Ухвала

від 03.01.2025 по справі 757/61547/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61547/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 12022000000000801 від 17.08.2022, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , не адвоката, не депутата, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, яку ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 12022000000000801 від 17.08.2022, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 12022000000000801 від 17.08.2022 відповідає вимогам ст. 182, 184 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022000000000801 від 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що посадові та службові особи Міністерства інфраструктури України та Національного агентства з акредитації України, зловживаючи владою та службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди, забезпечують безперешкодне отримання акредитації визначеному колу пов`язаних юридичних осіб, для провадження діяльності із сертифікації колісних транспортних засобів, партій частин та/або обладнання, а також перешкоджають отриманню такої акредитації іншим суб`єктам господарювання, що сприяє монополізації ринку вказаних послуг на користь окремої організованої злочинної групи.

Зокрема, встановлено, що службові особи суб`єктів господарської діяльності, уповноважені на сертифікацію транспортних засобів, зловживаючи службовим становищем вносять до офіційних документів завідомо неправдиві відомості та у подальшому подають останні до контролюючого органу, у тому числі до ДПС України, щодо ціни та кількості виданих сертифікатів, створюючи умови для легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено кількість реєстраційних операцій першої реєстрації транспортних засобів та операцій з перереєстрації транспортних засобів у зв`язку з переобладнанням у період з 01.01.2021 по 31.12.2021 року у яких серед документів що надавались для реєстрації, наявний сертифікат відповідності, вищезазначених товариств щодо індивідуального затвердження завершеного колісного транспортного засобу, згідно якого було встановлено, що: ТОВ «Рівнестандарт» (код ЄДРПОУ 38888641) - 137 638, ТОВ «Центр Авто» (код ЄДРПОУ 38683765) - 173 948, ТОВ «Укр-Тест-Стандарт» (код ЄДРПОУ 35809174) - 166 305, ТОВ «КСЦ-Конкорд» (код ЄДРПОУ 38708538) - 56 244, ТОВ «Автотехносервіс» (код ЄДРПОУ 32946875) - 27 250, ПП «Аєс Стандарт» (код ЄДРПОУ 37673164) - 103190.

При цьому за аналогічний період з 01.01.2021 по 31.12.2021 зазначена значно менша кількість виданих сертифікатів відповідності в порівнянні з вище зазначеними даними.

Відповідно до фінансової звітності зазначені підприємства звітують про надання сертифікаційних послуг, обов`язкового технічного контролю транспортних засобів за ціною втричі меншою від ринкової, що може свідчити про тіньовий обіг грошових коштів та ухилення від сплати податків, зборів та обов`язкових платежів до державного бюджету України.

Для формального відображення фінансових результатів господарської діяльності вказаних підприємств, в кінці кожного робочого дня в банківській уставні здійснюється оплата по списку осіб, яким підприємствами видано сертифікат відповідності або сертифікат типу.

Офіційна сума оплати за кожен виданий сертифікат коливається від 70 до 100 гривень. І це при тому, що юридичні/фізичні особи за надання такого сертифікату сплачують в лабораторії готівкові кошти у розмірі від 2500 грн. (колісні ТЗ, ввезені з країн Європи), від 5000 до 7000 грн.( колісні ТЗ, ввезені з США).

Тобто, лише незначна частина готівкових коштів, отриманих від замовників послуг в якості оплати вартості послуг (готівкова виручка), в кінці кожного робочого дня вноситься до каси банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки підприємства (готівка здається представником підприємства самостійно. У тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти надання фінансових послуг). В результаті, лише та частина готівкових коштів, яка була зарахована на банківський рахунок підприємства, вноситься до розділу виручки і цей показник (сума зарахованої на банківський рахунок виручки) є головним для розрахунку фінансових результатів діяльності підприємства та використовується підприємством для складання фінансових та податкових звітів.

У такий спосіб підприємство уникає відображення в бухгалтерському та податковому обліках реальних фінансових результатів господарських операцій, здійснених в рамках свої господарської діяльності, та зменшує таким чином базу оподаткування (фінансовий результат до оподаткування/ дохід) і, відповідно, зменшується податкове навантаження - сума податкового зобов`язання.

В подальшому у ході досудового розслідування, проведено ряд економічних експертиз, відповідно до яких встановлено, що суб`єктами господарювання не відображені суми доходів від реалізації послуг з сертифікації, які мали бути задекларовані у рядку 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у зв`язку з чим суб`єктами господарювання порушено пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1. ст. 135, пп. 140.4.4. п.140.4 ст. 140 ПКУ від 02.10.2010 N? 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та занижено податок на прибуток.

Зокрема встановлено, що 23.06.2004 Управлінням адміністративних послуг Чернігвської міської ради здійснено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехносервіс» (код ЄДРПОУ 32946875) (далі - ТОВ «Автотехносервіс»), про що внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 10641070004001505.

19.07.2004 ТОВ «Автотехносервіс» взято на податковий облік Чернігівською державною податковою інспекцією Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, про що зареєстровано відповідний номер - 7640.

Починаючи з 23.06.2004 ТОВ «Автотехносервіс» зареєстроване за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 162-А, офіс 3.

Статтями 62 та 65 ГКУ передбачено, що підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, зареєстрований компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного провадження виробничої, науково-дослідної, торгової, іншої господарської діяльності у порядку, передбаченому Господарським кодексом України та інших законів. Головне завдання підприємства полягає у задоволенні потреб ринку у його продукції чи послугах з метою отримання прибутку.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітний власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради ( у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємством відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

Відповідно до статуту ТОВ «Автотехносервіс», затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 11/12/19 від 11.12.2019, виконавчим органом товариства, що здійснює управління поточною діяльністю товариства, є директор.

Відповідно до розділу 7 статуту, до виключної компетенції директора належить:

- здійснення дій без доручення від імені ТОВАРИСТВА. в межах СТАТУТУ;

- видавати довіреності, доручення, відкривати в банках поточні та інші рахунки і розпоряджатися коштами, що знаходяться на цих рахунках;

- право першого підпису фінансових документів;

- розпоряджання майном та грошовими коштами ТОВАРИСТВА;

- розпоряджання коштами резервного (страхового) фонду ТОВАРИСТВА;

- видання, в межах своєї компетенції, наказів та розпоряджень, обов`язкових для всіх працівників ТОВАРИСТВА;

- призначення, припинення повноважень, звільнення, накладення стягнень та заохочення працівників ТОВАРИСТВА, у відповідності з трудовим законодавством України;

- призначення, припинення повноважень, звільнення. накладання стягнень та заохочення посадових осіб дочірніх підприємств, філій та представництв, інших підрозділів ТОВАРИСТВА;

- представлення ТОВАРИСТВА при взаємовідносинах з вітчизняними та закордонними юридичними і фізичними особами;

- укладання та підпис від імені ТОВАРИСТВА на території України та за її межами договорів (угод), щодо відчуження майна ТОВАРИСТВА, що не є значними правочинами, не потребують прийняття рішення загальними зборами учасників про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;

- видача доручень на укладення договорів, з урахуванням обмежень вказаними у статуті та здійснення інших юридичних дій;

- прийняття рішення про пред`явлення від імені ТОВАРИСТВА претензій та позовів до юридичних і фізичних осіб на території України, а також за її межами;

- укладання трудових договорів з працівниками ТОВАРИСТВА;

- затвердження штатного розкладу ТОВАРИСТВА в рамках бюджету, що затверджено загальними зборами учасників;

- затвердження положень про умови оплати праці та преміювання працівників ТОВАРИСТВА;

- встановлення розпорядку дня та порядку падання вихідних днів, щорічних відпусток;

- прийняття рішення щодо умов оплати праці та схеми посадових окладів посадових осіб дочірніх підприємств, філій та представництв, інших підрозділів ТОВАРИСТВА;

- встановлення показників, розмір та строки преміювання, професійні, персональні та інші надбавки;

- виконання інших обов`язків, що покладені на директора чинним законодавством України, статутом, загальними зборами учасників.

Крім того, відповідно до ст. 18 КК України службовими особами є: особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до загальних відомостей, які містяться у Інформаційні-телекомунікаційній системі «Податковий блок» щодо ТОВ «Автотехносервіс», директором являється ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ).

Таким чином, ОСОБА_4 , зайнявши посаду директора суб`єкта господарської діяльності - ТОВ «Автотехносервіс», набув статусу службової особи, яка виконує організаційні-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_4 державі завдано збитків у розмірі 18 894 758 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

27.12.2024 слідчим у кримінальному провадженні за погодженням із прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора, у зв`язку із наявністю достатніх підстав, відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чернігів, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про те, що він підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за яке передбачено покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу просив задовольнити у повному обсязі, визначивши підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 7 616 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Підозрюваний у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, зазначивши про необґрунтованість та надуманість підозри, а також не доведеність ризиків, зазначених органом досудового розслідування у клопотанні. Крім того, розмір застави, про яку клопоче сторона обвинувачення, є завідомо непомірними для підозрюваного, не співрозмірним із вчиненим злочином та нібито спричиненої шкоди.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та вивчивши доводи, яким воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Так, слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022000000000801 від 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

27.12.2024 слідчим у кримінальному провадженні за погодженням із прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора, у зв`язку із наявністю достатніх підстав, відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чернігів, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про те, що він підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження:

-висновком експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи № 8342/8343/24-72 від 23.08.2024;

-висновком аналітичного дослідження № 36/99-00-08-01-01-20/32946875 від 23.02.2023 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «АВТОТЕХНОСЕРВІС» щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або інших правопорушень за період з 01.01.2021 по 31.12.2021»;

-листом Головного сервісного центру МВС № 31/16044-16341-2023 від 27.07.2023;

-довідкою ДП «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» № 113/1106-2 від 31.10.2023;

-податковою декларацією з податку на прибуток ТОВ «АВТОТЕХНОСЕРВІС» за 2021 рік;

-фінансовою звітністю ТОВ «АВТОТЕХНОСЕРВІС» за 2021 рік;

-протоколом огляду від 24.10.2024, яким здійснено огляд АІС «Податковий блок», розділ «Реєстрація ПП»;

-протоколом огляду від 31.10.2024, яким здійснено огляд АІС «Податковий блок», розділ «Реєстрація ПП»;

-статутом ТОВ «АВТОТЕХНОСЕРВІС», затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 11/12/19 від 11.12.2019;

-іншими матеріалами та доказами у кримінальному провадженні.

Вручене ОСОБА_4 повідомлення про підозру повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним, зокрема, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, п. 32, Series A, № 182).

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Факти та відомості, які були озвучені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру. У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, вказав, що «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

А відтак доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.

Крім того, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що питання правильності кваліфікації дій підозрюваної особи, як і наявності чи відсутності в її діях складу злочину, вирішуються виключно вироком суду.

Так, метою застосування запобіжного заходу згідно зі ст. 177 КПК України, серед іншого, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших осіб причетних до вчинення злочину, у цьому ж кримінальному провадженні, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити певні дії.

Так, ризик можливості переховуватися від органів досудового розслідування, полягає в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

На даний час є ризик, що підозрюваний ОСОБА_4 під тяжкістю можливого покарання, яке йому загрожує буде переховуватися від слідства та суду, у тому числі і залишить межі України на період дії воєнного стану, оскільки останній має можливість безперешкодно покинути територію України.

Урахування тяжкості покарання при розгляді питання щодо застосування запобіжного заходу відповідає практиці Європейського суду з прав людини при застосуванні ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»), де Суд визначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик, передбачений п. 2 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що вся протиправна діяльність, пов`язана із порушенням вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (у редакції від 22.12.2021), та не відображенні суми доходів від реалізації послуг з сертифікації, які мали бути задекларовані у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначені за правилами бухгалтерського обліку за 2021 рік, у зв`язку з чим ТОВ «Автотехносервіс» занизило податок на прибуток за 2021 рік на суму 8 970 710 грн., а також не задекларувало податкові зобов`язання з ПДВ та занизило ТОВ «Автотехносервіс» податок на додану вартість, що належить до сплати в бюджет у 2021 році, в сумі 9 924 048 грн., у зв`язку з чим умисно ухилилось від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, здійснювалось ОСОБА_4 таємно, приховано, а тому є підстави вважати, що і надалі підозрюваним будуть вживатись заходи щодо приховування протиправної діяльності, а також здійснення дій спрямованих на знищення вже існуючих доказів.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та на інших осіб, які на теперішній час не встановлені органом досудового розслідування, однак показання яких є вкрай важливими для встановлення об`єктивної істини по справі.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 , який підозрюється у тому, що умисно ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введеного у встановленому законом порядку, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України, що характеризує його з негативної сторони, а також враховуючи ризик продовження здійснення ним протиправної діяльності, до якого у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, які в ході досудового розслідування встановлюються, виявляються та вилучаються на теперішній час, оскільки характер та спосіб вчинення злочину свідчать про можливу наявність доказів поза межами того, що на даний час здобуто.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не обгрунтовано та не підтверджено.

Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, у разі необрання запобіжного заходу у вигляді застави, підозрюваний ОСОБА_4 , зможе перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.

Санкція частини 3 статті 212 КК України відносить цей злочин до тяжкого та передбачає покарання у виді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому він оцінюється у світлі таких факторів, мова про які йшла вище, (рішення ЄСПЛ у справі Becciev v. Moldova, п. 58). Отже, слідчий суддя, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , у сукупності з іншими обставинами.

З урахуванням зазначених відомостей у сукупності вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім застави, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Пунктом другим ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, частини 6 тієї ж статті визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на сьогодні такий розмір складає від 60 560 грн до 242 240 грн). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому, має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Потрібно не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Крім того, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Необхідність визначення розміру застави саме таким обґрунтовується тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для сплати застави.

Водночас відповідно до вимог ст. 178 КПК України судом крім ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, поряд з іншими обставинами, оцінюється майновий стан підозрюваного, який відповідно до поданих довідок про доходи ОСОБА_4 за 2021-2024 роки є високим.

Відповідно до зазначених довідок про доходи ОСОБА_4 за 2024 роки останнім отримано 217 171,28 грн доходу (заробітної плати).

Разом з тим, унаслідок протиправних дій ОСОБА_4 державі завдано збитків у розмірі 18 894 758 грн.

Таким чином, визначена слідчим в клопотанні сума застави, є непомірною для ОСОБА_4 , однак застава в менших, помірних для підозрюваного, розмірах є обґрунтованою та буде достатнім стримуючим засобом і зможе убезпечити перешкоджанню зі сторони підозрюваного під час проведення досудового розслідування.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 обґрунтоване та підлягає задоволенню. Застосовуючи такий захід, слідчий суддя виходить з того, що прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим у ході розгляду цього клопотання.

Проте, враховуючи те, що застава у зазначених межах 7 616 мінімальних заробітних плат є непомірною великою для підозрюваного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, розмір майнової шкоди, майновий стан підозрюваного, того, що розмір застави не повинен обмежуватись лише сумою майнової шкоди та бути надто непомірною для підозрюваного та у достатній мірі повинна гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, вважаю за належне призначити заставу у розмірі, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240, 00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок), та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, які здійснюють досудове розслідування процесуальне керівництво у кримінальному провадженні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматись від спілкування з іншим підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання уповноваженим органам всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У частині 5 статті 194 КПК України закріплено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Такі обов`язки, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Такі обов`язки обумовлюються доведеністю існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_4 та зможуть запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших осіб причетних до вчинення злочину, у цьому ж кримінальному провадженні, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обов`язок утримуватися від спілкування з зазначеними вище особами слідчий суддя вважає необхідним конкретизувати шляхом визначення тимчасової заборони у спілкуванні з ними щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру від 27.12.2024, а також щодо обставин кримінальних правопорушень, які розслідуються у кримінальному провадженні № 12022000000000801 від 17.08.2022. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Зі змісту ч. 4 ст. 176, ч. 7 ст. 194 та ч. 2 ст. 196 КПК України вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування в рамках певного кримінального провадження ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо обрання особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Вказане питання регулюється ч. 7 ст. 194 КПК України, у відповідності до якої строк дії ухвали в частині покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не може становити більше двох місяців.

Крім того, за приписами ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Строк, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК України не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний запобіжний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу в частині покладення/продовження обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. При цьому, судовий контроль за дотриманням прав підозрюваного у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який у тому числі може приймати рішення щодо застосування та продовження строку застосування до підозрюваного запобіжних заходів. Таким чином, враховуючи зазначені вище положення Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя вважає, що термін дії обов`язків має бути визначений строком на два місяці.

На підставі наведеного, керуючись ст. 131-132, 176-178, 182, 193-196, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати у кримінальному провадженні № 12022000000000801 від 17.08.2022 відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240, 00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/р UA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за ...(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали ... (назва суду), від ...(дата ухвали), по справі № ..., внесені ....(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні № 12022000000000801 від 17.08.2022.

Покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, які здійснюють досудове розслідування процесуальне керівництво у кримінальному провадженні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматись від спілкування з іншим підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання уповноваженим органам всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 27 лютого 2025 року.

У разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1