Постанова

від 13.01.2025 по справі 308/17623/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/17623/24

3/308/8867/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., розглянувши клопотання адвоката Дадим Юлії Миколаївни про участь в режимі відеоконференції у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -

встановив:

В провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б. перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

10.01.2025 року представник особи відносно якої складено протокол адвокат Дадим Юлія Миколаївна подала до суду через систему «Електронний суд» заяву, згідно якого просить про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення відеоконференцз`язку «ЕаsуСоn» vkz.court.gov.ua.

Розглянувши подане клопотання приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Митного кодексу України Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з ч.7 ст.11Закону України«Про судоустрійта статуссуддів» №1402-VIIIвід 02.06.2016року учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Діючими нормами Митного кодексу України не визначено порядку вирішення питання, щодо здійснення дистанційного провадження в режимі відеоконференції, а тому виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону, а саме норм кримінального процесуальногокодексу України та при вирішенні питання про здійснення дистанційного провадження в режимі відеоконференції, керуватися положеннями ст. 336 КПК України.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначив, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у цьому Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У пункті 3.6 цього Рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження регламентовано ст. 336 КПК України, відповідно до частини першої якої, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони. Питання участі в судовому засіданні сторони в режимі відеоконференції суд має право вирішувати з урахуванням всіх об`єктивних обставин, які складаються при розгляді справи, до початку певного судового засідання, в певному конкретному випадку. Разом із тим, клопотання має бути обґрунтованим причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні, а також підтверджене відповідними доказами неможливості такої участі.

Так, із клопотання вбачається, що захисником Дадим Ю.М. не обґрунтовано доказами жодної передбаченої ст.336КПК України підстави, за яких судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), а також не надано доказів про неможливість прибуття і участі в судовому засіданні безпосередньо в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області, не доведено об`єктивних перешкод щодо прибуття до суду.

Віддаленість учасників судового розгляду від місцезнаходження суду чи перебування їх в іншому населеному пункті (м. Дніпро) не є підставою для підтвердження необхідності саме такої участі в судовому засіданні та позбавляє можливості захисника з`явитись у судове засідання.

У відповідності до пункту 2 розділу І Порядку учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зразок якої наведено в додатку 2 доцього Порядку,не пізнішеніж зап`ятьднів досудового засідання.

З урахуванням наведеного, зважаючи на наявні об`єктивні перешкоди у проведенні розгляду даної справи в режимі відеоконференції, оскільки відсутня технічна можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції, так як зали судових засідань обладнані системою відеоконференцзв`язку використовуються задля розгляду кримінальних проваджень щодо осіб, які тримаються під вартою, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання адвоката Дадим Юлії Миколаївни про участь в режимі відеоконференції у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, слід відмовити.

Керуючись ст. 336 КПК України, ст. 5, 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,

постановив:

У задоволенні клопотання адвоката Дадим Юлії Миколаївни про участь в режимі відеоконференції у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області Н.Б. Шумило