Рішення

від 09.01.2025 по справі 420/28187/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28187/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «Розточчя» до Головного управління Державної податкової служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Фермерського господарства «Розточчя» до Головного управління Державної податкової служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати:

акт Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку IV групи - юридичної особи умов перебування на спрощеній системі оподаткування від 21.03.2024 року №47/21-22-04-05-08;

рішення Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про анулювання реєстрації платником єдиного податку Фермерського господарства «Розточчя» від 21 березня 2024 року №47/21-22-04-05-08;

рішення Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що викладене у листі №1611/6/21-22-04-05-19 від 26.03.2024 року про невизнання звітності Фермерського господарства «Розточчя» з єдиного податку четвертої групи на 2024 рік;

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі поновити Фермерське господарство «Розточчя» в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Відповідачем порушено норми щодо строків надсилання платнику податків (Позивачу) акту камеральної перевірки, внаслідок чого акт Відповідача про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку ІV групи - юридичної особи умов перебування на спрощеній системі оподаткування від 21.03.2024 року №47/21-22-04-05-08 та прийняте на його підставі рішення, відповідно і на їх підставі виданий лист із повідомленням про не визнання податкової звітності, є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Також Відповідачем порушено право позивача на подачу заперечень та на участь у розгляді його заперечень на Акт перевірки, внаслідок чого акт Відповідача та прийняте на його підставі рішення є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

ФГ «Розточчя», маючи на меті підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи, в той час як частка власного сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік була меншою ніж 75 відсотків, разом з податковою звітністю платника єдиного податку четвертої групи було подано копію рішення обласної ради (обласної воєнної адміністрації) про наявність обставин непереборної сили в регіоні, у якому такий платник значиться постраждалим внаслідок проведення на його земельних ділянках, що перебувають у власності або користуванні (у т.ч. на умовах оренди), бойових дій або їх тимчасової окупації збройними формуваннями російської федерації.

При цьому, 100% активів ФГ «Розточчя», в тому числі об`єкти нерухомості, земельні ділянки ( с. Щасливе Ювілейної територіальної громади Херсонського району Херсонської області загальною площею 148,5 га,) та інше належне ФГ «Розточчя» майно, розташовані на території окупованої Ювілейної територіальної громади Херсонського району Херсонської області, з перших днів повномасштабного вторгнення і дотепер, що вбачається із Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 (із змінами і доповненнями, чинний на сьогоднішній день).

У зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, тимчасовою окупацією частини Херсонської області, що є обставинами непереборної сили, ФГ «Розточчя» з 24.02.2022 та по сьогоднішній день не має змоги проводити господарську діяльність.

В 2023 році, ФГ «Розточчя» не мало можливості користуватись та обробляти земельні ділянки через обставини непереборної сили, а саме через ризики військових дій, відсутність безпечного доступу та загрозу для життя та здоров`я працівників. В зв`язку з перебуванням вищевказаних активів на території, яка знаходиться в окупації, Позивач не може належним чином користуватись зазначеними виробничими потужностями, посіяти, зібрати та вивезти врожай сільськогосподарських культур, а отже виконати вимоги Податкового кодексу України щодо забезпечення частки сільськогосподарського товаровиробництва не менше 75 відсотків для збереження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Процесуальні дії

Ухвалою судді від 12.09.2024 року залишено позовну заяву без руху.

18.09.2024 року до суду за вхід. №ЕС/43619/24 від представника позивача надійшло клопотання з доказами сплати судового збору.

Ухвалою суду від 23.09.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

09.10.2024 року за вхід.№ЕС/50657/24 надійшов відзив на позов, в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача. Відповідно до фактичних обставин справи Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку четвертої групи - юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування ФГ «Розточчя».

При перевірці використано інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

За результатами камеральної перевірки встановлені порушення, за які передбачено анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи відповідно до пп.4 п. 291.4 ст. 291, пп. 10.1 п. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для цілей визначених п. 298.8 ст. 298 Кодексу, абз. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ.

Перевіркою встановлено, що у податковому звітному періоді частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку становить менш як 75 відсотків.

Контролюючим органом складено акт №47/21-22-04-05 від 21.03.2024 який направлено засобами поштового зв`язку на адресу Позивача. Згідно поштового направлення № 0600903511076 отримано 08.04.2024 року.

На підставі Акту перевірки винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №47/21-22-04-05-08 від 21.03.2024 року.

Позивач для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи до ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подано:

нову звітну загальну декларацію від 20.02.2024 року №9035060149 з додатками (відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок загальної мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітній) рік);

нову звітну декларацію від 20.02.2024 №9035060125 з додатками (відомості про наявність земельних ділянок, розрахунок мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітній) рік;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2023 рік від 20.02.2024 №9035060153.

ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі прийнято рішення, викладене у листі від 26.03.2024 №1611/6/21-22-04-05-19 «Щодо невизнання звітності з єдиного податку четвертої групи».

15.10.2024 за вхід.№ЕС/53714/24 надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем наголошено, що Відповідач заперечуючи позовні вимоги фактично підтримав хибну позицію щодо того, що його рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №47/21-22-04-05-08 від 21.03.2024 року має зворотню дію в часі так як там визначено про анулювання саме від 01 січня 2024 (з початку року). Однак, така позиція вже є незаконною через те, що це суперечить Конституції України, яка має вищу юридичну силу. Так, статтею 58 Конституції України прямо визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ФГ «Розточчя» є сільськогосподарським підприємством, всі виробничі потужності якого знаходяться в межах Щасливської сільської ради Ювілейної територіальної громади Херсонського району Херсонської області, загальною площею 148,5 га, (код КАТОТТГ 65100190000073217), які знаходяться в довгостроковому користуванні ФГ «Розточчя» згідно договорів довгострокової оренди земельних ділянок строком на 14 років.

З травня 2015 року Позивач був зареєстрований як сільськогосподарське підприємство із спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість, та з 2016 року по 2023 рік мав статус платника єдиного податку четвертої групи (лист Відповідача від 30.01.2024 №188/6/21-22-04-05-07 щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік).

20 лютого 2024 року ФГ «Розточчя» засобами електронного зв`язку Відповідачу була направлена наступна податкова звітність:

Загальна Нова звітна Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи 2024 з квитанцією подана 20.02.2024 реєстраційний номер 9035060149.

Загальний Новий звітний Додаток 1. Відомості про наявність земельних ділянок Воскресенка 2024 з квитанцією подана 20.02.2024 реєстраційний номер 9035060149.

Загальний Новий звітний Додаток 3. Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання 2024 з квитанцією поданий 20.02.2024 реєстраційний номер 9035060149.

Новий звітний Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва 2024 з квитанцією поданий 20.02.2024 реєстраційний номер 9035060153.

Нова звітна Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи 2024 з квитанцією подана 20.02.2024, реєстраційний номер 9035060125.

Новий звітний Додаток 1. Відомості про наявність земельних ділянок Воскресенка 2024 з квитанцією подана 20.02.2024, реєстраційний номер 9035060125.

Новий звітний Додаток 3. Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання 2024 з квитанцією поданий 20.02.2024 реєстраційний номер 9035060125.

Додатково разом з податковою звітністю скаржником засобами електронного зв`язку до контролюючого органу було направлено лист №5 від 20.02.2024р, до якого додавалось Розпорядження Херсонської обласної військової адміністрації №92 від 20.02.2024 року про наявність на території Херсонської області обставин непереборної сили та затверджений перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин у 2023 році, до якого включено ФГ «Розточчя», лист №6 від 21.02.2024 року разом з листом Херсонської обласної ради №01-26/900/147/1/02 від 19.02.2024 року з додатком та лист №7 від 23.02.2024р, до якого доданий лист Херсонської обласної військової адміністрації №01-01-16-2088/0/24/26 від 22.02.2024 року з додатком.

Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено камеральну перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку четвертої групи - юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування ФГ «Розточчя».

За результатами камеральної перевірки встановлені порушення, за які передбачено анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи відповідно до пп. 4 п. 291.4 ст. 291, пп. 10.1 п. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу для цілей визначених п. 298.8 ст. 298 Кодексу, абз. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ.

Контролюючим органом складено акт №47/21-22-04-05 від 21.03.2024.

На підставі Акту перевірки винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №47/21-22-04-05-08 від 21.03.2024 року.

ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі прийнято рішення викладене у листі від 26.03.2024 №1611/6/21-22-04-05-19 «Щодо невизнання звітності з єдиного податку четвертої групи».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».

Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини та громадянина може тільки судова система, яка діє виключно на засадах законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів. Тому серед правових засобів захисту суб`єктивних прав і свобод людини та громадянина одним із найефективніших є судовий захист.

Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.

Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 291.2 статі 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з п. 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Абзацом 3 пп. 298.2.3 п. 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

Приписами п. 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Судом встановлено, що рішення від 21 березня 2024 року №47//21-22-04-05-08 про анулювання реєстрації платником єдиного податку прийнято на підставі акту камеральної перевірки від 21.03.2024 року №47/21-22-04-05-08.

Передумовою прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пунктом 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Крім того, зі змісту п. 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міндоходів України від 14.06.2013 №165, вбачається, що після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" складається (формується) Довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою. Зразок форми Акта/Довідки про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 року у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 року у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 року у справі №813/87/16 та від 04.05.2023 року у справі №320/1040/19.

Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 року у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 року у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 року у справі №813/4266/17).

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Разом з тим, належних доказів проведення документальної перевірки ФГ «Розточчя» ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не надано.

Отже, оскільки спірне рішення прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки як того вимагає чинне законодавства, суд дійшов висновку про порушення відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, що в свою чергу, свідчить про протиправність прийняття відповідачем спірного рішення та наявність підстав для його скасування.

В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єкта приватного права (від лат. uberrima fides - найбільш добросовісний).

Законодавством України (Конституцією та законами України) прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним "маркером" того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Реалізація принципу належного урядування у сучасних публічно-управлінських відносинах набуває особливо важливого значення з огляду на те, що тільки за умови дотримання цього принципу суб`єктами владних повноважень можна говорити про існування демократичної, соціальної та правової держави, громадянського суспільства, а також формування принципово нової форми здійснення публічного управління, заснованої на прийнятті суб`єктами владних повноважень легітимних (таких, що ґрунтуються на законі), справедливих (враховують баланс інтересів різних суб`єктів) та ефективних (передбачають можливість безумовного виконання) рішень, вибудовуванні публічно-сервісних відносин між людиною та державою, у яких відповідні інституції та процеси служать інтересам всього суспільства.

Конституційний Суд України сформулював юридичні позиції, згідно з якими "держава різними правовими засобами забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України" (друге речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001); Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов`язків держави (статті 3, 16, 22)" (перше речення абзацу четвертого пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 30 травня 2001 року №7-рп/2001).

У Рішенні від 16 листопада 2022 року № 9-р (II)/2022 Конституційний Суд України вказав, що на виконання вимог Конституції України держава має втілювати у своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов`язаний із ним принцип "добропорядного врядування" (good governance), що полягає в обов`язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей.

Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 також наголошував на тому, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Особливо небезпечно допускати відступ суб`єктів владних повноважень від принципу належного урядування у випадку, коли суб`єкт приватного права у правовідносинах з державою діє добросовісно.

Зазначене кореспондується з частиною першою статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон № 2073-IX), який набрав чинності з 15 грудня 2023 року, про те, що адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За визначенням, наведеним у статті 2 цього Закону, адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Частинами 1-3статті 8 цього Закону передбачають, що адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи. Адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи. Адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до частин 13, 5статті 72 цього Закону адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину (крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті). Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. У мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Адміністративний акт може не містити посилання на фактичні обставини справи і результати дослідження доказів та інших матеріалів справи, якщо такий акт прийнято на підставі акта чи іншого документа, складеного за результатами проведення інспекційних (контрольних, наглядових) заходів, якщо цей документ вже містить відповідне мотивування (обґрунтування) та доведений до особи належним чином. Відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.

Пункт 4 частини 2статті 87 Закону України «Про адміністративну процедуру» визнає протиправним адміністративний акт, який не відповідає принципам адміністративної процедури.

Щодо рішення Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що викладене у листі №1611/6/21-22-04-05-19 від 26.03.2024 року про невизнання звітності Фермерського господарства «Розточчя» з єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Як вбачається з вказаного листа, відповідач, за результатами розгляду податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи на 2024 ФГ «Розточчя», встановив, що підприємству не підтверджено статус платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Тобто, відповідачем не визнано звітність з єдиного податку четвертої групи саме через прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку Фермерського господарства «Розточчя» від 21 березня 2024 року №47//21-22-04-05-08, яке визнано судом протиправним та скасовано.

Встановлене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо визнання протиправним та скасування акту про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку ІV групи - юридичної особи умов перебування на спрощеній системі оподаткування від 21.03.2024 року №47/21-22-04-05-08.

Акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки не створює правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Вказане є підставою для відмови в цій частині позовних вимог.

Щодо позовних вимог про зобов`язання поновити Фермерське господарство «Розточчя» в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пп. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача поновити Фермерське господарство «Розточчя» в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру.

Суд не надає правову оцінку підставі для анулювання реєстрації, як платника єдиного податку, оскільки відповідачем порушено процедуру анулювання реєстрації платника єдиного податку-фізичної особи, що є основною підставою для визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку Фермерського господарства «Розточчя» від 21 березня 2024 року №47//21-22-04-05-08.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Кількість позовних вимог, які зумовлюють самостійну сплату судового збору, виходячи з прохальної частини даного позову, становить 3 вимоги немайнового характеру.

Згідно ж частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що даний позов подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, судовий збір за подання цього позову, з урахуванням ставки 0,8%, становить 7627,20 грн.

Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача, з урахуванням задоволення позову частково належить стягнути 4844,80 грн. судових витрат, сплачених згідно платіжних інструкцій №213 від 12.07.2024 року та №14 від 16.09.2024.

Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства «Розточчя» до Головного управління Державної податкової служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про анулювання реєстрації платником єдиного податку Фермерського господарства «Розточчя» від 21 березня 2024 року №47/21-22-04-05-08.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, що викладене у листі №1611/6/21-22-04-05-19 від 26.03.2024 року про невизнання звітності Фермерського господарства «Розточчя» з єдиного податку четвертої групи на 2024 рік.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополі поновити Фермерське господарство «Розточчя» в реєстрі платників єдиного податку четвертої групи Державної податкової служби України з дати виключення з реєстру.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Фермерського господарства «Розточчя» (адреса: 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 20, оф. 409, ЄДРПОУ 35120457) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (адреса: 73000, Херсонська область, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 75, ЄДРПОУ 43995495).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фермерське господарство «Розточчя» (адреса: 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 20, оф. 409, ЄДРПОУ 35120457, електронна пошта: imperial.buh@gmail.com)

Головне управління Державної податкової служби України у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (адреса: 73000, Херсонська область, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 75, ЄДРПОУ 43995495)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА