Ухвала

від 13.01.2025 по справі 295/18300/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/18300/24

Категорія 67

2/295/388/25

УХВАЛА

Про залишення заяви без руху

13.01.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,

вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Хмари Міли Василівни до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей, заінтересовані особи: служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт самостійного виховання та утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком - ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 , яка є матір`ю спільних з позивачем дітей, проживає окремо від родини та не приймає участі у вихованні та утриманні дітей.

Більше того, відповідач 11.05.2024 визнала та підтвердила факт самостійного виховання та утримання дітей позивачем.

ОСОБА_1 на даний момент є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та бажає звільнитись з військової служби.

У позовній заяві зазначено, що тільки у разі наявності судового рішення про встановлення факту виховання та утримання дітей позивач зможе звільнитись з військової служби, а тому вимушений звернутись до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що заява подана без додержання вимог, встановлених ЦПК України.

Вимоги до позовної заяви визначені статтями 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, позовна заява не містить всіх визначених ч. 3 ст. 175 ЦПК України реквізитів.

Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленому ЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

При цьому, у відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в той час як батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні, та мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Як визначено частинами 1-3 статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (ч. 4 ст. 157 СК України).

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини, заявник посилається на те, що шлюб між сторонами розірвано рішенням суду від 11.12.20232, мати дітей ще з серпня 2023 року проживає окремо від родини та не приймає участі у вихованні та утриманні дітей.

При цьому пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав.

Отже, сімейним кодексом України чітко передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Одним із способів виконання батьками обов`язку утримувати дитину є стягнення аліментів за домовленістю сторін або за рішенням суду.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, мати або батько має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухиляння його від виконання своїх обов`язків з виховання дитини та стягнення аліментів.

Сімейним кодексом України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі (ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 СК України). Разом з тим, в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), котрі мають бути підтверджені виключно цивільно-правовими актами (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім), та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються, та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

У постанові від 13.10.2022 у справі №755/1938/22 Верховний Суд зазначив, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети ні. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

При цьому заявник не вказує в чому полягають перешкоди для виконання ним його батьківських обов`язків, тоді коли він є рідним батьком, і має всі права як батько та несе всі обов`язки як батько, і ніщо йому не може перешкоджати виконувати свої права і обов`язки по відношенню до дитини.

Більше того, у позовній заяві зазначено та підтверджується нотаріально завіреною заявою відповідача ОСОБА_2 від 11.05.2024 той факт, що відповідач визнала та підтвердила факт самостійного утримання та виховання її дітей позивачем, що вказує на відсутність спору між сторонами.

Таким чином, матеріали позовної заяви, враховуючи заяву ОСОБА_2 від 11.05.2024, посвідчену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Ковалевським А.В., а також враховуючи договір про визначення місця проживання дітей, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже визначили місце проживання їх спільних дітей разом з батьком, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Мурашко Л.О., свідчать про відсутність порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів позивача відповідачем.

Позовна заява не містить вимоги, яка вказує на спір між позивачем та відповідачем.

Відповідно доч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених та викладених вище недоліків, шляхом подання позовної заяви з уточненими вимогами до відповідача ОСОБА_2 .

Роз`яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута йому.

Керуючись ст.ст.185,274 України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хмари Міли Василівни до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей, заінтересовані особи: служба у справах дітей Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків, що не перевищує 7 (семи) днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала може оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Чішман