Окрема думка

від 18.12.2024 по справі 607/24793/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

О К Р Е М А Д У М К А

судді Дзюбича Віктора Леонідовича

18.12.2024 Справа №607/24793/23 Провадження №2-о/607/131/2024

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 грудня 2024 року, по справі №607/24793/23, було задоволено заяву ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.

Судом було прийнято рішення визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатним. Судом було прийнято рішення встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Строк дії рішення про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановити 2 (Два) роки з дня набрання рішенням законної сили.

Частиною 2 статті 35 ЦПК України передбачено, що при ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

Суддя, не згідний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, вважаю за необхідне викласти свою окрему думку, зважаючи на наступне.

Як правильно було зазначено в рішенні суду, згідно з положеннями статті 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч.1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Пунктом 1.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 (далі - Правила), передбачено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно зі статтею 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина 1 статті 60 ЦК України).

Положеннями статті 63 ЦК України передбачено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

При призначенні опікуна важливі та обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Зазначені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20.

Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Натомість вважаю, що подане Органом опіки та піклування Опікунської ради при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради подання про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно двоюрідного дядька ОСОБА_2 у разі визнання його недієздатною, не містить належної мотивації: чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном, а не іншу особу, наприклад: матір ОСОБА_1 , яка являється дружиною двоюрідного брата ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , чи брата ОСОБА_1 - ОСОБА_4 .

Переконливих доказів того, що останні не можуть за станом здоров`я чи з інших поважних причин виконувати обов`язки опікуна щодо ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

Подання органу опіки і піклування не містить жодної обґрунтованої мотивації, чому ОСОБА_3 , чи ОСОБА_4 не можуть бути опікунами ОСОБА_2 .

Крім того, Органом опіки та піклування Опікунської ради при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, при погодженні кандидатури опікуна та винесенні подання, не було з`ясовано про наявність інших родичів, які б могли бути опікуном ОСОБА_2 у разі визнання його недієздатним.

Обґрунтування подання щодо призначення опікуном ОСОБА_1 обмежено виконанням формальних процедур, що свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення ОСОБА_1 опікуном.

Також, інших об`єктивних підстав призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 у зазначеному поданні не міститься.

Мною враховується те, що згідно висновку експерта ОСОБА_2 на теперішній час страждає хронічний, стійкий психічний розлад у вигляді важкої розумової відсталості, що досягає рівня вираженого недоумства, що беззаперечно є психічним розладом, однак я не згідний із погодженою Органом опіки та піклування кандидатурою опікуна - ОСОБА_1 .

СуддяВ. Л. Дзюбич