Ухвала

від 13.01.2025 по справі 497/3012/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.01.2025

Справа № 497/3012/23

Провадження № 2/497/25/25

УХВАЛА

про розгляд заяви судді щодо самовідвлду

13.01.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Ільєва Д.Д., без участі сторін, розглянувши у приміщенні суду в м.Болград заяву судді Кравцової Алли Валентинівни про самовідвід у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділення частки майна у власність в окрему одиницю нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

З 22.12.2023 року у провадженні Болградського районного суду Одеської області - судді Висоцького С.О. - перебувала вищезазначена цивільна справа, яка, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2022р. надійшла у провадження судді Кравцової А.В., ухвалою суд від 26.03.2024р. справа була прийнята до розгляду новим складом суду, призначено судове засідання на 25.04.2024р., яке було відкладено на 07.06.2024р. та на 19.09.2024р. з повідомленням сторін. 12.09.2024р. від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання їй часу для ознайомлення з висновком експерта судово-будівельної експертизи в разі надання його суду. 19.09.2024р. від представника позивача надійшов висновок експерта №257/24 судової будівельно-технічної експертизи від 02.09.2024, а 11.11.2024 від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання їй часу для ознайомлення з висновком експерта судово-будівельної експертизи, що надійшов до матеріалів справи від позивача, та надання відповіді на неї, тому призначена інша дата судового засідання на 13.01.2025р.

Однак, 13.01.2025р. до матеріалів справи надійшла заява головуючого судді про смовідвід, яка підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно заяви судді Кравцової А.В., в її провадженні, як головуючого судді, перебувала справа №497/1065/24 (провадження №2/497/488/24) з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, в якому цим же головуючим суддею було постановлено окрему ухвалу з підстави втручання у діяльність судді відповідно до ст.ст.48ч.ч.1-4,56ч.7п.9 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів", згідно якої "1. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. 2. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. 3. Суддя не зобов`язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом. 4. Суддя зобов`язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора" та "Суддя зобов`язаний... 9) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п`яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання".

Згідно вимог позову ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділення частки нерухомого майна у власність в окрему одиницю нерухомого майна у справі №497/3012/23 (провадження №2/497/25/25), та з позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, у справі №497/1065/24 (провадження №2/497/488/24) вбачається, що підставою обох позовів є спір між одними й тими ж сторонами відносно питання стосовно одного й того ж самого нерухомого майна - прав користування сторонами сміжними квартирами, що розташовані у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, обидві справи мають однакових учасників та однакову підставу спору щодо одного й того самого предмету спору - прав користування одним й тим самим нерухомим майном.

Відповідно до ст.29 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Ст.48ч.1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на підставі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), наявність безсторонності відповідно до п.1ст.6 європейської Конвенції про захист прав людини має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до ст.29 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Ст.48ч.1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на підставі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, встановлену законом.

Ст.36 ЦПК України регламентовано, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. 2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, а також його склад - відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду. Так, Рішенням від 09.11.06р. ЄСПЛ у справі «Білуга проти України», від 28.10.98р. у справі «Ветштан проти Швейцарії», зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди мають вселяти у громадськість в демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, має брати самовідвід або бути відведений.

Ст.36 ЦПК України регламентовано й інші підстави, за яких суддя підлягає відводу (самовідводу), а саме: «суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), … якщо вбачається, що є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді…», а також - за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до загальних принципів з практики ЄСПЛ, безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, - має встановлюватися, також і згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (іншими словами чи не викликала поведінка судді об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача) («Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series A № 255, пп.28 та 30, «Wettstein проти Швейцарії», № 33958/96, п.42, ECHR 2000-ХІІ).

Крім того, п2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 ООН від 27.07.2006р., встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим ухвалення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

А, також, з Рішення РСУ №36 від 12.05.2016р. "Щодо роз`яснення про наявність чи відсутність конфлікту інтересів у діяльності суддів" вбачається, що «Відповідно до вимог п.9ч.5ст.131 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», питання вирішення конфлікту інтересів у процесуальний спосіб визначається відповідним процесуальним законом і не потребує вирішення Радою суддів України. В таких випадках не застосовується ч.7тс.131 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», якою на суддів покладено обов`язок повідомляти РСУ в разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі. Отже, в разі виникнення конфлікту інтересів, який може бути врегульований в процесуальний спосіб (відвід, самовідвід), - суддя врегульовує його самостійно без повідомлення про таке РСУ.

Вищезазначене містить пряму вказівку на можливість врегулювання конфлікту інтересів під час розгляду даної справи даним складом суду шляхом заявлення суддею самовідводу.

Ст.41 ЦПК України встановлено наслідки відводу суду (судді): «1. В разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, що встановлений ст.33 цього Кодексу. 2. В разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому ст.33 цього Кодексу. 3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у ст.37 цього Кодексу неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного у порядку, встановленому цим Кодексом».

Відвід (самовідвід) має бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин та перевірки їх доказами, заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише в разі, якщо про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

Враховуючи вищезазначені обставини, для запобігання виникнення у сторін, або в будь-якого стороннього спостерігача недовіри до судді та виникнення сумнівів в об`єктивності правосуддя, з метою забезпечення високого рівня довіри громадян до суду та усунення в подальшому обставин, які б могли вплинути на об`єктивний розгляд саме цієї справи, суд дійшов висновку про доцільність заявлоення головуючим суддею самовідводу незважаючи на те, що вона, як стверджується у заяві, не є упередженою щодо розгляду даної справи та не є зацікавленою в її розгляді, є незалежною та неупередженою як професійний суддя, однак, дійшла правильного висновку, що, відповідно до вимог чинного законодавства, підлягає відведенню від участі у подальшому розгляді даної справи, тому заява судді Кравцової А.В. про самовідвід підлягає задоволенню, а справа - направленню до канцелярії суду для вирішення питання щодо її перерозподілу у провадження іншому судді Болградського районного суду Одеської області - у порядку, що встановлений ст.33 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 36,37ч.1,39,40,41, 260,261 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити заяву судді Кравцової Алли Валентинівни про самовідвід.

Відвести від участі в розгляді даної справи суддю Кравцову Аллу Валентинівну на підставі ст.37ч.1 ЦПК України.

Передати до канцелярії Болградського районного суду Одеської області цивільну справу №497/3012/23 (провадження №2/497/25/25) за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділення частки майна у власність в окрему одиницю нерухомого майна, - для визначення іншого судді для розгляду даної справи - у порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання суддею відповідно до вимог ст.261 ЦПК України.

Суддя А.В. Кравцова