Рішення

від 16.12.2024 по справі 650/3177/23

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 650/3177/23

провадження № 2-а/650/3/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

у складі головуючого - суді Сікори О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,

представника позивача Срібного П.М.,

представник відповідача Коваль В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2023 року позивач звернувся до суду у вказаним позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати: постанову серії АА №000009620 від 12.06.2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, складену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколог Л.М. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн; постанову серії АА №000009626 від 12.06.2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, складену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн; постанову серії АА №00010847 від 11.07.2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, складену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколог Л.М. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за постановами серії АА №00009620 від 12.06.2023 року, серії АА №00009626 від 12.06.2023 року, серії АА №00010847 від 11.07.2023 року, складені посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 послався на те, що про існування оскаржуваних постанов йому стало відомо лише після відкриття виконавчого провадження. Зазначені постанови виконувалися Центрально-Міським відділом ДВС у місті Кривий Ріг, що не є його місцем його реєстрації чи перебування. Через це він не мав можливості ознайомитися з їх змістом у встановлений законом строк. На запит позивача до Державної служби України з безпеки на транспорті йому були надані копії постанов. Таким чином, строки звернення до суду не порушено, оскільки позов подано протягом десяти днів з дня отримання цих постанов, що відповідає вимогам статей 122 та 286 КАС України.

Позивач вважає, що оскаржувані постанови були винесені з порушенням процедурних вимог, передбачених законодавством. Постанови містять неповні дані про обставини правопорушень, зокрема відсутня інформація про напівпричіп, його державний номерний знак, загальну вагу транспортного засобу та розподіл навантаження за осями. Невідображення цих відомостей суперечить вимогам статті 283 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Міністерством інфраструктури.

Крім того, позивач зазначив, що постанови не містять належних доказів перевищення вагових норм. Відсутні підтвердження відповідності розміру перевищення нормативного навантаження у тонах та відсотках. Також не наведено сумарного фактичного навантаження на осі та їх відповідність допустимим нормам. За таких умов твердження відповідача про наявність адміністративного правопорушення не підтверджується належними доказами, що суперечить вимогам статті 251 КУпАП.

Позивач також звернув увагу на те, що на момент фіксації адміністративних правопорушень транспортний засіб RENAULT AE430, ДНЗ НОМЕР_2 , яким нібито було вчинено порушення, був втрачений через військові дії. Це виключає його вину, оскільки він вважає, що номерними знаками автомобіля могла скористатися невідома особа.

ОСОБА_1 зазначив, що під час винесення постанов мало місце одночасне розглядання кількох справ одним і тим самим органом, що вимагало застосування частини другої статті 36 КУпАП. Відповідно, у таких випадках має накладатися одне адміністративне стягнення, проте вказані вимоги були порушені.

Таким чином, позивач вважає оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а адміністративне провадження - закриттю.

12 січня 2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. У ньому представник відповідача зазначив, що не погоджується із позовними вимогами позивача, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. У своєму відзиві представник відповідача надав низку аргументів та правових обґрунтувань, які стосуються як суті адміністративного правопорушення, так і процесуальних аспектів розгляду справи.

Зокрема, представник відповідача звернув увагу на те, що встановлені законодавством габаритно-вагові норми є превентивним заходом, спрямованим на збереження дорожнього покриття та забезпечення безпеки руху. Будь-яке перевищення цих параметрів створює ризики для стану доріг і безпеки інших учасників дорожнього руху. Представник відповідача наголосив, що відповідальна особа, здійснюючи перевезення з порушенням цих норм, свідомо бере на себе відповідальність за можливі наслідки.

Окрім того, у відзиві було акцентовано на законності автоматичної фіксації адміністративних правопорушень. Представник відповідача навів детальний опис роботи автоматичних пунктів вагового контролю (WIM), які функціонують відповідно до положень законодавства та технічних стандартів. Зафіксовані порушення, а саме перевищення вагових параметрів, підтверджуються даними сертифікованих технічних засобів, що унеможливлює втручання в результати фіксації.

Також представник відповідача зазначив, що позивач пропустив встановлений законодавством строк для подання позовної заяви щодо оскарження постанов про адміністративні правопорушення. Оскільки строки є скороченими (10 днів із дня отримання постанови), то звернення позивача до суду з порушенням цих строків не може бути визнане поважним без наявності обґрунтованих причин. При цьому представник відповідача посилався на практику Європейського суду з прав людини, яка підкреслює важливість дотримання принципу правової визначеності.

У частині доказів представник відповідача зазначив, що всі постанови були належним чином оформлені та направлені на адресу позивача, відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Відсутність доказів отримання постанов позивачем, на думку представника відповідача, не може бути підставою для скасування рішень, оскільки відповідальність за своєчасне отримання кореспонденції лежить на позивачеві.

Представник відповідача також детально роз`яснив розрахунки перевищення вагових параметрів транспортного засобу, навівши формули обчислення та зазначивши, що всі вимірювання проводились із урахуванням допустимої похибки. Він наголосив, що зафіксовані порушення мають самостійний характер, оскільки стосуються різних епізодів перевезення, які відрізняються за місцем, часом і обставинами.

31 січня 2024 року позивач подав відповідь на відзив, у якій висловив свою позицію щодо доводів відповідача.

Позивач зазначив, що строки звернення до адміністративного суду ним не були порушені. Він пояснив, що про існування оскаржуваних постанов йому стало відомо лише 6 грудня 2023 року, після отримання їх копій у відповідь на офіційний запит до Державної служби України з безпеки на транспорті. До цього моменту зазначені постанови не були йому вручені, оскільки їх направили на адресу, яка не є його місцем реєстрації чи фактичного перебування. Таким чином, обрахунок строку на оскарження почався саме з дати отримання копій постанов, що відповідає вимогам статті 286 КАС України.

Позивач також звернув увагу, що відповідач не надав жодних доказів вручення оскаржуваних постанов або набрання ними законної сили. Лише вказання дат винесення постанов та припущення щодо їх законної сили через 10 днів після цих дат не відповідає нормам статті 291 КУпАП. Відповідачем не доведено факт належного повідомлення позивача про вказані постанови.

Крім того, позивач наголосив, що в постановах міститься адреса, яка не відповідає даним його реєстрації або фактичного місцеперебування. Це є порушенням норм чинного законодавства, які вимагають направлення постанов за офіційними даними реєстрів. Відповідачем також не підтверджено, що постанови були направлені за актуальною адресою позивача.

Окремо позивач зауважив, що відповідач не довів наявності адміністративного правопорушення. У постановах відсутні детальні дані про виміряні параметри транспортного засобу з урахуванням допустимих похибок, як це передбачено чинними стандартами. Більше того, позивач зазначив розбіжності в параметрах транспортного засобу в різних постановах, що ставить під сумнів достовірність зафіксованих даних.

Позивач припустив, що розбіжності у параметрах можуть свідчити про використання іншого транспортного засобу під його державним номерним знаком, який був втрачений під час бойових дій та окупації.

На завершення позивач наголосив, що відповідач не виконав свій обов`язок довести правомірність своїх рішень, як це передбачено статтею 77 КАС України. Зважаючи на викладене, позивач просить суд врахувати наведені доводи та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

01 лютого 2024 року суд своєю ухвалою витребував: від Територіального сервісного центру МВС № 6542 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Херсонській області (Філія ГСЦ МВС) Головного сервісного центру МВС відомості про транспортний засіб за яким був закріплений державний номерний знак НОМЕР_2 ; від Приватного акціонерного товариства «РЕНО Україна», відомості про те, чи зображений транспортний засіб марки Renault моделі AE 430 на світлинах, що містяться в постанові серії АА № 00009620 від 12 червня 2023 року, постанові серії АА №00009626 від 12.06.2023 року, постанові серії АА №00010847 від 11.07.2023 року та який транспортний засіб зображений у вказаних постановах.

28 лютого 2024 року від директора департаменту по роботі з клієнтами та сервісного обслуговування АТ «Рено Україна» Афанасьєва Р. В. надійшла відповідь на вказаний запит, відповідно до якої останній повідомив, що АТ «Рено Україна» є офіційним представником компанії Renault S.A.S. в Україні та уповноважене на продаж і обслуговування виключно легкових транспортних засобів загальною масою до 3,5 тон та об`ємом двигуна до 2,5 літрів.

Інформаційні бази АТ «Рено Україна» не містять даних щодо вантажівок, тягачів магістрального типу, лісовозів чи інших транспортних засобів підвищеної прохідності. Для отримання інформації стосовно зазначених транспортних засобів було рекомендовано звернутися до Renault Trucks Україна (ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна»).

31 травня 2024 року суд своєю ухвалою витребував від Renault Trucks Україна (повна назва: ТОВ з іноземними інвестиціями «Вольво Україна», м. Київ, Кільцева дорога, 20/ 1- А, електронна адреса: info.ua@volvo.com) відомості про те, чи зображений транспортний засіб марки Renault моделі AE 430 на світлинах, що містяться в постанові серії АА № 00009620 від 12 червня 2023 року, постанові серії АА №00009626 від 12.06.2023 року, постанові серії АА №00010847 від 11.07.2023 року та який транспортний засіб зображений у вказаних постановах: марка, модель та роки випуску.

23 липня 2024 року фахівець з гарантії відділу післяпродажного обслуговування та розвитку бізнесу ТОВ «Вольво Україна» Парадовський Євген надав відповідь на запит № 650/3177/23/6559/24 від 10 липня 2024 року, вх. № 49 від 16 липня 2024 року, відповідно до якої повідомлено, що у базі даних транспортних засобів, виготовлених Renault Trucks, транспортного засобу моделі AE 430 не існує.

Ознайомившись із наданими зображеннями, фахівець зазначив, що цей транспортний засіб належить до модельного ряду MAGNUM, який вироблявся Renault Trucks з 1997 року до кінця 2013 року. Цей модельний ряд мав різноманітні модифікації з відповідними специфікаціями та характеристиками.

Для отримання достовірної інформації щодо моделі, специфікацій і характеристик транспортного засобу, а також для ідентифікації автомобіля із наданих зображень, необхідно надати VIN-код транспортного засобу.

10 червня 2024 року надійшла відповідь від Головного сервісного центру МВС, регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) та територіального сервісного центру МВС № 6542 у селищі Велика Олександрівка Херсонської області. Відповідь підписана адміністратором ТСЦ № 6542 Віктором Захаренком.

У відповіді зазначено, що відповідно до бази даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів (ЄДР ТЗ) МВС, за громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 27 березня 2014 року було зареєстровано автомобіль марки RENAULT, модель RENAULT AE430, сідловий тягач 1997 року випуску. Дата першої реєстрації цього транспортного засобу - 19.02.2013 року.

Також у відповіді зазначено основні характеристики транспортного засобу: ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ; повна маса: 38 000 кг; об`єм двигуна: 11 929 куб. см; державний номерний знак: НОМЕР_4 ; Окрім того, повідомлено, що 28 червня 2023 року транспортний засіб було знято з обліку у зв`язку з вибракуванням власником - ОСОБА_1 .

На судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що винесені відповідачем постанови є незаконними, оскільки автоматичною системою зважування у всіх трьох випадках було взято за основу вагові або габаритні параметри транспортного засобу RENAULT AE430, який мав державний номерний знак НОМЕР_4 , при тому, що під вказаним державним номерним знаком фактично рухався інший транспортний засіб, вагові або габаритні параметри якого і необхідно було враховувати. Фактично належний йому транспортний засіб не перетинав автоматичні пункти зважування, а отже він не повинен нести відповідальність за правопорушення вчинене іншою особою. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи фотозображеннями на яких зафіксована модель RENAULT Magnum, виробництво якої було розпочато з 2001 року, при тому, що за даними сервісного центру та даними відображеними в постановах йдеться про модель RENAULT AE430 1997 року випуску, який мав інші технічні та візуальні характеристики, зокрема більш прямокутну форму кабіни, вертикально розташовані передні фари, вузький горизонтальний гриль та плоске лобове скло, тоді як на фотозображеннях зафіксовано транспортний засіб з аеродинамічним дизайном кабіни, горизонтально інтегрованими фарами, широким багаторівневим грилем та вигнутим лобовим склом, що характерно для моделі RENAULT MAGNUM третього покоління. З огляду на це позивач просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувані постанови. В його користуванні дійсно був транспортний засіб RENAULT AE430 1997 року випуску, проте його було втрачено через військові дії.

На судовому засіданні представник позивача - Срібний П.М. пояснив, що оскаржувані постанови є незаконними та необґрунтованими, оскільки в них зазначено транспортний засіб RENAULT AE430 1997 року випуску, який належить позивачу та був зареєстрований за ним, однак фактично зафіксований на фотозображеннях транспортний засіб має зовсім інші технічні та візуальні характеристики, що відповідають моделі RENAULT MAGNUM третього покоління. Представник наголосив, що RENAULT MAGNUM, зафіксований на світлинах, має характерні аеродинамічні контури кабіни, горизонтально інтегровані передні фари, широкий багаторівневий гриль та вигнуте лобове скло, які не властиві моделі RENAULT AE430. Це свідчить про те, що порушення було допущено іншим транспортним засобом, який рухався під номерним знаком, закріпленим за позивачем, і який, як стверджує позивач, був втрачений під час військових дій. Таким чином, постанови не ґрунтуються на достовірних доказах і мають бути скасовані.

Це також підтверджується тим, що позивач після надходження штрафів здійснив вибракування транспортного засобу, що було б неможливим і недоцільним стосовно такої коштовної машини, якби вона фактично перебувала у його володінні. Той факт, що позивач не звертався до поліції, не спростовує вказаних обставин, оскільки позивач вважав, що транспортний засіб знищено.

Представник відповідача Коваль В.М. на судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог позивача та пояснила, що оскаржувані постанови були винесені відповідно до вимог чинного законодавства, а всі дані, зафіксовані автоматизованою системою зважування, є достовірними та належним чином підтвердженими. Представник відповідача наголосила, що вагові та габаритні параметри транспортного засобу, зазначені в постановах, були зафіксовані сертифікованими технічними засобами, а винесені постанови відповідають вимогам статей 251 та 283 КУпАП. Також Коваль В.М. зазначила, що позивач не надав достатніх доказів того, що транспортний засіб, який зафіксовано автоматизованою системою, не перебував у його володінні на момент вчинення правопорушення, і відсутність звернень до поліції або інших компетентних органів з приводу ймовірного неправомірного використання номерного знака лише підтверджує необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши письмові докази, перевіривши наведені обставини, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до постанови серії АА № 00009620 від 12 червня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України головний спеціаліст відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Соколюк Любомир Миколайович, розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів притягнув ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500 грн за те, що він як відповідальна особа 09 травня 2023 року о 15 год 17 хв., за адресою М-30, 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська область допустив рух транспортного засобу RENAULT AE430, ДНЗ НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.3% (2.12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також вказана постанова в розділі «Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення» містить дані про виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу, фактичні зафіксовані параметри ТЗ та фотозображення передньої частини кабіни силового тягача із закріпленим на ньому державним номерним знаком НОМЕР_2 .

В межах дослідження вказаної постанови суд також дослідив надані представником відповідача фотозображення та відеозапис: AA00009620_Media(1).png (містить зображення державного номерного знаку НОМЕР_2 ), AA00009620_Media(2).png (містить зображення WIM-20\M-30 KM 949+608 2023-05-09 15:17:41 NE-ZN-P1 сідлового автопоїзду), AA00009620_Media(0).png (містить зображення передньої частини кабіни сідлового тягача), НОМЕР_5 .png (містить зображення передньої частини кабіни сідлового тягача та інші зафіксовані при вимірюванні відомості), AA00009620_Media(3).mp4 (містить відеозапис WIM-20\M-30 KM 949+608 руху сідлового автопоїзду).

Відповідно до постанови серії АА № 00009626 від 12 червня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Савченко Владислав Олегович, розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів притягнув ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що він як відповідальна особа 09 травня 2023 року о 16 год 57 хв., за адресою Н-11, км 76+702), Дніпропетровська область допустив рух транспортного засобу RENAULT AE430, ДНЗ НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 12.95% (5.18 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також вказана постанова в розділі «Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення» містить дані про виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу, фактичні зафіксовані параметри ТЗ та фотозображення передньої частини кабіни силового тягача із закріпленим на ньому державним номерним знаком НОМЕР_2 .

В межах дослідження вказаної постанови суд також дослідив надані представником відповідача фотозображення: AA00009626.png (містить зображення передньої частини кабіни сідлового тягача та інші зафіксовані при вимірюванні відомості), AA00009626_AE4040HI.pdf (містить три зображення: сідлового автопоїзду, задню частину напівпричепу, передню частину кабіни сідлового тягача), AA00009626_Media(0).png (містить зображення передньої частини кабіни сідлового тягача із державним номерним знаком НОМЕР_2 ), AA00009626_Media(1).png (містить зображення державного номерного знаку НОМЕР_2 ), AA00009626_Media(2).png (містить зображення державного номерного знаку напівпричепу АЕ1065FX), AA00009626_Media(3).png (містить зображення задньої частини напівпричепу із державним номерним знаком напівпричепу АЕ1065FX), AA00009626_Media(4).png (містить зображення 2023-05-09 16:57:05 H-11 km 76+702 WIM-78 Dnipro-Mykolaiv LE-NI-P1 сідлового автопоїзду).

Відповідно до постанови серії АА № 00010847 від 11 липня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України головний спеціаліст відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Соколюк Любомир Миколайович, розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів притягнув ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що він як відповідальна особа 31 травня 2023 року о 20 год 56 хв., за адресою Н-11, км 76+702), Дніпропетровська область допустив рух транспортного засобу RENAULT AE430, ДНЗ НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 16.213% (6,485 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 6.75% (1.62 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4 м, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також вказана постанова в розділі «Результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення» містить дані про виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу, фактичні зафіксовані параметри ТЗ та фотозображення передньої частини кабіни силового тягача із закріпленим на ньому державним номерним знаком НОМЕР_2 .

В межах дослідження вказаної постанови суд також дослідив надані представником відповідача фотозображення: AA00010847_AE4040HI.pdf (містить три зображення: сідлового автопоїзду, задню частину напівпричепу, передню частину кабіни сідлового тягача), AA00010847_Media(0).png (містить зображення передньої частини кабіни сідлового тягача із державним номерним знаком НОМЕР_2 ), AA00010847_Media(1).png (містить зображення державного номерного знаку НОМЕР_2 ), AA00010847_Media(2).png (містить зображення задньої частини напівпричепу), AA00010847_Media(3).png (містить зображення 2023-05-31 20:56:38 H-11 km 76+702 WIM-78 Dnipro-Mykolaiv LE-NI-P1 сідлового автопоїзду).

Також судом були досліджені:

Сертифікат перевірки типу (Type Examination Certificate) № UA.TR.113-0619-21, виданий Національним науковим центром «Інститут метрології» Міністерства економіки України, відповідно до якого прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, позначення типу WAGA-WIM35 (у складі Автоматичного пункту вагово-габаритного контролю «WAGA»), відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою КМУ № 94 від 13 січня 2016 року. Сертифікат виданий ТОВ "ТЕЛЕКОМ УКРАЇНА" (м. Харків, Україна, ЄДРПОУ: 35247994) 13 квітня 2021 року та дійсний до 12 квітня 2031 року.

Сертифікат відповідності № UA.TR.113-0619/11F-22, виданий Національним науковим центром «Інститут метрології» Міністерства економіки України, відповідно до якого підтверджено, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту вагового контролю WAGA) відповідає вимогам законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженим Постановою КМУ № 94 від 13 січня 2016 року.

Документ видано на підставі результатів перевірки відповідності приладу вимогам ДСТУ OIML R134-1:2010 та ДСТУ 7636:2013, зокрема за точністю вимірювання навантаження на вісь транспортного засобу. У сертифікаті зазначено, що клас точності приладу відповідає класу F. Сертифікат чинний до 26 грудня 2023 року.

Документ виданий ТОВ «ТЕЛЕКОМ УКРАЇНА», м. Харків, і підтверджує, що зазначений засіб вимірювальної техніки може використовуватися з відповідним програмним забезпеченням, відповідає технічним регламентам і стандартам, а також є придатним для експлуатації.

Сертифікат відповідності № UA.TR.113-0619/05F-21, виданий ННЦ «Інститут метрології» Міністерства економіки України, підтверджує, що прилад автоматичного зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі пункту вагового контролю «WAGA») відповідає вимогам Технічного регламенту, затвердженого Постановою КМУ № 94 від 13.01.2016 року.

Випробування проводились за ДСТУ OIML R134-1:2010 і ДСТУ 7363:2013. Встановлено, що прилад відповідає стандартам і має клас точності 10 для визначення маси транспортного засобу та клас точності F для визначення навантаження на осі. Сертифікат виданий 23.07.2021 року, чинний до 22.07.2027 року.

Замовником сертифікації є ТОВ «Телеком Україна» (м. Харків). Прилад оснащено програмним забезпеченням Wimer версії 2.408.034, і його перевірено на маршруті автомобільної дороги М-04 «Знам`янка - Луганськ - Ізварине».

Відповідно до заяви від 28 червня 2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 звертався до начальника ТСЦ МВС №6542, із проханням вибракувати транспортний засіб марки Renault, модель AE 430, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , у зв`язку із втратою державного номера та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу під час військової окупації рф.

Відповідно до довідки, виданої Головним сервісним центром МВС, Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Херсонській області (філія ГСЦ МВС), Територіальним сервісним центром МВС № 6542, транспортний засіб RENAULT AE430 з державним номерним знаком НОМЕР_4 , що належав ОСОБА_1 , 28 червня 2023 року був знятий з обліку у зв`язку з вибракуванням. Довідка підписана адміністратором ТСЦ № 6542 Віктором Захаренком.

Відповідно до відповіді Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) від 13 грудня 2023 року, наданої на адвокатський запит від 30 листопада 2023 року № 232вих23 в інтересах ОСОБА_1 , заявник отримав інформацію щодо розгляду його звернення. У документі зазначено, що запит був зареєстрований в Укртрансбезпеці 30 листопада 2023 року за № 51276/0/7-23 і стосувався надання копій документів.

За результатами розгляду запиту були надані завірені копії постанов про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, які були зафіксовані в автоматичному режимі. Постанови стосуються осіб, місце реєстрації або перебування яких знаходиться на території України. Зокрема, були надані копії постанов серії АА № 00009620 від 12.06.2023 року, серії АА № 00009626 від 12.06.2023 року та серії АА № 00010847 від 15.06.2023 року. Кожна з постанов була надана у двох примірниках, загалом на 8 аркушах.

Також відповідь містить штамп про те, що її примірник разом з копіями вказаних постанов ОСОБА_1 отримав 13 грудня 2023 року.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно пунктом 7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Тобто законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623).

Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами частини другої цієї статті визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%.

Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Згідно з пунктами 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Пунктом 8 Порядку № 1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.

Відповідно до пункту 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (пункт 7 Порядку № 1174).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з пунктом 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Дослідивши оскаржувані постанови, суд констатує, що вони містять всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та Порядком № 1174. Крім того, постанови містять відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.

Так, згідно з інформаційною картою габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00009620, загальна маса транспортного становить 42,12 тон, тобто більше від дозволеної максимальної фактичної маси сідлового автопоїзду на 2,12 тон, що відповідає 5,3%.

Згідно з інформаційною картою габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00009626, загальна маса транспортного становить 45,18 тон, тобто більше від дозволеної максимальної фактичної маси сідлового автопоїзду на 5,18 тон, що відповідає 12,95%.

Згідно з інформаційною картою габаритно-вагового контролю за постановою серії АА № 00010847, загальна маса транспортного становить 46,485 тон, тобто більше від дозволеної максимальної фактичної маси сідлового автопоїзду на 6,485 тон, що відповідає 16,213%, а навантаження на строєні осі транспортного засобу становило 25,62 тони при дозволеному навантаженню на строєні осі 24 тони, що відповідає 6,75 % (1,62 тони).

Таким чином, факт перевищення відповідальною особою нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.

Що стосується відсутності в постановах інформації про напівпричіп, його номерний знак, загальну вагу та розподіл навантаження на осі, суд зазначає наступне.

По-перше, законодавчі акти, зокрема Кодекс України про адміністративні правопорушення та Порядок № 1174, не передбачають обов`язкової вимоги зазначати в постановах інформацію про напівпричіп. Постанова має містити дані про транспортний засіб, який є основним об`єктом фіксації порушення, та відповідальну особу.

По-друге, напівпричіп не є самостійним транспортним засобом, здатним пересуватися без тягача. Його функціональна роль полягає у транспортуванні вантажів разом із тягачем, який забезпечує рух усього транспортного засобу. Тому відповідальність за порушення покладається саме на власника тягача.

По-третє, технічні засоби, які використовуються для автоматичної фіксації порушень, визначають загальну масу транспортного засобу, включаючи напівпричіп, та параметри навантаження на осі. Ці дані є достатніми для встановлення факту перевищення нормативних вагових параметрів і складу адміністративного правопорушення.

По-четверте, факт перевищення вагових параметрів транспортного засобу підтверджується сертифікованими технічними засобами, які забезпечують точність вимірювань. Відсутність інформації про напівпричіп у постанові не впливає на об`єктивність фіксації порушення та наявність складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, відсутність у постановах інформації про напівпричіп, його номерний знак, загальну вагу та розподіл навантаження на осі не впливає на законність постанови, оскільки ці дані не є ключовими для доведення порушення.

Щодо твердження позивача про те, що у постановах відсутні повні фактичні дані про вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу з урахуванням похибки, що вимагається відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, та наявності суперечливих даних щодо довжини транспортного засобу, що ставить під сумнів їх достовірність, суд зазначає наступне.

По-перше, відповідно до вимог чинного законодавства та положень Порядку № 1174, технічні засоби автоматичної фіксації повинні відповідати ДСТУ OIML R 134-1:2010, що передбачає наявність сертифікації засобів вимірювальної техніки та їх відповідність затвердженим технічним характеристикам. У матеріалах справи надано сертифікати відповідності технічних засобів фіксації, які підтверджують їх придатність для проведення вимірювань та обробки даних відповідно до встановлених стандартів.

По-друге, технічні засоби автоматичної фіксації правопорушень проводять обробку даних із урахуванням встановлених нормативних похибок, що передбачено їх технічними характеристиками та регламентовано діючими нормативними актами. Відсутність у тексті постанови прямої вказівки на похибку не свідчить про недостовірність результатів вимірювань, оскільки коригування даних із врахуванням похибки здійснюється автоматично під час формування інформаційного файлу.

По-третє, твердження про суперечливість даних щодо довжини транспортного засобу не впливає на встановлення факту перевищення вагових параметрів. Довжина транспортного засобу не є критичним параметром для визначення наявності порушення, оскільки адміністративна відповідальність у цьому випадку встановлюється саме за перевищення вагових або осьових навантажень, які зафіксовані належними технічними засобами.

По-четверте, позивач не надав доказів, які б підтвердили недостовірність результатів вимірювань, отриманих за допомогою сертифікованих технічних засобів, або їх невідповідність чинним стандартам. Тому твердження про можливу похибку або суперечливість даних є необґрунтованими та не підтверджені доказами.

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача щодо відсутності у постановах повних даних про вимірювання параметрів транспортного засобу з урахуванням похибки та наявності суперечливих даних не впливають на достовірність та законність оскаржуваних постанов. Вимоги чинного законодавства щодо фіксації адміністративних правопорушень дотримані, а технічні засоби відповідають усім необхідним стандартам.

Разом з цим, на переконання суду позивач не є особою, яка в силу статтей 9, 14-3 КУпАП має відповідати за вчинення вказаних адміністративних правопорушень, оскільки фактично автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень було зафіксовано не транспортний засіб належний позивачу, а сторонній транспортний засіб, власник якого не встановлений.

Такі обставини об`єктивно вбачаються із фотозображень транспортного засобу зроблених при фіксуванні вказаних правопорушень та технічних даних транспортного засобу, який належав позивачу.

Оскільки витребувані судом відповідно до ухвал від 01 лютого 2024 року та 31 травня 2024 року відомості не надали змогу отримати запитувану інформацію, суд за власною ініціативою, в порядку частини сьомої статті 81 КАС України, в присутності представників сторін, оглянув веб-сайт (сторінку онлайн-енциклопедії) за посиланням: https://uk.wikipedia.org/wiki/Renault_Magnum та встановив, що компанією Renault Trucks з 1990 по 2013 рік вироблялися вантажні автомобілі Renault Magnum, які поділяються на чотири покоління: перше покоління (1990-1997), друге покоління (1997-2001), третє покоління (2001-2006), четверте покоління (2006-2013).

При візуальному співставленні сідлового тягача зображеного в оскаржуваних постановах та доданих до них фотозображеннях, а також сідлових тягачів зображених за вказаним посиланням, встановлено, що автоматичними пунктами фіксації адміністративних правопорушень було зафіксовано модель Renault Magnum третього покоління, яка випускалась з 2001 року по 2006 рік, при тому, що позивач був володільцем сідлового тягача Renault Magnum 1997 року випуску.

Ознаки, за якими суд встановив відповідність моделі Renault Magnum третього покоління (2001-2006) між зображеннями з постанов і фотографією з Вікіпедії: дизайн кабіни (обидва транспортні засоби мають характерну аеродинамічну форму кабіни з плавними обводами та нахиленими краями; кут нахилу лобового скла співпадає, що є ознакою моделі третього покоління Renault Magnum; передня частина (на обох зображеннях видно горизонтально інтегровані фари, що є характерною рисою третього покоління; решітка радіатора (гриль) має широкий багаторівневий дизайн, який присутній як на зображенні з постанов, так і на фото з Вікіпедії; розташування фар (фари вертикально розташовані по краях передньої частини, що відповідає дизайну моделі 2001-2006 років; боковий вигляд (бічні дзеркала встановлені на довгих кронштейнах, що збігається в обох випадках, бічні обшивки мають подібну структуру і вигляд); додаткові елементи (на обох зображеннях присутні однакові конструктивні елементи на даху (відбійники або дефлектори). На фото з постанови та Вікіпедії однакова кількість вентиляційних отворів на бокових панелях.

Тобто на основі співставлення вищевказаних ознак встановлено, що транспортний засіб, зафіксований автоматичними пунктами контролю адміністративних правопорушень, є моделлю Renault Magnum третього покоління, яка випускалась з 2001 року по 2006 рік.

Разом з цим, в постановах зазначено про те, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності як власника сідлового тягача Renault АЕ430, із державним номерним знаком НОМЕР_2 , що відповідає транспортному засобу RENAULT, модель RENAULT AE430, 1997 року випуску, що вбачається з відповіді Головного сервісного центру МВС, регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС) та територіального сервісного центру МВС № 6542.

При співставленні сідлових тягачів першого і другого покоління, до яких міг відноситись сідловий тягача Renault АЕ430, із державним номерним знаком НОМЕР_2 , із сідловим тягачам третього покоління вбачається, що сідловий тягач Renault АЕ430, із державним номерним знаком НОМЕР_2 , 1997 року випуску, не міг належати до третього покоління, тобто не міг бути відображений у вказаних постановах.

Так, Renault Magnum першого покоління відрізняється від Renault Magnum третього покоління, зображеного у постановах, такими ознаками: кабіна першого покоління має прямокутну форму з плоским лобовим склом, тоді як кабіна третього покоління має аеродинамічний дизайн із вигнутим склом; вертикально розташовані передні фари у першому поколінні замінені на горизонтальні у третьому; гриль першого покоління вузький і розташований горизонтально, тоді як у третьому поколінні він багаторівневий і значно ширший; також кабіна третього покоління оснащена додатковими аеродинамічними елементами та має сучасніший вигляд.

Renault Magnum другого покоління відрізняється від Renault Magnum третього покоління, зображеного у постановах, за кількома ознаками: у другого покоління передня частина кабіни має більш прямокутну форму, фари розташовані вертикально у два ряди, решітка радіатора вузька і горизонтальна, а лобове скло плоске. Натомість у третього покоління дизайн кабіни більш аеродинамічний, фари інтегровані горизонтально, решітка радіатора ширша і багаторівнева, а лобове скло має вигнуту форму, що надає сучаснішого вигляду.

Можливість прийняття судами адміністративної юрисдикції матеріалів з Вікіпедії вбачається із численних рішеннь розміщених в Єдиному деожавному реєстрі судових рішень, наприклад: ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року № 640/27127/21, постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року 216/4985/17, постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року 681/669/22, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 травня 2017 року № 607/13006/16-а, постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року № 420/17824/23, постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2024 року 240/1743/24, постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2024 року № 480/1067/23, постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року № 160/12405/24.

Таким чином, із встановлених обставин вбачається, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, зафіксовані у постановах серії АА № 00009620, АА № 00009626 та АА № 00010847. Суд дійшов висновку, що транспортний засіб, зафіксований автоматичною системою вагового контролю, не належав позивачу та не відповідає технічним і візуальним характеристикам транспортного засобу Renault AE430 1997 року випуску, зареєстрованого на той час за ОСОБА_1 .

На основі співставлення фотозображень з постанов і даних, наданих у відповідях від Головного сервісного центру МВС та фахівців Renault Trucks, суд встановив, що зафіксований транспортний засіб є Renault Magnum третього покоління (2001-2006 років випуску), який має суттєві відмінності від транспортного засобу позивача. Зокрема, суд виявив, що зафіксований транспортний засіб має аеродинамічний дизайн кабіни, горизонтально інтегровані фари, широкий багаторівневий гриль та вигнуте лобове скло, що є ознаками моделі третього покоління, тоді як транспортний засіб позивача має прямокутну форму кабіни, вертикально розташовані фари, вузький горизонтальний гриль та плоске лобове скло.

Крім того, суд врахував, що транспортний засіб позивача, відповідно до даних сервісного центру, був знятий з обліку 28 червня 2023 року у зв`язку з вибракуванням. Позивач також пояснив, що транспортний засіб був втрачений під час військових дій, і його державні номерні знаки могли бути використані сторонніми особами на іншому транспортному засобі.

Відсутність доказів того, що транспортний засіб позивача перетинав автоматичні пункти вагового контролю у дати, зазначені в постановах, а також наявність розбіжностей у технічних характеристиках і модифікації зафіксованого транспортного засобу є підставою для висновку, що позивач не є винним у вчиненні адміністративних правопорушень, зазначених у постановах.

Також суд зазначає, що незвернення позивача до правоохоронних органів із заявою про втрату державного номерного знака або транспортного засобу не може однозначно свідчити про неможливість використання номерного знака сторонніми особами, оскільки цей факт підтверджується іншими доказами, зокрема фотозображеннями транспортного засобу, які вказують на невідповідність зафіксованого автомобіля технічним та візуальним характеристикам транспортного засобу позивача, а також відомостями про вибракування автомобіля. У взаємозв`язку та сукупності ці обставини об`єктивно виключають вину позивача у вчиненні адміністративних правопорушень, зафіксованих автоматичними пунктами контролю.

При цьому, суд бере до уваги, що фіксація відповідного правопорушення та притягнення відповідальної особи у зв`язку з особливою процедурою оформлення матеріалів фактично здійснюється автоматично, а до повноважень службової особи не входить обов`язок перевіряти відповідність зафіксованого транспортного засобу тому транспортному засобу, який обліковується за відповідною особою відповідно до сервісних центрів МВС. Разом з цим, суд зазначає, що обов`язок доведення належності транспортного засобу, зафіксованого автоматизованою системою, особі, притягнутій до відповідальності, покладається на відповідача. У випадку невідповідності або наявності сумнівів щодо належності транспортного засобу, обов`язковим є проведення додаткової перевірки, зокрема з урахуванням особливостей технічних характеристик транспортного засобу та інших супутніх обставин.

Крім того, суд бере до уваги, що законодавством встановлено чітку процедуру оскарження постанов, винесених за результатами автоматичної фіксації правопорушень, яка передбачає можливість особи, притягнутої до відповідальності, надавати докази невідповідності зафіксованих даних або інших обставин, що виключають її вину. У рамках цієї процедури суд наділений повноваженнями перевіряти правильність встановлення обставин, які стали підставою для притягнення особи до відповідальності, зокрема відповідність зафіксованих технічними засобами даних вимогам законодавства, обґрунтованість винесення постанови, а також наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, перевірка судом правильності встановлення обставин та достовірності даних, що стали підставою для прийняття оскаржуваних постанов, є важливим елементом забезпечення правової визначеності, захисту прав особи, а також дотримання принципу верховенства права.

Стосовно дотримання позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне. Згідно з частиною другою статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як вбачається з матеріалів справи, копії оскаржуваних постанов позивач отримав 13 грудня 2023 року, що підтверджується відповіддю Державної служби України з безпеки на транспорті на адвокатський запит, яка містить штамп про вручення копій постанов позивачу.

Водночас із поданих матеріалів також встановлено, що позивач звернувся до суду із відповідним позовом 22 грудня 2023 року. Таким чином, звернення до суду відбулося на дев`ятий день після отримання позивачем копій оскаржуваних постанов, що є дотриманням десятиденного строку, визначеного КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач не порушив строку звернення до суду, а його позов відповідає процесуальним вимогам щодо своєчасності подання.

Враховуючи викладені обставини та керуючись статтями 7, 14-1, ст. 121, 247, 258, 265, 268, 282-284, 297 КУпАП, ст.ст. 5-10, 14, 77, 139, 242-246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення - задовольнити.

1. Постанову серії АА № 00009620 від 12 червня 2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 КУпАП, за подією, яка мала місце 09 травня 2023 року о 15:17 год. - закрити.

2. Постанову серії АА № 00009626 від 12.06.2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 КУпАП, за подією, яка мала місце 09 травня 2023 року о 16:57 год - закрити.

3. Постанову серії АА № 00010847 від 11.07.2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України стосовно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 КУпАП, за подією, яка мала місце 31 травня 2023 року о 20:56 год - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складене 26 грудня 2024 року.

Суддя: