Рішення
від 10.01.2025 по справі 420/28570/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28570/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування постанови, наказів та зобов`язання провести повторний медичний огляд,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.07.2024 р.;

визнати протиправним та скасувати наказ №289 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.07.2024 р.;

визнати протиправним та скасувати наказ №197 командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2024 р.;

зобов`язати Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 , та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності до військової служби ОСОБА_1 у відповідності до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 9 липня 2024 року, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 , був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , де позивача примусили повторно пройти ВЛК, не дивлячись на пояснення позивача ОСОБА_1 , що у квітні 2024 року проходив ВЛК, та визнаний «обмежено придатним», крім цього позивач наполягав що в дома є усі документи з лікарні підтверджуючи захворювання яким страждає позивач. Крім того, позивач зазначив що представники ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 порушують законодавство України та згідно наказу МОУ №402 від 14.08.2008 року, наступний раз проходження ВЛК лише через рік, а саме у квітні 2025 року. Не зважаючи на заперечення позивача, протягом 2 годин, були проставлені відмітки що позивач оглянутий усіма лікарями, та визнаний «придатний до військової служби».

При проведені військово-лікарської комісії 09.07.2024 року, були порушені вимоги щодо процедури проведення ВЛК, наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008р., яким затверджено «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України». Не взяті до врахування медичні документи, свідчення про наявність ряду невиліковних хвороб. При проведені ВЛК у 2014 році, комісією ВЛК я був визнаний «не годен» , на підставі ст.83-а 38-в розкладу хвороб.

При проведені ВЛК у квітні 2024 році, комісією ВЛК я був визнаний «обмежено придатний» , на підставі ст.61-в, графи ІІ розкладу хвороб.

09.07.2024року позивач отримав мобілізаційне розпорядження №1.

Наказом №289 від 10.07.24р. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач був призваний на військову службу по мобілізації згідно Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію».

На протязі липня, серпня 2024 року, були направлені запити щодо повторного проходження ВЛК, для встановлення ступеня придатності позивача до військової служби.

З посиланням на Постанову П`ятого ААС від 28.06.2023 у справі №420/18770/22, представник позивача наголошує, що медичний огляд військовослужбовця належним чином військово-лікарською комісією проведено не було та як наслідок - належної оцінки стану здоров`я позивача у довідці не надано.

Процесуальні дії

Ухвалою судді від 13.09.2024 року залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 13.09.2024 повернена заява за вхід. №42033/24 від 12.03.2024 року про забезпечення позову без розгляду.

24.09.2024 року до суду за вхід. №ЕС/45677/24 від представника позивача надійшло клопотання з уточненою позовною заявою.

Ухвалою суду від 25.09.2024 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Документ в електронному вигляді «Адміністративний позов» від 12.09.24 по справі №420/28570/24 надіслано одержувачу - Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 13.09.24 12:29.

Документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 25.09.24 по справі №420/28570/24 надіслано одержувачу - Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 26.09.24 08:16.

Документ в електронному вигляді «Адміністративний позов» від 12.09.24 по справі №420/28570/24 надіслано одержувачу - ІНФОРМАЦІЯ_1 в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 13.09.24 12:29.

Документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження» від 25.09.24 по справі №420/28570/24 надіслано одержувачу - ІНФОРМАЦІЯ_1 в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 26.09.24 08:16.

Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

10.10.2024 року за вхід.№ЕС/51578/24 надійшов відзив на позов Військової частини НОМЕР_1 , в якому, зокрема, наголошено на необґрунтованості вимог позивача. Військова частина не має відношення до заходів мобілізаційної готовності.

Військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці, в наслідок чого, на них розповсюджуються пільги передбачені Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей», Кодексу законів про працю та інших нормативно-правових актів.

11.07.2024 року наказом командира в/ч НОМЕР_1 №197 Позивач був прийнятий на військову службу та зарахований до списків в/ч НОМЕР_1 , а отже є військовослужбовцем.

Видання, на думку Позивача, спірного наказу створило нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-ХІІ та Положенням №1153/2008. Даними актами законодавства не передбачено скасування наказів про призов та про призначення до військової частини. Ці накази вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан.

В/ч НОМЕР_1 також наголошує, що аналіз наведених вище законодавчих і підзаконних актів свідчить про те, що військова служба з моменту її початку покладає на її учасників (військовослужбовця та держави) велике коло взаємних прав та обов`язків матеріального, та фінансового забезпечення військовослужбовця, його соціального захисту, виконання ним безпосередньо покладених на нього службових обов`язків та інше.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд, дотримуючись принципу стадійності захисту права, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом та/або він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах. Про цей правовий висновок Велика Палата Верховного Суду нагадала в постанові від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд апеляційної інстанції враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

Згідно з довідкою №2 Військово-лікарської комісії при 1 відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.07.2024 солдат ОСОБА_1 визнаний придатним до служби.

09.07.2024року ОСОБА_1 , НОМЕР_7, отримав мобілізаційне розпорядження №1.

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.07.2024 №289 «Про проведення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час проведення мобілізації», солдат ОСОБА_1 направлений для проходження військової служби під час проведення загальної мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2024 №197, солдата ОСОБА_1 зараховано з 11.07.2024 до списків частини і на всі види забезпечення та на триразове котлове забезпечення.

Також матеріали справи містять Картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного запасу (без номера і дати) про те, що Постановою ВЛК ОСОБА_1 визнаний не придатним. Постанова містить підпис голови ВЛК, проте не містить підпису секретаря ВЛК та печатки ВЛК.

Крім того, в матеріалах справи наявна Медична характеристика від 07.11.2013 №2498 на військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_1 , в якій зазначено, що стан здоров`я - задовільний.

Доказів проходження ОСОБА_1 ВЛК у квітні 2024 останнім не надано.

Копії військового квитка також не надано.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Як встановлено частиною 3 статті 1 даного Закону №2232 військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 2.1 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону;

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Відповідно до пункту 2.5 розділу І Положення №402 позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК).

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, ІНФОРМАЦІЯ_1 не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, офтальмолога, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

До складу ВЛК (ЛЛК) ІНФОРМАЦІЯ_1 входять медичні працівники закладу охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів), за погодженням з головою відповідної штатної ВЛК регіону.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

До участі в роботі позаштатних ВЛК на правах членів комісії залучаються головні (провідні) медичні спеціалісти, начальники відділень та інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, начальники медичної служби військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, та військові спеціалісти за клопотанням ВЛК.

Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, в яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів.

Під час дії особливого періоду, за потреби створення додаткових позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК), зазначений перелік разом зі списком голів та заступників голів ВЛК (ЛЛК) невідкладно подається на затвердження голові ЦВЛК начальниками штатних ВЛК регіонів.

На підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи. Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підготовку) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше трьох років. Позаштатні ВЛК здійснюють службове листування через діловодство закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких ці комісії утворені. Забезпечення позаштатних ВЛК медичною технікою та майном, медичними приладами, інструментами, медикаментами, господарським інвентарем, меблями, речовим майном і канцелярським приладдям, виділення їм приміщення і забезпечення комунальними послугами покладається на заклади охорони здоров`я (установи), військові частини, в яких ці комісії утворені. Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.

Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення №402 постанова ВЛК районних, міських про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Згідно з пунктами 3.1-3.4 Розділу I Положення №402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року №735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за №94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_1 подаються за підпорядкованістю до ВЛК, обласних ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, оскаржуються в штатних ВЛК. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

Відповідно до пунктів 2.3.5 та 2.4.10 Розділу I Положення №402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд, в межах розгляду справи, не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний або непридатний до військової служби.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу, суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

У цьому випадку, позивачем оскаржуються рішення ВЛК щодо незгоди визначення його медичного діагнозу, та не врахування ВЛК медичних даних, які на думку позивача, повинні бути враховані.

Враховуючи правові позиції Верховного Суду, суд позбавлений можливості надати оцінку медичному діагнозу, оскільки це питання спеціальної компетенції, а не питання права.

Оскільки позивач акцентує увагу саме на незгоді з медичним діагнозом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування постанови Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.07.2024 р. та зобов`язання Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_1 провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 , та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності до військової служби ОСОБА_1 у відповідності до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.

Щодо визнання протиправним та скасування наказу №289 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.07.2024 р.

У відповідності до п.2.1 глави 2 Розділу І Положення №402 постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У силу пункту 12 цього Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки:

визначає функціональні (посадові) обов`язки підлеглого йому особового складу;

присвоює військове звання солдат (матрос) запасу одночасно з прийняттям на військовий облік особам, які не проходили військової служби або були позбавлені військових звань під час проходження військової служби та служби у військовому резерві чи за вироком суду.

Таким чином, наказ про призов на військову службу під час мобілізації, прийнятий на підставі Закону №2232-ХІІ та в межах повноважень, передбачених Положенням №154, за наслідком постанови ВЛК, яка на момент видання наказів була правомірною.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.

Рішення про мобілізацію та сам призов є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування, станом на час розгляду справи такий вичерпав свою дію внаслідок мобілізації Позивача та направлення його для проходження військової служби. У питанні скасування акту індивідуальної дії разового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, Верховний Суд має сталу та послідовну позицію, відповідно до якої такий акт не може бути скасованим після його виконання через порушення гарантій стабільності суспільних відносин та принципу правової визначеності (зокрема, таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 травня 2021 року у справі №9901/286/19, від 8 вересня 2021 року у справі №816/228/17, Касаційний адміністративний суд у рішеннях від 14 липня 2021 року у справі №9901/96/21, від 27 жовтня 2022 року у справі №П/9901/97/21).

Отже, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу №197 командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2024, суд виходить з такого.

Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до п.4 ч.1 та абз.1 ч.3 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280, в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі. Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом другим частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

На переконання суду, після видання спірного наказу виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-XII, яким не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про зарахування до списків військової частини. Цей наказ вже реалізовано, а тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові.

З урахуванням наведеного суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування до списків частини ОСОБА_1 .

Окремо суд зазначає, що стверджуючи про проходження ВЛК у квітні 2024, позивачем не надано жодних доказів.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений у статті 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку Позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування постанови, наказів та зобов`язання провести повторний медичний огляд - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_4 )

ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_7 )

Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_8 )

Військова частина НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_9 )

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА

.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.01.2025
Оприлюднено13.01.2025
Номер документу124340811
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Судовий реєстр по справі —420/28570/24

Рішення від 10.01.2025

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н.В.

Ухвала від 25.09.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н.В.

Ухвала від 13.09.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н.В.

Ухвала від 13.09.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Потоцька Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні