27.01.2023 було направлено Компанієць А., як голові Профспілкової організації, в той час як в даному випадку представництво інтересів позивача здійснюється ОСОБА_2 , як адвокатом в рамках надання правової допомоги. Тобто, факт отримання Компанієць А. матеріалів щодо порушення прав усіх осіб рядового і начальницького складу ДУ «Херсонський слідчий ізолятор» в рамках здійсненні інших повноважень та непов`язаних із представництвом інтересів позивача, не може свідчити про повідомлення та обізнаність про такі обставини самого позивача.

З огляду на вказане, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.

В статті 123 КАС України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема після відкриття провадження у справі.

Так, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).

У відповідності з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Водночас, вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду цього позову, оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду не підтвердився.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 44, 78, 122, 123, 240, 243, 248 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи Херсонський слідчий ізолятор (смт. Чорноморське, Одеський р-н, Одеська обл., 67570, код ЄДРПОУ 07805221) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

СуддяА.А. Радчук