Вирок

від 10.01.2025 по справі 442/1/25

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/1/25

Провадження № 1-кп/442/116/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024141110001010 від 02.10.2024 на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, громадянина України, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, не інваліда, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , адвокатом та депутатом не є, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,-

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

з участю прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

встановив:

Судом визнано доведеним, що 01.10.2024 приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні коридору будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив конфлікт з батьком ОСОБА_5 , у ході якого у нього виник умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій протиправний намір, ОСОБА_3 усвідомлюючи наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, умисно наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в ліву скроневу ділянку голови, після чого продовжуючи конфлікт, разом із батьком ОСОБА_5 перейшов на вулицю, перед входом до вказаного будинку, де умисно наніс ще один удар кулаком правої руки у ділянку щелепи з лівої сторони, внаслідок чого ОСОБА_5 впав на коліна, а ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел взяв із землі дерев`яний брусок, яким умисно наніс один удар у ділянку правого ліктя ОСОБА_5 , після чого покинув місце події.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_5 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи з ліва зі зміщенням відломків, закритого перелому правої ліктьової кістки на рівні верхньої третини зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, синців в лівій скронево-виличній ділянці, в ділянці лівої очниці, в ділянці нижньої щелепи зліва з переходом на шию, в ділянці лівого колінного суглоба, саден в ділянках обох колінних суглобів, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я, вчинивши тим самим дії, які мають ознаки фізичного домашнього насильства у відповідності до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-8.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно заподіяв ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисне ушкодження, які не є небезпечним для життя та не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України, що має ознаки фізичного домашнього насильства.

30.12.2024 між на той час підозрюваним, в даний час обвинуваченим, ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України. Обвинувачений у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаявся, активно сприяв його розкриттю.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України, а саме: у виді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням із встановленням йому іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

ОСОБА_3 не заперечує проти застосування до нього обмежувальних заходів, згідно ст..91-1 КК України в інтересах потерпілого.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним про примирення чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений та потерпілий, в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ньому міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому, ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, яке згідно ст.12 КК України відносяться до нетяжких злочинів.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст. 122 КК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Судом роз`яснено обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав передбачених цим Кодексом від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені відповідні обов`язки.

Враховуючи вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства відносно батька, в інтересах останнього, оскільки суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, не пов`язане з позбавленням волі, слід застосувати щодо обвинуваченого обмежувальний захід згідно п. 4 ч. 1 ст. 91-1 КК України, заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.

На переконання суду, покарання, що застосовується за цим вироком у поєднанні з вказаним обмежувальним заходом, відповідатиме ч.2 ст.50 КК України, критерію гуманності й справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, включатиме розумний баланс між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, не становитиме надмірного тягаря для обвинуваченого та не порушуватиме інтересів потерпілого.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільні позов прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 коштів, витрачених КНП «Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради та КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня» на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 слід задоволити, оскільки такі позови є обґрунтованими та визнається обвинуваченим у повному обсязі.

З речовими доказами слід поступити у відповідності до ст. 100 КПК України

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 471, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду від 30.12.2024 про примирення між обвинуваченим (на час укладення угоди - підозрюваним) ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.122 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 30.12.2024 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на 1 (один) рік, зобов`язавши в силу п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання, пройти пробаційну програму.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальний захід згідно п. 4 ч. 1 ст. 91-1 КК України - заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства - ОСОБА_5 , інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб, терміном на 2 місяці.

Стягнути з ОСОБА_3 кошти, витрачені КНП ЛОР «ЛОКЛ» на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 на користь Львівської обласної ради у розмірі 7 615 грн на рахунок р/р НОМЕР_1 в АБ «Приватбанк», МФО - 305299, одержувач КНП ЛОР «ЛОКЛ», ЄДРПОУ - 01996711.

Стягнути з ОСОБА_3 кошти, витрачені КНП Дрогобицька міська лікарня №1» Дрогобицької міської ради на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5 на користь Дрогобицької міської ради у розмірі 10 290 грн на рахунок р/р UA278999980314060544000013931 ДКСУ, одержувач ГУК, Львів (Дрогобицька ТГ), 24060300, ЄДРПОУ - 38008294.

Речові докази: дерев`яний брусок розмірами 30х9,5 см., який вилучено 14.11.2024 в ході проведення огляду місця події - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому, потерпілому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1